Ухвала суду № 23909060, 28.03.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2012 р.Справа № 2а13979/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2011р. по справі № 2а13979/11/2070

за позовом ТОВ "СК-Магніум"

до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2011року адміністративний позов ТОВ «СК-Магнум» до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено в повному обсязі. Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 05.10.2011 року №0000175.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, вважає, що суд при винесенні цього судового рішення порушив норми матеріального і процесуального права та просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2011р. скасувати, прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, суд першої інстанції виходив з того , що відповідачем не доведений факт порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, отже висновки про заниження податку на додану вартість за липень 2011р. на суму 150071,87 грн. не обґрунтовані.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «СК-Магнум» за липень 2011 року, за результатами якої складено акт №4362/15-211/34389600 від 14.09.2011 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.198.2 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, п.4.1 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41, п.2 Постанови КМУ від 29.12.2010 року № 1246 «Про затвердження порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», оскільки ТОВ «СК- Магнум» віднесено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за липень 2011 року податкову накладну № 44 від 01.07.20011 року на суму ПДВ 150070,87 грн. отриманої від ТОВ «Логос», яка не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних , в результаті чого занижено податок на додану вартість за липень 2011 року на загальну суму 150071,87 грн.

На підставі цього акту перевірки начальником ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення №0000175 від 05.10.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем 150070,87 грн. , 37517,72 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Логос» (продавець) укладено договір купівлі-продажу товарів від 01.12.2010 року . ТОВ «Логос» на виконання умов договору надало ТОВ «СК-Магнум» дві податкові накладні: №83 від 02.07.2011 року на суму 589710,38 грн., в т.ч. ПДВ - 98285,06 грн. і №44 від 01.07.2011 року на суму 310714,85 грн. в т.ч. ПДВ - 51785,81 грн., загальна сума ПДВ 150070,87 грн. (а.с.8-14,17-22).

В реєстр отриманих накладних за липень 2011 року підприємством включені вказані дві податкові накладні № 44 і №83 під порядковими номерами 1 і 2 відповідно ( а.с. 51), який направлявся до ДПІ разом із звітом, який отримано 19.08.2011 року відповідачем ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, що вбачається з квитанції № 2 шлюзу прийому звітності за липень 2011 року ( а.с.48), але в додаток 5 до податкової декларації за липень 2011 року в результаті технічного збою в програмі по контрагенту ТОВ «Логос» - податковий кредит був сформований в єдину податкову накладну № 44, яка не реєструвалась в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем на адресу ДПІ направлявся лист в якому вказувалось про технічний збій та прохання вважати правильним формування податкового кредиту за липень 2011 року на підставі податкових накладних №83 від 02.07.2011 року на суму 589710,38 грн., в т.ч. ПДВ - 98285,06 грн. і № 44 від 01.07.2011 року на суму 310714,85 грн. в т.ч. ПДВ - 51785,81 грн., загальна сума ПДВ 150070,87 грн. ( а.с. 15).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З 01.01.2011 р., відповідно до п. 201.10 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 11 підрозділу 2 р. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, яку саме податкову накладну платники податку на додану вартість - продавці повинні реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних перед наданням її покупцеві.

Реєстрації підлягає податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить:

понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року;

понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року;

понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року;

понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Якщо платник ПДВ - продавець не реєструє податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, то як покупець, так і продавець, відповідно до абз. 8-9 п. 201.10 ПКУ, матимуть такі наслідки:

- покупець не отримує права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту;

- така навмисна/ненавмисна дія не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період;

- виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках - покупця товарів/послуг.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246 (далі - Порядок № 1246), визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Враховуючи те, що на момент здійснення поставок за договором від 01.12.2010 року контрагент позивача ТОВ «Логос» та ТОВ «СК-Магнум» були платниками ПДВ, сума податку кожної податкової накладної не перевищує 100000,0 грн., тобто податкові накладні №83 від 02.07.2011 року на суму ПДВ 98285,06 грн., №44 від 01.07.2011 року на суму ПДВ 51785,81 грн. не повинні були реєструватися продавцем ТОВ «Логос» в Єдиному реєстрі податкових накладних , а тому позивач (покупець) і не вимагав від контрагента (продавця) квитанції про реєстрацію податкової накладної № 44 в Єдиному реєстрі податкових накладних, так як помилково зазначив про ПДВ у розмірі 150070, 87 грн. в накладній № 44, про що самостійно повідомив ДПІ.

Проте, ДПІ , виявивши розбіжності даних податкової накладної № 44 від 01.07.2011 року та Єдиного реєстру податкових накладних не виконала обов'язку по вчиненню дій щодо проведенню документальної позапланової виїзної перевірки продавця ТОВ «Логос» чи позивача як покупця товарів в розумінні п. 201.10 ПКУ з метою пересвідчитися у відсутності /наявності порушень.

Помилка в реєстрі податкових накладних, якій не є додатком до декларації в розумінні п.14 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість № 41 та який відповідно п. 201.15 ст. 201 ПК України подається незалежно від декларації, була самостійно виявлена платником податків, про що було повідомлено податковий орган ще до прийняття рішення про проведення камеральної перевірки. До повідомлення були надані відповідні податкові накладні № 44 та № 83та в подальшому реєстр податкових накладних з виправленою помилкою. При цьому, правила ст. 50 ПК України на дану помилку не розповсюджуються.

Помилка, яка була зроблена підприємством не пов'язана з сумами податкових зобов'язань. Дані щодо сум податкового кредиту та податкового зобов'язання визначені позивачем правильно (інше податковим органом не доведено). Декларація з податку на додану вартість та додатки, визначені Порядком № 41 заповнені правильно.

Помилка у визначенні податкових накладних не призвела до заниження чи завищення суми податкового зобов'язання, а тому проведені нарахування є безпідставними, оскільки на момент перевірки у податкового органу були підтверджуючі документи щодо відсутності заниження податкового зобов'язання, однак вони необґрунтовано не були прийняті податковим органом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності прийняття ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова податкового повідомлення - рішення від 05.10.2011 року №0000175.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правомірність прийнятого рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду , переглянувши судове рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає , що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови були повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, постанова прийнята з дотриманням норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2011р. по справі № 2а13979/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.