Ухвала суду № 23914387, 07.05.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"07" травня 2012 р. Справа № 5004/324/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Континент Нафто Трейд", м.Луцьк

до відповідача: Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор", м.Луцьк

про стягнення 3895874,77грн.

Суддя Суряк О.Г.

Представники :

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

В судовому засіданні 02.04.2012р. за згодою представників сторін відповідно до ст.77 ГПК України було оголошено перерву до 07.05.2012р.

Суть спору: Позивач - ТОВ "Континент Нафто Трейд" звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ДП "Волинський облавтодор" 3895874,77грн., з них: 3671368,10грн. заборгованості за поставлену продукцію згідно договору про закупівлю №100 від 30.11.2010р., 110141,04грн. інфляційних втрат та 114365,63грн. 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України.

Представник позивача в судове засідання не зявився, на адресу суду надіслав клопотання від 07.05.2012р. про відкладення розгляду справи у звязку із неможливістю забезпечення явки уповноваженого представника на дане судове засідання, неможливістю реалізувати право на захист через іншого представника або керівника товариства та бажанням позивача безпосередньо взяти участь в судовому розгляді даної справи. Також просив рішення без участі уповноваженого представника по даній справі не приймати.

Представник відповідача також не зявився в судове засідання, на адресу суду надіслав клопотання від 04.05.2012р. про відкладення розгляду справи на іншу дату, у звязку з перебуванням уповноваженого представника відповідача у відпустці та знаходження його за межами Волинської області.

У запереченні на позовну заяву представник відповідача зазначив, що до матеріалів справи не було долучено позивачем доказів передання відповідачеві документів на виконання п.6.3. Договору, в зв'язку з чим видаткова накладна, додана позивачем до справи не може являтися належним доказом виконання обов'язку з поставки, що в свою чергу має братися до уваги при визначенні строку для оплати, адже згідно п. 4.1. Договору строк для оплати розпочинає свій відлік саме від дня передання відповідачеві не тільки товару, а й всіх документів визначених в п. 6.3. Договору. Крім того, видаткова накладна, додана позивачем не відповідає вимогам законодавства, встановленим для даного виду первинних документів. Спірна накладна не містить інформації щодо місця її складання, а також щодо осіб: відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення. Додана до справи видаткова накладна не є беззаперечним доказом здійснення поставки, оскільки складена вона з порушенням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що в свою чергу свідчить про неналежність такої накладної як доказу поставки в справі. У зв'язку з цим представник відповідача просив витребувати в позивача рахунок-фактуру, транспортну накладну, документ про сертифікацію та документ про якість продукції щодо здійснення поставки за накладною № 8034 від 02.12.2010 року, а також докази передання таких документів відповідачеві.

Крім того, видаткова накладна наразі не може вважатися належним доказом передання продукції відповідачеві, оскільки на видатковій накладній проставлено підпис особи, що вочевидь відрізняється від підпису директора відповідача, натомість жодних документів про уповноваження інших осіб до матеріалів справи позивачем не долучено. Довіреності на одержання продукції за договором не були долучені до матеріалів справи, а отже, наразі дослідити належність та відповідність здійснення поставок, а також наявність повноважень осіб, які супроводжували поставки неможливо, що виключає належне доказування в частині отримання продукції уповноваженими особами.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що відповідач здійснює оплату на підставі рахунку - фактури, який надається позивачем за банківськими реквізитами позивача протягом 90 днів від поставки. Отже, обов'язковою умовою для оплати є факт надання відповідачеві позивачем рахунку фактури на оплату поставленої продукції.

У запереченні відповідач також зазначив, що договір №100 від 30.11.2010р. слід вважати неукладеним або таким, що не відбувся, оскільки при його укладенні сторонами не було досягнуто всіх істотних умов договору.

Крім того, позивачем нараховано 3% річних та суму інфляційного збільшення розміру основного зобов'язання за період з 03.03.2011 року - 15.03.2012 року, тобто за період, що становить більше ніж рік.

Натомість, п. 9.8. Договору сторони визначили, що нарахування будь - яких сум щодо відповідальності відповідача припиняється через 3 календарні місяці від дня порушення зобов'язання, а отже, виходячи з умов Договору строк для нарахування відповідальності (в тому числі в вигляді 3% річних та інфляційного збільшення) не може перевищувати 3 місяців. Просив відмовити у позові повністю як такому, що заявлений безпідставно.

Враховуючи клопотання сторін, з метою з'ясування всіх обставин справи, надання додаткових доказів, об'єктивного та правильного вирішення спору, керуючись ст. 77 ГПК України, господарський суд, -

ухвалив:

1. Відкласти розгляд справи на 21.05.12р. на 11:30 год.

2. Позивачу: надати суду додаткові пояснення з врахуванням зазначеного відповідачем у запереченні та з посиланням на докази.

Копію ухвали направити сторонам рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Суддя О. Г. Сур'як