Ухвала суду № 23893571, 01.12.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2011 р.справа № 2а-2а-0870/27/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участі секретаря : Теплової Г.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Литво» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.04.2011р. у справі № 2а-0870/27/11 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Мелітополі Запорізької області до про Товариства з обмеженою відповідальністю «Литво» стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м.Мелітополі Запорізької області (далі по тексту -позивач) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Литво»(далі по тексту -відповідач) в якому просило стягнути з відповідача, на користь позивача плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 у розмірі 84385 грн. 38 коп.. ( т. I а.с.2-7).

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 січня 2011р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-0870/27/11 (т. I а.с. 1).

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що у них на обліку знаходиться TOB «Литво», яке зобов'язане відшкодовувати органам ПФУ фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з»ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»№1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-ХІІ).

Згідно з розрахунками по відшкодуванню цих витрат, УПФУ в м. Мелітополі Запорізької області було нараховано відповідачу до сплати 84385,38 гривень за період з липня по листопад 2010 року. У зв'язку з тим, що нарахована сума сплачена не була, представник позивача просить задовольнити позов й стягнути з відповідача вказану заборгованість.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.04.2011р. у справі №2а-0870/27/11 позов задоволено. Стягнуто з TOB «Литво»(72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Каховське шосе, 6.27) на користь УПФУ в м. Мелітополі Запорізької області на р/р 25606301001085 в MB ЗОФ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДРПОУ 20508663, заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34 , ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, за період з липня по листопад 2010 року у сумі 84385 гривень (восьмидесята чотирьох тисяч трьохста вісімдесяти п'ята ) гривень 38 копійок.. (суддя Матяш О.В.) (а.с. 114-115).

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що станом на 06.04.2011, TOB «Литво»не укладено рішення про розстрочення їх заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, у розмірі 84385,38 гривень. Отже, якщо вищевказаним пенсіонерам призначено пенсію за п. «б»ст.13 Закону №1788-ХІІ, то фактичні витрати на виплату і доставку пенсії за віком на пільгових умовах покриваються підприємством, робота на якому дає право на пільгову пенсію - TOB «Литво».

Відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Литво», не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою та винесеною з порушенням норм процесуального права, а відтак вона підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції у зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що відповідно до п. 6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою ПФУ від 19.12.2003, № 21-1 розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. За таких обставин, первинними документами та належними доказами, що доводять дійсний розмір заборгованості відповідача є саме Відомості про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень. Разом з тим в мотивувальній частині постанови вказано, що судом було встановлено обґрунтованість позовних вимог не на підставі відомостей про фактичні витрати, як того вимагає Інструкція, а на підставі розрахунку місячного розміру фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по кожному конкретному пенсіонеру, тобто на підставі вторинних документів. Наданий позивачем розрахунок суми позову не містить посилання на докази, якими підтверджуються суми, вказані у розрахунку.

Відповідач по справі, який був належним чином сповіщений про місце, дату та час розгляду справи, в судове засідання не з»явився, про причини неявки свого представника суд не сповістив, з заявами про розгляд справи за участю їх представника -не звертався.

За таких обставин, з урахуванням думки представника позивача, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності представника відповідача.

В підготовчій частині судового розгляду даної адміністративної справи від представника позивача надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача Управління Пенсійного фонду України в м.Мелітополі Запорізької області на належного -Управління Пенсійного фонду України в м.Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області в результаті злиття управління Фонду у місті Мелітополі та Мелітопольському районі.

Винісши на розгляд зазначене клопотання, вивчивши надані заявником документи, колегія суддів ухвалила залучити до участі в справі належного позивача по справі - Управління Пенсійного фонду України в м.Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області.

Представник позивача, посилаючись на доводи, викладені в письмових запереченнях на апеляційну скаргу, які були надані в ході судового розгляду, та на свої пояснення, надані в судовому засіданні, просив суд в задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити за їх необґрунтованості, а рішення суду першої інстанції, як вмотивоване та законне -залишити без змін.

У судовому засіданні заслухавши представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі підстави.

Правовідносини, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі врегульовано нормами Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Під час розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції встановлено, що відповідач у справі зареєстрований в УПФУ в м.Мелітополь Запорізької області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування і відповідно до ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»відповідач у даній адміністративній справі є страхувальником, який відповідно до абз. 4 ч. 1 ст.2, ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»повинен сплачувати фактичні витрати органів Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, які призначені відповідно до п. «б»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»у строки, які передбачені п. 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003р. та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663 ( щомісяця до 25 числа).

Відповідач у справі свої зобов'язання по сплаті фактичних витрат позивача на виплату та доставку пільгових пенсій, які призначені колишнім працівникам відповідача відповідно до п. «б»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не виконував, заборгованість відповідача за період з липня по листопад 2010р. становить -84 385,38грн., зазначені обставини підтверджуються наданими суду належними письмовими доказами, які були досліджені судом під час розгляду даної адміністративної справи та знаходяться в матеріалах справи.

Вказані розрахунки відповідачем в установленому порядку не оскаржені та їх дані не спростовані.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок стосовно обґрунтованості заявлених позивачем у справі позовних вимог, оскільки під час розгляду справи судом було доведено, що відповідач у даній справі в порушення вимог чинного законодавства не вчинив дії щодо відшкодування позивачу фактично понесених ним витрат на виплату та доставку пенсій, які призначені на пільгових умовах, колишнім працівникам, за період з липня по листопад місяці 2010р. становить -84 385,38грн. та задовольнив заявлені позивачем позовні вимоги у повному обсязі.

Крім того, при винесенні рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів, керуючись вимогами ст.244 КАС України, приймає до уваги Постанову Верховного Суду України №21-2487во09 від 23 березня 2010р. по адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі Чернігівської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Журавка»про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, згідно якої колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України прийшла до висновку, що вимога Управління щодо відшкодування Кооперативом витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених до ст.13 Закону №1788-Х11, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, а також враховуючи, що судом першої інстанції під час розгляду справи було об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини справи, які доведені належними доказами, яким надана вірна оцінка, порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови судовою колегією не було встановлено, колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції від 12 квітня 2011р. у даній справі залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими судом належними письмовими доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу ТОВ «Литво»необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160,196, 198, 200, 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Литво» -залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011р. у справі №2а-0870\27\11 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст виготовлено - 05 січня 2012р.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна