Ухвала суду № 23893497, 29.11.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2011 р.справа № 2а-2075/10/1170/229/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицькій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року у справі №2а-2075/10/1170 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Єлисаветградська транспортна компанія»до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Єлисаветградська транспортна компанія»звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції від 03.06.2010р. №0000242340/3, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на прибуток у сумі 264008 грн., у тому числі 176005 грн. за основним платежем та 88003 грн. за штрафними санкціями. В обґрунтуванні заявлених вимог позивач посилався на необгрунтовані висновки податкового органу про порушення позивачем вимог п.5.1 п.п.5.2.10, п.5.2, ст..5, п.п.8.7.1, п.8.7, п.п. 8.1.1., п.п.8.1.2, п.8.1 ст.8, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року позовні вимоги задоволено. Постанова суду мотивована тим, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є необґрунтованими, у зв'язку з чим донарахування податкових зобовязань та застосування штрафних (фінансових) санкцій є безпідставними.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Кіровоградсько обєднана державна податкова інспекція подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, не повне зясування судом обставин справи, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в акті перевірки посиланням, основними доводами яких є те, що амортизаційні відрахування є складовою обєкта оподаткування, які визначаються ст.ст. 8,9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у звязку з чим порядок їх нарахування не може встановлюватися іншими законами, крім законів про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зокрема змінами до статей 8 та 9 вказаного Закону. Цим самим відповідач вказує на неможливість застосування у спірних правовідносинах вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

У судове засідання, сторони, які належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, не зявились, у звязку з чим, відповідно до ст..41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за результатами проведеної планової виїзної перевірки ТОВ «Єлисаветградська транспортна компанія»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008р. по 30.06.2009р., та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 30.06.2009р., Кіровоградською ОДПІ складено акт №71/2310/32967628 від 23.10.2009р.

В зазначеному акті, зокрема, ДПІ зроблено висновок про порушення ТОВ «Єлисаветградська транспортна компанія»вимог:

- п.5.1, п.п.5.2.10 п.5.2 ст..5, п.п.8.7.1 п.8.7, п.п.8.1.1, п.п.8.1.2, п.8.1 ст..8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за 2008р., на загальну суму 176005грн., в .т.ч. за І квартал 2008 року на суму 34115 грн., за ІІ квартал на суму 12172 грн., за ІІІ квартал 2008 року на суму 899994 грн., за ІV квартал 2008р. на суму 39724 грн.

Згідно з актом перевірки порушення позивачем вимог п.п.8.7.1 п.8.7, п.п.8.1.1, п.п.8.1.2, п.8.1 ст..8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»полягають в тому, що не маючи витрат на придбання або виготовлення основних фондів і нематеріальних активів, товариство до складу амортизації в податковому обліку відносило суми амортизаційних відрахувань по орендованим основним фондам згідно до договору оренди від 01.12.2004р. з Управлінням власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради.

Порушення п.5.1, п.п.5.2.10 п.5.2 ст..5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», полягало в тому, що підприємством завищено валові витрати, повязаних з поліпшенням основних фондів на суму витрат, що перевищують 10 % балансової вартості саме власних основних фондів.

На підставі акту перевірки та за наслідками адміністративного оскарження ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.06.2010р.. №0000242340/3, яким позивачу визначені податкові зобовязання з податку на прибуток на суму 264008 грн. у тому числі за основним платежем 176005 грн. та штрафні санкції у розмірі 88003 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення, є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач мав право на нарахування амортизації на орендовані основні фонди, які знаходились на його балансі та мав законні підстави враховувати їх вартість при визначенні граничного розміру витрат на поліпшення основних фондів.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Встановлені обставини справи, які не спростовуються доводами апеляційної скарги, свідчать про те, що 01 грудня 2004 року між Управлінням власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради та ТОВ «Єлисаветградська транспортна компанія»укладено договір оренди цілісного майнового комплексу КП «Кіровограделектротранс»№174/47.

Згідно умов Договору оренди, після укладення даного договору КП «Кіровограделектротранс»припиняє свою діяльність шляхом реорганізації через приєднання до Орендаря. Орендоване майно включається до балансу Орендаря із вказівкою того, що це майно є орендованим. Відповідно до пп.4.1 п.4 Договору, амортизаційні відрахування на орендоване майно залишаються в розпорядженні Орендаря і використовується для відновлення основних фондів.

Відповідно до пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», під терміном «амортизація»основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»не визначено порядку амортизації державного чи комунального майна переданого в оренду у складі цілісного майнового комплексу.

В той же час, згідно до пункту 1.18 Закону (334/94-ВР) операції з лізингу (оренди) цілісних майнових комплексів державних підприємств регулюються відповідним законодавством

У відповідності зі статтею 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»від 10 квітня 1992 року N 2269-XII орендареві належить право власності на виготовлену продукцію, в тому числі у незавершеному виробництві, та доход (прибуток), отриманий від орендованого майна, амортизаційні відрахування на майно, що є власністю орендаря, а також на набуте орендарем відповідно до законодавства інше майно.

Амортизаційні відрахування на орендовані цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурні підрозділи, будівлі та споруди нараховує та залишає у своєму розпорядженні орендар.

Амортизаційні відрахування використовуються на відновлення орендованих основних фондів.

Орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.

Право власності на майно, придбане орендарем за рахунок амортизаційних відрахувань, належить власнику орендованого майна, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно, амортизація основних фондів нематеріальних активів, які входять до складу орендованого цілісного майнового комплексу, ідентична амортизації власних основних фондів і, відповідно, суми амортизаційних відрахувань по зазначених основних фондах повинні визначатися та нараховуватися відповідно до вимог пункту 8.3 Закону (334/94-ВР), з наступним відображенням їх у податковій звітності.

Саме така позиція знайшла відображення в листах ДПА України від 21 травня 2004р. №4058/6/15-1116, від 29.12.2005р. №13287/6/15-0316, які відповідно до вимог Закону №2181- ІІІ, є податковими розясненнями.

Крім того, така позиція знайшла відображення і в листі ДПІ у місті Кіровограді № 40841 від 24.12.2004р. ( а. с. 35), який адресований позивачу з огляду його звернення до податкового органу.

Відповідно до підпункту 4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(2181-1ІІ) не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач правомірно нараховував амортизаційні відрахування на орендовані основні фонди, які знаходились на його балансі.

Крім того, перевіркою встановлено завищення валових витрат, повязаних з поліпшенням основних фондів на суму витрат, що перевищують 10 % балансової вартості саме власних основних фондів.

Згідно до підпункту 8.7.1 Закону N 334/94-ВР платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

З урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про оренду державного та комунального майна»від 10 квітня 1992 року N 2269-XII, товариство з обмеженою відповідальністю «Єлисаветградьска транспортна компанія»мало правові підстави враховувати вартість орендованого майна при визначенні граничного розміру витрат на поліпшення основних фондів.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року у справі №2а-2075/10/1170 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст..212 КАС України.

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк