Ухвала суду № 23909490, 12.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2012 р.Справа № 2а-1870/7733/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Катунова В.В.

Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.01.2012р. по справі № 2а-1870/7733/11

за позовом Публічного акціонерного товариства виробничо-енергетичної компанії "Сумигазмаш"

до Державної податкової інспекції в м. Суми за участю Прокуратури Сумської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство виробничо-енергетична компанія «Сумигазмаш», звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі по тексту - відповідач), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.10.2011 р. № 0001292314/86046, № 0001302314/86048, № 0000622201/85772.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 04.01.2012 року позов Публічного акціонерного товариства виробничо-енергетичної компанії "Сумигазмаш" задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми № 0001292314/86046 від 25 жовтня 2011 року.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми № 0001302314/86048 від 25 жовтня 2011 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, розглядає справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Державною податковою інспекцією в м. Суми, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена документальна планова виїзна перевірка ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.06.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.06.2011р., за результатами якої було складено акт № 7524/2314/04542778/79 від 07.10.2011р. (а.с. 13-53, далі - акт перевірки), на підставі якого ДПІ в м. Суми винесено податкові повідомлення-рішення від 25.10.2011р. 0001292314/86046 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 107 992,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 26 998,00 грн. (а.с 56); № 0001302314/86048 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 540 719,00 грн. (а.с 58); 0000622201/85772 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних осіб в сум 844,18 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 711,05 грн. (а.с 60).

З матеріалів справи вбачається, що проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.12.1.5 п.12.1 ст. 12 Закону України, "Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок включення підприємством до складу валового доходу в 1 кварталі 2010 року кредиторської заборгованості підприємству ТОВ «Енергія» в сумі 431 970 грн., яка обліковується на бухгалтерському рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

В 2005-2006 роках між ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» та ТОВ «Енергія» мали місце договірні відносини за укладеними договорами № 09-13-Пд/У від 03.09.2005р. (а.с. 148) та № 02-27-Пд/4 в 20.02.2006р. (а.с. 149-150). За умовами укладених договорів ТОВ «Енергія» (підрядник) взяло на себе зобов'язання виконувати роботи з механічної обробки деталей, наданих ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» (замовник), ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» взяло на себе зобов'язання приймати ці роботи та оплачувати їх вартість. Станом на 01.09.2006р. за ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» перед ТОВ «Енергія» утворилась заборгованість в сумі 439 682,00 грн., про що було складено акт звірки взаємних розрахунків (а.с. 151). У листопаді 2006 року ТОВ «Енергія» звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» про стягнення 434 134,28 грн. суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 37 301,34 грн. - пені, 6 250,12 грн. - 3 % річних за прострочення грошових зобов'язань.

Рішенням господарського суду Сумської області від 06.08.2007 року позов задоволено повністю, стягнуто 434 134,28 грн. основного боргу за урахуванням індексу інфляції, 37 301,34 грн. пені, 6 250,12 грн. - 3% річних та 4 894,86 грн. судових витрат. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.09.2007 року рішення місцевого господарського суду від 06.08.2007 року скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ «Енергія» відмовлено повністю. Постановою Вищого господарського суду України від 24.01.2008 року скасовано рішення господарського суду Сумської області від 06.08.2007 рок та Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.09.2007 року, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Сумської області. (а.с 152-153)

Після повторного розгляду справи № 5/678-06 в суді першої інстанції, рішенням господарського суду Сумської області від 30.09.2008р. з ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» на користь ТОВ «Енергія» було стягнуто 429 271,41грн. основного боргу, 37 301,34 грн. - пені, 6 250,12 грн. - 3% річних, 192 025,20 грн. - інфляційних збитків, 6 648,48 - витрат по державному миту та 118,00 грн. - витрат по ІТЗ судового процесу (а.с. 67-68).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2008р. по справі № 5/678-06 рішення господарського суду Сумської області залишено без змін (а.с. 69 - 70).

Постановою Вищого господарського суду України від 05.02.2009р. № 5/678-06 було скасовано Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2008р. та рішення господарського суду Сумської області від 30.09.2008 року в частині позовних вимог про стягнення пені - 37 301,34 грн. та розподілу судових витрат (а.с. 71-73). Справу в частині скасованих позовних вимог направлено на повторний розгляду до суду першої інстанції.

06.03.2009 року Зарічним ВДВС Сумського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Сумської області № 5/678 від 02.03.2009р. (а.с. 157). У зв'язку з передачею зведеного виконавчого провадження за місцем знаходження майна боржника - вул. Заводська, 2, смт. Степанівка, Сумського р-ну, 18.01.2010 року ВДВС Сумського районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду Сумської області № 5/678 від 02.03.2009р. за місцем знаходження майна боржника (а.с. 159). В зв'язку з невиконанням боржником (ВАТ ВЕК «Сумигазмаш») постанови державного виконавця від 18.01.2010 р. в добровільному порядку, податковим органом і було зроблено висновок про обов'язок ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» на 30-й календарний день від дня невиконання вказаної постанови (І квартал 2010 р.) збільшити валовий дохід на суму, заборгованості по ТОВ «Енергія» в розмірі 431 970 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно не включив до складу валового доходу за 1 квартал 2010 року суму заборгованості перед ТОВ "Енергія", а податкове повідомлення - рішення № 0001292314/86046 від 25.10.2011р є таким, що не відповідає нормам законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.12.1.5 п.12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Якщо у наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно або за процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує валові витрати на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.

Рішення господарського суду Сумської області від 30.09.2008р., яким було визнано заборгованість ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» перед ТОВ «Енергія» в сумі 429 271,41 грн. (378 239,92 - за договором № 02-27-Пд/4 від 20.02.2006р. та 51 031,49 грн. - за договором № 09-13-Пд/У від 03.09.2005р.) набрало законної сили 17.11.2008р., тобто після винесення постанови Харківського апеляційного господарського суду.

Відповідно до третього абзацу підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», строки, визначені абзацом "б" цього підпункту, застосовуються незалежно від того, чи розпочав державний виконавець або особа, прирівняна до нього згідно із законом, заходи із примусового стягнення боргу чи ні.

Отже, виходячи з положень абзацу «б» п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», збільшенню на суму заборгованості (429 271,41 грн.) підлягає валовий дохід четвертого кварталу 2008 року, а не першого кварталу 2010 року, як це вказано в Акті перевірки. Колегія суддів зазначає, що в 2009 році на підприємстві проводилась планова виїзна перевірка з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006р. по 31.03.2009р., за результатами якої складено акт № 5187/2312/04542778/70 від 23.07.2009р. (а.с. 104-125) При цьому будь-яких висновків щодо порушення підприємством податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Енергія» за період з 01.10.2006 по 31.03.2009 даний акт перевірки не містить. Крім того, планова виїзна перевірка 2011 року стосувалась періоду (01.04.2009-30.06.2011) який не охоплював часу (з 2005 року по 31.03.2009рр.) коли відбувались господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «Енергія».

Стосовно задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0001302314/86048 від 25.10.2011р., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

В акті перевірки зазначено, що позивачем в порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, до складу витрат II кварталу 2011 року було перенесено суму збитків, отриманих не лише у І кварталі 2011 року, а і від'ємне значення попередніх років, в зв'язку з чим податковим органом було зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування позивача на загальну суму 1540719,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що підприємством від'ємне значення об'єкта оподаткування було отримано за результатами фінансово-господарської 2009 року в сумі 2670865 грн., що підтверджується уточнюючим розрахунком податкового зобов'язання з податку на прибуток, який було подано підприємством до ДПІ в м. Суми 17.02.10 за № 9060230298. (а.с. 92-93)

Позивачем до складу валових витрат в 2010 році було включено 20 % від суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке було отримано підсумками 2009 року. Сума від'ємного значення складала 534 173 грн., що зазначено в декларації з податку на прибуток підприємства, яку було подано до ДПІ в м. Суми 09.02.11 за №9006879113 (а.с.99).

Сума в розмірі 80% збитків отриманих підприємством в 2009 році (2 136 692 грн.) була включена позивачем до рядку 04.9 декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року від 06.05.11 №9002918626 (а.с. 100). Згідно цієї декларації підприємство за підсумками 1 кварталу 2011 року було отримано від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі 1 602 692 грн. Згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на прибуток ( від 16.05.11 № 9003177493 а.с. 101) підприємством було зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування на суму 61 973 грн. Отже від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток позивача за 1 квартал 2011 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку склало 1540719 грн. Дана сума була включена позивачем до рядку 06.06 податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, яку було подано підприємством до ДПІ в м. Суми 09.08.2011 року за № 9006316270 (а.с. 102-103).

Відповідно до п. 1 підр. 4 розд. XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України норми розділу III Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

У 2010 році норми пункту 6.1 статті 6 діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якими, зокрема, передбачалося, що у звітних податкових періодах 2010 року у складі валових витрат платника податку враховувалося 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У I кварталі 2011 року сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.2010 р. та не були враховані у складі валових витрат у 2010 році, та збитки, які утворилися у 2011 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року та, відповідно, стають від'ємним значенням I кварталу 2011 року.

Зазначене відповідає положенням статті 6.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до якої сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та, відповідно, стає витратами I календарного кварталу.

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

- якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Це застереження базувалося на тому, що розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність.

Одночасно, положенням пункту 150.1 статті 150 Кодексу передбачено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 р., а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Таким чином, колегія суддів не погоджується із твердженням податкового органу про те, що до складу витрат ІІ кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане платником за результатами господарської діяльності лише за І квартал 2011 року без урахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат ІІ кварталу 2011 року. Обмеження складу витрат, що мають бути враховані у ІІ кварталі 2011 року зазначена норма не містить.

Отже, колегія суддів приходить до висновку щодо необґрунтованості та неправомірності податкового повідомлення - рішення № 0001302314/86048 від 25.10.2011р. та необхідності його скасування.

Стосовно позовних вимог щодо задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000622201/85772 від 25.10.2011р., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» 26.11.2009 укладено договір транспортно-експедиційного обслуговування № 56 на міжнародні перевезення вантажу автомобільним транспортом з ТОО «REF CARGO», 050000, Республіка Казахстан, м. Алмати, вул.Коперніка, 84 (а.с. 161-162). Згідно акту виконаних робіт № 00000000507 від 29.12.2009 ТОО «REF CARGO» надано ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» транспортні послуги по перевезенню вантажу за маршрутом м. Суми (Україна) - м. Кульсари (Республіка Казахстан) на загальну суму 177 300,00 руб. РФ / 47 716,75 грн. (а.с. 64). За вищезазначені послуги ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» в періоді, що перевіряється, здійснено оплату нерезиденту в сумі 88 650,00 руб. РФ / 23 644,44 грн. згідно платіжного доручення від 15.12.2009 № 101 та в сумі 88 650,00 руб.РФ/23 858,37 грн. згідно платіжного доручення від 29.12.2009 № 104. (а.с. 164-166) Податок на прибуток від доходів нерезидента з джерелом їх походження з України з виплат за вищезазначені транспортні послуги ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» не сплачувало.

Колегія суддів зазначає, що між Урядом України та Урядом Республіки Казахстан укладено Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи від 09.07.1996 року, яка ратифікована 15.11.1996 року, дата набуття чинності -14.04.1997 р. Статтею 8 вищезазначеної Конвенції передбачено, що прибуток, одержаний резидентом Договірної Держави від експлуатації морських, річкових, повітряних суден або дорожніх транспортних засобів у міжнародних перевезеннях, оподатковується тільки у цій Державі.

Згідно п.п. "з" п.1 ст. 3 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Казахстан, термін "міжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським, річковим, повітряним судном або дорожнім транспортним засобом, що експлуатується підприємством Договірної Держави, крім випадків, коли морське, річкове, повітряне судно або дорожній транспортний засіб експлуатується виключно між пунктами в другій Договірній Державі.

Відповідно до п. 2 Порядку звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування (далі - Порядок), затвердженого Постановою КМУ від 06.05.2001 року №470, дія цього Порядку поширюється на резидентів інших ніж Україна країн, з якими укладено міжнародні договори, що набрали чинності в установленому порядку (далі - нерезиденти), та осіб, які виплачують доходи нерезидентам із джерелом їх походження з України.

Згідно з п. 3 цього Порядку застосування норм міжнародного договору здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору.

Відповідно до п.4 Порядку підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором. Інші документи, Конвенцією між Урядом України і Урядом Республіки Казахстан про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи, яка ратифікована Законом №508/96-ВР від 15.11.1996. не передбачені.

Під час перевірки ВАТ ВЕК "Сумигазмаш" були надані: свідоцтво про державну перереєстрацію юридичної особи, видане департаментом юстиції м. Алмати від 21.06.2007 серії В №0276915; статистична картка; свідоцтво про постановку на облік з податку на додану вартість; свідоцтво платника податку.

З огляду на перелічені вище положення нормативних актів, колегія суддів погоджується з твердженням позивача, що надані позивачем документи не дають права на застосування положень міжнародного договору.

Також, відповідно до п. 4 Порядку довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, та дійсна в межах календарного року, в якому вона видана. Довідка повинна обов'язково містити таку інформацію:

- повну назву або прізвище нерезидента;

- підтвердження, що нерезидент є особою, на яку поширюється дія положення міжнародного договору, тобто відповідно до законодавства відповідної країни підлягає оподаткуванню в цій країні на підставі постійного місцеперебування (місця проживання) або на іншій підставі;

- назву компетентного органу, прізвище та підпис уповноваженої особи компетентного органу, яка засвідчує підтвердження;

- дату видачі.

Згідно п.п. "і" п. 1 ст. 3 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Казахстан компетентним органом стосовно Казахстану є Міністерство фінансів або його повноважний представник.

Відповідно до п. 8 Порядку у разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 4 цього Порядку доходи нерезидента із Джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.

Отже, колегія суддів вважає, що в зв'язку з тим, що Довідку, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, ВАТ ВЕК "Сумигазмаш" для перевірки не надано, відповідно до пункту 8 "Порядку звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійної оподаткування", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 № 470, доходи нерезидента підлягають оподаткуванню, підлягають оподаткуванню відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно п. 13.1 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться у гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками визначеними цією статтею. Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України слід розуміти, зокрема, роялті, фрахту та доходи від послуг типу "інжиніринг".

Тобто, колегія суддів доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині є необгрунтованими, а висновки податкового органу та податкове повідомлення - рішення № 0000622201/85772 від 25.10.2011р. є таким, що відповідають вимогам законодавства.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 04.01.2012 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.01.2012р. по справі № 2а-1870/7733/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Рєзнікова С.С.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.