Постанова № 23893549, 08.12.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2011 р. справа № 2а-0870/419/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

при секретарі судового засідання: Новошицькій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 7 лютого 2011 року по справі №2а-0870/419/11 за позовом Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

в с т а н о в и В:

Державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат»звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.10.2010 р. №0000710808. В обґрунтуванні заявлених вимог позивач посилався на необґрунтовані висновки перевіряючих осіб щодо порушення позивачем законодавства, яке регулює правовідносини у сфері обігу готівки.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2011 року адміністративний позов задоволено. Постанова суду мотивована тим, що відповідачем пропущено строки застосування штрафних санкцій, які передбачено ст..250 ГК України.

Не погодившись з постановою суду, відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального права, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про те, що строки застосування штрафних санкцій визначаються ст..250 ГК України. На думку відповідача Господарський кодекс України не регулює спірні правовідносини між сторонами. Крім цього, СДПІ вказувала на те, що застосовуючи строки, які визначено ст..250 ГК України, суд першої інстанції не звернув уваги на те, які штрафні санкції застосовано у межах такого строки, а які поза межами цього строку.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що СДПІ була проведена планова виїзна перевірка ДП «ЗТМК»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2010 р., за результатами якої був складений акт № 307/08-08/00194731 від 22.09.2010.

В акті перевірки вказано на порушення позивачем вимог:

- п.п. 2.11 п. 2; п.п. 3.1, 3.2 п.3 п.п. 7.3 п.7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637, а саме проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документу (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордеру), який би підтверджував сплату готівкових коштів підзвітної особи на загальну суму 1500,0грн. (серпень 2009р., січень 2010р.); відсутність оригіналів документів, що підтверджують вартість понесених у зв'язку з господарчими потребами витрат на суму 351,33грн. (липень, серпень, вересень, жовтень 2009р., лютий, березень, квітень, травень, червень 2010р.);

- п.п.1.11, 1.12 п.1 р.1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 № 59, а саме відсутність оригіналів документів, що підтверджують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат на суму 2754,94грн. (жовтень 2009р.).

На підставі акту перевірки прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.10.2010 №0000710808 у розмірі 4606, 27 грн.

Як вбачається з рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій його прийнято на підставі абз.6 ст.1 Указу Президента України від 12.06.1995р. №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», відповідно до якого, до юридичних осіб застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів -у розмірі сплачених коштів. Таким чином, штрафні санкції розраховані: 1500,0грн. + 351,33грн. + 2754,94грн. = 4606,27грн.

Правомірність та обґрунтованість рішення СДПІ про застосування штрафних санкцій є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючим заявлені вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом пропущено строки застосування штрафних санкцій, які передбачено ст..250 ГК України. В той же час, суд першої інстанції вказав на обґрунтованість висновків СДПІ щодо допущених позивачем порушень, суть яких відображена в Акті перевірки.

Рішення суду, в частині висновків щодо доведеності відповідачем допущених підприємством порушень, які викладено в Акті перевірки, позивачем не оскаржувались.

СДПІ оскаржує рішення суду з тих підстав, що на думку податкового органу у спірних правовідносинах не можуть застосовуватися вимоги ст..250 ГК України.

Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції відносно того, що штрафні санкції, які визначені спірним рішенням відповідача, можуть бути застосовані лише у межах строків, які визначено ст..250 ГК України.

Частиною 1 ст.238 ГК України визначено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Одним із видів адміністративно-господарських санкцій, відповідно до ст..239 ГК України, є штраф.

Статтею 241 ГК України визначено поняття адміністративно-господарського штрафу -це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначається законами, що регулюють податкові та інші відношення, в яких допущено правопорушення.

Відповідно до ч.4 ст.217 ГК України адміністративно-господарські санкції застосовуються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Податкова служба є органом державної влади і уповноважена на застосування адміністративно-господарських санкцій, які передбачено Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Отже, за своєю сутністю фінансові санкції, які визначені Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», є адміністративно-господарськими санкціями, оскільки застосовуються уповноваженим органом державної влади (податковою службою) і мета їх застосування полягає у притягненні суб'єкта господарювання до відповідальності за порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що на застосування фінансових санкцій, які передбачені Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», розповсюджуються вимоги Господарського кодексу України.

Відповідно до ст..250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції, які передбачені Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», можуть бути застосовано до правопорушника лише у строки, які визначено ст..250 ГК України.

В той же час, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано скасував спірне рішення відповідача у повному обсязі, при цьому не з'ясувавши, які штрафні санкції застосовано у межах строку, який визначено ст..250 ГК України, а які поза межами такого строку.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що рішення про застосування штрафних санкцій прийнято СДПІ 05.10.2010р. Таким чином, враховуючи вимоги ст..250 ГК України, штрафні санкції можуть бути застосовані за період з 05.10.2009р. по 05.10.2010р.

Як вбачається з Акту перевірки, штрафні санкції за відсутність оригіналів документів, що підтверджують вартість понесених у зв'язку з господарчими потребами витрат на суму 351,33грн., застосовано з 13.07.2009р. по червень 2010р. Сума штрафних санкцій, які застосовано до 05.10.2009р., тобто поза межами строку, який визначено ст..250 ГК України, становить 118,46грн.

Штрафні санкції, які застосовано за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документу (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордеру), який би підтверджував сплату готівкових коштів підзвітної особи на загальну суму 1500,0грн., визначені за період з 11.08.2009р. по 15.01.2010р. Сума штрафних санкцій, які засновано до 05.10.2009р. становить 1000,0 грн.

Штрафні санкцій, які застосовані за відсутність оригіналів документів, що підтверджують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат на суму 2754,94грн., визначені в межах строку, який передбачено ст..250 ГК України (дата видаткового касового ордеру 21.10.2009р., дата авансового звіту 27.10.2009р.).

Таким чином, поза межами строків, які визначено ст..250 ГУ України, податковим органом застосовані штрафні санкції у розмірі 1118,46грн. (118,46грн. + 1000грн. = 1118,46грн.). Отже, в цій частині застосованих штрафних санкцій рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню, а в іншій частині, з огляду на висновки суду першої інстанції щодо обґрунтованості доводів СДПІ про допущені позивачем порушення, рішення СДПІ слід визнати правомірним та обґрунтованим.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення при неповному з'ясуванні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про часткове задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя -задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2011 року по справі №2а-0870/419/11 -скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.

Рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя №0000710808 від 05.10.2010р., в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1118,46грн. -визнати протиправним та скасувати.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк