УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2012 р.Справа № 2а-15643/11/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Бенедик А.П.
суддів: Курило Л.В.
Калиновського В.А.
за участю секретаря
судового засідання Верман А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою
Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2011 р. по справі № 2а-15643/11/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Радіотехсервіс"
до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова
про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Радіотехсервіс», звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова, в якому просив визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова від 11.08.2011 р. № 0000541540.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Радіотехсервіс»задоволено.
Визнано неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної
податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова від 11.08.2011р. № 0000541540.
Стягнуто з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Радіотехсервіс»судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 28,23 грн.
Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2011 року та прийняти нову постанову, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п. 20.1.1 п.20.1 ст. 20, п.75.1 ст. 75, ст. 79, ст. 78 Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.
Позивач не скористався правом подання письмових заперечень на апеляційну скаргу відповідача.
Представник позивача та представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 29.07.2011 р. фахівцями ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова проведено документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Радіотехсервіс»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Полігон»за період серпень-вересень 2010 року, листопад-грудень 2010 року.
За результатами перевірки складено акт № 1258/15-409/23921205 від 29.07.2011р., згідно висновків якого встановлено порушення ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Радіотехсервіс»вимог п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст.7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005р. за № 702/10982, внаслідок чого по податкові декларації з ПДВ за III квартал 2010 року встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 3036,2 грн.; по податковій декларації з ПДВ за IV квартал 2010 року встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 3857,3 грн. Всього за наслідками перевірки, відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України підлягає до сплати в бюджет ПДВ в сумі 6893,50 грн. (а.с.5-13).
На підставі висновків зазначеного акту перевірки в ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000541540 від 11.08.2011 р., згідно якого ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Радіотехсервіс»визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 6893,50 грн., а також нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1723,38 грн.
Також встановлено, що у перевіряємий період ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Радіотехсервіс»мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Полігон»на підставі договору № 765 від 21.09.2010 року.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Радіотехсервіс», суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, ТОВ «Полігон», використання товарів та послуг у власній господарській діяльності, підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності.
Суд мотивував судове рішення тим, що податковий кредит позивачем сформовано на підставі належно оформлених податкових накладних, виписаних контрагентом позивача, та отриманими в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Закону України "Про податок на додану вартість".
Якщо контрагент порушив податкове законодавство, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, якщо останній має необхідні документальні підтвердження їх розміру.
Таким чином суд дійшов висновку про те, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Законом України "Про податок на додану вартість", які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення
№ 0000541540 від 11.08.2011 р. слугували висновки акту перевірки № 1258/15-409/23921205 від 29.07.2011 р. про порушення позивачем вимог п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст.7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005р. за № 702/10982.
Висновки податкового органу про порушення платником податків зазначених норм закону ґрунтувалися на тому, що працівниками податкового органу в ході проведення перевірки проаналізовано господарські взаємовідносини між ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Радіотехсервіс»та його контрагентом - ТОВ «Полігон».
В акті перевірки позивача відповідач посилається на матеріали ДПІ у Московському районі м. Харкова акту від 09.03.2011 р. № 556/23/30883726 про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Полігон». Проведеною перевіркою ТОВ «Полігон»встановлено неможливість фактичного здійснення підприємством господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; порушення ч. 1 ст. 203, ч.1 ст.207, ст. 215, п 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Полігон" з постачальниками та покупцями; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про безпідставність висновків відповідача, викладених в акті перевірки про порушення, позивачем вимог Закону України „Про податок на додану вартість", враховуючи наступне.
Як свідчать письмові докази, 21.09.2010 р. між ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Радіотехсервіс»та ТОВ «Полігон»укладено договір № 765, предметом якого є продаж ТОВ «Полігон»(Продавець) ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Радіотехсервіс» (Покупець) обладнання та комплектуючих та здійснення робіт з його ремонту та обслуговуванню. Відповідно до п.п. 2.2 договору, загальна сума договору складає 100 000 грн. (а.с. 34-35).
Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше, ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Виконання умов договору по придбанню позивачем товарів та послуг від ТОВ «Полігон»за період серпень - вересень 2010 року, листопад - грудень 2010 року підтверджується наступними документами:
податковою накладною від 04.08.2010 року №430 на суму ПДВ -1184,20 грн., номенклатура поставки товарів (послуг) продавця - ремонт, техобслуговування р/ст ТК-2170, р/ст ТК-2260, р/ст ТК-2107, р/ст GР-320, р/ст ІС-Р308, техобслуговування гарнітури КМ5-21;
податковою накладною від 21.09.2010 року №575 на суму ПДВ -1699.00 грн., номенклатура поставки товарів (послуг) продавця - ремонт, техобслуговування р/ст. ТК-2170, р/ст ТК-2260, р/ст ТК-2107, р/ст GР-320. р/ст ІС-Р305, техобслуговування адаптеру ЗУ;
податковою накладною від 27.09.2010 року №587 на суму ПДВ -153.00 грн., номенклатура поставки товарів (послуг) продавця - гучномовець рупорний SС-630;
податковою накладною від 19.11.2010 року №802 на суму ПДВ -1225.50 грн., номенклатура поставки товарів (послуг) продавця - комплект крепежний ТК-226, корпус р/ст. ТК-2260, акумулятор KNВ - 291М, акумулятор КNВ-15А, антена к р/ст. ТК-2260, кліпса поясна;
податковою накладною від 20.12.2010 року №914 на суму ПДВ -1625.00 грн., номенклатура поставки товарів (послуг) продавця - ремонт, техобслуговування р/ст. ТК-2170, р/ст ТК-2260, р/ст ТК-2107, р/ст СР-140, р/ст GМ-340, техобслуговування адаптеру 3У,
податковою накладною від 28.12.2010 року №939 на суму ПДВ -1006.80 грн.. номенклатура поставки товарів (послуг) продавця - корпус ДВД-01, кришка ДВД-02. шнур силовий, ЗИП к р/ст. ТК, модуль Кbj, модуль Sр-Мк, модуль управління БП14-15. модуль стабілізації БІТІ 4-15. модуль конденсаторів БП 14-15, модуль випрямувачів БП 14-15;
рахунком-факурою № СФ-0000542 від 04.08.2010 року на суму ПДВ -1184,20 грн.;
рахунком-фактурою № СФ-О00О683 від 21.09.2010 року на суму ПДВ - 1699,00 грн.;
рахунком-фактурою № СФ-0000562 від 09.08.2010 року на суму ПДВ -
153.00 грн.;
рахунком-фактурою № СФ-0000882 від 19.11.2010 року на суму ПДВ -1225,50 грн.;
рахунком-фактурою № СФ-0000938 від 20.12.2010 року на суму ПДВ -1625,00 грн.;
рахунком-фактурою № СФ-0000958 від 28.12.2010 року на суму ПДВ -1006,80 грн.;
видатковою накладною № РН-0000412 від 27.09.2010 року на суму ПДВ -153.00 грн.;
видатковою накладною № РН-0000539 від 19.11.2010 року на суму ПДВ -1225,50 грн.;
видатковою накладною № РН-0000634 від 29.12.2010 року на суму ПДВ -1006,80 грн.;
актом прийому - здачі робіт від 05.08.2010 року на суму ПДВ - 1184,20 грн., найменування товару (послуг) - ремонт, техобслуговування р/ст ТК-2170, р/ст ТК-2260, р/ст ТК-2107, р/ст GР-320, р/ст ІС-РЗС5, техобслуговування гарнітури КМ5-21;
актом прийому - здачі робіт від 22.09.2010 року на суму ПДВ - 1699,00 грн., найменування товару (послуг) - ремонт, техобслуговування р/ст. ТК-2170, р/ст ТК-2260, р/ст ТК-2107, р/ст GР-320, р/ст ІС-РЗСЗ, техобслуговування адаптеру ЗУ;
актом прийому - здачі робіт від 21.12.2010 року на суму ПДВ - 1625,00 грн., найменування товару (послуг) - ремонт, техобслуговування р/ст. ТК-2170, р/ст ТК-2260, р/ст ТК-2107, р/ст CР-140, р/ст GМ-340, техобслуговування адаптеру ЗУ;
банківськими реєстрами документів.
Суми сплаченого податку на додану вартість за податковими накладними від 04.08.2010 року № 430, від 21.09.2010 року №575, від 27.09.2010 року №587, від 19.11.2010 року №802, від 20.12.2010 року №914, від 28.12.2010 року №939, отриманих від ТОВ «Полігон», включено ТОВ ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Радіотехсервіс»до складу податкового кредиту та відповідають даним декларації з ПДВ за перевіряємий період.
Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Підпунктом 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 вказаного Закону передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Податкові накладні за змістом та реквізитами відповідають вимогам п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що не спростовано податковим органом ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції. В ході перевірки податковий орган не ставив під сумнів відповідність закону (п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість") отриманих від ТОВ «Полігон»податкових накладних, на підставі яких визначено суму податкового кредиту, або те, що надані позивачем первинні та зведені облікові документи протирічать вимогам п. 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", мають недостовірні дані.
Відповідно до ст.18 Закону України Закону України від 15 травня 2003 року N 755-1V "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державною реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.
На час укладення довогору між позивачем та ТОВ «Полігон»та видачі податкових накладних останній знаходився в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також був платником податку на додану вартість, що також не заперечувалось відповідачем (а.с.36). Доказів анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість учасників угоди на час її реалізації та видачі податкових накладних відповідачем не надано.
Судом першої інстанції не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів.
Таких доказів не надано і до суду апеляційної інстанції.
Податковий орган у акті перевірки посилається лише на те, що за результатами перевірки контрагента позивача, ТОВ «Полігон»(матеріали ДПІ у Московському районі м. Харкова по акту від 09.03.2011 р. № 556/23/30883726 про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Полігон») встановлено, що ТОВ "Полігон" не здійснювало реальної діяльності, визначення якої передбачено для вимог податкового законодавства п. 1.32 ст. 1 Закону України '"Про оподаткування прибутку підприємств", у нього відсутні об'єкти, які підпадають під визначення ст.3, ст.4, п.7.3, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому відповідач дійшов висновку про завищення ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Радіотехсервіс»податкового кредиту по взаємовідносинам з даним контрагентом за період серпень - вересень 2010 року, листопад - грудень 2010 року.
Як свідчать матеріали справи, постановою Харківського окружного адміністративного суду у справі № 2а-5826/11/2070 від 29.08.2011р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Полігон" до Державної податкової інспекції в Московському районі м. Харкова про визнання протиправними дій, наказу та скасування наказу задоволено в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова № 361 від 04.03.2011р. "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Полігон", визнання протиправними дій ДПІ у Московському районі м. Харкова по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Полігон" на підставі наказу № 361 від 04.03.2011р., за результатами якої складено акт № 556/23/30883726 від 09.03.2011 р.; визнано протиправним та скасовано наказ ДПІ у Московському районі м. Харкова № 361 від 04.03.2011р. "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Полігон", визнано протиправними дії ДПІ у Московському районі м. Харкова по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Полігон" на підставі наказу № 361 від 04.03.2011р., за результатами якої складено акт № 556/23/30883726 від 09.03.2011р. (а.с.27-29).
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2011 року апеляційну скаргу ДПІ у Московському районі м. Харкова залишено без задоволення. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2011 р. по справі № 2а-5826/11/2070 залишено без змін (а.с. 30).
Крім того, згідно п. 10.2. ст.. 10 Закону України "Про податок на додану вартість", платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або відображення його у податковій звітності це тягне відповідальність та негативні наслідки саме до щодо цієї особи, що кореспондується з приписами ч.2 ст. 61 Конституції України, яка визначає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.
У ході судового розгляду справи встановлені фактичні обставини справи, які свідчать про те, що позивач виконав усі передбачені законом умови щодо підтвердження права на податковий кредит та має документальне його підтвердження.
Зазначене узгоджується з практикою Верховного Суду України, викладеною у постановах від 09 вересня 2008 року у справі № 21-500во08 та від 01 червня 2010 року у справі № 21-573во10.
Окрім того, згідно ст..1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції»ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі «Булвес»АД проти Болгарії (заява № 3991/03) визначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при проведенні перевірки та при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.
Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятого податкового повідомлення -рішення, що є предметом оскарження позивачем.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів зазначає, що дії відповідача, пов'язані з прийняттям оскаржуваного податкового повідомлення -рішення, не кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 19 Конституції України.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2011 р. по справі № 2а-15643/11/2070 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду- без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2011р. по справі № 2а-15643/11/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Радіотехсервіс" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Бенедик А.П.Судді Курило Л.В. Калиновський В.А.
Судове рішення № 23909273, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 12.03.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-15643/11/2070. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: