Постанова № 23924511, 24.04.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2012 р. Справа № 2а/0570/3783/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11-20

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Толстолуцька М.М..

при секретарі Перова В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

Маріупольського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (м. Маріуполь)

до

ОСОБА_1 (м. Маріуполь)

про

стягнення допомоги по безробіттю у розмірі 3 138,84 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2 - за довіреністю

від відповідача - не з`явився

Маріупольський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю у розмірі 3 138,84 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав адміністративний позов, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України) передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Уразі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вважає, що можливо розглянути справу за відсутності відповідача, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 про дату, час і місце проведення судового розгляду повідомлялась належним чином, причин неявки суду не повідомила.

Заслухавши доводи представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2011 року Маріупольський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю у розмірі 3 138,84 грн., мотивуючи свої вимоги тим що, ОСОБА_1 звернулась до Маріупольського міського центру за сприянням у працевлаштуванні. 21 травня 2007 року їй наданий статус безробітної та була призначена виплата допомоги по безробіттю з 21.05.07р. по 14.05.08р. відповідно до п.п. 1,3,4 ст.22, п. 1 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Згідно з «Порядком обміну інформацією між Державною податковою адміністрацією України, Пенсійним фондом України та Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України», затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 12.07.2006 року № 259/207 Маріупольським міським центром зайнятості було здійснено обмін інформацією з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з 22.06.05р. по 04.06.09р.

Відповідно до ч. 3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та наданих соціальних послуг.

На підставі розрахунку суми позову, незаконно отримана допомога по безробіттю, складає 3 138,84 грн. На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача на їх користь виплачене безробітній ОСОБА_1 допомогу по безробіттю та матеріальне забезпечення на випадок безробіття в сумі 3 138,84 грн.

При цьому, відповідно до адміністративного позову позивач вперше звернувся до суду 10.12.10р., проте районним судом м. Маріуполя ухвалою від 25.02.11р. було залишено позовну заяву без розгляду, яка отримана позивачем 11.05.11р. 19 травня 2011 року позивач повторно звернувся до суду та направив позов до Донецького окружного адміністративного суду. Ухвалою суду від 27.05.11р. позов було залишено без розгляду, копію ухвали позивач отримав 06.06.11р. Позивач повторно направив адміністративний позов до Донецького окружного адміністративного суду, проте ухвалою від 30.01.12р. було відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі. Вказана ухвала була скасовано Донецьким апеляційним адміністративним судом 02.03.12р., про що постановлено відповідну ухвалу, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з приписами ст. 99, 100 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Разом з цим, відповідно до ч.4 ст.38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» строк давності в разі стягнення заборгованості перед Фондом не застосовується. Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до адміністративного суду.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Маріупольський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття контролює правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття та проводить розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення.

Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 звернулася до Жовтневої міжрайонної філії Маріупольського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні та була зареєстрована, як така, що шукає роботу.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що приносить доход у грошовій або іншій формі.

Згідно ч. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до вимог статей 32, 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідачу 16.09.10р. було надано статус безробітного та призначена виплата допомоги по безробіттю.

Згідно з ч.2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

26 червня 2007 року відповідач звернувся до позивача з заявою про направлення на курси адміністратора.

26 червня 2007 року між Маріупольським міським центром зайнятості та ОСОБА_1 було укладено договір щодо професійного навчання останньої. Відповідно до п.1 вказаного договору предметом договору є направлення відповідача на перепідготовку до Коледжу Інформаційних технологій за професією, спеціалізацією, навчальною програмою адміністратор, строком на 5,0 міс. з метою сприяння подальшому працевлаштуванню.

Згідно з листом вих.№04-2943 від 30.08.10р. Донецький обласний центр зайнятості повідомив позивача, що сума затрат за професійне навчання безробітної ОСОБА_1 склала 1 602,85 грн.

За результатами розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Жовтневою міжрайонною філією Маріупольського міського центру зайнятості було складено акт №203 від 13.08.10р.

Перевіркою було встановлено, що відповідно до інформації отриманої від Єдиного державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 03.08.10р. ОСОБА_1 перебуває на обліку в реєстрі як фізична особа-підприємець.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 22.06.05р. було внесено судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, що не пов`язано з її банкрутством. 4 червня 2009 року було проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за судовим рішенням, що не пов`язано з її банкрутством.

Відповідно до частини 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до розрахунку за час перебування відповідача на обліку в Жовтневій міжрайонній філії Маріупольського міського центру зайнятості ОСОБА_1 було виплачено допомогу по безробіттю в сумі 343,45 грн. та матеріальна допомога у період проходження навчання в розмірі 1 192,54 грн.

Також, з метою досудового урегулювання спору Маріупольським міським центром зайнятості відповідачу направлено лист від 18.08.10р. № 1284, в якому було запропоновано відповідачу повернути на розрахунковий рахунок позивача незаконно отриману допомогу по безробіттю та матеріальної допомоги. Вказаний лист було отримано відповідачем 07.09.10р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення рекомендованого листа, але до теперішнього часу відповіді на лист не надійшло та суму боргу на момент подачі позову не сплачено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути матеріальне забезпечення на випадок безробіття у сумі 3 138,84 грн.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень не стягуються.

На підставі викладеного та керуючись Конституції України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Законом України «Про зайнятість населення», ст.ст. 2, 9, 11, 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 160-163, 167, 188, 255, 257 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Маріупольського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю у розмірі 3 138,84 грн. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання 87539, АДРЕСА_1) на користь Маріупольського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття грошову суму виплаченого забезпечення (допомоги по безробіттю) у розмірі 1 535,99 грн. на р/р 37170300901052 в ГУДКУ Донецької області, ОКПО 24815706, МФО 834016 та суму витрат на професійне навчання у розмірі 1 602,85 грн. на р/р 37175301901001 в ГУДКУ Донецької області, ОКПО 03491004, МФО 834016

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 24 квітня 2012 року.

Повний текст постанови складено 3 травня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Толстолуцька М.М.