Ухвала суду № 23923513, 03.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2012 р.Справа № 2а-1870/8231/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Сумська пересувна механізована колона № 57" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2011р. по справі № 2а-1870/8231/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумська пересувна механізована колона № 57"

до Державної податкової інспекції в м.Суми

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство «Сумська пересувна механізована колона №57» (надалі по тексту позивач) звернулось до Державної податкової інспекції в м. Суми з позовними вимогами щодо визнання протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми №0008761502/0/73453 від 14.09.2011 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2011 р. по справі №2а-1870/231/11 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано та скасовано податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в м. Суми № 0008761502/0/73453 від 14.09.2011 року в частині застосування до Публічного акціонерного товариства «Сумська пересувна механізована колона № 57» (м. Ссуми вул.. Роменська, 77 і.к. 01037637) суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3455,29 грн., в задоволені інших позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову суду, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача, та представник відповідача в судове засідання не прибули, про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, яке надійшло до суду. Крім того, представником відповідача надано до суду заяву про розгляд справи за відсутністю представника відповідача.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судовим розглядом, ДПІ в м. Суми було проведено документальну невиїзну перевірку ПАТ «Сумська пересувна механізована колона №57» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період січень - липень 2011 року.

За результатами вказаної перевірки від 01.09.2011 року ДПІ в м. Суми було складено відповідний акт перевірки №6476/152/01037637 з викладенням в ньому висновків щодо заниження податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки, що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 105331,33 грн. (а. с. 10-12).

На підставі зазначених висновків акту перевірки ДПІ в м. Суми винесено податкове повідомлення - рішення №0008761502/73453 від 14.09.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем орендна плата за земельні ділянки Державної та комунальної власності з юридичних осіб на загальну суму 105331,33 грн., в тому числі: за основним платежем 98417,75 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 6913,58 грн. (а. с.8).

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості прийнятого ДПІ в м. Суми податкового повідомлення-рішення від 14.09.2011 року №0008761502/73453 в частині збільшення грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 98417,75 грн..

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог чинного законодавства України, земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю - Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п.14.1.72, п.п. 14.1.73 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно з ст. 81 Земельним кодексом України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з ст. 269 Податкового кодексу України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначаються Податковим кодексом України.

Згідно ст. 270 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Законом України "Про оренду землі" регулюються орендні відносини, статтею 1 якого визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону .

Згідно з статтею 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі", однією із істотних умов договору оренди землі між орендодавцем та орендарем є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату .

Згідно ст. 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Розмір та умови оплати, вказані в договорі, не можуть суперечити діючому на час укладення договору законодавству.

Згідно статті 288.5 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

Таким чином, з 01 січня 2011 р. мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, становить 3% від їх грошової оцінки.

Крім того, колегія суддів зазначає, що формами плати за землю виступають податок на землю та орендна плата. Відносини оподаткування не можуть регулюватися на засадах угоди між учасниками, не передбачають укладання договорів стосовно виконання податкового обов'язку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що такі відносини регулюються виключно засобами владних приписів з боку держави і не можуть допускати засоби диспозитивності. Хоча розмір орендної плати за землю є умовою договору оренди, разом з тим, орендна плата є формою податку на землю, справляння плати за землю є сферою регулювання податкового законодавства. Сплата обов'язкових платежів, до яких віднесено і плату за землю (ст. 9 Податкового кодексу України), не може залежати від умов договору.

Отже, оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не у зв'язку з волевиявленням сторін договору, а у зв'язку зі зміною ставки податку відповідно до закону, а тому, необхідність сплати земельного податку у новому розмірі, а саме у розмірі 3%, виникла у позивача незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою сторін договору оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона по справі повинна доказати ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.

Позивачем не доведено неправомірності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення щодо збільшення суми грошового зобов'язання за основним платежем.

За таких обставин, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумська пересувна механізована колона № 57" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2011р. по справі № 2а-1870/8231/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бершов Г.Є.Судді(підпис) (підпис) Ральченко І.М. Рєзнікова С.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бершов Г.Є.