Ухвала суду № 23893501, 29.11.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2011 р.справа № 2а-4954/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицькій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Північної міжрайонної державної податкової інспекції в м.Кривому Розі Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року у справі №2а-4954/10/0470 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехгірмаш»до Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі Дніпропетровської області про визнання податкового повідомлення-рішення протиправним, -

в с т а н о в и В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промтехгірмаш»звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним, недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Північної міжрайонної державної податкової інспекції в м.Кривому Розі №0000342301/0 від 29.03.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 50 250грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 24 150 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що відповідачем безпідставно зроблено висновки про завищення валових витрат, оскільки такі висновки носять характер припущень та не узгоджуються з вимогами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року позов задоволено. Постанова суду мотивована тим, що спірне рішення ДПІ прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств». Позивачем надані первинні документи, які свідчать про надання послуг, вартість яких віднесена позивачем до складу валових витрат та пов'язаність цих послуг з господарською діяльністю позивача.

Не погодившись з постановою суду, Північна МДПІ, посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем до складу валових витрат віднесено витрати по автоперевезенню, які не підтверджено належним чином оформленими первинними документами та не пов'язані з веденням фінансово-господарської діяльності підприємства, що є порушенням вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вказуючи на обґрунтованість висновків суду першої інстанції.

Представник ДПІ у судове засідання не з'явився, надавши клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю прибуття у судове засідання, у визначений час, з огляду на територіальну відстань між м.Кривий Ріг та м.Дніпропетровськ. Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. З огляду на вказані вимоги закону та враховуючи відсутність поважних обставин, які перешкоджають явці стороні у судове засідання, справу розглянуто у відсутність представника відповідача.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Північною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі проведено планову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехгірмаш" з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства період з 01.01.2006 р. по 31.12.2008 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 31.12.2009 р.

За результатами перевірки складено Акт № 17/231/31551232 від 16.03.2010р. в якому, зокрема, зроблено висновки про порушення позивачем вимог п. 5.1, п.п. 5.2.1, п. 5.2 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на 50 250, 0 грн. за 2008 р. та за 1 квартал 2009 р.

Таких висновків податковий орган дійшов з тих підстав, що позивачем до складу валових витрат віднесено витрати по автоперевезенню СГД ОСОБА_2 на загальну суму 201000,00грн., в тому числі у 4 кварталі 2008 року у сумі 81 000, 00 грн. та у 2 кварталі 2009 року у сумі 120 000,00 грн., які належним чином не підтверджені належним чином оформленими первинними документами та не пов'язані з веденням фінансово-господарської діяльності підприємства.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення -рішення №0000342301/0 від 29.03.2010 р. на суму 74 400, 00 грн., в т.ч. основний платіж -50 250,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 24 150, 00 грн..

Правомірність та обґрунтованість рішення відповідача про визначення податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рішення відповідача прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств». Такі висновки суд першої інстанції обґрунтував дослідженими у судовому засіданні обставинами, які свідчать про підтвердження належним чином оформленими первинними документами витрат по придбаванню послуг з автоперевезення та пов'язаність цих послуг з господарською діяльністю позивача.

Такі висновки суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно з пп..5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп..5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

Отже, визначальними ознаками для віднесення витрат до валових витрат підприємства є те, що такі витрати мають бути понесені платником податку як компенсація, в тому числі вартості послуг, які придбаваються для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. При цьому, такі витрати мають бути підтверджені належним чином оформленими первинними документами.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 26.08.2008р. між позивачем (Виконавцем) та ВАТ «Балаклавське рудоуправління ім..А.М.Горького»(Замовник) укладено договір №17/42 на проведення капітального ремонту екскаватора ЕКГ-5.

Згідно з довідкою ЄДРПОУ (а.с.8) основними видами діяльності позивача є ремонт і технічне обслуговування машин та устаткування для добувної промисловості й будівництва.

З метою виконання вказаних зобов'язань, позивачем 01.07.2008р. укладено договір про надання автопослуг по перевезенню вантажів з ФОП ОСОБА_2 (Перевізник), предметом якого є перевезення комплектуючих ЕКГ-5 по маршруту м.Кривий Ріг-Балаклава (а.с.45).

28.11.2008р. між позивачем та Виконавцем підписано Акт виконаних робіт, згідно з яким сума послуг складає 81 000,00грн. Крім цього, 15.01.2009р. між вказаними сторонами складено акт виконаних робіт по перевезенню вантажів на суму 120 000,00грн.

З огляду на позицію відповідача у спірних правовідносинах, останній не визнає право позивача на віднесення витрат по придбаванню послуг до складу валових витрат з тих підстав, що такі витрати не підтверджені належним чином оформленими первинними документами та не пов'язані з веденням фінансово-господарської діяльності підприємства.

Між тим, на чому ґрунтуються такі висновки податкового органу з Акту перевірки, який став підставою для прийняття спірного рішення, не вбачається. Акт перевірки не містить у собі відомостей про те, які первинні документи досліджувались перевіряючими особами під час визначення правильності формування підприємством валових витрат, з яких підстав податковий орган дійшов про не підтвердження спірних сум витрат первинними документами, не містить Акт доказів того, що перевіряючи особи витребували у підприємства пояснення щодо наявності чи відсутності таких первинних документів. Що стосується висновків ДПІ про не пов'язаність витрат з веденням фінансово-господарської діяльності підприємства, то такі висновки, в Акті перевірки, взагалі нічим не обґрунтовуються.

Суд першої інстанції правильно виходив з того, що такі висновки перевіряючих осіб спростовуються наданими позивачем належним чином оформленими первинними документами, які свідчать про факт наданню позивачу послуг з автоперевезення. Такими документами є Акти виконаних робіт від 28.11.2008р., 15.01.2009р., заявки на вантажні перевезення, подорожні листи вантажного автомобіля, талони замовлення до подорожнього листа, рахунки фактури, товарно-транспортні накладні.

Вказані документи свідчать про те, що позивачем придбавалися послуги з метою перевезення комплектуючих для ремонту екскаватора ЕКГ-5, тобто з метою виконання обов'язків, які обумовлені договором, що укладений з ВАТ «Балаклавське рудоуправління ім..А.М.Горького».

Акт виконаних робіт, акт прийому-здавання екскаватора, акт введення в експлуатацію екскаватора (а.с.119-130), свідчать про виконання позивачем зобов'язань за вказаним договором.

Отже, встановлені обставини справи свідчать про те, що витрати, які понесені позивачем у зв'язку з придбаванням послуг з автоперевезення, підтверджено належним чином оформленими первинними документами, а придбані послуги безпосередньо пов'язані з фінансово-господарською діяльністю позивача.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що в межах доводів апеляційної скарги, підстав для скасування судового рішення не існує, суд першої інстанції в достатньому обсязі з'ясував обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Північної міжрайонної державної податкової інспекції в м.Кривому Розі Дніпропетровської області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року у справі №2а-4954/10/0470 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України, в порядку передбаченому ст..212 КАС України.

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк