Постанова № 23890340, 25.04.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 квітня 2012 року Справа № 2а/1270/2695/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Солоніченко О. В.

при секретарі: Балябі В.С.,

за участю

представника позивача: не з'явився,

представника відповідача: ОСОБА_1 (дов. від 30.12.2011 № 03/5-560)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області Державної податкової служби до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення податкового боргу у сумі 2353,22 грн., -

В С Т А Н О В И В :

03 квітня 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Луганськвугілля» про про стягнення податкового боргу у сумі 2353,22 грн., в якому зазначив, що відповідач має заборгованість з плати за водовикористання у сумі 2353,22 грн. Оскільки добровільно відповідачем борг не сплачено, позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму.

Представник позивача у судове засідання не прибув. Надав суду заяву в якій позовні вимоги підтримав та просив розглянути справу за його відсутністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначивши, згідно витягу з протоколу №48 засідання КМУ від 23.07.2009 року та витягу з протоколу №70 від 29.10.2009 року, Кабінетом міністрів України було прийнято рішення з метою недопущення заборгованості з виплати заробітної плати шахтарям, необхідно забезпечити Мінвуглепрому, Державному казначейству, Пенсійному фонду України, спрямування коштів, що виділяються із державного бюджету та коштів, отриманих від реалізації вугілля, виключно на виплату заробітної плати працівникам державних вугледобувних підприємств із сплатою нарахованих платежів до Пенсійного фонду України та інших соціальних фондів, а також погашення заборгованості, що утворилась, починаючи з 01.01.2010 року. У витягу з протоколу №4 засідання КМУ від 20.01.2010 року зазначено, що спрямування коштів, що виділяються із державного бюджету та коштів, отриманих від реалізації вугілля здійснюється виключно на виплату заробітної плати працівникам вугледобувних підприємств із сплатою нарахованих платежів до Пенсійного фонду України та інших фондів соціального страхування, а також на погашення заборгованості, що утворилась, починаючи з 01.03.2010 року.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Відокремлений підрозділ «Санаторій-профілакторій «Парус» Державного підприємства «Луганськвугілля» зареєстроване Виконавчим комітетом Луганської міської ради, внесено до ЄДРПОУ та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в Лутугинському районі Луганської області.

Відповідач має податкову заборгованість з плати за водовикористання у сумі 2353,22 грн. за 2011 - 2012 рік, яка складається з самостійно узгоджених зобов'язань та нарахованих податковим органом. Сума податкового боргу підтверджується наступними документами:

- податковою декларацією № 13538 віл 19.08.2011 року;

- податковою декларацією № 17351 віл 03.11.2011 року;

- податковою декларацією № 20897 віл 31.01.2011 року;

- податковою декларацією № 13538 віл 19.08.2011 року;

- обліковою карткою платника.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України передбачає, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (далі - ПКУ) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 168.4.3. п. 168.4 ст. 168 ПКУ контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює орган державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

Відповідно п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПКУ до прав органів Державної податкової служби України, зокрема входить звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п. 14.1.175 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 Податкового Кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Виходячи з вказаних вимог закону відповідачу була направлена податкова перша податкова вимога № 1/84 від 17.11.2008 року та друга податкова вимога № 2/124 від 25 грудня 2008 року, які відповідачем було отримано 20.11.2008 року та 03.01.2009 року відповідно. Відомостей щодо оскарження податкових вимог суду не надано.

Посилання представника відповідача на те, що спрямування коштів, що виділяються із державного бюджету та коштів, отриманих від реалізації вугілля здійснюється виключно на виплату заробітної плати працівникам вугледобувних підприємств судом не приймаються, оскільки, відповідно до п.п.4.1.1. ст.4 Податкового Кодексу України, кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Тобто, спрямування коштів отриманих від реалізації вугілля на виплату заробітної плати, не звільняє відповідача від сплати податкових зобов'язань.

Крім того відповідачем самостійно визначено суми грошового зобов'язання, шляхом подання до податкового органу податкових декларацій зі збору за водовикористання.

Згідно з п. 95.4 ст. 95 Податкового Кодексу України, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, оскільки сума податкового боргу до цього часу відповідачем не сплачена, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача суму податкового боргу у розмірі 2353,22 грн.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області Державної податкової служби до Державного підприємства «Луганськвугілля» задовольнити повністю.

Стягнути з наявних у Державного підприємства «Луганськвугілля» (ЄДРПОУ 32473323, місце знаходження: 91000, м. Луганськ, вул. Лермонтова 1-в) рахунків у банках податковий борг з плати за спеціальне водокористування у сумі 2353,22 грн. (дві тисячі триста п'ятдесят три грн. 22 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 03 травня 2012 року.

СуддяО.В. Солоніченко