Постанова № 23924091, 08.05.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2012 року Справа № 2а/0370/1067/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого, судді Смокович В.І..,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Луцьку адміністративну справу за позовом Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Ковельська міжрайонна державна податкова інспекція (далі Ковельська МДПІ) звернулася в суд із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 301 грн. 75 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрована суб'єктом господарювання, взята на облік як платник податків та зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених податковим законодавством. Станом на 13 березня 2012 року за відповідачем рахується заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 301,75 грн., у тому числі пеня 273,86 грн.

15 березня 2010 року Волинським окружним адміністративним судом було винесено постанову про задоволення позову Ковельської МДПІ до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку в сумі 1591,97 грн. Згідно виконавчого листа № 432/2010 від 06 травня 2010 року зазначений борг з боржника ОСОБА_1 було стягнуто.

Відповідно до статті 129 Податкового кодексу України (далі ПК України) після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Тому, згідно даної норми податкового законодавства підприємцю ОСОБА_1 нараховано пеню в розмірі 273,86 грн. Враховуючи, що сума боргу стягувалась частково протягом 2010-2011 років і погашення відбувалось в порядку черговості, тому станом на 13 березня 2012 року залишок непогашеного податкового боргу по сплаті єдиного податку становить 27,89 грн.

Відповідно до підпункту 87.11 статті 87 ПК України орган державної податкової служби звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податків-фізичної особи.

Позивач просить стягнути суму податкового боргу у розмірі 301,75 грн. з підприємця ОСОБА_1 в дохід державного бюджету України.

В судове засідання представник позивача не прибув, проте подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача (а.с.23).

Відповідач в судове засідання не прибула, пояснення на позовну заяву не подала, свого представника не направила та не повідомила суд про причини неявки, хоча була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду справи про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.31).

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки в судове засідання представники сторін не прибули (при цьому, представником позивача було заявлено про розгляд справи за його відсутності), що не перешкоджає судовому розгляду, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 як суб'єкт підприємницької діяльності зареєстрована виконавчим комітетом Ковельської міської ради 14 листопада 2007 року.

Згідно довідки № 841 від 15 листопада 2007 року підприємець ОСОБА_1 взята на податковий облік 15 листопада 2007 року (а.с.7 зворот).

Станом на 13 березня 2012 року за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 301,75 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості по податках і платежах до бюджетів (а.с.6) та обліковою карткою (а.с.11-13), наданих Ковельською МДПІ.

Матеріалами по справі підтверджено, що Волинським окружним адміністративним судом 15 березня 2010 року було винесено постанову про задоволення позову Ковельської МДПІ до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку в сумі 1591,97 грн. На виконання даної постанови Волинський окружний адміністративний суд 06 травня 2010 року видав виконавчий лист № 432/2010р., який Ковельською МДПІ було направлено до виконання у відділ державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції (далі - ВДВС Ковельського МРУЮ).

Згідно пояснень Ковельської МДПІ до адміністративного позову (а.с.26-27) стягнення коштів із підприємця ОСОБА_1 проводилось в рахунок погашення суми заборгованості по сплаті єдиного податку, як це засвідчує облікова картка по коду платежу 16050224 єдиний податок з фізичних осіб (а.с.11-13), таке стягнення здійснювалось частоково певними сумами з 09 липня 2010 року по 15 вересня 2011 року, а саме: 09.07.2010 року - 450 грн., 31.08.2010 року - 180 грн., 03.12.2010року - 200 грн., 21.02.2011року - 26 грн., 17.03.2011року - 26 грн., 19.05.2011року - 26 грн., 21.06.2011року - 206 грн., 08.08.2011 року - 50 грн., 17.08.2011 року - 305 грн.98 коп., 15.09.2011року - 121 грн.99 коп.

Відповідно до п.16.3.3 ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-111, який діяв до 31 грудня 2010 року, при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частини, єдиним платіжним документом, в якому сума такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо.

Тобто, якщо платник не сплачує пеню разом із сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини).

Оскільки в 2010 році ВДВС Ковельського МРУЮ здійснювалось стягнення сум заборгованості із підприємця ОСОБА_1 частково, то відповідно до вказаної норми ст.16 Закону України №2181-ІП, погашення частки податкового боргу визначалося з урахуванням пені на таку частку. Отже, відповідно було нараховано та погашено пеню за період з 09 липня 2010 року по 03 грудня 2010 року, саме: нараховано пеню 09.07.2010 pоку в сумі 74 грн. 40 коп., частково погашено 31.08.2010 року - 11 грн. 01 коп., нараховано пеню 31.08.2010 року в сумі 26 грн. 31 коп., частково погашено 03.12.2010 року - 16 грн.88 коп., загальна сума оплаченої пені становить 27 грн.89 коп.

Протягом 2011 року ВДВС Ковельського МРУЮ також здійснювалось стягнення сум заборгованості із підприємця ОСОБА_1 частково. Із введенням в дію з 01 січня 2011 року Податкового кодексу України Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181- ІП втратив чинність.

Відповідно до пункту 131.2 статті 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок погашення податкового зобов'язання. У разі повного погашення сум податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються в рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються й рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановлену цим пунктом черговість платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Тобто, в 2011 році кошти, які стягувались ВДВС із підприємця ОСОБА_1 надходили та зараховувались лише в погашення заборгованості по єдиному податку. Оскільки у виконавчому листі Волинського окружного адміністративного суду № 432/2010 року від 06 травня 2010 року вказана сума про стягнення податкового боргу з єдиного податку в розмірі 1591 грн. 97коп., то відповідно ВДВС Ковельського МРУЮ було стягнуто із підприємця ОСОБА_1 саме вказаний розмір заборгованості про що і було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №19322054 від 27 вересня 2011 року.

Як зазначено вище, кошти, які надходили в 2010 році відповідно до норм Закону України №2181-ІП, який діяв на момент сплати, погашали не лише частково суму заборгованості відповідача, а й частково суму пені нарахованої за несвоєчасну сплату податкового зо6ов'язання.

Отже, залишок не сплаченої суми по заборгованості по єдиному податку, яка виникла на підставі заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 16 березня 2009 року (вх. №2842/ф від 16 березня 2009 року) (а.с.30) та корінця свідоцтва про сплату єдиного податку серії НОМЕР_1 від 18 березня 2009 року (а.с.29) становить 27 грн. 89 коп.

Відповідно до статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Тому, згідно даної норми податкового законодавства підприємцю ОСОБА_1 нараховано пеню в розмірі 273,86 грн.

Отже, загальна сума податкової заборгованості у відповідача по єдиному податку становить 301 грн.75 коп.

Відповідно до підпунктів 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг -це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на сум такого грошового зобов'язання; грошове зобов'язання платника податків -сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно із пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган державної податкової служби звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податків-фізичної особи.

Оскільки за відповідачем рахується податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 301,75 грн., який підтверджується наданими доказами (розрахунок боргу, облікова картка), тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись статтею 128, частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в дохід державного бюджету України податковий борг в сумі 301,75 грн. (триста одну гривню сімдесят п'ять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В. І. Смокович