Ухвала суду № 23923524, 26.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2012 р.Справа № 2а-15942/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Тацій Л.В. , Водолажської Н.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2012р. по справі № 2а-15942/11/2070

за позовом Приватне підприємство "Маршал-1"

до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство «Маршал-1», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області від 22.06.2011 р. №0002152311..

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2012р. по справі № 2а-15942/11/2070 позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення.

Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представників сторін не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що Приватне підприємство «Маршал-1» перебуває на податковому обліку в Чугуївській об'єднаній державній податковій інспекції Харківської області з 15.01.2010 р., та зареєстроване платником ПДВ згідно свідоцтва №100264980.

Фахівцями Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області у період з 18.04.2011 р. по 22.04.2011 р. проведено позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «Маршал-1» з питань правомірності нарахування податкового зобовязання та податкового кредиту з податку на додану вартість з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р.

Результати перевірки оформлені актом №397/2311/33211678 від 04.05.2011 р. (а.с. 18-28).

Відповідно до висновків акту перевірки, контролюючим органом встановлено порушення позивачем приписів п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за лютий 2011 року на загальну суму 7547,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0002152311 від 22.06.2011 р., яким Приватному підприємству «Маршал-1» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 7547,00 грн., в тому числі за основним платежем 7547,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 1 грн. (а.с. 31).

Оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте за результатами перевірки правомірності формування позивачем податкового кредиту з ПДВ у лютому 2011 по взаємовідносинам з ТОВ «777».

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи слідує, що між Приватним підприємством «Маршал-1» як комітентом та ТОВ «777», як комісіонером 04.01.2011 року укладений договір комісії на покупку ПММ №10-К (а.с. 32-33).

Відповідно до умов п. 1.1 договору комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за винагороду здійснювати за рахунок комітента та від свого імені угоди по придбанню паливно-мастильних матеріалів (надалі - товар) в асортименті та по цінам, не вище узгоджених сторонами, в строки і в об'ємах визначених в додатках до цього договору. Згідно п. 1.3 договору за виконання послуг по придбанню товару, та виконання інших зобов'язань по цьому договору, комітент зобов'язується сплатити комісіонеру комісійну винагороду в розмірі 10 грн. за 1 тону.

На підставі договору комісії, за дорученням позивача, ТОВ «777» придбало та передало у власність ПП «Маршал-1» поливно-мастильні матеріали, що підтверджується дорученнями та актами прийому-передачі: за дорученням № 1 від 04.01.2011р. дизельне пальне в кількості 5.000 т. на загальну суму 43880.00 грн., в тому числі ПДВ 7313.330грн.; за дорученням № 2 від 04.01.2011р. дизельне пальне в кількості 10.886 т. на загальну суму 107948.11 грн. в тому числі ПДВ 17991.35 грн.; за дорученням № 3 від 04.01.2011р. дизельне пальне в кількості 25.000 т. на загальну суму 232575.00 грн. в тому числі ПДВ 38762.50 грн., за дорученням № 4 від 04.01.2011р. дизельне пальне в кількості 20.295 т. на загальну суму 200981.39 грн. в тому числі ПДВ 33496.90 грн.

Здійснення господарських операцій, обумовлених вказаним договором відображено у виписаних ТОВ «777» податкових накладних: №53 від 23.02.2011 р., №57 від 24.02.2011 р., №64 від 28.02.2011 р., №69 від 28.02.2011 р., №87 від 28.02.2011 р.

Оплата за товар на адресу ТОВ «777» здійснена згідно платіжних документів: №151 від 21.02.2011 р., №152 від 22.02.2011 р., №153 від 23.02.2011 р., №155 від 24.02.2011 р., №160 від 28.02.2011 р.

Суми податку на додану вартість сплачені позивачем в ціні отриманих товарів та послуг, на підставі виданих ТОВ «777» податкових накладних, були включені позивачем до складу податкового кредиту в податковій декларації за лютий 2011 року.

Згідно з підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

За приписами п. 198.3. ст. 198 цього кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відносяться до складу податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Маршал-1» виконало вимоги, передбачені пунктом 198.3 статті 198 Кодексу, сплативши податок на додану вартість в ціні отриманих товарів та послуг від ТОВ «777», яке в свою чергу, виконало вимоги п. 201.1 ст. 201 Кодексу видало позивачу належним чином оформлені податкові накладні на сплачені ним суми податку.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбудеться раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів /послуг, що підтверджено податковою накладною.

Отже, наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних і сплата вартості отриманих товарів та послуг з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту за лютий 2011 року суми податку на додану вартість, сплачені позивачем в ціні отриманих товарів та послуг від ТОВ «777».

Колегія суддів не приймає до уваги твердження відповідача, що право позивача на податковий кредит не виникло, оскільки вартість товарів придбаних у ТОВ «777» вища ніж у виробника виходячи з наступного.

Відповідно до положень Закону України «Про підприємництво» підприємництво - це безпосередня, самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством. Підприємці мають право без обмежень приймати рішення і здійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству, і одним із принципів підприємницької діяльності є самостійність у формуванні програми діяльності та виборі постачальників і споживачів вироблюваної продукції.

Враховуючи наведене придбання товарів у постачальників (не виробників) за цінами вищими ніж ціни виробника не може бути підставою для виключення з податкового кредиту з ПДВ сум податків сплачених в ціні придбаних товарів.

Крім того, позивачем до суду надані первинні бухгалтерські документи, а саме: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та періодичні звіти, які підтверджують використання позивачем у власній господарській діяльності товару, що був придбаний ним за вищевказаним договором комісії у ТОВ «777» та у подальшому реалізований невизначеному колу споживачів.

Таким чином, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «777» і правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми, відповідно до податкових накладних, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Господарські операції між позивачем та його контрагентом мали реальний характер, діяльність була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, а не за рахунок неправомірного отримання коштів з Державного бюджету, підприємства ознак фіктивності не мали.

Відповідачем не надано до справи жодних доказів фактичного нездійснення господарських операцій, відповідні суми по яких позивач включив до складу податкового кредиту. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що предявляються до первинних документів, докази недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані. Підстав для висновку про те, що позивачем було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість в межах виконання угод, які суперечать вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а тому є нікчемними, судом не встановлено.

Відповідно до положень ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів належним чином правомірність власних висновків, правильність та законність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2012р. по справі № 2а-15942/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Філатов Ю.М.Судді Тацій Л.В. Водолажська Н.С.