Рішення № 23886057, 27.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-54/3395-2012 27.04.12

Господарський суд міста Києва у складі судді Шкурдової Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», м. Київ, в особі Херсонської філії приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», м. Херсон

до публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», м. Київ

про стягнення 21087,76 грн.

при секретарі судового засідання Яковлєвої К.А.

представники:

від позивача -ОСОБА_2 (дов. № 376-2011 від 07.10.2011 р.);

від відповідача -ОСОБА_3 (дов. № 177-1-4/15 від 19.12.2011 р.);

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»в особі Херсонської філії приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»(далі-позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»(далі-відповідач) про стягнення 21087,76 грн., з яких 19100,85 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 1277,30 грн. інфляційних втрат та 709,61 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 19100,85 грн. внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми. З огляду на прострочення відшкодування шкоди позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачу 1277,30 грн. інфляційних втрат та 709,61 грн. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов. В судовому засіданні 27 квітня 2012 року представник позивача надав суду розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, згідно з яким розмір інфляційних втрат, нарахованих за період з листопада 2010 року по березень 2012 року, становить 1208,41 грн. та 3% річних, нарахованих за період з 05 листопада 2010 року по 26 квітня 2012 року, становить 823,60 грн.

Відповідач відзив на позов не надав, проте, в судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2009 року між позивачем та ОСОБА_4 укладено Договір № 06/02-0636-09/04 добровільного страхування транспортного засобу (КАСКО) водія та пасажирів від нещасних випадків НВ), за яким Позивачем застраховані майнові інтереси ОСОБА_4, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу автомобіля «Seat altea», державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Вигодонабувачем за зазначеним договором є ВАТ «Ерсте Банк».

27 жовтня 2009 року о 10 годині 30 хвилин на перехресті з вул. Донецьке шосе в м. Дніпропетровську, трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю наземного транспортного засобу автомобіля «Volvo», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, з причепом «Шмідта», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, який належить ОСОБА_5 під керуванням ОСОБА_6, та наземного транспортного засобу автомобіля «Seat altea», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить та під керуванням ОСОБА_4, внаслідок чого відбулося пошкодження автомобілів, що підтверджується довідкою ДАІ.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 02 грудня 2009 року у справі № 3-6691/09 встановлено порушення ОСОБА_6 п. 13.1. Правил дорожнього руху України, ОСОБА_6 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Згідно зі звітом № 9924 від 19 січня 2010 року товарознавчого дослідження транспортного засобу, складеного експертом-оцінювачем ОСОБА_7, розмір матеріального збитку, завданого власнику наземного транспортного засобу автомобіля «Seat altea», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 23036,40 грн.

Право на зайняття оцінкою дорожніх транспортних засобів експертом-оцінювачем ОСОБА_7 підтверджується Сертифікатом № 6235/07 від 08.11.2007 року суб'єкта оціночної діяльності, Кваліфікаційним свідоцтвом оцінювача МФ № 5209 від 14.07.2007 р., виданими Фондом державного майна України.

Відповідно до Рахунку № 1138 від 27 жовтня 2009 року Головного виробничо-технічного підприємства «Металл» вартість відновлювального ремонту транспортного засобу автомобіля «Seat altea», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 20886,90 грн.

Умовами Договору № 06/02-0636-09/04 сторонами встановлено безумовну франшизу у розмірі 1% страхової суми, що складає 1300,00 грн.

Відповідно до частини 18 статті 9 Закону України «Про страхування»франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Страховим актом № 100432212-1 від 19.01.2010 р., пошкодження транспортного засобу автомобіля «Seat altea», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка сталася 27 жовтня 2009 року о 10 годині 30 хвилин на перехресті з вул. Донецьке шосе в м. Дніпропетровську, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 19100,85 грн. (20886,90 грн. вартість відновлювального ремонту-1300,00 грн. безумовної франшизи*0,039 коефіцієнт фізичного зносу).

Позивачем на підставі розпорядження № 100432212-10-267 від 22.01.2010 року згідно з платіжним дорученням № 22385 від 26.01.2010 року, копії яких наявні в матеріалах справи, здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 19100,85 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як свідчать матеріали справи, цивільна відповідальність страхувальника транспортного засобу автомобіля «Volvo», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_5, застрахована відповідачем згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/4422433, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою МТСБУ.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність осіб, які на законній підставі користуються автомобілем марки «Volvo», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № ВВ/4422433, то саме Відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну Позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.

Полісом № ВВ/4422433 встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого), в розмірі 25500 грн. 00 коп. та франшизу у розмірі 510,00 грн.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 19100,85 грн. підлягають часткового задоволенню у розмірі 18590,85 грн. (19100,85 грн. розмір виплаченого страхового відшкодування-510,00 грн. франшиза).

Крім того, при зверненні до суду з позовною заявою позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача, з урахуванням поданих уточнених розрахунків, 1208,41 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з листопада 2010 року по березень 2012 року, та 823,60 грн. 3% річних, нарахованих за період з 05 листопада 2010 року по 26 квітня 2012 року.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача з вимогою про сплату в порядку регресу виплаченого страхувальнику страхового відшкодування, отже відповідач не є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання в розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, тому позов в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних задоволенню не підлягає.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»(01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, код 16467237) на користь приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» в особі Херсонської філії приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»(04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44, код 24175269) 18590,85 грн. (вісімнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто грн. 85 коп.) страхового відшкодування в порядку регресу, 1418,54 грн. (одна тисяча чотириста вісімнадцять грн. 54коп.) витрат по сплаті судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.05.2012 р.

Суддя Л.М. Шкурдова