Рішення № 23914393, 03.05.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" травня 2012 р. Справа № 5004/260/12за позовом Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" Дочірня компанія "Газ України" Волинської філії Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Луцьк

до відповідача: підприємства теплових мереж "Ковельтепло", м. Ковель

про стягнення 2 613 679, 98грн.

Суддя Слободян П. Р.

Секретар судового засідання Липська Х.І.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -представник (дов. №190/10 від 29.03.12р.)

від відповідача: ОСОБА_2 -юрисконсульт (дов. №3028 від 15.11.11р.)

В судовому засіданні взяв участь Загоруйко С. С. - прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури області

Суть спору: позивач -Ковельський міжрайонний прокурор в інтересах держави Міністерства палива та енергетики України в особі Національної акціонерної компанії "Нафтогаз"Дочірня компанія "Газ України" Волинської філії Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Луцьк звернувся в господарський суд з позовною заявою до підприємства теплових мереж "Ковельтепло", м. Ковель, в якій просить стягнути 2 613 679, 98 грн., в тому числі основний борг -2 456 476, 12 грн., пеня -117 620,90 грн., 3% річні -23 017,78 грн. та інфляційні -16 565, 18грн, згідно Договорів поставки природного газу №06/10-5/731-ТЕ-3 від 30.12.10р. та №06/11-5/731-БО-3СВ від 30.08.2011р.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав викладених у позові.

До початку розгляду справи в судовому засіданні представник відповідача ПТМ «Ковельтепло»подав до канцелярії суду відзив на позовну заяву №1285 від 30.04.2012р., в якому відповідач позовні вимоги визнає частково в частині основного боргу по договору №06/10-5/731-ТЕ-3 від 30.12.2010р. на суму 2 429 654,19 грн., а в частині стягнення боргу по договору поставки природного газу № 06/11-5/731-БО-3СВ від 30.08.2011р. в сумі 26 821,93грн. відповідач позовні вимоги не визнає, оскільки ПТМ «Ковельтепло»було здійснено проплату позивачу в сумі 26 821,93грн. згідно платіжного доручення №518 від 12.04.2012р. (є в матеріалах справи).

Також представником відповідача до початку розгляду справи по суті було заявлене клопотання №1286 від 30.04.2012р., в якому відповідач просить зменшити заявлену позивачем суму пені, що підлягає стягненню до 10%, у зв'язку з тяжким фінансовим становищем.

Прокурор, представник позивача вважають, що клопотання відповідача про зменшення розміру пені до задоволення не підлягає, просять у його задоволенні відмовити.

Окрім того, згідно Указу Президента України №1085/2010 від 09.12.2010р. «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»внаслідок реорганізації Міністерства палива та енергетики України і Міністерства вугільної промисловості України, було утворено Міністерство енерегетики та вугільної промисловості України.

Відповідно до ст. 25 ГПК України та п.1.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду №18 від 26.12.2011р., в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, суд, -

в с т а н о в и в:

30.12.2010 року між ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Волинської філії як постачальником і ПТМ «Ковельтепло»як покупцем було укладено договір №06/10-5/731-ТЕ-3 про закупівлю природного газу за державні кошти, згідно з умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі 20 054, 0 тис. куб. м., в тому числі по місяцях:

- січень 2011 року - 3730, 0 тис. куб. м.;

- лютий 2011 року -3033,0 тис. куб. м.;

- березень 2011 року - 2953, 0 тис. куб. м.;

- квітень 201 1 року -1319,0 тис. куб. м.;

- травень 201 1 року -420,0 тис. куб. м.;

-червень 2011 року - 420,0 тис. куб. м.;

- липень 2011 року - 420,0 тис. куб.м.;

- серпень 2011 року -420,0 тис. куб. м.;

- вересень 2011 року -500,0 тис. куб. м.;

- жовтень 201 1 року -1307,0 тис. куб. м.;

- листопад 2011 року -2514,0 тис. куб. м.;

- грудень 2011 року -3018,0 тис. куб. м.

Відповідно до п.5.2.1 договору №06/10-6/39-ТЕ-3 право власності на газ переходить від постачальника до покупця в пунктах приймання-передачі.

Згідно з п.4.1 договору №06/10-6/39-ТЕ-3, розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартої запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30(31) місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п.10.1 термін дії договору від 30.12.2010р. з відповідними додатковими угодами (№2 від 31.03.2011р., №3 від 01.07.2011р., №4 від 30.08.2011р.) з 01.01.2011р. по 31.12.2011р., а в частині розрахунків за газ до їх повного здійснення.

На виконання умов договору №06/10-5/731-ТЕ-3 від 30.12.2010р. позивач за період березень, серпень, вересень 2011р. передав відповідачу природного газу на загальну суму 3 626 071,60 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.03.2011р., 31.08.2011р., 30.09.2011р. (є в матеріалах справи).

Відповідач оплату за поставку природного газу не проводив, про що свідчить акт звірки розрахунків станом на 01.01.2012р., у зв'язку з чим борг відповідача на момент звернення позивача до суду становить: за договором №06/10-5/731-ТЕ-3 від 30.12.2010р. -2 429 654,19грн. та за договором № 06/11-5/731-БО-3ОВ від 30.08.2011р. -26 821,93грн., що в сумі складає 2 456 476,12грн.

Відповідачем після подачі до суду позову частково було проведено сплату боргу, а саме заборгованість по договору №06/11-5/731-БО-3СВ від 30.08.2011р. в сумі 26 821,93грн., про що свідчить платіжне доручення №518 від 12.04.2012р.

З огляду на викладене, залишок заборгованості відповідача на момент розгляду справи складає 2 429 654,19грн. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст.526, 599, 655 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи часткову сплату боргу відповідачем, а саме 26 821,93грн. вартості переданого природного газу, позовна вимога про стягнення з відповідача 2 456 476,12 грн. підлягає до задоволення частково в сумі 2 429 654,19грн..

У відповідності із ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Підпунктом 7.3.1. пункту 7.3. договору передбачено, що у разі порушення покупцем умов п. 4.1. договору покупець зобов'язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

У зв'язку із порушенням відповідачем строків оплати вартості переданого природного газу, встановлених умовами договору №06/10-5/732-ТЕ-3 від 30.12.2010р. та договору №06/11-5/731-БО-зСВ від 30.08.2011р., з нього відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України та розрахунків позивача, підлягає до стягнення пеня в розмірі 117 620,90грн., відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України -23 017,78грн. - 3% річних станом на 26.12.2011р, 16 565,18грн. -інфляційних.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання №1286 від 30.04.2012р. про зменшення розміру пені, заслухавши з цього приводу думку прокурора, представника позивача, суд вважає за можливе його задоволити, при цьому судом взято до уваги :

У відповідності із пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч.3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Як встановлено судом, відповідач є комунальним підприємством. За договором поставки природного газу, укладеним між позивачем і відповідачем, природний газ поставлявся для виробництва теплової енергії для населення та релігійних організацій міста Ковеля..

Основним споживачем природного газу, що був переданий відповідачу, є населення, яке не здійснює своєчасних розрахунків за спожиті енергоносії. Станом на 01.04.2012 року заборгованість населення перед комунальним підприємством "Ковельтепло" складає 7 795,10 тис. грн., в тому числі безпосередньо борг складає 6 125,20 тис. грн., тобто менше, аніж заборгувало населення.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про теплопостачання" відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання теплової енергії, безпечною експлуатацією теплоенергетичного обладнання та безпечним виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності врегульовані даним законом.

Стаття 20 Закону України "Про теплопостачання" встановлює загальні засади формування тарифів на теплову енергію, згідно з якою тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, витрат на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Механізм формування тарифів на транспортування, постачання теплової енергії підприємствами сфери теплопостачання та надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 955 від 10.06.06.

Виникненню боргу у відповідача перед позивачем сприяло те, що фактична вартість теплової енергії не відповідає тарифам, що затверджені органом місцевого самоврядування.

Внаслідок цього не було забезпечено відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Враховуючи те, що розмір неустойки є значним, водночас, сума основного боргу підлягає погашенню за рахунок різниці в тарифах на теплову енергію, що узгоджено територіальною комісією з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу Волинської обласної державної адміністрації в сумі 5149,70тис.грн. (що підтверджується протоколом №1 від 18.01.2012р.).

Враховуючи причини неналежного виконання зобов'язання з оплати відповідачем, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання -відповідачем,м и вартість отриманого природного газу частково оплачена, майновий стан відповідача -збитковість підприємства, а також зважаючи на відсутність доказів заподіяння збитків позивачу порушенням відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати, та враховуючи, що в якості компенсації за прострочення виконання зобов'язання з оплати вартості природного газу судом задоволено вимогу про стягнення з відповідача 23 017,78 грн. - 3% річних та 16 565,18грн. -інфляційних, суд вважає за можливе зменшити розмір заявленої до стягнення пені до 10% і стягнути її в сумі 11 762,09 грн.

У зв'язку із зменшенням судом розміру заявленої до стягнення пені до 11 762,09грн., в позові про стягнення 105 858,81 грн. пені (117 620,90 -11 762.09) слід відмовити.

Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, на нього слід покласти судові витрати по справі.

Згідно ч.3 ст.49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до ст. 25 ГПК України та п.1.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду №18 від 26.12.2011р., в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Керуючись ст.ст. 526, 546, 549, 551, 599, 625, 610, 611, 612, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 83, 173, 193, 233, 275 Господарського кодексу України, ст. 2, 20 Закону України "Про теплопостачання" ст.ст.25, 44, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Замінити позивача - Міністерство палива та енергетики України в особі Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" Дочірня компанія "Газ України" Волинської філії Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на Міністерство енергетики та вугільної промисловості України в особі Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" Дочірня компанія "Газ України" Волинської філії Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Підприємства теплових мереж «Ковельтепло»(45000, м. Ковель, вул. Володимирська, 97-А, р/р 260013013488 у ВАТ «Державний ощадний банк», МФО 303398, код 30514446) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної компанії "Нафтогаз України" (04118, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 2 429 654 грн. 19 коп. заборгованості, 11 762 грн. 09 коп. пені, 23 017грн. 78 коп. 3% річних, 16 565 грн. 18 коп. - інфляційних, а всього 2 480 999 грн. 24 коп.

4. В позові про стягнення 105 858грн. 81 коп. пені відмовити.

5. Стягнути з Підприємства теплових мереж «Ковельтепло»(45000, м. Ковель, вул. Володимирська, 97-А, р/р 260013013488 у ВАТ «Державний ощадний банк», МФО 303398, код 30514446) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у м. Луцьку Волинської обл. 22030001, код отримувача: 38009628, № рахунку: 31219206783002, банк отримувача: ГУДКСУ у Волинській області, МФО: 803014) 49 619 грн. 99 коп. судового збору.

Суддя П. Р. Слободян

Повний текст рішення

складено та підписано

08.05.2012р.