Ухвала суду № 23893543, 21.03.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2011 р.справа № 14/224/08-АП-4/271/09-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Новошицькій О.О.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - ОСОБА_1 (дов. від 01.11.2010 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області

на постанову господарського суду Запорізької області від 28 жовтня 2009 року

у справі № 14/224/08-АП-4/271/09-АП

за позовом Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області

до Приморського орендного підприємства теплових мереж

про зобов'язання виконати вимогу № 017-14/130 від 31.03.08, -

ВСТАНОВИЛА:

Контрольно-ревізійне управління в Запорізькій області звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило зобов'язати Приморське орендне підприємство теплових мереж виконати п.1 вимоги КРУ в Приморському районі Запорізької області від 31.03.08 №017-14/130 в частині повного усунення встановлених порушень шляхом повернення зайво отриманої суми дотації на покриття різниці в тарифах у розмірі 33342,02 грн. до загального фонду міського бюджету на рахунок Приморської міської ради (р/р35416095001159 в ГУДКУ в Запорізькій області, код за ЄДРПОУ 20485360, МФО 813015); зобов'язати відповідача виконати п.2 вимоги Контрольно-ревізійного відділу в Приморському районі Запорізької області від 31.03.08 №017-14/130 в частині повного усунення встановлених порушень шляхом відшкодування до доходної частини загального фонду міського бюджету за кодом доходів 22080402 в сумі 1868,07 грн. на рахунок Приморської міської ради (р/р35416095001159 в ГУДКУ в Запорізькій області, код за ЄДРПОУ 20485360, МФО 813015).

Постановою господарського суду Запорізької області від 28.10.09 у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що позовні вимоги носять загальний характер. Заявлені позовні вимоги не призведуть до реального усунення порушень, утлому таке рішення суду буде носити декларативний характер, не зможе бути виконане шляхом державно-примусової діяльності, оскільки зобов'язання повернути та відшкодувати кошти до бюджету у разі можливого задоволення позовних вимог буде залежати від особистого волевиявлення відповідача.

Не погодившись з вказаною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу (т.2 а.с.54), в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права і не відповідає фактичним обставинам справи. Позивач має всі законні підстави для звернення до адміністративного суду з позовом про зобов'язання відповідача виконати п.1 та п.2 вимоги № 017-14/130 від 31.03.08, оскільки відповідачем ці вимоги у встановлений строк не були виконані. Постанова суду про зобов'язання відповідача виконати вищезазначену вимогу призведе до усунення виявлених ревізією порушень та як наслідок повернення коштів до бюджету.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання позивач повідомлений судом належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні просить постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, Контрольно-ревізійним управлінням в Запорізькій області проведено ревізію збереження та використання цілісних майнових комплексів, що належать територіальним громадам у сфері тепло- та водопостачання, переданих в оренду, та повноти розрахунків з місцевим бюджетом за орендну плату, а також цільове та законне використання бюджетних коштів на покриття різниці в тарифах, капітальний ремонт в Приморському орендному підприємстві теплових мереж за 2006 та 2007 роки, за результатами якої складений акт №430/0003 від 29.02.08.

Під час ревізії встановлено, зокрема, заниження розміру річної орендної плати за договором оренди майна міської ради на 2626,89 грн. та орендної плати за перший місяць оренди на 261,5 грн. через розрахунок розміру річної орендної плати згідно Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна державних підприємств та організацій, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12.11.1993 № 923, яка на момент укладення договору оренди не діяла, чим порушено п.5 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, п.4 Порядку визначення розміру орендної плати за нежилі приміщення, цілісні майнові комплекси, окреме індивідуально визначене майно, що є комунальною власністю міста, затвердженого рішенням сесії Приморської міської ради від 23.01.04 №27, а також п.3.1 Договору оренди.

Вказане порушення призвело до недоотримання Приморською міською радою за період з 01.01.06 по 01.01.08 доходів загального фонду у сумі 1868,07 грн.

Під час перевірки цільового та законного використання бюджетних коштів на покриття різниці в тарифах встановлено, що в розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах за період з 01.08.06 по 01.07.07 підприємством безпідставно, в порушення п.20 Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.06 № 955, включено списану безнадійну дебіторську заборгованість у сумі 52281,19 грн.; оплату пені та штрафів в сумі 3535,53 грн.; в порушення вимог п.5 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»включено орендну плату за 2005 рік та січень-серпень 2006 року у сумі 29734,48 грн.; в порушення п.20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, включено залишкову вартість списаних у листопаді 2006 року основних засобів у сумі 3581,49 грн.

Зазначені вище порушення призвели до завищення фактичних витрат з надання послуг теплопостачання в Розрахунку обсягу заборгованості по різниці в тарифах на суму 98542,02 грн., внаслідок чого відповідачем зайво отримано дотації з бюджету на покриття різниці в тарифах в сумі 33342,02 грн., чим порушено вимоги п.16 рішення сесії Приморської міської ради від 16.10.07 №4 «Про внесення змін до рішення Приморської міської ради від 21.01.07 №5 «Про міський бюджет на 2007 рік», п.10 Додатку №1 «Зміни до переліку заходів і завдань місцевої цільової програми Приморської міської ради на 2007 рік «Програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства м.Приморську»на 2007 рік», затвердженої рішенням сесії Приморської міської ради від 16.10.07 №5, п.п.1.1 Договору №1 про відшкодування різниці в тарифах від 19.10.07.

На висновки акту ревізії №430/0003 від 29.02.08 відповідачем складені письмові заперечення від 20.03.08 № 211, відповідно до яких позивач не погоджується з викладеним в акті ревізії фактами.

Заперечення відповідача до акту ревізії позивачем не прийняті, про що складений відповідний висновок, затверджений заступником начальника Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області 26.03.08 (т.1 а.с.27).

31.03.08 позивачем на адресу відповідача направлений лист № 017-14/130 «Про усунення порушень, виявлених ревізією в Приморському орендному підприємстві теплових мереж», відповідно до якого відповідчу пред'явлені вимоги, зокрема,: зайво отриману з міського бюджету дотацію на покриття різниці в тарифах у сумі 33342,02 грн. повернути до загального фонду міського бюджету (п.1 вимог); відшкодувати до доходної частини загального фонду міського бюджету за кодом доходів 22080402 донараховану орендну плату за оренду цілісного майнового комплексу у сумі 1868,07 грн. (п.2 вимог).

Відповідачем зазначені вимоги у встановлений термін не виконані.

Виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає повноваженням, наданим органам державної контрольно-ревізійної служби.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.06 № 550 затверджений Порядок проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою.

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Відповідно до п.7 ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»контрольно-ревізійному управлінню надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.

Відповідно до п.п.45, 46 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи служби, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.

Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган служби з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

Згідно з п.10 ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»контрольно-ревізійні органи мають право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Разом з тим по суті пред'явлених позивачем вимог колегія суддів не погоджується з позивачем про їх законність.

Як вбачається з матеріалів справи, платіжним дорученням № 1 від 19.10.07 на рахунок відповідача надійшли грошові кошти в розмірі 230000,00 грн. з призначенням платежу: відшкодування різниці в тарифах за 2006-2007 роки згідно з рішенням Приморської міської ради № 4 від 16.10.07, згідно з договором № 1 від 19.10.07.

Відповідно до рішення Приморської міської ради № 4 від 16.10.07 внесено зміни до п.п.2, 9 рішення міської ради від 21.01.07 № 5 «Про міський бюджет на 2007 рік». Затверджено у складі видатків міського бюджету кошти на реалізацію місцевих цільових програм на загальну суму 1626,369 тис. грн., в тому числі, за цільовою програмою «Програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства м. Приморську»- 230,0 тис. грн.

Приймаючи вказане рішення, міська рада керувалась рішенням сесії міської ради від 16.10.07 № 1 «Про стан готовності Приморського ОПТМ до опалювального сезону 2007-2008 рік», наявністю вільних залишків коштів на початок року.

Рішенням Приморської міської ради від 16.10.07 № 5 внесені зміни до цільової програми «Програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства м. Приморську» на 2007 рік, затвердженої рішенням міської ради від 17.01.07 № 7, в перелік заходів та завдань місцевої цільової програми включено відшкодування різниці між затвердженим и тарифами та економічно обґрунтованими витратами на виробництво житлово-комунальних послуг Приморському ОПТМ в розмірі 230,0 тис. грн.. за рахунок коштів міського бюджету.

19.10.07 між Приморською міською радою та Приморським орендним підприємством теплових мереж укладено договір № 1 про відшкодування різниці в тарифах, відповідно до умов якого Приморська міська рада на підставі документів, що підтверджують наявність різниці у тарифах, перераховує на рахунок підприємства кошти в сумі 230,0 тис. грн.. для відшкодування різниці в тарифах за послуги теплопостачання.

Позивач при обчисленні фактичної різниці в тарифах -196657,98 грн. виходив з даних підписаного посадовими особами підприємства Розрахунку заборгованості з різниці в тарифах на теплопостачання на суму 295,2 тис. грн. (т.1 а.с.60), в якому сума 98542,02 грн. за висновками позивача помилково включена до собівартості теплової енергії в 22006 році.

Проте вказаний документ колегія судів не приймає в якості належного в розумінні ст.70 КАС України доказу у справі, оскільки при вирішенні питання про виділення відповідачеві коштів в сумі 230,0 тис. грн. вказаний Розрахунок Приморською міською радою до уваги не приймався.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звертався до голови Приморської райдержадміністрації з письмовою заявою (лист № 819 від 18.09.07 -т.1 а.с.69), в якій просив розглянути питання відшкодування різниці в тарифі за період з 01.08.06 по 01.08.07 по населенню за теплову енергію в розмірі 362 тис.грн.; та до голови міської ради (лист № 765 від 03.09.07 -т.1 а.с.72) з заявою про розгляд питання щодо виділення компенсації різниці в тарифах для населення в сумі за 2006 рік -77,1 тис. грн.., за 2007 рік -272,2 тис. грн. В доповнення до листа № 765 від 03.09.07 відповідач листом № 780 від 06.09.07 (т.1 а.с.96) уточнив розмір різниці в тарифі за період з 01.08.06 по 01.08.07 по населенню за теплову енергію в сумі 362 тис.грн. з доданням скоригованого розрахунку.

Стан фінансової діяльності підприємства проаналізовано управлінням економіки Приморської райдержадміністрації, встановлено, що фактичні витрати підприємства перевищують затверджені тарифи на теплопостачання, виявлені основні причини, що викликали зростання собівартості послуг з теплопостачання. Приморська райдержадміністрація повідомила Приморського міського голову (лист від 04.10.07 № 01-24/1965 -т.2 а.с.30), що обґрунтованість витрат підприємства підтверджена висновком державної інспекції по контролю за цінами в Запорізькій області від 20.08.07, загальна сума втрат підприємства становила 230,0 тис. грн. На підставі вищенаведеного райдержадміністрація рекомендувала міському голові вирішити питання щодо відшкодування Приморському ОПТМ втрат, пов'язаних з перевищенням фактичної собівартості теплопостачання у сумі 230,0 тис. грн. Аналіз собівартості послуг з теплопостачання по Приморському ОПТМ та розрахунок втрат підприємства в результаті перевищення фактичної собівартості теплопостачання по Приморському ОПТМ доданий до вказаного листа райдержадміністрації.

Крім того, колегія суддів вважає недоведеним визначення суми зайво отриманої з міського бюджету на покриття різниці в тарифах у розмірі 33342,02 грн., оскільки при розрахунку позивачем виключені суми витрат відповідача за 2006 рік в розмірі 98542,02 грн., тоді як у розрахунку відповідача, на який посилається позивач, різниця в тарифі за 2006 рік визначена в розмірі 4,3 тис. грн. Стосовно визначеної відповідачем різниці в тарифі за 2007 рік позивачем порушення не встановлені.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність позивачем законності спірної вимоги.

Стосовно вимоги позивача відшкодувати до доходної частини загального фонду міського бюджету донараховану орендну плату за оренду цілісного майнового комплексу у сумі 1868,07 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем під час ревізії встановлено, що розрахунок орендної плати, доданий до договору оренди цілісного майнового комплексу від 01.07.1998 суперечить п.3.1 договору оренди, де зазначено, що орендна плата визначається згідно Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінету Міністрів України. На момент укладення договору оренди діяла Методика розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, вимогам п.5 якої складений розрахунок не відповідає. Виходячи з вказаного, позивачем виявлено, що річний розмір орендної плати занижено на 2629,89 грн., чим порушено п.5 вказаної Методики. Неправильне обчислення річної орендної плати призвело до заниження розміру орендної плати за перший місяць оренди на 261,50 грн. Дане порушення допущено, як зазначено позивачем, з вини працівника відповідача.

Встановлення позивачем факту порушення при укладенні договору оренди майна Приморської міської ради від 01.07.1998 колегія суддів вважає таким, що виходить за межі визначеного в Плані контрольно-ревізійної роботи КРВ в Приморському районі на І квартал 2008року, затвердженого начальником КРУ в Запорізькій області 10.12.07 (т.2 а.с.5), періоду перевірки -2006-2007 роки, не відповідає вимогам затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.06 № 550 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою.

Крім того, позивачем в даному випадку не враховано, що відповідно до вказаного договору оренди майна Приморської міської ради від 01.07.1998 (т.1 а.с.75) орендодавцем є Приморська міська рада, Приморське ОПТМ - є орендарем.

Тобто, відповідач не є розпорядником майна, яке передано йому в оренду, тому не може встановлювати розмір орендної плати. Сума орендної плати встановлюється Приморською міською радою та погоджується її комісією.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Згідно ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін.

Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до п.2 діючої на момент укладення договору оренди від 01.07.1998 редакції Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінет Міністрів України № 786 від 04.10.1995, розмір орендної плати встановлюється договором оренди між орендодавцем та орендарем.

Річна орендна плата в договорі оренди майна Приморської міської ради від 01.07.1998 обумовлена сторонами за цим договором в п.3.1 в розмірі 22079 грн.; за перший місяць після укладення договору оренда плата визначена в розмірі 1840 грн.

Згідно п. 3.3 договору оренди майна Приморської міської ради від 01.07.1998 розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін в разі зміни Методики її розрахунку, зміни централізованих цін і тарифів, та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Виходячи з наведеного, приймаючи до завдання та повноваження державної контрольно-ревізійної служби, визначені Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», колегія суддів вважає, що позивач, як контролюючий орган не має права змінювати умови договору, укладеного підконтрольним підприємством, та підвищувати орендну плату.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до п.5 ст.19 Господарського кодексу України незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються.

Оскільки в даному випадку розмір орендної плати встановлений договором оренди майна Приморської міської ради від 01.07.1998 між орендодавцем та орендарем відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна», колегія суддів дійшла висновку, що у відповідача як орендаря відсутня вина в ненадходженні до міського бюджету 1868,07 грн. орендної плати за користування комунальним майном.

З огляду на вищевикладене колегія суддів вважає, що Контрольно-ревізійним управлінням в Запорізькій області не доведено правомірність прийнятих ним вимог, викладених в п.п.1, 2 вимоги від 31.03.08 № 017-14/130, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За таких обставин, передбачені ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко