Постанова № 23924341, 25.04.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2012 року Справа № 2а/0370/1071/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого, судді Смокович В.І.,

при секретарі Литвиненко І.П.,

за участю представника позивача Ємчика Р.І.,

представників відповідачів Остапюка С.П., Вербич М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого центру "Євродім" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління державної казначейської служби України у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр "Євродім" (далі ТзОВ НВЦ «Євродім») звернулося в суд із позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (далі-Луцька ОДПІ), Головного управління державної казначейської служби України у Волинській області (далі - ГУ ДКС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ № 0000132302 від 24 січня 2012 року та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 13 316,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Луцькою ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ НВЦ «Євродім» у зв'язку з поданням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень та червень 2011 року, за результатами якої складено Акт №9716/23-3/30220130 від 08.12.2011 року на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. В ході перевірки встановлено, що товариством порушено абз. «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України в наслідок чого ТзОВ НВЦ «Євродім» завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у червні 2011 року на 13 316 грн. та винесено податкове повідомлення рішення №0000132302 від 24 січня 2012 року.

Позивач вважає висновки акта перевірки необґрунтованими, а вказане податкове повідомлення-рішення - протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив позов задовольнити.

Представник Луцької ОДПІ у письмових запереченнях № 191/10/10-012 від 24.04.2012 року та в судовому засіданні позову не визнав. В обґрунтування заперечення пояснив, що проведеною перевіркою даних відображених у розрахунку суми бюджетного відшкодування за червень 2011 року встановлено, що до відшкодування з бюджету Товариством включено 13 316,00 грн. попередньої оплати за товари та послуги на які під час перевірки не надано первинних документів, щодо підтвердження факту їх придбання, відповідно було встановлено факт завищення ТзОВ НВЦ «Євродім» заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника в банку на 13 316,00 грн. При цьому відповідач також посилається на пункти 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), просив у задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмових поясненнях від 20.04.2012 року за №15-08/192-2585, та пояснила суду, що згідно з вимогами п.9 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011року №39 та п.12, 13 статті 200 ПК України бюджетне відшкодування здійснюється органами казначейської служби на підставі висновків податкового органу. Станом на 20.04.2012 року Управлінням Державної казначейської служби України у Волинській області за висновками Луцької ОДПІ було відшкодовано ПДВ по деклараціях за травень 2011 року на суму 88 345,00 грн. та за червень 2011 року на суму 18 494,00 грн., інших висновків на повернення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за червень 2011 року ТзОВ НВЦ «Євродім» не надходило. Представник відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТзОВ НВЦ «Євродім» зареєстроване Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією 14 червня 2002 року, ідентифікаційний код юридичної особи - 30220130 (а.с.7 зворот).

На податковий облік в органах державної податкової служби позивач взятий 10.11.1998 року за № 8147, зареєстрований платником податку на додану вартість від 28.01.2008 року, про що видане свідоцтво №100093338 (а.с.8).

Луцькою ОДПІ в період з 23.11.2011 року по 29.11.2011 року проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ НВЦ «Євродім» у зв'язку з поданням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень та червень 2011 року.

За результатами даної перевірки Луцькою ОДПІ складений акт № 9716/23-3/30220130 від 08.12.2011 року, у висновках якого відповідачем зазначено про порушення ТзОВ НВЦ «Євродім» вимог абз. «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у червні 2011 року на 13 316 грн. (а.с.10).

У зв'язку із встановленням в ході проведення перевірки порушення вимог податкового законодавства, Луцькою ОДПІ було винесене податкове повідомлення-рішення від 22.12.2011 року № 0002512302, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 13 316,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6 658,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації у Волинській області та Державної податкової служби України.

Рішенням ДПА у Волинській області від 16.01.2012р. №217/10/25-006 податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 22.12.2011р. №0002512302 про зменшення заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість на 13 316,00 грн. і застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 6 658,00 грн. частково скасувала в сумі 6657,00 грн. зайво застосованої штрафної (фінансової) санкції, а в іншій частині залишила без змін, а скаргу частково задовольнила.

На підставі вказаного рішення ДПА у Волинській області Луцькою ОДПІ прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 24.01.2012 року № 0000132302, яке оскаржено до ДПС України та рішенням останньої від 02.04.2012р. № 5779/6/10-2115 залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с.13).

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню Луцької ОДПІ від 24 січня 2012 року №0000132302, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п.14.1.18 п.14.1 статті 18 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

На підставі п.200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно пунктів 200.10, 200.11 статті 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

За правилами п.200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Нормою пункту 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації заза попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації па їх проведення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, ТзОВ НВЦ «Євродім» у червні 2011 року заявлено до відшкодування суми ПДВ фактично сплачені в травні 2011 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних та платіжних доручень (а.с.23-32):

- по податковій накладній від 16.05.2011 № 2 сплачено згідно платіжного доручення №360 від 16 травня 2011 р.ТзОВ «Трініон» -16 666,67 грн.

- по податковій накладній від 31.05.2011 №12 сплачено згідно платіжного доручення №434 від 31 травня 2011 р ПП «Флора Престиж» - 3 333,33 грн.

- по податковій накладній від 05..05.2011 № 6 сплачено згідно платіжного доручення №336 від 05 травня 2011 р. НТЦ «Система» - 1 030,00 грн.;

- по податковій накладній від 05.05.2011 № 1 сплачено згідно платіжного доручення №334 ь.д 05 травня 2011 р. ТзОВ «Буденергомонтаж-8» - 9891,14 грн.;

- по податковій накладній від 30.05.2011 № 6 сплачено згідно платіжного доручення №431 В:ід 30 травня 2011 р. ТзОВ «Буденергомонтаж» - 4239,06 грн.

Отже, ТзОВ НВЦ «Євродім» фактично сплатило суму податку на додану вартість у попередніх податкових періодах постачальникам товарів (послуг), що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, тому твердження перевіряючих про відсутність такої оплати, зафіксовані в Акті перевірки №9716/23-3/30220130 від 08.12.2011 року, є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Враховуючи встановлені факти та виходячи зі змісту наведених норм законодавства суд приходить до висновку, що відповідачем, Луцькою ОДПІ, помилково зроблені висновки про завищення ТзОВ НВЦ «Євродім» суми бюджетного відшкодування ПДВ у червні 2011 року на 13 316,00 грн., а тому податкове повідомлення-рішення від 24 січня 2012 року №0000132302 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до пункту 200.17. статті 200 Податкового кодексу України єдиним джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Пунктом 2 статті 45 Бюджетного кодексу України встановлено, що Державне казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відповідно до пункту 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року №845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства з попереднім інформуванням Мінфіну та у порядку черговості надходження виконавчих документів.

Оскільки відповідачем, Луцькою ОДПІ, не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 24 січня 2012 року №0000132302, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення та стягнення з Державного бюджету України на користь ТзОВ НВЦ «Євродім» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2011 року у розмірі 13 316,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтею 94, частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр "Євродім" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління державної казначейської служби України у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0000132302 від 24 січня 2012 року та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 13 316,00 грн. задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0000132302 від 24 січня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого центру "Євродім" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2011 року в розмірі 13 316,00 грн. (тринадцять тисяч триста шістнадцять гривень).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого центру "Євродім" судові витрати у сумі 266,34 грн. (двісті шістдесят шість гривень тридцять чотири копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І.Смокович

Повний текст постанови виготовлений 27 квітня 2012 року.