Постанова № 23909681, 17.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2012 р. Справа № 2а-7296/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Попової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ТОВ"Восток-строй" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2011р. по справі № 2а-7296/11/2070

за позовом ТОВ"Восток-строй"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

15.06.2011 р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток-Строй" (далі - позивач, ТОВ "Восток-Строй") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (далі - відповідач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова), в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002592305 від 08.06.2011 р. та № 0002582305 від 08.06.2011 р., винесені Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова;

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2011 р. в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Строй" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено в повному обсязі.

ТОВ «Восток-Строй», не погодившись з вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, вказує, що постанова прийнята внаслідок неправильного, неповного та необ'єктивного дослідження доказів і встановлення обставину справі, та неправильного застосування норм права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2011 р. по справі № 2а-7296/11/2070 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач письмових запереченнь на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні просив у її задоволенні відмовити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ "Восток-Строй" діє на підставі статуту зареєстрованого 13.05.2002 р. у Виконавчому комітеті Харківської міської ради, реєстраційна справа 04059243Ю0026226.

Нова редакція Статуту зареєстрована у Виконавчому комітеті Харківської міської ради 03.08.2010 р. під № 1 480 105 0006 017601.

Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 31635673.

Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: до 22.04.2011 р. - м. Харків, пр. Перемоги, б. 62/Б, кв.133; з 22.04.2011 р. - м. Харків, вул. Кірова, б. 38.

Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 17.05.2002 р. за № 13624, станом на 27.04.2011 р. перебуває на обліку у ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у судовому засіданні апеляційного суду, що на підставі направлення від 26.04.2011 р. № 587 (подовження терміну перевірки згідно Наказу №1022 від 12.05.2011 р., направлення на перевірку № 709 від 13.05.2011 р.), виданого ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, фахівцями податкового органу згідно із п. 77.1 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "Восток-Строй" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

У періоді, що перевірявся, ТОВ "Восток-Строй" було платником: податку на прибуток; податку на додану вартість; комунального податку; податку з доходів фізичних осіб.

За результатами проведеної перевірки складений Акт від 26.05.2011 р. № 2077/2305/31635673, у висновках якого перевіркою з боку ТОВ "Восток-Строй" встановлені порушення, а саме:

- п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 та п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 574 362 грн., в тому числі: 3-й квартал 2009 р. заниження в сумі 9 798 грн.; 4-й квартал 2009 р. заниження в сумі 4 978 грн.; 3-й квартал 2010 р. заниження в сумі 559 586 грн.;

- ст. 3, ст. 4, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок додану вартість"(зі змінами та доповненнями), внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 448 192 грн., в тому числі: серпень 2008 р. заниження на суму 16 грн.; жовтень 2008 р. заниження на суму 161 грн.; грудень 2008 р. заниження на 11 грн.; жовтень 2009 р. заниження на 335 грн.; липень 2010 р. заниження на 216 086 грн.; серпень 2010 р. заниження на 70372 грн.; вересень 2010 р. заниження 161 211 грн..

На підставі Акту перевірки від 26.05.2011 р. № 2077/2305/31635673 ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова винесені податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 08.06.2011 р., а саме:

- № 0002582305, яким визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 717 952,50 грн., з яких за основним платежем 574 362 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 143 590,50 грн.;

- № 0002592305, яким визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 560 240,00 грн., з яких за основним платежем 448 192 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 112 048 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ "Восток-Строй", суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність спірних податкових повідомлень-рішень та належні обґрунтовані підстави для їх винесення, а тому податкові повідомлення 08.06.2011 року № 0002592305 та від 08.06.2011 року № 0002582305, винесені Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова, скасуванню не підлягають.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується з наступних підстав.

Як вбачається з акту про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 26.05.2011 р. № 2077/2305/31635673, завищення валових витрат за 3 та 4 квартали 2009 р. сталося внаслідок не скоригування (не «відмінусування» з валових витрат) суми заборгованості ТОВ «Восток-Строй» перед кредиторами на загальну суму 59103,49 грн., в тому числі ВАТ «Харківський завод «Оргтехніка» на суму заборгованості 193,20 грн.; ДП «Синтез» ТОВ «Прогрес» - 26059,62 гн.; КП «Харківський міський фінансово-промисловий центр» - 1368,19 грн.; ТОВ «Будмен» - 12,42 грн.; ПБК «Червонозаводський» - 5658,02 грн.; ТОВ ТД «Юрївський» - 17753,82 грн.; ТОВ фірма «Співдружність-М» - 8058,22 грн.

Порядок врегулювання питань, що пов'язані з віднесенням на валові доходи сум кредиторської заборгованості, яка залишилася не стягнутою після закінчення строків позовній давності, врегульовано підпунктом 4.1.6 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Відповідно до вказаної правової норми суми заборгованості позивача перед вищевказаними кредиторами, які залишилися не стягнутими після закінчення строків позовній давності, правильно віднесені на валові доходи. При цьому вказаний закон не передбачає необхідності додаткового сторнування сум такої заборгованості ще й з валових витрат.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що позивачем були повністю виконані приписи Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» стосовно сум кредиторської заборгованості, яка залишилася не стягнутою після закінчення строків позовній давності.

Щодо завищення валових витрат за 3 квартал 2010 р. шляхом віднесення до складу валових витрат вартості придбання позивачем субпідрядних робіт у субпідрядних організацій - ТОВ «ТМК-Сервіс» (договір № 14 від 14.06.2010 р.) та ТОВ «Термо-система» (договір № 18 від 01.09.2010 р.), які в свою чергу залучали до виконання відповідних робіт ТОВ «Техенергоресурс», яке на думку відповідача не мало реальної можливості виконувати відповідні роботи, колегією суддів встановлено наступне.

На підставі відповідних договорів до виконання робіт з капітального ремонту фасаду стаціонару (III етап) на об'єкті «Комунальний заклад охорони здоров'я Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги імені проф. А.І. Мещанінова» за адресою м. Харків, провулок Балакірєва, 3-А (надалі - об'єкт) позивачем з відома замовника робіт - КУОЗ Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги імені проф. А.І. Мещанінова залучалися субпідрядники - ТОВ «ТМК-Сервіс» та ТОВ «Термо-система».

Договори, що укладені між позивачем та ТОВ «ТМК-Сервіс» і ТОВ «Термо-система», носять реальний характер, і були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що передбачені вказаним договорами - а саме на виконання відповідних робіт за договорами на об'єкті. Роботи за вказаними договорами реально та фактично виконувалися. Результати вказаних робіт є в наявності на об'єкті. Факт наявності результатів робіт при перевірці не заперечувався, і актом перевірки не спростовується.

Реальність та дійсність договорів, що укладені між ТОВ «Восток-Строй» та ТОВ «ТМК-Сервіс» і ТОВ «Термо-система», також підтверджується підписаними актами приймання виконаних робіт та довідками про їх вартість.

Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 р. № 554 затверджені типові форми первинних облікових документів у будівництві в такому складі:

№ КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт»;

№ КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати».

В зв'язку з тим, що по відношенню до ТОВ «ТМК-Сервіс» та ТОВ «Термо-система» позивач виступав як замовник, первинними формами облікових документів для нього є форми № КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати».

В листі Мінрегіндбуд України «Щодо застосування типових форм первинних облікових документів у будівництві» від 06.05.2010 р. № 2/12-20/4993 щодо застосування типових форм первинних облікових документів у будівництві «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (типова форма № КБ-2в) та «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (типова форма № КБ-3), затверджених наказом Мінрегіонбуду від 04.12.2009 р. № 554, роз'яснив таке:

«Зазначені типові форми підлягають обов'язковому застосуванню при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва (підрядною організацією), що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної форми власності.

По об'єктах, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, типові форми застосовуються відповідно до умов договору підряду.

У випадку здійснення робіт з будівництва господарським способом рішення щодо необхідності застосування типових форм приймається замовником з дотриманням вимог нормативно-правових та законодавчих актів, що регулюють ці питання. При здійсненні поточного ремонту господарським способом застосування типових форм не обов'язкове.

Періодичність подання підрядником типових форм визначається у договорі підряду (пункти 98, 99 та 102 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. № 668, підпункт 3.3.8 Правил визначення вартості будівництва ДБН Д. 1.1-1-2000. Практикою проведення взаєморозрахунків за виконані роботи з будівництва, як правило, прийнято щомісячне оформлення таких документів.

У типових формах первинних облікових документів у будівництві зазначаються обсяги та вартість будівельних робіт, виконаних підрядною організацією у звітному періоді в межах договору підряду, укладеного із замовником. До будівельних робіт належать будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні та інші роботи, що виконуються підрядними організаціями під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального та поточного ремонту будівель та споруд. Зазначені типові форми можуть слугувати підставою для складання звітної документації підрядної організації.

Вартість виконаних підрядними організаціями робіт із будівництва визначається відповідно до Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000. При укладанні договору підряду замовник з підрядником обумовлюють вид договірної ціни, умови та порядок проведення розрахунків за обсяги виконаних робіт тощо (підпункт 3.3.5 ДБН Д. 1.1-1 -2000.

Вартісні показники, що наводяться у типових формах № КБ-2в, визначаються залежно від виду прийнятої договірної ціни на підставі обсягів виконаних будівельних робіт, норм витрат матеріально-технічних та трудових ресурсів та обґрунтованих поточних цін на них і повинні відображати витрати, понесені підрядною організацією.

Кількість примірників первинних облікових документів у будівництві визначається договором підряду.»

Наявні в матеріалах справи первинні облікові документи - акти про прийняття робіт та довідки про вартість виконаних робіт відповідають вищезазначеним вимогам і повністю підтверджують реальність господарських операцій.

Крім того, матеріали справи містять Довідку Контрольно-ревізійного відділу в м. Харкові КРУ в Харківській області від 31.10.2011 № 123-10-400, якою також підтверджується факт реальності здійснення господарських операцій, і зокрема факт наявності результатів виконаних робіт на об'єкті та висновок судової будівельно-технічної експертизи № 936/4986 від 11.07.2011 р., який складено судовим експертом Харківського НДІ судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, який також підтверджує факт реальності здійснених господарських операцій, і наявності на об'єкті певного обсягу робіт, що і виконані ТОВ «Термо-система».

Що стосується наявності в договорі підряду № 124 від 11.06.2010 р. укладеному між позивачем та замовником - КУОЗ Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги імені проф. А.І. Мещанінова фрази про те, що ТОВ «Восток-Строй» виконує роботу на свій ризик і власними силами і коштами, колегія суддів вважає, що зазначена фраза повністю повторює норму, що міститься в ст. 318 ГК України. Разом з тим, ст. 319 ГК України, надає генпідряднику право на залучення субпідрядників. Тобто, обов'язок генпідрядника виконувати роботи власними силами і засобами І не виключає його права на залучення субпідрядників.

Таким чином, обов'язок генпідрядника виконати роботи своїми силами і засобами не виключає можливість залучення субпідрядників.

Крім того, до матеріалів справи долучено копію рішення Господарського суду Харківської області від 01.11.2011 р. у справі № 5023/7582/11 з приводу визнання недійсним договору № 18 від 01.09.2010 р., укладеного між позивачем та ТОВ «Термо-система», з підстав відсутності у позивача права на залучення субпідрядника - ТОВ «Термо-система». Цим рішенням в задоволенні позову про визнання вказаного договору недійсним було відмовлено. Відмовляючи в задоволенні позову господарський суд в своєму рішення зазначив, зокрема, що в первинному договорі відсутня заборона на укладання ТОВ «Восток-Строй» договорів субпідряду з іншими особами - субпідрядниками для виконання робіт на об'єкті.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пункту 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до абз. 4 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 наведеного закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, за своїм змістом наведені норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства нереальних сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.

Згідно пункту 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому законі, не дозволяється.

Оскільки витрати на придбання позивачем субпідрядних робіт у ТОВ «ТМК-Сервіс» та «Термо-система» підтверджені відповідними документами, і зокрема актами приймання виконаних робіт та довідками про їх вартість, а також платіжними документами, віднесення цих витрат до складу валових витрат було здійснено позивачем на законних підставах.

Як свідчать матеріали справи, всі господарські операції з ТОВ «ТМК-Сервіс» та ТОВ «Термо-система» проведені позивачем в бухгалтерському та податковому обліку, з якого вбачається реальне придбання субпідрядних робіт та розрахунки з субпідрядниками за такі роботи. Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно віднесено до валових витрат вартість придбаних у ТОВ «ТМК-Сервіс» та ТОВ «Термо-система» субпідрядних робіт, як таких, що безпосередньо пов'язані з власною господарською діяльність.

Крім того, відмовляючи у задоволенні позову, судом першої не враховано, що в акті перевірки в підтвердження «фіктивності» ТОВ «Техенергоресурс» відповідач посилався на акт перевірки ТОВ «Техенергоресурс» (код ЄДРПОУ 34566972, м. Харків), який складений фахівцями ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова 23.11.2010 р. № 3057/23-03-05/34566972. Однак, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2010 р. у справі № 2а-12792/10/2070 були визнані неправомірними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергоресурс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.07.07 р. по 30.09.10 р., на підставі якої був складений акт перевірки від 23.11.10 р. за № 3057/23-03-05/34566972. Вказана постанова залишена без змін Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011 р. у справі № 2а-12792/10/2070.

Отже, дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Техенергоресурс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.07.07 р. по 30.09.10 р., на підставі якої був складений акт перевірки від 23.11.10 р. за № 3057/23-03-05/34566972, були в судовому порядку визнані неправомірними, тому неправомірним є і вказаний акт перевірки.

Щодо завищення суми податкового кредиту на 447669,00 грн., в тому числі за липень 2010 року на суму 216086,00 грн., за серпень 2010 року на суму 70372,00 грн. та за вересень 2010 року на суму 161211,00 грн. по включенню до складу податкового кредиту відповідних сум за операціями по взаємовідносинах позивача з субпідрядниками - ТОВ «ТМК-Сервіс» та ТОВ «Термо-система», колегія суддів зазначає наступне.

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є податкова накладна, яка одночасно є звітним податковим і розрахунковим документом відповідно п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону та видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку, як встановлено п.п. 7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно вимог підпункту 7.2.4 п.7.2 ст. 7 цього закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті б цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними підпунктом документами.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість». Пунктами 9.4, 9.5, 9.6, 9.8 цієї статті передбачено, що про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.

Пунктом 9.2 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 вказаного закону, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву/ зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно п. 10.1 та п. 10.2 ст. 10 цього ж закону особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є: а) платники податку, визначені у статті 2 цього Закону; б) митний орган при справлянні податку з осіб, визначених у пункті 2.4 статті 2 цього Закону; в) у разі якщо сплата податку особами, визначеними у пункті 2.4 статті 2 цього Закону, розстрочується шляхом надання податкового векселя, - платник податку, який надав такий податковий вексель; г) при наданні послуг нерезидентом - його постійне представництво, а при відсутності такого - особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України; д) платники податку, визначені підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, що здійснюють операції з реалізації конфіскованого майна. Платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Особа, яка згідно з вимогами пункту 2.2 статті 2 цього закону мала зареєструватися платником податку, але не здійснила таку реєстрацію, несе обов'язки з нарахування та сплати цього податку, а також відповідальність за його не нарахування або несплату на рівні особи, зареєстрованої як платник податку, без права виписки податкової накладної та нарахування податкового кредиту.

Якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на податковий кредит у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Оскільки суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «ТМК-Сервіс» та ТОВ «Термо-система» підтверджені податковими накладними, які видані вказаними особами, які в свою чергу зареєстровані як платники податку на додану вартість, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно віднесено по складу податкового кредиту відповідні суми по взаємовідносинам з ТОВ «ТМК-Сервіс» та ТОВ «Термо-система».

В зв'язку з незаконністю та безпідставністю донарахуванням позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток за основними платежами, є незаконним та безпідставним застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Крім того, застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) є незаконним з огляду на ще й таке.

Вказані санкції (штрафи) застосовані до позивача на підставі ст. 123 ПК України. Проте події, які на думку відповідача є порушеннями податкового законодавства з боку позивача, мали місце до 01.01.2011 р., а ПК України набув чинності з 01.01.2011 р.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Отже, ПК України не має зворотної дії що до подій, які мали місце до набрання чинності ПК України незалежно від того, чи можна або не можна кваліфікувати такі дії, як порушення податкового законодавства, тому застосовувати штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на підставі ПК України що до тих подій, які мали місце до набрання чинності ПК України, неможливо.

Крім того, в інформаційному листі ВАСУ від 24.11.2011 р. N 2198/11/13-11 викладена правова позиція про те, що у разі застосування штрафних санкцій за порушення, передбачене підпунктом «а» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 52 Податкового кодексу України (дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань), якщо таке порушення мало місце до 01.01.2011 р., а штрафні санкції застосовуються з 01.01.2011 р. по 06.08.2011 р., розмір штрафної санкції повинен складати 10 % (ординарна ставка пункту 17.1.3 статті 17 згаданого закону). Причому цей штраф не підлягає збільшенню за кожен місяць, т.я. чинна з 01.01.2011 р. норма пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України не передбачає збільшення розміру штрафу залежно від терміну заниження або завищення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірність спірних податкових повідомлень-рішень та не надано належно обґрунтованих підстав для їх винесення, а тому суд доходить висновку, що податкові повідомлення 08.06.2011 року № 0002592305 та від 08.06.2011 року № 0002582305, винесені Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова, підлягають скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ТОВ"Восток-строй" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2011р. по справі № 2а-7296/11/2070 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов ТОВ " Восток - строй" задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002592305 від 08.06.2011 р. та податкове повідомлення - рішення № 0002582305 від 08.06.2011 р.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бондар В.О.Судді Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст постанови виготовлений 23.04.2012 р.