Ухвала суду № 23921269, 12.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2012 р.Справа № 2а-7481/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Курило Л.В. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2011р. по справі № 2а-7481/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Видавничо-комерційне підприємство "ПАРИТЕТ-ЛТД"

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Видавничо-комерційне підприємство "Паритет-ЛТД", звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000570700/0 від 23.11.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за серпень 2008 року в сумі 401224,00 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на наступне.

Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Харкова проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ ВКП "Паритет-ЛТД", про що складено акт перевірки від 09.11.2010 року №2744/07-004/14101911. На підставі даного акту відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000570700/0 від 23.11.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за серпень 2008 року в сумі 401224,00 грн.

На думку позивача, висновки акту перевірки не відповідають чинному законодавству, оскільки позитивне значення у строчці 18.1 (4004,00 грн.) по декларації за серпень 2008 року нараховане підприємством без урахування залишку від'ємного значення податкового кредиту за попередній період, який повинен враховуватися у складі податкового кредиту наступного податкового періоду, тобто від'ємне значення у сумі 435828,00 грн. (строчці 22.2) за липень 2008 року входить до складу податкового кредиту серпня 2008 року та відображається у строчці 23 декларації за серпень 2008 року. А сума у розмірі 401224,00 грн. розрахована підприємством у рядку 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування та є залишком від'ємного значення ПДВ попередніх періодів, ця сума надмірно сплачена підприємством у вартості товару.

Таким чином, позивач вважає, що для отримання бюджетного відшкодування ПДВ ним виконано всі вимоги чинного законодавства, тому податкове повідомлення - рішення № 0000570700/0 від 23.11.2010 року є незаконним та таким, що підлягає скасуванню повністю.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2011 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничо-комерційне підприємство "Паритет-ЛТД".

Скасовано в повному обсязі податкове повідомлення - рішення № 0000570700/0 від 23.11.2010 року.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2011 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача та представник позивача в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю Видавничо-комерційне підприємство "Паритет-ЛТД" зареєстровано як платник податку на додану вартість в Державній податковій інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова з 11.07.1997 року, індивідуальний податковий номер 141019120360, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №100137466 від 05.09.2008 року (арк. справи 7).

Фахівцями Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ Видавничо-комерційне підприємство "Паритет-ЛТД" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за серпень 2008 року.

За результатами перевірки складено акт №2744/07-004/14101911 від 09.11.2010 року, згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення ТОВ Видавничо-комерційне підприємство "Паритет-ЛТД" п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року зі змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації за серпень 2008 року в сумі 401224,00 грн. (арк. справи 12-13).

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення №0000570700/0 від 23.11.2010 року, яким ТОВ Видавничо-комерційне підприємство "Паритет-ЛТД" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 401224,00 грн. (арк. справи 15).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ Видавничо-комерційне підприємство "Паритет-ЛТД", суд першої інстанції дійшов висновку, що сума бюджетного відшкодування, розрахована позивачем по декларації з податку на додану вартість за серпень 2008 року у розмірі 401224,00 грн., є залишком від'ємного значення ПДВ за липень 2008 року, що відповідає вимогам п.п. 7.7.1., 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин. Формування податкового кредиту здійснювалось позивачем на підставі отриманих ним податкових накладних, які внесені до реєстру отриманих податкових накладних за липень 2008 року та відповідають вимогам п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Таким чином, розрахунок суми бюджетного відшкодування за серпень 2008 року позивачем здійснений з додержанням всіх умов формування податкового кредиту з податку на додану вартість, визначених Законом України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як свідчить акт перевірки №2744/07-004/14101911 від 09.11.2010 року, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, висновки відповідача щодо завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування по декларації за серпень 2008 року в сумі 401224,00 грн. ґрунтуються на тому, що під час проведення перевірки встановлено, що позивач не має права на бюджетне відшкодування у зв'язку з відсутністю від'ємного значення, яке розраховується згідно з пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та повинно бути (у разі наявності) відображено у рядку 18.2 розділу III податкової декларації з податку на додану вартість.

Колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про безпідставність висновків відповідача, викладених в акті перевірки щодо порушення позивачем вимог п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації за серпень 2008 року в сумі 401224,00 грн., враховуючи наступне.

Відповідно до п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Тобто, при від'ємному значенні суми податку така сума зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума податку має від'ємне значення, то частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах, підлягає бюджетному відшкодуванню.

Відповідно до п.п. 5.12.2. п. 5.12. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166, (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Сума податку, фактично сплачена у попередніх податкових періодах, визначається із сум, які були включені до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів або не погашали податкові зобов'язання наступних звітних періодів (рядок 24).

Таким чином, з наведених положень вбачається, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми податку на додану вартість, яка фактично сплачується у будь-якому попередньому податковому періоді. Зокрема, це узгоджується з визначенням бюджетного відшкодування, наведеним у п. 1.8. ч. 1. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), а саме, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Як свідчать письмові докази, позивачем у липні 2008 року надмірно сплачено 401224,00 грн. податку на додану вартість у вартості придбаного товару, що підтверджується платіжними дорученнями, та включено суму до податкового кредиту. Факт сплати ПДВ відповідачем не заперечується. (а.с. 61-106).

З декларації позивача з податку на додану вартість за липень 2008 року вбачається, що від'ємне значення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, становило 435828,00 грн. та увійшло до складу податкового кредиту серпня 2008 року, що відображено у строчці 23 декларації за серпень 2008 року.

Сума бюджетного відшкодування розрахована позивачем по декларації з податку на додану вартість за серпень 2008 року у розмірі 401224,00 грн. є залишком від'ємного значення ПДВ за липень 2008 року, що відповідає вимогам п.п. 7.7.1., 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з п. 1.6., 1.7. ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.

Відповідно до п.п.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи документами, передбаченими п.п.7.2.6 цього пункту.

Згідно п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів 5 (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником

податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, Законом України "Про податок на додану вартість" встановлено декілька необхідних умов, за наявності яких платник податку отримує право на віднесенні сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у складі ціни товарів, робіт, послуг, що придбаваються ним для використання у власній господарській діяльності, до складу податкового кредиту, а саме:

- наявність належним чином оформленої податкової накладної або іншого документа, передбаченого п.п.7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість";

- настання першої з подій, з якими Закон пов'язує право платника податку на податковий кредит.

Отже, отримання податкової накладної є необхідною умовою правомірного формування податкового кредиту покупця товарів, робіт, послуг.

Як свідчать письмові докази, формування податкового кредиту здійснювалось позивачем на підставі отриманих ним податкових накладних, які внесені до реєстру отриманих податкових накладних за липень 2008 року (а.с. 58-60, 114-146).

Отримані податкові накладні відповідають вимогам п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, відповідно до якого платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідач не заперечував та не спростував той факт, що отримані позивачем податкові накладні в липні 2008 року відповідають вимогам п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, також відповідачем не заперечується правомірність формування податкового кредиту.

Інших обставин, які б свідчили про порушення позивачем порядку бюджетного відшкодування податку на додану вартість, відповідачем під час проведення перевірки не встановлено.

Отже, розрахунок суми бюджетного відшкодування за серпень 2008 року позивачем здійснений з додержанням всіх умов формування податкового кредиту з податку на додану вартість, визначених Законом України "Про податок на додану вартість".

Крім того, відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 401224,00 грн. за серпень 2008 року на рахунок платника у банку, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.07.2008 по 31.08.2008 року, на підставі якої складено довідку №1671/16-14101911 від 15.10.2008 року.

Вказаною перевіркою підтверджено заявлену ТОВ ВКП "Паритет-ЛТД" суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2008 року у сумі 401224,00 грн. без урахування результатів зустрічних перевірок, які не отримано на дату складання довідки, та зазначено, що при отриманні матеріалів, що не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, який перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки відповідно до Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (із змінами та доповненнями).

Проте, при проведенні перевірки, на підставі якої складений акт №2744/07-004/14101911 від 09.11.2010 року, посилань на отримання матеріалів, що не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, який перевірявся, не зазначено.

Посилання представника відповідача на комплексну перевірку стану економічної та контрольної роботи ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова за період з 01.11.2007 року по 01.03.2010 року, як на підставу проведення повторної перевірки, на підставі якої складений акт №2744/07-004/14101911 від 09.11.2010 року, є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Закон України «Про податок на додану вартість», що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, містить спеціальну норму щодо проведення невиїзних перевірок (п.п. 7.7.5. п. 7.7. ст. 7), яка надає право проведення документальних невиїзних перевірок платників податків, які подали декларації з податку на додану вартість з від'ємним значенням податку. Зазначеними нормами податковим органам не надано право повторної перевірки одних і тих самих питань діяльності платника податків за один й той самий період. Єдиним виключенням є норма статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, яка передбачає, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства. Перевірки платників податків органами податкової міліції проводяться у порядку, встановленому Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», Кримінально-процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Проте, як встановлено, позивач не звертався до відповідача з відповідним проханням провести перевірку правильності визначення від'ємного значення з податку на додану вартість за серпень 2008 року, доказів порушення кримінальної справи відносно посадових осіб платника податків - позивача не надано.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, які свідчать про правомірність його дій.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, в порушення вимог ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів правомірність своїх заперечень проти адміністративного позову позивача, законність та обґрунтованість прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2011 р. по справі № 2-а-7481/11/2070 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду- без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з судовим рішенням суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2011р. по справі № 2а-7481/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Курило Л.В. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.