Ухвала суду № 23893504, 01.12.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2011 р.справа № 2а-15136/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

з участю секретаря судового засідання: Новошицькій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року у справі №2а-15136/10/0470 за позовом закритого акціонерного товариства «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську про визнання нечинним рішення , -

ВСТАНОВИВ:

ЗАТ «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів»(правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів) звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати частково нечинним рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровськ від 07.06.2010 року №0000608822/0 про донарахування позивачу пені за порушення Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у частині донарахування пені в сумі 24606 грн. В обґрунтуванні заявлених вимог позивач посилався на те, що висновки податкового органу щодо порушення строків розрахунків по імпортним операціям є необґрунтованими, відповідачем не вірно визначено подію, що завершує імпортні операції.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року адміністративний позов задоволено, а саме визнано протиправним та скасовано рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровску в частині нарахування суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 24 606грн. Постанова суду мотивована тим, що датою імпорту е не дата оформлення ВМД, а дата фактичного перетину митного кордону України імпортованого товару, у звязку з чим штрафні санкції, у вигляді пені, застосовані до позивача неправомірно.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровськ подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволені адміністративного позову. Апеляційна скарга обґрунтована порушення судом першої інстанції вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»щодо строків розрахунків за імпортними операціями. Згідно з доводами апеляційної скарги позиція податкового органу полягає у тому, що датою імпорту товару слід вважати дату оформлення ВМД. Оскільки на час проведення перевірки вантажна-митна декларація на імпортований позивачем товар не була оформлена, то позивачем порушено ст..2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», яка повязує строки розрахунків за імпортними операціями зі строками поставки.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 25.05.2010р. повноважними особами СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську проведена перевірка ЗАТ «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів»з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 31.12.2009р.

За результатами перевірки складено Акт № 1122/08-03/2-00374048 від 25.05.2010 року, в якому, зокрема, зроблено висновки про порушення позивачем вимог ст..2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», в частині порушення строків розрахунків на суму 22763,98 дол.США за контрактом від 30.12.08 №177.

Таких висновків податковий орган дійшов з огляду на наступне.

30.12.2008р. між ЗАТ «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів»(Покупець) та Europack SRL, Італія (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №177. Згідно платіжного доручення №324825 від 27.03.09 ЗАТ «Дніпропетровський комбінат харчових продуктів»здійснена передоплата у сумі 22 763,98 дол.США. Граничний термін отримання імпортованої продукції 23.09.09.

Імпортна продукція на суму 22 763, 98 доларів США надійшла від нерезидента на митну територію України на підставі супроводжуючих документів: СМR №084499 та інвойсу №036/2009 від 02.03.2009 року. Завершення митного оформлення вищезазначеного товару не відбулося, на час здійснення перевірки ВМД типу ІМ-40 «Імпорт»не оформлено (стор.43 Акту перевірки).

На підставі Акту перевірки СДПІ прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.06.2010р. №0000608822/0 на загальну суму 24880,26грн., з яких за порушення вимог ст..2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», в частині розрахунків за імпортним контрактом №177 24606,0грн.

Правомірність рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне рішення відповідача прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Такі висновки суду мотивовані тим, що відповідачем не вірно визначено подію, що завершує імпортні операції.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

За наслідками перегляду судового рішення колегією суддів встановлено, що фактично спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу визначення події, яка завершує імпортну операція, а саме оформлення вантажно-митної декларації типу ІМ-40 та випуск товару у вільний обіг, як на тому наполягав відповідача чи ввезення товару на митну територію України, на чому ґрунтувалась позиція позивача.

Відповідно до ст..1 закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», імпорт (імпорт товарів) купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими субєктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних субєктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. Моментом здійснення імпорту момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до ст..6 Митного кодексу України межі митної території України є митним кордоном України.

Згідно із ст..43 МК України, у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів, митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Отже, умовою здійснення імпорту товарів є перетин цим товаром митного кордону України. Митне оформлення товару є наступною подією, яка полягає у здійсненні митними органами своїх повноважень щодо оформлення товару та випуску його у вільний обіг.

Таким чином, враховуючи наведені норми матеріального права, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що датою надходження продукції в законодавчо встановлений строк за імпортними операціями є не дата оформлення ВМД типу ІМ-40 (завершення митного оформлення), а дата фактичного перетину митного кордону України.

Вказані висновки суду першої інстанції відповідають правовій позиції Верховного Суду України, яка викладена у Постанові від 04 липня 2011р. (справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Механічний завод «Таврида-Електрик»до державної податкової інспекції у Гагарінському районі м.Севастополя про визнання недійсним рішення).

Встановлені обставини справи свідчать про те, що перетин товаром митного кордону України за зовнішньоекономічним контрактом №177, а отже і здійснення імпорту відбулося до спливу граничних термінів розрахунків за імпортними операціями.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність у СДПІ правових підстав для нарахування пені по імпортним операціям за вказаним зовнішньоекономічним контрактом.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі зясовано обставини справи ті ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у звязку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровськ залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року у справі №2а-15136/10/0470 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк