Постанова № 23893385, 25.10.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2011 р. справа № 2а-14453/09/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря Новошицькій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Дніпропетровську

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2010 року у справі №2а-14453/09/0470 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопрокатний завод «Лівобережний»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Дніпропетровську про визнання рішення протиправним та його скасування, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трубопрокатний завод «Лівобережний»звернулося до суду з позовом в якому, просили визнати протиправним та скасувати рішення СДПІ по роботі з ВПП в м.Дніпропетровську про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000498813/0 та №0000498813/1. В обґрунтуванні заявлених вимог позивач посилався на те, що висновки податкового органу щодо порушення позивачем вимог ст..2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»є необґрунтованими. Порушення строків поставки товарів за імпортним контрактом є наслідком форс-мажорних обставин, що виключає відповідальність субєкта підприємницької діяльності, з огляду на вимоги ст..6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2010 року адміністративний позов задоволено. Постанова суду мотивована доведеністю позивачем виникнення форс-мажорних обставин, під час виконання імпортного контракту, що призвело до неможливості поставки товару у визначені Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»строки. Наявність форс-мажорних обставин є підставою для звільнення позивача від відповідальності, яка передбачена вказаним Законом.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м. Дніпропетровську подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, просила постанову суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована недоведеністю висновків суду першої інстанції щодо виникнення форс-мажорних обставин, які вплинули на строки виконання імпортного контракту.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що повноваженими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Дніпропетровську проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Трубопрокатний завод «Лівобережний» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 15.07.2008 року по 13.07.2009 року.

За наслідками перевірки складено акт №1020-08-02/3-35165655 від 03.08.2009 року, в якому, зокрема, зроблено висновок про порушення ТОВ «Трубопрокатний завод «Лівобережний»вимог ст..2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме, позивачем при виконанні операцій по контракту №101 від 15.07.2008 року було допущене несвоєчасне надходження імпортного товару у сумі 170 000,00 Євро.

Таких висновків податковий орган дійшов з огляду на наступне.

15.07.2008 року позивачем та Фірмою "MA1R RESEARCH S. p. A.", Schio (Vicenza) (Італія) (далі - Нерезидент) був укладений контракт № 101 на поставку обладнання (далі - Контракт).

Відповідно до умов пункту 4.1.1. Контракту Платіж у розмірі 170000 Євро, являється передплатою, проводиться протягом 10 днів від дати отримання рахунку-фактури та банківською гарантією повернення авансового платежу при невиконанні продавцем своїх зобовязань по поставці обладнання.

Також, відповідно до умов пункту 4.1.2. Контракту позивач виплачує Нерезиденту суму у розмірі 595 000,00 Євро шляхом виставлення безвідзивного підтвердженого документального акредитиву, виставленого та підтвердженого КОММЕРЦБАНК (Франкфурт, Німеччина). Акредитив повинен бути випущений протягом 4 місяців с дати набрання чинності Контрактом. Строк дії акредитиву - 11 місяців з дати набрання чинності Контрактом. Платіж за акредитивом здійснюється при пред'явлені до банку документів, що підтверджують відправку обладнання Нерезидентом Позивачу.

На виконання умов контракту, ТОВ «Трубопрокатний завод «Лівобережний»перерахувало на користь фірми "MA1R RESEARCH S. p. A.", Schio (Vicenza) (Італія) валютні кошти згідно платіжного доручення від 31.07.08 №11 в сумі 170000,00 Євро. Граничний термін надходження імпортного товару, згідно вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», 27.01.2009р.

Відповідно до Постанови КМУ від 29.12.07 №1409 «Про затвердження Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями»ТОВ «Трубопрокатний завод «Лівобережний»звернулося до Міністерства економіки України з клопотанням про отримання висновку про продовження строків розрахунків на суму 170000,00 Євро.

Від Міністерства економіки України був отриманий висновок від 21.08.08 №304 (лист №304-102/2008) на перевищення строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією з 28 січня 2009 року до 15 травня 2009 року.

Таким чином, граничний термін надходження імпортного товару, згідно висновку Міністерства економіки України, продовжено до 15.05.09.

З огляду на ненадходження імпортованого товару до 16.05.2009р. податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем вимог ст..2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000498813/0 від 17.08.2009р. у сумі 310 033 грн. 97 коп. Штрафні санкції застосовано за період з 16.05.2009р. (граничний строк надходження імпортного товару) по 13.07.2009р. (період, який охоплено перевіркою). Розрахунок штрафних санкцій викладено в додатку №5 до Акту перевірки (а.с.89).

За результатами адміністративного оскарження скарга позивача залишена без задоволення та податковим органом прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000498813/1 від 20.10.2009р.

Правомірність та обґрунтованість рішення податкового органу про застосування штрафних (фінансових) санкцій, є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що порушення ст.. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»з боку позивача відсутнє, нарахування пені у розмірі 0,3 відсотка від вартості недопоставленого товару є безпідставним та необґрунтованим, оскільки несвоєчасне надходження імпортного товару відбулося внаслідок дії форс-мажорних обставин, що відповідно до ст.. 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", є підставою для звільнення позивача від відповідальності, яка передбачена вказаним Законом. До форс-мажорних обставин судом віднесено постанову Національного Банку України №319 від 13.10.2008 року, якою фактично були заборонені авансові платежі (передплата) в іноземній валюті нерезидентам за товари, що імпортуються в Україну; повернення суми грошових коштів за банківською гарантією заборонено постановою суду м. Віченза (Італія) від 14.05.2009 року (а.с.68-71).

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується з наступних підстав.

Спеціальним Законом, яким встановлено порядок та механізм розрахунків при здійсненні субєктами зовнішньоекономічної діяльності експортно-імпортних операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності та відповідальність, у разі їх порушення, є Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Відповідно до ст..2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Отже, вказаною нормою права визначено, що надходження імпортного товару має відбутися на протязі 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу та передбачено можливість продовження такого строку за висновком центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Як зазначено вище, висновком Міністерства економіки України від 21.08.08 №304, позивачу надано дозвіл на перевищення строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією з 28 січня 2009 року до 15 травня 2009 року.

У строк до 16 травня 2008 року товар, за імпортною операцією, позивачу не надійшов.

Порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості (ч. 1 ст. 4 вказаного Закону).

Таким чином, податковим органом обґрунтовано, перерахувавши суму у 170000 Євро в грошову одиницю України, визначено пеню у розмірі 310 033,97грн. (а.с.89).

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними посилання позивача на виникнення форс-мажорних обставин, які унеможливили поставку імпортного товару у визначені Законом строки.

Так, відповідно до ст..6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

З метою підтвердження наявності форс-мажорних обставин, позивач звертався до Торгово-промислової палати України, яка листом від 19.06.2009р. відмовила у цьому, посилаючись на відсутність підстав для підтвердження обставин непереборної сили (форс-мажору). При цьому, звернувши увагу на те, що відповідно до ст..617 Цивільного кодексу України не вважається підставою звільнення від відповідальності за порушення зобовязань відсутність у боржника необхідних коштів (а.с.134).

Таким чином, на час проведення перевірки та складання податковим органом Акту, який став підставою для прийняття спірного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, підтверджуючих документів, які б свідчили про правомірність несвоєчасного надходження імпортного товару в сумі 170 000 Євро, до перевірки не надано. Тобто, вказані обставини свідчать про обґрунтованість прийнятого ДПІ рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання позивача на Довідку Торгово-промислової палати від 31.08.2009р. (а.с.96), в якій зазначено про те, що постанови НБУ вплинули на виконання умов імпортного контракту і таких рішень Національного банку України позивач, під час укладення імпортного контракту, передбачити не міг. По-перше, вказана довідка отримана після проведення перевірки, а відтак не могла бути врахована податковим органом при складенні Акту перевірки, який став підставою для прийняття спірного рішення. По-друге, відповідно до приписів ст..6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», перебіг строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. З вказаної довідки Торгово-промислової палати не вбачається період дії форс-мажорних обставин. Таким чином, з огляду на зміст цієї довідки, не можливо встановити період, у який мають бути зупинені строки поставки імпортного товару, що не відповідає змісту та сутті ст..6 названого Закону.

Крім цього, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити те, що позивач не скористався своїм правом, яке передбачено ст..4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» щодо звернення до Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України з позовною заявою про стягнення з нерезидента заборгованості по імпортному контракту.

Так, відповідно до ст..4 вказаного Закону, у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відповідність спірного рішення відповідача вимогам Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», який регулює правовідносини у сфері зовнішньоекономічної діяльності та призваний забезпечити своєчасне повернення валютних цінностей із-за кордону.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст..ст.202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Дніпропетровську задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2010 року у справі №2а-14453/09/0470 скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову товариству з обмеженою відповідальністю «Трубопрокатний завод «Лівобережний»- відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст..212 КАС України.

(Постанову виготовлено у повному обсязі 28.10.2011р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк