Ухвала суду № 23893150, 07.07.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2011 р.справа № 2а-4433/09/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

при секретарі судового засідання: Ліпіній О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державного підприємства «Бердянський морський торгівельний порт»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2009 року у справі №2а-4433/09/0870 за позовом Державного підприємства «Бердянський морський торгівельний порт»до Бердянської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а :

Державне підприємство «Бердянський морський торгівельний порт»звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення №0000682330/0 від 23.12.2004р., №0000682330/1 від 28.02.2005р., №0000682330/2 від 13.05.2005р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 476405 грн. В обґрунтуванні заявлених вимог позивач посилався на те, що податковий орган, в порушення вимог п.п.6.2.2, п.6.2 ст.6Закону України "Про податок на додану вартість", дійшов необґрунтованого висновку про те, що позивачем неправомірно оподатковувались за нульовою ставкою операції по перевалці та транспортно-експедиторському обслуговуванню відвантаженої продукції фірмам-резидентам, які здійснювали експорт товарів. Позивач зазначав, що надані послуги призначені для використання та споживання за межами митної території України, у звязку з чим до вказаних операцій має застосовуватися нульова ставка оподаткування.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2009 року у задоволені позовних вимог відмовлено. Постанова суду мотивована тим, що ДП «Бердянський торгівельний порт» виконує роботи по організації виконання операцій по перевалці та транспортно-експедиторському обслуговуванню відвантаженої продукції на території України, і ці послуги не призначені для використання за межами митної території України, у звязку з чим такі операції підлягають оподаткуванню за ставкою 20% відповідно до пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість". Крім того, ДП "Бердянський морський торговельний порт" надавав комплекс послуг по перевалці вантажів у 2004 р., тобто тоді, коли діяла попередня редакція закону, що передбачала необхідність застосування 20% ставки податку на додану вартість до послуг, які надаються на території України.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ДП «Бердянський торгівельний порт»подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, не повне зясування судом обставин справи, просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга, зокрема, обґрунтована тим, що Законом України «Про податок на додану вартість», в редакції яка була чинна у період, що перевірявся, визначальним було не місце надання послуг, а повязаність цих послуг з використанням та споживанням їх за межами митної території України, у звязку з чим судом першої інстанції не зясовано, чи входила вартість наданих послуг у вартість експортованих вантажів, стосовно яких позивачем наданий комплекс послуг.

У судове засідання, сторони, які належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, не зявились, у звязку з чим, відповідно до ст..41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що повноважними особами Бердянської МДПІ була проведена позапланова документальна перевірка ДП «Бердянський морський торгівельний порт» з питань правильності декларування відємного значення сум податку на додану вартість за період з 01.07.2004 року по 30.09.2004 року, за результатами якої складено акт №295/23-321/01125761 від 20.12.2004р.

В зазначеному акті ДПІ зроблено висновок про порушення позивачем вимог п.4.1, ст..4 пп.6.1 ст.6, Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого зменшено відємне значення по податку на додану вартість у розмірі 462 152 грн., у тому числі за липень 2004 року у сумі 202 726 грн., за серпень 2004 року у сумі 102 844 грн., за вересень у сумі 156 582грн.

Таких висновків податковий орган дійшов з тих підстав, що ДП «Бердянський морський торгівельний порт»згідно укладених договорів, надавало послуги по організації виконання операцій по перевалці та транспортно-експедиторському обслуговуванню відвантаженої продукції фірмам-резидентам які здійснювали експорт товарів, а саме: ЗАТ "Мінерал" - обсяг наданих операцій з застосування нульової ставки склав 1392149 грн.; ТОВ Фірма "Донкерампромсировина" - обсяг наданих операцій з застосування нульової ставки склав 229751 грн. ДП "Бердянський морський торговельний порт" здійснював комплекс послуг по організації обслуговування вантажу, що експортується за межі митної території України (у тому числі послуги зберігання вантажу - 596795 грн.; зачищення вагонів після вигризки вантажу - 101336 грн.; перевезення в склади автомобільним транспортом порту -28949 грн.; послуги зважування автомобілів та причепів - 29407 грн. тарування автомобілів та причепів - 26790 грн.; послуги промивання насосу та трубопроводу - 11705 грн.; збір за подачу та користування вагонами - 1659 грн.; плата за користування причалом та територією порту, що виставлена ТОВ "Фласк" відповідно угоди б/н від 29.06.2004 р. - 195251 грн.), які були здійснені на митній території України та які фактично не могли бути використані за межами митної території України. Вартість кожної з послуг у рахунку, що виставлений до плати заказнику, формувалась окремо. Дані вибрані згідно рахунків, виставлених до оплати за фактично здійснені послуги. Документи, що підтверджують факт використання та споживання даних послуг за межами митної території України до перевірки не надано.

Всього перевіркою (згідно додатку № 6 у розрізі кожної послуги та контрагента) надано таких послуг (без ЗАТ "Мінерал" та ТОВ ф-ми "Донкерампромсировина", які описані окремо) у розмірі 1104145грн.

За виконані послуги ДП "Бердянський морський торговельний порт" виставляв рахунки експедиторським фірмам та підприємствам резидентам з отриманням оплати, нараховуючи при цьому податок на додану вартість за ставкою 0%.

На думку податкового органу оподаткування вказаних операцій за нульовою ставкою є неправомірним, оскільки суперечить підпункту 6.2.2 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, в редакції чинній на час здійснення вказаних господарських операцій, відповідно до якого нульова ставка оподаткування застосовується по операціям з продажу робіт, послуг, призначених для використання та споживання за межами митної території України. Оскільки послуги надавалися на митній території України, то операції підлягали оподаткуванню за ставкою 20% відповідно до пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість".

23.12.2004 р. на підставі акта перевірки № 295/23-321/01125761 від 20.12.2004 р. Бердянською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000682330/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 476405 грн.

За результатами оскарження податкового повідомлення рішення, Бердянською МДПІ скасоване податкове повідомлення-рішення від 23.12.2004р. №0000682330/0, в частині основного платежу на суму 14253грн., у звязку із допущенням методологічної помилки та прийнято податкове повідомлення рішення від 28.02.2005р., №0000682330/1.

За результатами оскарження вищевказаного податкового повідомлення-рішення скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення рішення без змін, у звязку з чим ДПІ прийняті податкові повідомлення рішення від 13.05.2005 № 0000682330/2 та від 22.08.2005р. №0000682330/3.

Правомірність та обґрунтованість зазначених податкових повідомлень-рішень є предметом спору, який передано на вирішення суду.

За наслідками перегляду судового рішення в апеляційному порядку колегією суддів встановлено, що фактично спірні правовідносини між сторонами полягають в тому, чи мав позивач право на податкову пільгу, а саме застосування нульової ставки з ПДВ, при здійсненні операцій по наданню послуг щодо перевалці та транспортно - експедиторському обслуговуванню відвантаженої продукції фірмам - резидентам, які здійснювали експорт товарів.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач неправомірно застосовував нульову ставку оподаткування по вказаним господарським операціям, оскільки операції по перевалці вантажів здійснювалась позивачем на митній території України, без перетину державного кордону, і ці послуги порту були спожиті та використані контрагентами позивача на митній території України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до пп..3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»обєктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.

Пунктом 6.1 статті 6 цього Закону передбачено, що обєкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Згідно підпункту 6.2.2 пункту 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість", в редакції, яка була чинною до 31.03.2005р., тобто в редакції яка діяла на час надання позивачем спірних послуг, податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з поставки робіт (послуг), призначених для використання та споживання за межами митної території України.

Отже, визначальними обставинами, згідно вказаної норми права, для вирішення питання щодо застосування нульової ставки оподаткування є те, чи можуть надані платником податку послуги споживатися та використовуватися за межами митної території України.

Відповідно до договорів, укладених ДП "Бердянський морський торговельний порт" із ЗАТ «Мінерал»та експедиторами (резидентами України), позивач надав послуги по перевалці та транспортно-експедиторського обслуговування в порту вантажів, які поступали від фірм-експортерів, в тому числі із зберігання вантажів, зачищення складських приміщень, розстановка вагонів власними силами порту, зачищення вагонів, перевезення вантажів в склади автомобільним транспортом порту, зважування та тарування автомобілів і причепів, тощо. Вартість послуг сплачувалася експортерами та експедиторами за виставленими портом рахунками з розбивкою по кожній з наданих послуг та з видачею позивачем податкових накладних на поставку послуг відповідної вартості.

Таким чином, господарські операції з поставки вказаних послуг відбулися між субєктами господарювання резидентами у звязку із здійсненням ними господарської діяльності на митній території України з метою досягнення економічних результатів від такої діяльності. А відтак і використання цих послуг, тобто отримання очікуваного результату, мало місце на митній території України.

Отже, оскільки позивач виконував роботи по організації виконання операцій по перевалці та транспортно-експедиторському обслуговуванню відвантаженої продукції на території України, і ці виконанні роботи (надані послуги) не призначені для використання безпосереднім споживачем цих послуг за межами митної території, то такі операції повинні оподатковуватися відповідно до вимог пункту 6.1 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" із застосуванням ставки 20 відсотків.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність застосування позивачем до вказаних господарських операцій нульової ставки оподаткування.

Правильно зазначив суд першої інстанції і на необґрунтованість доводів позивача, що надані ним послуги є супутніми експорту товарів послуги, що, на думку позивача, окремо свідчить про правомірність застосування нульової ставки оподаткування.

Так, Законом України «Про податок на додану вартість», в редакції до 31.03.2005р., не передбачалось такого поняття як «супутні експорту товарів послуг»і відповідно не передбачалось оподаткування таких послуг за нульовою ставкою, незалежно від того чи входили такі послуги у митну вартість експортованого товару чи ні.

Крім цього, відносно визначення того, чи включено вартість послуг, наданих позивачем до вартості експортованого товару, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Право визначення напрямку використання послуг, наданих портом на митній території України, або за її межами, належить виключно експортеру-власнику вантажу та нерезиденту покупцю, яке використовується ними при визначені умов поставки (зокрема, ціна угоди) при укладенні зовнішньоекономічних договорів. Таким чином, порт, при наданні послуг та визначені обєкта оподаткування, позбавлений можливості робити висновок щодо використання наданих послуг за межами митної території України, оскільки порт не є стороною господарських взаємовідносин між експортером та покупцем.

У звязку з чим, колегія суддів вважає безпідставними посилання позивача про те, що вартість наданих послуг увійшла до вартості експортованого товару, що підтверджується вантажно-митними деклараціями. Вантажні-митні декларації не містять у собі відомостей про те, з яких показників складається задекларована митна вартість експортованого товару, у звязку з чим не можливо стверджувати, що надані позивачем послуги (у їх грошовому виразі) були включені при визначені вартості експортованого товару.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі зясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у звязку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Бердянський морський торгівельний порт»- залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2009 року у справі №2а-4433/09/0870 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст..212 КАС України.

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк