Постанова № 23889983, 24.04.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2012 р. Справа №2а-1952/12/0170/13

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., при секретарі Ківа А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

до Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Судака"

про стягнення заборгованості у сумі 130229,17 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1., довіреність №3 від 06.03.12,

від відповідача - не з'явився.

Обставини справи: Феодосійська об'єднана державна податкова інспекція Автономної Республіки Крим Державної податкової служби звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Судака" про стягнення заборгованості у сумі 130229,17 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.02.2012 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.04.2012 замінено позивача у справі його правонаступником - Феодосійською об'єднаною державною податковою інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позові.

Відповідач у судове засідання явку представника не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України, взято на облік платників податків в ДПІ в м. Судак АР Крим з 09.06.1995 за №21.

Виконавчим комітетом Судацької міської ради АР Крим 27.09.1995 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Судака".

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі по тексту -ПК України).

Пунктом 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пункту 46. 1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (пункту 49.2 статті 49 ПК України).

Відповідно до пункту 54. 1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункту 57.1 статті 57 ПК України).

Порядок оподаткування з податку на додану вартість визначений Розділом V Податкового кодексу України.

Згідно із статті 203 цього Розділу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 ПК України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Судака" має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 130229,17 грн.

Відповідачем до ДПІ в м Судак АР Крим було надано:

- декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2011 (№9010996962 від 14.11.2011), якою визначено зобов'язання у сумі 50884,00 грн. Строком сплати було 30.11.2011, але сплачена не була;

- декларацію з податку на додану вартість за листопад 2011 (№9012136682 від 14.12.2011), якою визначено зобов'язання у сумі 63242,00 грн. Строком сплати було 30.11.2011, але сплачена не була.

Посадовими особами ДПІ в м Судак АР Крим 23.09.2011 проведено перевірку своєчасності сплати зобов'язань Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Судака" з податку на додану вартість.

За результатами проведеної перевірки складено акт №18/15-02/21/03332470 від 20.12.2011, в якому зафіксовано порушення відповідачем п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України у частині несвоєчасності сплати ПДВ у сумі 186287,00 грн.

На підставі акту перевірки №18/15-02/21/03332470 від 20.12.2011 податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №0000271502 від 20.12.2011 про застосування до відповідача 14484,84 грн. фінансової санкції (штрафу).

Крім того, в особовому рахунку відповідача станом на 31.12.2011 виникла несплачена сума пені у розмірі 1618,33 грн.

Суд зазначає, що згідно з пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено в частини 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України.

Також за підпунктом 59.4. ПК України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені Кодексом строки, без попереднього надсилання податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

З урахуванням аналізу зазначених положень Податкового кодексу України, податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу виключно після дотримання всіх умов, визначених статті 59, 95 Податкового кодексу України, тобто після настання двох подій:

-після надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу;

-спливу терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

За статтею 86 ЗК України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Матеріалами справи не підтверджується дотримання позивачем зазначених вимог.

Проте, позивачем не було представлено доказів узгодження суми боргу відповідача, який виник у період з жовтня 2011 по листопад 2011 у сумі 14484,84 грн., а саме: не було надано податкової вимоги та доказів направлення ії на адресу відповідача. Позивачем лише надана податкова вимога № 1/574 від 31.12.2010 в розмірі 50457,19 грн., але вона не відповідає боргу, який виник у жовтні 2011, листопаді 2011.

Приймаючи до уваги те, що позивачем не дотримана процедура, що передує зверненню з позовом до суду, а саме не спрямовані на адресу платника податків податкові вимоги, суд вважає зазначений позов передчасним, а тому таким, що не підлягає задоволенню.

Права органів державної податкової служби на час розгляду справи передбачені статті 20 Податкового кодексу України.

Згідно з пункту 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податного боргу або його частини.

У судовому засіданні, яке відбулось 24.04.2012, оголошено вступну та резолютивну части постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанову оформлено та підписано 28.04.2012.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.В задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ольшанська Т.С.