УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2012 р.Справа № 2а-1870/8370/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бондара В.О.
Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.
за участю секретаря судового засідання Попової С.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2011р. по справі № 2а-1870/8370/11
за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах
до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"
про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИЛА:
Управління пенсійного фонду України в м. Сумах (далі - позивач ) звернулось до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" (далі - відповідач ) про стягнення заборгованості по фінансових санкціях та пені в розмірі 841561 грн. 99 коп.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2011 року адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" про стягнення заборгованості - задоволено.
Стягнено з публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" (м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, і.к. 05766356) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах (м. Суми, вул. Харківська, 35, і.к. 37429970) суму заборгованості в розмірі 841561 грн. 99 коп., в т.ч. 219615 грн. 07 коп. суми фінансових санкцій та 621946 грн. 92 коп. пені., застосованих рішенням №203 від 27.04.2010 року.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищезазначену постанову ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції було порушено норми чинного законодавства, а саме: положення Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно ч.4 ст. 196 КАС України.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на момент розгляду справи, відповідачем, всупереч вимог Закону суми страхових внесків залишились не сплаченими, доказів погашення заборгованості відповідачем не надано, тому вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідач зареєстрований як юридична особа, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.22-26), відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є страхувальником та зареєстрований як платник страхових внесків в Управлінні Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми (а.с.21- зворотній бік).
Рішенням №203 від 27 квітня 2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду до ПАТ "Сумихіпром" було застосовано штраф в розмірі 219615,07 грн. та 621946,92 грн. пені (а.с.5). і отримане відповідачем 05 травня 2010 року (а.с.7) та оскаржене в судовому порядку.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески у розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для відповідних платників збору.
Згідно ч. 2 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Таким чином доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, висновків суду не спростують.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на момент розгляду справи відповідачем суми фінансових санкцій та пені не були сплачені, рішення №203 від 27 квітня 2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені в установленому порядку не скасовано, вимоги про стягнення з відповідача фінансових санкцій та пені в загальному розмірі 841561,99 грн., застосованих рішенням №203 від 27.04.2010 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті рішення дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2011р. по справі № 2а-1870/8370/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Бондар В.О.Судді Донець Л.О. Кононенко З.О.
Судове рішення № 23909557, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 17.04.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1870/8370/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: