Рішення № 23914991, 26.04.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2012 р. Справа № 5023/1206/12

вх. № 1206/12

Суддя господарського суду Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Трофименко С.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. № 01-62юр/7367 від 07.10.11р. відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків

до Територіальне управління державної судової адміністрації в Х/О, м. Харків

про стягнення 997,37 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 997,37 грн., у тому числі пеню в сумі 139,70 грн., збитки від інфляції в розмірі 682,44 грн., 3% річних в сумі 175,23 грн., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

09.04.12р. позивач звернувся до суду із заявою, в якій просить суд, у зв'язку із частковою оплатою відповідачем пені та 3% річних, стягнути з відповідача 884,29грн., у тому числі збитки від інфляції в сумі 682,44 грн., 3% річних в сумі 156,97 грн., пеню в сумі 44,88 грн. та припинити провадження у справі в іншій частині позовних вимог.

В судовому засіданні 17.04.12р. зазначена заява прийнята судом до розгляду.

Відповідач у відзиві на позов та в судовому засіданні 17.04.12р. проти позову заперечував, просив суд відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що заборгованість з пені, 3% річних та індексу інфляції виникла не з вини відповідача, сума штрафних санкцій, які позивач просить стягнути, виходить за граничні межі кошторису територіального управління, тому сплачена бути не може.

В судових засіданнях неодноразово оголошувались перерви. Після перерви судове засідання 26.04.12р. продовжено.

Позивач позовні вимоги з урахуванням їх уточнень підтримує, просить суд стягнути з відповідача 884,29грн., у тому числі збитки від інфляції в сумі 682,44 грн., 3% річних в сумі 156,97 грн., пеню в сумі 44,88 грн., в іншій частині позовних вимог припинити провадження у справі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, однак через канцелярію суду 24.04.12р. надав клопотання, в якому просить відкласти розгляд справи у зв'язку із неможливістю забезпечити явку свого повноважного представника у судове засідання.

Відповідно д ч.1 ст.69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Пункт 3 ст.69 ГПК України передбачає, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Враховуючи те, що встановлений ч.1 ст.69 ГПК України двохмісячний строк збігає кінця, клопотання щодо продовження строку розгляду спору сторонами заявлено не було, у суду відсутні правові підстави для розгляду спору за межами двох місяців.

Окрім того, у відповідача було достатньо часу для надання доказів, пояснень та своїх заперечень на позовну заяву.

За таких обставин суд відмовляє у клопотанні відповідача про перенесення розгляду справи.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

27.04.05р. між АК "Харківобленерго" (позивач) та Територіальним управлінням державної адміністрації у Харківській області (відповідач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 027437 (далі договір), пролонгований відповідно до п.9.11 договору до 2012 року. Відповідно до умов вказаного договору позивач зобов'язався постачати відповідачеві електричну енергію, а відповідач - своєчасно оплачувати вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами договору.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, а саме у період з січня 2009р. по грудень 2011р. здійснив відпуск електричної енергії відповідачу у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Відповідач, в порушення своїх договірних зобов'язань, здійснював несвоєчасно оплату вартості спожитої ним електричної енергії, що підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених п.2.2.5 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком до договору № 2 "Порядок розрахунків", сторони погодили, що відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, 3% річних та збитки від інфляції.

Відповідно до п.6 додатку № 2 до договору про постачання електричної енергії у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань, позивач проводить відповідачеві нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, та 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за цим договором повинна бути оплачена відповідачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Враховуючи те, що договірні зобов'язання відповідачем було виконано неналежним чином, позивач за період з листопада по грудень 2011 р. нарахував відповідачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка складає 139,70 грн.

Судом встановлено, що позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам договору та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Однак, відповідно до наданих доказів судом встановлено, що відповідно до платіжного доручення № U127505 від 27.01.12р. відповідачем було частково сплачено суму заборгованості по пені у розмірі 94,82 грн.

Позивач, з врахуванням цієї часткової оплати просить суд припинити провадження у цій частині.

Зазначена заява позивача не може бути задоволена судом виходячи з наступного.

Як встановлено судом часткова сплата пені у розмірі 94,82 грн. була здійснена відповідачем 27.01.12р., тобто до моменту звернення позивача з позовом до суду.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, у позивача були відсутні правові підстави для звернення до суду із позовом в частині стягнення з відповідача 94,82 грн. пені, оскільки вона була сплачена відповідачем до подачі позову до суду.

За таких обставин, у суду відсутні підстави для припинення провадження у справі за відсутністю предмета спору в частині стягнення пені в сумі 94,82 грн.

Розглянувши позовну вимогу в частині стягнення пені в сумі 44,88 грн. судом встановлено, що позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам договору та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

За таких обставин суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної статті позивач за період з листопада по грудень 2011 р. нарахував відповідачеві три відсотки річних в сумі 175,23 грн. та збитки від інфляції в сумі 682,44 грн.

Судом встановлено, що позивач надав обґрунтований розрахунок 3% річних та збитків від інфляції.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши позовну вимогу в частині стягнення 3% річних в сумі 175,23 грн. суд вважає зазначити наступне.

Позивач, після уточнення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 156,97 грн., посилаючись на те, що відповідач частково погасив цю заборгованість, тому просить суд провадження в цій частині на суму часткової сплати припинити. В обґрунтування своїх вимог позивачем надано до суду копію платіжного доручення № U140873 від 27.01.12р., яким відповідач сплатив частково заборгованість з 3% річних у розмірі 21,91 грн.

Враховуючи те, що позивач із позовом звернувся до суду 06.03.12р., а відповідач частково погасив заборгованість по 3% річних в сумі 21,91 грн. 27.01.12р., тобто до звернення позивача до суду, суд дійшов до висновку, що у позивача були відсутні правові підстави для звернення до суду із позовом в частині стягнення даної грошової суми, тому провадження у справі в цій частині не підлягає припиненню за відсутністю предмета спору, а в задоволенні даної позовної вимоги треба відмовити.

Щодо стягнення 3% річних у розмірі 156,97 грн. та 682,44 грн. збитків від інфляції, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, воно відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 ГПК України. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин та керуючись статтями 611, 625 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області, код ЄДРПОУ 26281249 (61050, м. Харків, пл. Руднєва, 36, № рахунку 35219001000164 ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго", (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954, п/р 26003010050912 в АТ "Банк Золоті ворота", МФО 351931) - 44,88 грн. пені, 682,44 грн. збитків від інфляції, 156,97 грн. 3% річних, 1427,02 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Повне рішення складено 27.04.12р.

Суддя Лавренюк Т.А.