Ухвала суду № 23921266, 12.03.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2012 р.Справа № 2а-3703/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Курило Л.В.

Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Верман А.М.

представників позивача Іванова А.О., Суворова О.І., Бондаренка В.В.

представника відповідача Демчана А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою

Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2011р. по справі № 2а-3703/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вога"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова

про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вога", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова, в якому просив визнати недійсним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 30 березня 2011 року № 0000372303 ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2011р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вога" задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова від 30 березня 2011 року № 6000372303.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вога" суму сплачених судових витрат в розмірі 3,40 грн.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2011р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач не скористався правом подання письмових заперечень на апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представники позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просили залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

В подальшому, в судове засідання 12.03.2012 року представник відповідача та представники позивача не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що працівниками ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова проведено виїзну планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Вога" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року.

За результатами перевірки 18.02.2011 року складено акт № 251/23-03-05/32335705, згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення ТОВ «Вога»вимог п.п. 7.4.1, п.7.4 ст. 7. Закону України "Про податок на додану вартість", а саме, заниження податку на додану вартість в сумі 2729612 грн. в тому числі: за лютий 2008 р. в сумі 3484 грн., за березень 2008 року в сумі 109130 грн., за квітень 2008 року в сумі 457085 грн., за травень 2008 року в сумі 225224 грн., за червень 2008 року в сумі 51785 грн., за липень 2008 року в сумі 20836 грн., за серпень 2008 року в сумі 142883 грн., за вересень 2008 року в сумі 98360 грн., за жовтень 2008 року в сумі 22543 грн., за листопад 2008 року в сумі 119 грн., за грудень 2008 року в сумі 5146 грн., за лютий 2009 року в сумі 117876 грн., за березень 2009 року в сумі 47840 грн., за квітень 2009 року в сумі 162781 грн., за травень 2009 року в сумі 114873 грн., за липень 2009 року в сумі 9646 грн., за серпень 2009 року в сумі 69050 грн., за вересень 2009 року в сумі 33456 грн., за жовтень 2009 року в сумі 20702 грн., за листопад 2009 року в сумі 20538 грн., за грудень 2009 року в сумі 67552 грн., за січень 2010 року в сумі 4280 грн., за лютий 2010 року в сумі 52299 грн., за березень 2010 року в сумі 79003 грн., за квітень 2010 року в сумі 316736 грн., за травень 2010 року в сумі 7139 грн., за серпень 2010 року в сумі 70248 грн., за вересень 2010 року в сумі 126556 грн. (т.1, а.с. 15-72).

На підставі акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова 30 березня 2011 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000372303, яким ТОВ «Вога»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 3 412 016 грн., у тому числі: за основним платежем - 2729613 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 682403 грн. (т.1., а.с. 15).

Також встановлено, що ТОВ "Вога" мав господарські відносини з ТОВ "Нертус" на підставі дистриб'юторського договору № 03/03 від 03.03.2008р., № 05/02-В від 05.02.2010 р.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що посилання відповідача у акті перевірки на порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1, п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" під час судового розгляду не знайшли свого підтвердження.

Судове рішення мотивовано тим, що при придбанні ТОВ "Вога" товару у продавця - ТОВ "Нертус" договірна ціна товару є його звичайною ціною, а податковий кредит відображено на підставі виписаних на адресу ТОВ "Вога" податкових накладних, що відповідає вимогам Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували висновки акту перевірки від 18.02.2011 року № 251/23-03-05/32335705 про порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1, п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Так, відповідач у акті перевірки зазначив, що основним постачальником ТОВ "Вога" є ТОВ "Нертус" (дистриб'юторський договір № 03/03 від 03.03.2008р., № 05/02-В від 05.02.2010р.).

Транспортування продукції від продавця (ТОВ "Нертус") до дистриб'ютора (ТОВ "Вога") не проводилосб, оскільки ТОВ „Вога" (договір зберігання та виконання вантажно-розвантажувальних робіт №4/05 від 01.02.2005 р. з ТОВ "Харків Хімпром" ( код ЄДРПОУ 33120146).) та ТОВ „Нертус" ( договір № 1/06-2010 від 01.06.2010 з ТОВ "Харків Хімпром" (код ЄДРПОУ 33120146) зберігають пестициди у ТОВ „Харків Хімпром" (код ЄДРПОУ 33120146) за адресою: селище Васищево Харківського району Харківської області, вул. Промислова, 22. Згідно бази даних АІС "Податки", засновником ТОВ "Харків Хімпром" (код ЄДРПОУ 33120146) є засновник ТОВ "Вога" ОСОБА_7, код фізичної особи НОМЕР_3, внесок в уставний фонд складає 24%.

Згідно наданих до перевірки ТОВ «Вога»сертифікатів, посвідчень про державну реєстрацію пестицидів, виробником препаративної форми є «PETERS&BURG Ltd»Угорщина, «YANGZHOU NATIONAL CHEMICAL WESTZHONG COMPANY», КНР; «XIAMEN TOPUSING IMP&EXP. CO. LTD», КНР.

Ціна імпортованої продукції значно нижча, ніж та, за якою ТОВ „Вога" придбав її у ТОВ «Нертус".

ТОВ „Вога" придбав даний товар у ТОВ «Нертус»через низку постачальників, які мають ознаку фіктивності, за надто високими цінами, хоча у імпортерів даного товару - ТОВ «Крокус Маркетинг»та ТОВ «Спектр гранд», які користуються послугами оренди у ТОВ "Харків Хімпром" за адресою Харківська область, Харківський район, сел. Васищево, вул.. Промислова, 22, тобто за тією ж адресою, що і ТОВ «Вога», є можливість придбати товар за нижчою ціною без значних додаткових витрат для підприємства.

Враховуючи вищенаведене, відповідач вважає, що за рахунок застосування звичайних цін встановлені завищення податкового кредиту в у сумі 2729612 грн., в тому числі: за лютий 2008 р. в сумі 3484 грн., за березень 2008 року в сумі 109130 грн., за квітень 2008 року в сумі 457085 грн., за травень2008 року в сумі 225224 грн., за червень 2008 року в сумі 51785 грн., за липень 2008 року в сумі 20836 грн., за серпень 2008 року в сумі 142883 грн., за вересень 2008 року в сумі 98360 грн., за жовтень 2008 року в сумі 22543 грн., за листопад 2008 року в сумі 119 грн., за грудень 2008 року в сумі 5146 грн., за лютий 2009 року в сумі 117876 грн., за березень 2009 року в сумі 47840 грн., за квітень 2009 року в сумі 162781 грн., за травень 2009 року в сумі 114873 грн., за липень 2009 року в сумі 9646 грн., за серпень 2009 року в сумі 69050 грн, за вересень 2009 року в сумі 33456 грн., за жовтень 2009 року в сумі 20702 грн., за листопад 2009 року в сумі 20538 грн., за грудень 2009 року в сумі 67552 грн., за січень 2010 року в сумі 4280 грн., за лютий 2010 року в сумі 52299 грн, за березень 2010 року в сумі 79003 грн., за квітень 2010 року в сумі 316736 грн, за травень 2010 року в сумі 7139 грн., за серпень 2010 року в сумі 70248 грн., за вересень 2010 року в сумі 126556 грн.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно не погодився з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше, ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість", база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається, виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Пунктом1.18 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно п.п. 1.20.1 п.1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведено зворотнє, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними (юридично та фактично), володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, яка склалася на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п 1.20.2 пункту 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Тобто, Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що звичайною ціною є договірна ціна, що відповідає рівню справедливих ринкових цін, якщо не встановлено протилежне.

Відповідно до підпункту 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Відповідач, заперечуючи проти позову, обґрунтував визначення рівня звичайної ціни тим, що позивач зберігав придбаний товар у ТОВ "Нертус" на складі ТОВ "Харків Хімпром", згідно бази даних АІС "Податки" засновником якого є засновник ТОВ "Вога" ОСОБА_7, внесок в уставний фонд складає 24%.

Суд першої інстанції правомірно відхилив такі доводи відповідача, оскільки факт пов'язаності осіб між ТОВ "Вога" та ТОВ "Харків Хімпром" не свідчить про пов'язаність осіб, визначену Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Окрім того, суд першої інстанції правомірно відхилив посилання податкового органу на те, що товар, придбаний позивачем у ТОВ "Нертус" за ціною значно більшою, ніж митна вартість цього товару, ввезеного ТОВ "Крокус Маркетинг" та ТОВ "Спектр Гранд", оскільки донарахування відповідачем грошових зобов'язань проведено з суми, яку розраховано як різниця між ціною імпортера ТОВ "Спектр Гранд" та ціною придбання товару ТОВ "Вога" у своїх постачальників. Проте такий метод розрахунку податку на додану вартість, що підлягає донарахуванню в бюджет, не передбачено нормами Закону України "Про податок на додану вартість".

Враховуючи приписи Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про податок на додану вартість" щодо застосування звичайних цін для визначення бази оподаткування, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що звичайною ціною є договірна ціна, яка відповідає рівню справедливих ринкових цін, якщо не встановлено протилежне.

Колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем ТОВ "Вога" придбано товар у продавця ТОВ "Нертус" за договірною ціною, яка є його звичайною ціною, а податковий кредит відображено на підставі виписаних на адресу ТОВ "Вога" податкових накладних, що відповідає приписам Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при проведенні перевірки та при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України, довівши законність та обґрунтованість позовних вимог.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятого податкового повідомлення -рішення, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що дії відповідача, пов'язані з прийняттям оскаржуваного податкового повідомлення -рішення, не кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2011 р. по справі № 2а-3703/11/2070 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись із судовим рішенням суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова

залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2011 р. по справі

№ 2а-3703/11/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вога" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бенедик А.П.Судді Курило Л.В. Калиновський В.А.