Рішення № 23894996, 28.03.2012, Харцизький міський суд Донецької області

Справа №2/0550/348/2012р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2012 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючої - судді Труханової Л.М.,

при секретарі -Нагорняк М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харцизьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Торезантрацит»про стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

16 грудня 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Державного підприємства «Торезантрацит»( надалі -Підприємство) , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду в сумі 28 000 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає , що він понад 40 років працював на підприємствах вугільної промисловості з шкодливими та небезпечними умовами праці. Працюючи у відповідача начальником дільниці він захворів хронічним обструктивним бронхітом запиленої етіології другої стадії. Дане захворювання в подальшому було визнане професійним захворюванням , що підтверджується висновком лікарською - експертної комісії 2006 року та актом за формою П-4 від 26.05.2006р. №24.

Згідно виписки з акту огляду МСЕК від 06.07.2006р. йому встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 65 %, з яких 15% по трудовому каліцтву 1972 року , 20% по трудовому каліцтву 1994 року і 30% по професійному захворюванню 2006 року безстроково , та визнаний інвалідом ІІІ-ї групи.

Внаслідок вищезазначених професійних захворювань він отримав як матеріальну ,так і моральну, яка полягає в тому , що була порушена його життєдіяльність , вимушений не однократно звертатися в різні медичні установи і організації з приводу захворювання . На даний час він не може виконувати окремі роботи , був вимушений відмовитись від звичок і улюблених занять. Йому тяжко виконувати роботу в саду , постійно зупиняється для того , щоб відпочити, що його гнобить . Згідно приписів лікарів , йому рекомендовано уникнення переохолоджування, тяжких фізичних навантажень, контакту з пилю , токсичними газами, в несприятливих мікрокліматичних умовах, а також було рекомендовано динамічний нагляд і лікування у пульмонолога, невропатолога, санаторно-курортне лікування . Для нього важко користувався громадським транспортом , оскільки йому протипоказано перебувати у місцях , де є вібрація. Все це перераховане дуже сильно заважають йому мешкати і прирікають на постійні психологічні страждання.

До цього часу він так і не зміг ні фізично, ні морально пристосуватися до такого життя. У цей час він не по своїй волі змушений досить часто звертатися за допомогою до медичних закладів і проходитимуть курси лікування, що також дезорганізує його життя і тягне за собою негативні наслідки, які згубно відображаються на його нервовій системі.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна людина має право на захист свого цивільного права в разі його порушення; право на захист здійснюється особою за його розсудом (ст. 20 ЦК України); ч. 2 ст. 126 Цивільно процесуального кодексу України позови про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я можуть пред'являтися позивачем за місцем його проживання або за місцем заподіяння шкоди.

Виходячи з вимог норми пункту 3 частини 1 статті 268 Цивільного кодексу України - на вимоги про відшкодування шкоди, заподіяного ушкодженням здоров'я або смертю позовна давность не поширюється.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", спори про відшкодування заподіяної фізичній особі моральної шкоди розглядаються, якщо право на його відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з його положень, а також у випадках, передбачених законодавством.

Згідно з Постановою пленуму Верховного суду України № 4 з 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди":

п.6 - при розгляді справ про відшкодування моральної шкоди, заподіяної працівнику у зв'язку з виконанням ним трудових обов'язків, суд має виходити з того, що потерпілий має право звернутися з позовними вимогами до суду безпосередньо.

Відповідно до п.9 розмір моральної шкоди визначається судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичного, душевних, психічних і т.д.), характеру немайнових втрат (у даному випадку втрата працездатності).

Ст. 23, п. 2 ст. 1167, ст. 1187 Цивільного кодексу України зазначає, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки відшкодовується незалежно від провини фізичної особи в розмірі, який визначається судом.

Згідно статті 237-1 Кодексу законів про працю України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику здійснюється в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Таким чином, професійне захворювання на виробництві, яке спричинило втрату йому працездатності в розмірі 30 (тридцяти)%, а також 3 групу інвалідності, йому була заподіяна істотна моральна шкода, яку він оцінюю в розмірі 28 800 грн. гривень. При визначенні розміру заподіяної йому моральної шкоди, він виходив з розміру мінімальної заробітної плати по країні на момент звернення до суду і 30% втрати професійної працездатності (960,00 гривень * 30% = 28 800 гривень).

31.01.2012 року позивач уточнив позовні вимоги , але судом не приймаються до уваги дані уточнення, оскільки заява подана з порушенням вимог ст.. 119 ЦПК України , а саме не підписана заявником.

Позивач та його представник у судове засідання не з»явились , надав суду заяви з проханням розглянути справу у їх відсутності.

Заперечення щодо ухвалення рішення в заочному порядку від позивача та його представника не надійшли.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився , надавши суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутності. Крім того , представником відповідача надані письмові заперечення , з яких вбачається , що відповідач позов не визнає посилаючись на те , що відповідно до підпункту "е" пункту 1 частини 1 статті 21 і частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" /в редакції до змін відповідно до Закону України № 717-від 23.02.2007 року\ Фонд соціального страхування виплачує грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому. Частина 1 статті 9 Закону України "Про охорону праці" передбачає, що відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров 'я або у разі смерті працівника здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності". Згідно з абзацом 2 пункту 11 постанови пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" № 6 від 27.03.1992 року в редакції від 24.10.2003 року, Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року страхова виплата за моральну шкоду проводиться потерпілому Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань незалежно від втрати професійної працездатності.

Згідно з положенням ч. 3 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, які не заподіяли втрати потерпілим професійної працездатності, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків за заявою потерпілого з викладенням характеру завданої моральної шкоди та за поданням відповідного висновку медичних органів. Відшкодування здійснюється у вигляді одноразової страхової виплати незалежно від інших видів страхових виплат. Сума страхової виплати за моральну шкоду визначається в судовому порядку.

На підставі статті 77 Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" дії абзацу 4 ст. 1; п. 1 ч. 2 ст. 21; ч.З ст.28; п.З ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", зупинено на 2006 рік, на підставі ст. 71 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік" дії абзацу 4 ст. 1; п.1 ч. 2 ст. 21; ч.З ст.28; п.З ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", зупинено на 2007 рік, а в подальшому виключені Законом України № 717-від 23.02.2007 року, але згідно з ст. 5 ЦК України на час висновку МСЕК 30.01.2007 року по професійного захворювання позивача - вказані правові норми діяли.

На підставі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Відповідно до вимог ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Вважає, що саме Фонд є належним відповідачем у справі, до якого і повинен бути звернений позов про відшкодування моральної шкоди, а не ДП "Торезантрацит".

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін при наявності доказів , що є у справі.

З урахуванням того , що від позивача та його представника до суду не надійшло заперечення щодо ухвалення рішення в заочному порядку , суд ухвалює рішення в заочному порядку , що відповідає вимогам ст..ст. 224-226 ЦПК України.

Вивчивши письмові докази , що є у справі , суд вважає , що позов є обґрунтованим та таким , що підлягає задоволенню.

Судом встановлено : згідно довідки МСЕК від 06.07.2006 року позивачу встановлена ІІІ-я група інвалідності у зв»язку з професійним захворюванням безстроково і встановлено 65% втрати професійної працездатності з30.05.2006 року , в тому числі: 15% по трудовому каліцтву в 1972 році ; 20%- по трудовому каліцтву у 1994 році ; 30 % - по бронхиту первинно ;

з акту розслідування хронічного захворювання від №24 від 26.05.2006 року вбачається , що позивач , працюючи на підприємстві ОП шахта «Прогрес»ДП «Торезантрацит»отримав професійне захворювання «хронічний обструктивний бронхіт етіології ІІ ст..».

Відповідно до ч.2 ст. 153 КЗпП України забезпечення і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП України громадянам , що потерпіли від нещасного випадку або професійного захворювання, надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв»язку з професійним захворюванням встановлений в судовому засіданні і підтверджується матеріалами справи. Позивач переносить моральні страждання , що позбавляє його нормальних життєвих зв»язків і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.10.2008р. №20-рп/2008 статтею 237-1 КЗпП України громадянам , що потерпіли від нещасного випадку або професійного захворювання, надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу.

Пунктом 27 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»зупинено дію абзацу четвертого ст..1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей з Фонду), підпункту «е»пункту 1 частини 1 ст. 21 , ч. 3 ст. 28 та ч.3 ст. 34 ; ч.5 ст. 47 Закону України «Про загальнообов»язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності». На час виникнення у позивача права на відшкодування моральної шкоди норма закону щодо обов»язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України по відшкодуванню моральної шкоди застрахованим особам , не діяла.

На час виникнення у позивача права на відшкодування моральної шкоди , тобто станом на 06.07.2006 року, норма закону щодо обов»язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України по відшкодуванню моральної шкоди застрахованим особам , не діяла.

Таким чином , доводи відповідача в тій частині , що обов»язок щодо відшкодування моральної шкоди працівників внаслідок ушкодження здоров»я покладений на Фонд соціального страхування від нещасних випадків , не ґрунтується на законі.

Визначаючи розмір суми , що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди , суд враховує конкретні обставини справи , характер та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, стан здоров»я позивача , істотність вимушених змін у його життєвих стосунках,ступень вини відповідача, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 28 800 грн..

Керуючись ч.2 ст. 153, 237-1 КЗпП України, Законом України «Про загальнообов»язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», Рішенням Конституційного Суду України від 08.10.2008р. №20-рп/2008, ст..ст. 10,11,15,30,209, 212, 214-215 ЦПК України , суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з до Державного підприємства «Торезантрацит»(86600 Донецька область , м. Торез, вул. Енгельса,88) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, моральну шкоду в сумі 28 800 (двадцять вісім тисяч вісімсот) грн…

Стягнути з до Державного підприємства «Торезантрацит»(86600 Донецька область , м. Торез, вул. Енгельса,88) на користь держави (р/р 31218206700088, банк ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 3468480, отримувач УДКСУ у м.Харцизьк, код платежу 22030001 «Судовий збір»(Державна судова адміністрація України, 050, символ звітності 206, код суду 02895679) судовий збір в сумі 288 грн..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційний суд Донецької області через Харцизький міський суд протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом , що його ухвалив , за письмовою заявою відповідача . поданою протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя: