Ухвала суду № 23913368, 25.04.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2012 р.Справа № 2-а-12360/09/2170

Категорія:8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

в складі:

головуючого судді - Шеметенко Л.П.

суддів - Домусчі С.Д.

Скрипченка В.О.

при секретарі - Гречаному В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Бериславський елеватор" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства "Бериславський елеватор" до Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2009 року відкрите акціонерне товариство (у подальшому публічне акціонерне товариство (ПАТ)) "Бериславський елеватор" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бориславському районі Херсонської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 06 серпня 2009 рок:

- №0000642310/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 254 139, 77 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 127 069, 89 грн.;

- №0000752310/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість (далі ПДВ) в сумі 207 801, 76 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 103 900, 88 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами перевірки відповідач дійшов висновків про неправомірне формування підприємством валових витрат та податкового кредиту з ПДВ на підставі нікчемних угод, укладених з ТОВ "Бест". На думку позивача, ці висновки є помилковими, оскільки угоди, на нікчемність яких посилається відповідач, фактично виконані сторонами в повному обсязі, тобто є реальними. Крім того, у відповідача не має повноважень на здійснення висновків щодо нікчемності правочинів.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що правочини позивача по придбанню та продажу сушарки є завідомо збитковими, відсутні докази здійснення операцій в реальності та докази існування самої сушарки в натурі. Витрати по сплаті процентів за користування товарним кредитом не пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2011 року відмовити ПАТ "Бериславський елеватор" в задоволенні позову про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Бериславському районі Херсонської області від 06 серпня 2009 року №0000642310/0, №0000752310/0.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, ПАТ "Бериславський елеватор" подало апеляційну скаргу, в якій апелянтом ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права та процесуального права, а також висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

При проведенні фахівцями податкової інспекції позапланової невиїзної документальної перевірки ВАТ "Бериславський елеватор" з питань правових відносин з ТОВ "Бест" та ТОВ "Продексімп" за період 01 липня 07 по 30 вересня 2008 року (акт від 24 липня 2009 року №302/231/00956595) було виявлено порушення ч.1 ст. 203, 215, 228, 662. 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків по правочинах з ТОВ "Бест", ТОВ "Продексім", п.4.1 ст. 4, п.5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 254 139, 77 грн. за 2-й квартал 2008 року, порушення п.4.1 ст. 4, пп.7.4.1, 7.4.3 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено ПДВ на суму 207 801, 76грн. в червні 2008 року.

До такого висновку податкова інспекція дійшла, аналізуючи операції придання та продажу сушарки в одному звітному періоді - червні 2008 року.

В акті перевірки зазначено, що ВАТ "Бериславський елеватор" (покупець) за договором від 02 червня 2008 року №Дг-01-068 з ТОВ "Бест" (продавець) придбало сушарку 617 АRАJ, Польща, за ціною 1 401 648 грн., в тому числі ПДВ 233 614 грн. Товар повинен бути переданий покупцю в термін до 02 червня 2008 року за адресою: Житомирська область, Черняхівський р-н с. Троковичи, вул. Леніна, 9-В. За умовами договору позивач, як покупець мав право використати послугу по відстрочці платежу - товарним кредитом, плата за користування яким нараховується у вигляді відсотків 3,11 % за кожний день. Позивач на підставі акту прийому-передачі товару №1 від 02 червня 2008 року, видаткової накладної №0111 від 02 червня 2008 року оприбуткував сушарку, відніс до складу валових витрат 1 168 070 грн. та до складу податкового кредиту у червні 2008 року ПДВ в сумі 233 614 грн. Фактично сушарка не перевозилась позивачем, а залишалась на відповідальному зберіганні у продавця.

У зв'язку з тим, що позивач не здійснив своєчасно оплату за сушарку, йому були нараховані відсотки за товарним кредитом за період 03 червня 2008 року по 30 червня 2008 року (28 днів) на загальну суму 1 220 586, 53 грн. (в т.ч. ПДВ 203 431, 09 грн.). Позивач до складу валових витрат відніс відсотки за послуги товарного кредиту в сумі 1 017 155, 44 грн. та згідно податкової накладної №136 від 30 червня 2008 року до складу податкового кредиту віднесено ПДВ в сумі 203 431, 09 грн. від суми послуг з відстрочки платежу. Крім того, у липні 2008 року віднесено ПДВ в розмірі 166,67 грн. від суми послуг 1 000 грн. відповідального зберігання відповідно до договору №02-068ОХ від 02.06.2008, укладеним з ТОВ "Бест".

Сплата вартості сушарки та відсотків за товарним кредитом відбулась частково шляхом передачі простих векселів: № АА 1450204, емітент ТОВ "Продівіланс-Т", векселедержатель ТОВ "Продексім", номінальною вартістю 2 420 500 грн., дата видачі 30 червня 2008 року, а частково грошовими коштами в сумі -202 470 грн. платіжним дорученням №831 від 04 серпня 2008 року.

ДПІ у м. Житомирі листом від 13 січня 2009 року за №1509/7/23-5 повідомлено, що засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ "Бест" є ОСОБА_2, який дав письмове пояснення, що працює водієм, на прохання знайомого за винагороду у 100 американських доларів ним здійснено реєстрацію ТОВ "Бест" на власні документи, заперечує складання та підписання декларацій з ПДВ з квітня 2008 року, ніякі первинні документи ним не підписувались, фінансово-господарські документи не укладались, до фінансово-господарської діяльності ТОВ "Бест" не має ніякого відношення. До ЄДР внесено запис про відсутність ТОВ "Бест" за місцезнаходженням, в зв'язку з чим провести зустрічну перевірку даного контрагента не можливо. Крім того, в провадження СВ ПМ ДПА у Житомирській області знаходиться кримінальна справа №10/089001 проти ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 205 КК України за фактом придбання ТОВ "Бест" та ТОВ "Українська компанія Спецпроммонтаж СПМ" з метою прикриття незаконної діяльності та по факту пособництва в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України.

ДПІ визнала договір купівлі-продажу № Дг-01-068 від 02 червня 2008 року між ВАТ "Бериславський елеватор" та ТОВ "Бест" нікчемним. Враховуючи викладене, визнано також нікчемним договір відповідального зберігання №02-068 ОХ від 02 червня 2008 року, так як передача права власності від ТОВ "Бест" на адресу ВАТ "Бериславський елеватор" по вказаним товарно-матеріальним цінностям не відбулась, тому факт зберігання сушарки відсутній.

Підприємством до складу валових витрат віднесено суму витрат по придбаному товару (сушарці), який ВАТ "Бериславський елеватор" не використовувало у власній господарській діяльності. Так як передача права власності від ТОВ "Бест" на адресу ВАТ "Бериславський елеватор" по вказаним товарно-матеріальним цінностям не відбулась, тому завищення валових витрат, в зв'язку з виконанням даного договору, складає 2 186 058, 77 грн. Завищення податкового кредиту за даною господарською операцією становить 437 211, 76 грн.

В акті перевірки також зазначено про завищення валового доходу на суму 1 169 500 грн. ВАТ "Бериславський елеватор" (Продавець) з ТОВ "Продексім" (покупець) укладено договір купівлі-продажу від 10 червня 2008 за №36 КП сушарки 617 АRАJ, Польща, за ціною 1 403 400 грн., в тому числі ПДВ 233 900 грн. Товар повинен був переданий "Покупцю" впродовж 6 календарних днів з моменту підписання даного договору. Позивачем до складу валового доходу віднесено 1 169 500 грн. та до податкових зобов'язань по ПДВ у червні 2008 року платником віднесено ПДВ в сумі 233 900 грн. ТОВ "Продексім" в якості розрахунку передав постачальнику простий вексель № АА 145020 емітент ТОВ "Протівіланс-Т", векселедержатель - ТОВ "Продексім" номінальною вартістю -2 420 500 грн., дата видачі -30 червня 2008 року, дисконт -1 017 100 грн.

ДПІ у Солом'янському районі м. Києва повідомлено, що місцезнаходження ТОВ "Продексім" та його посадових осіб не встановлено, остання податкова декларація здана за грудень 2008 року з нульовими показниками, розпочато ліквідацію товариства за рішенням власника -14 листопада 2008 року, підприємство знаходиться в стадії припинення, перевірити стан сплати податків податкова служба не має можливості.

Таким чином, ДПІ в ході перевірки з'ясовано, що операції із придбання та реалізації сушарки не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався.

За наслідками перевірки ДПІ у Бериславському районі Херсонської області прийняла податкові повідомлення-рішення ДПІ у Бериславському районі Херсонської області від 06 серпня 2009 року №0000642310/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 254 139,77 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 127 069, 89 грн., №0000752310/0 про визначення податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 207 801, 76 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 103 900, 88 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції позивача були безтоварними і, тому, він протиправно формував валові витрати та податковий кредит з ПДВ за цими операціями.

Колегія суддів вважає вказані висновки суду першої інстанції правильними та такими, що відповідають наявним в матеріалах справи доказам, а також нормам діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства, а саме ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

В апеляційній скарзі ПАТ "Бериславський елеватор" вказується, що валові витрати та податковий кредит підприємства підтверджені всіма необхідними документами. Також, вказується, що у податкового органу не має повноважень на здійснення висновків щодо нікчемності правочинів, у зв'язку з чим, оскаржені рішення є необгрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Колегія суддів не приймає до уваги зазначені доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"- валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Також, зі змісту п.п.7.4, 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" слідує, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, правомірність формування валових витрат та податкового кредиту визначається в першу чергу фактом придбання товарів з метою використання у власній господарській діяльності платника податку, а податкові накладні та розрахункові документи лише підтверджують цей факт.

З матеріалів справи вбачається, що рух товару за операціями купівлі-продажу не відбувався. Так, сушарка не переміщувалась зі свого місцезнаходження за адресою: Житомирська обл., Черняхівський район, с. Троковичи, вул. Леніна, 9-В ні під час придбання, ні під час продажу її апелянтом, що підтверджується договорами купівлі-продажу (а.с.28, 35).

Крім того, позивач придбав сушарку не маючи можливості розрахуватися за нею без використання товарного кредиту, що через місяць призвело до завищення витрат на її придбання на 1 220 586, 53 грн. (тобто, майже вдвічі, оскільки вартість сушарки складала 1 401 684 грн.). При цьому, одразу після придбання сушарка була перепродана апелянтом ТОВ "Продексім" за ціною -1 403 400 грн. Збитки апелянта від цих операцій склали більше мільйону гривень.

Отже, визначальна умова правомірності формування валових витрат і податкового кредиту -придбання товару для використання у власній господарській діяльності, за вказаними операціями у апелянта відсутня, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Крім того, колегія суддів зазначає, що висновки про нікчемність правочинів дійсно відносяться до компетенції судів, а не податкових органів, однак, незважаючи на перевищення відповідачем повноважень, щодо викладення такого висновку в акті перевірки, це не може бути підставою для скасування оскаржених рішень (на чому наполягає апелянт), оскільки, як доведено вище їх обгрунтованість підтверджена доказами про безтоварність господарських операцій останнього.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Бериславський елеватор" -залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст судового рішення виготовлено 27 квітня 2012 року.

Головуючий:/підпис/Л Л.П. Шеметенко Суддя:/підпис/С.Д. Домусчі Суддя:/підпис/В.О.Скрипченко