Постанова № 23915461, 25.04.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2012 № 5/259

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Коршун Н.М.

Авдеєва П.В.

за участю представників:

від позивача: представник - ОСОБА_2 - за довіреністю,

від відповідача: представник - ОСОБА_3 - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Експериментальний завод залізобетонних шпал», м. Київ

на рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2012 р.

у справі № 5/259 (суддя Ломакка В.С.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2», м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства «Експериментальний завод залізобетонних шпал», м. Київ

про стягнення 91 408,00 грн.,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2011 р. Публічне акціонерне товариство «Трест «Київміськбуд-2» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Експериментальний завод залізобетонних шпал» про стягнення 91 408,00 грн., мотивуючи вимоги тим, що позивачем на користь відповідача було сплачено 1 810 000, 00 грн. в якості авансу та оплати за замовлений ним товар - звукопоглинаючі панелі АТМ-10.01.1.00 СБ та опори АТМ 10.01.2.00.-02СБ, проте отримано від відповідача, з урахуванням повернення товару на суму 2 215 000, 00 грн., товару на загальну суму 1 718 592, 00 грн., з огляду на що позивач, враховуючи закінчення строку дії укладеного між сторонами договору, звернувся до суду з вимогою про повернення суми проведеної оплати щодо недопоставленого товару на суму 91 408, 00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.01.2012 р. у справі № 5/259 позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Експериментальний завод залізобетонних шпал» на користь Публічного акціонерного товариства «Трест "Київміськбуд-2» 91 408,00 грн. основного боргу та 1 828,16 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Відкрите акціонерне товариство «Експериментальний завод залізобетонних шпал» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю, з посиланням на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального права.

Апеляційна скарга обґрунтована зокрема тим, що позивачем не виконано п. 5.1 Договору, а саме не надано вчасно до 31.12.2010 р. замовлення на поставку партії товару на суму 91 408,00 грн., що унеможливило виконання відповідачем умов договору в частині поставки товару.

У відзиві на апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство «Трест «Київміськбуд-2» зазначає, що оскаржуване рішення є законним, обґрунтованим та просить залишити останнє без змін.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просить її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.11.2009 р. між Відкритим акціонерним товариством «Трест «Київміськбуд-2» (змінило найменування на Публічне акціонерне товариство «Трест «Київміськбуд-2») (Покупець) та Відкритим акціонерним товариством «Експериментальний завод залізобетонних шпал» (Постачальник) було укладено Договір поставки № 29 (Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору постачальник зобов'язався на замовлення покупця в строк в порядку та на умовах передбачених цим Договором поставити покупцю наступну продукцію: звукопоглинаючі панелі АТМ-10.01.1.00 СБ -1000 п.м. та опори АТМ 10.01.2.00.-02СБ -250 шт., а покупець зобов'язався прийняти та оплатити його в строки на умовах і в порядку визначених цим Договором.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що його ціна (загальна вартість товару, що поставляється за Договором) складає: 2 215 000, 00 грн., у т.ч. ПДВ 135 000, 00 грн.

Ціна за 1 м.п. звукопоглинаючих панелей складає 2 080, 00 грн. з ПДВ, ціна за 1 шт. опори АТМ складає 540, 00 грн. з ПДВ (п. 3.2. Договору).

Пунктом 4.1. Договору сторони визначили порядок розрахунків, відповідно до якого розрахунок за поставлений товар здійснюється в безготівковій формі в наступному порядку: 30 % передплати від загальної вартості заявленої партії шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника; 70 % сплачується протягом 3 банківських днів з дати отримання покупцем партії товару.

Відповідно до п. 5.1. Договору товар постачається партіями на підставі отриманих від покупця замовлень, які надсилає в письмовій формі за допомогою засобів зв'язку (поштою, телеграфного, факсимільного тощо) та погодженого постачальником.

На виконання умов Договору позивач 18.11.2009 р. сплатив відповідачу передоплату у розмірі 1 000 000, 00 грн.

Відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 2 215 000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № Ж-00000111 від 30.12.2009 р.

При цьому, позивач 03.02.2010 р., 01.03.2010 р., 05.03.2010 р. та 13.03.2010 р. здійснив на користь відповідача платежі в якості оплати поставленого товару на загальну суму 810 000, 00 грн., що підтверджується відповідними виписками банку.

15.04.2010 р. Додатковою угодою № 1 сторони внесли зміни до Договору поставки, виклавши п. п. 1.1., 3.1. та 3.2. в новій редакції, відповідно до якої постачальник зобов'язався на замовлення покупця в строк, в порядку та на умовах передбачених цим Договором поставити покупцю наступну продукцію: звукопоглинаючі панелі АТМ-10.01.1.00 СБ -1652 п.м. та опори АТМ 10.01.2.00.-02СБ -453 шт., а покупець зобов'язався прийняти та оплатити його в строки на умовах і в порядку визначених цим Договором.

Ціна Договору (загальна вартість товару, що поставляється за Договором) складає: 1 810 068, 00 грн., у т.ч. ПДВ 301 678, 00 грн. (п. 3.1. Договору)

Ціна за 1 м.п. звукопоглинаючих панелей складає 1 020, 00 грн. з ПДВ, ціна за 1 шт. опори АТМ складає 276, 00 грн. з ПДВ (п. 3.2. Договору).

У зв'язку із зазначеним, на підставі видаткової накладної № 1 на повернення позивач повернув відповідачу товар на суму 2 215 000, 00 грн.

31.05.2010 р. відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 1 718 592, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною № Ж-00000008 від 31.05.2010 р.

Отже, місцевий господарський суд, врахувавши сплачені позивачем відповідачу кошти у сумі 1 810 000,00 грн., обґрунтовано встановив, що сума, на яку відповідач не поставив товар склала 91 476,00 грн. (1 810 068,00 грн. - 1 718 592,00 грн.), з вартості якого позивач попередньо оплатив 91 408, 00 грн.

Згідно з п. 10.1. Договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2010 р., а в частині фінансових розрахунків -до повного виконання сторонами зобов'язань.

Оскільки укладений між сторонами Договір припинив свою дію 31.12.2010 р., а відповідач не поставив позивачу товар на решту суми перерахованих коштів, позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою № 2773 від 17.10.2011 р. (надіслана 18.10.2011 р.), якою просив протягом 3-х банківських днів з моменту її отримання повернути спірні кошти у сумі 91 408, 00 грн.

Однак дана вимога була залишена відповідачем без задоволення.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається зі змісту укладеного між сторонами Договору, п. 5.3. було передбачено, що строк поставки першої партії -10 календарних днів з моменту надходження передоплати у розмірі, як це зазначено у п. 4.1. Договору та на підставі отриманих заявок від покупця. Строк наступних поставок відраховується від дати отримання заявки.

Відповідно до письмових пояснень позивача, не спростованих відповідачем, під час господарських відносин між сторонами за спірним договором письмових заявок на поставку товару не складалось.

Зокрема, позивач вказує на те, що ціна товару, його кількість та асортимент визначена п. 1.1. Договору.

Оскільки сторони не дотримувались передбаченого ними порядку визначення строків поставки, що вбачається з фактичних відносин між ними (доказів письмових замовлень суду не надано, проте як відповідач частково поставляв позивачу відповідний товар), місцевий господарський суд обґрунтовано врахував приписи ст. 267 ГК України, відповідно до якої у разі якщо сторонами передбачено поставку товарів окремими партіями, строком (періодом) поставки продукції виробничо-технічного призначення є, як правило, квартал, а виробів народного споживання, як правило, - місяць. Сторони можуть погодити в договорі також графік поставки (місяць, декада, доба тощо).

Таким чином, відповідач мав поставити відповідний товар у кількості та асортименті, визначених п. 1.1. Договору в редакції Додаткової угоди № 1 протягом кварталу, але в будь-якому випадку до моменту закінчення строку дії Договору.

В порушення зазначеного, відповідач недопоставив позивачу товар на суму 91 476, 00 грн., з вартості якого позивач попередньо оплатив 91 408, 00 грн.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Також, відповідно до ч. 2. ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки відповідач не здійснив поставку позивачу відповідного товару на суму здійсненої ним оплати у розмірі 91 408, 00 грн., позовні щодо повернення вказаних коштів є законними та обґрунтованими.

При цьому, пунктом 10.3. Договору сторони визначили, що у будь-якому з випадків припинення цього Договору постачальник зобов'язаний здійснити усі фінансові і майнові розрахунки (включаючи оплату штрафних санкцій і повернення авансових коштів), які випливають з умов цього Договору, до припинення цього Договору.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження виконання ним взятих на себе зобов'язань щодо поставки товару на суму 1 810 068, 00 грн. у повному обсязі.

Оскільки відповідач не поставив позивачу товар на суму спірних коштів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Місцевим господарським судом відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України правильно вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо не виконання позивачем п. 5.1 Договору, а саме не надано замовлення на поставку партії товару на суму 91 408,00 грн., оскільки своїми фактичними діями сторони погодили місце поставки товару.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог повністю, з даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству, матеріалам справи та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Експериментальний завод залізобетонних шпал» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2012 р. у справі № 5/259 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 5/259 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Куксов В.В.

Судді Коршун Н.М.

Авдеєв П.В.