Рішення № 23886027, 18.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-11/717-2012 18.04.12

За позовомКомунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» до про Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко ХХІ століття» стягнення заборгованостіСуддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача від відповідача Коноваленко Є.Л. -представник Волобоєва А.О. -представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко ХХІ століття» основного боргу у розмірі 1 038 066,96 грн., інфляційних втрат у розмірі 59 075,48грн., 3% річних у розмірі 34 097,68 грн., пені у розмірі 8 882,27 грн. та штрафу в розмірі 155 710,05 грн., а всього -1 295 832,44 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору № 00377/08 від 22.04.2012 відповідач не здійснив розрахунку за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість у розмірі 1 038 066,96 грн.

Відповідач проти позову заперечує. У відзиві на позовну заяву останній зазначає, що частина виставлених позивачем рахунків-фактур вже були сплачені відповідачем, а щодо окремих з них необхідно здійснити коригування.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

22.04.2008 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко ХХІ століття» укладено договір № 00377/08 на право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (далі -Договір).

Відповідно до п. 2.1. Договору робочий орган (позивач) надає розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування місця для розміщення рекламних засобів на підставі оформлених належним чином дозволів на розміщення зовнішньої реклами, а розповсюджувач зовнішньої реклами використовує надані місця відповідно до Типових правил розміщення зовнішньої реклами, Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві та здійснює оплату за його користування.

У відповідності до п. 3.6.15 Договору відповідач зобов'язаний щомісячно, не пізніше 15 числа поточного місяця, отримувати у позивача рахунки на оплату права за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів.

Умовами Договору передбачено, що розмір плати за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів встановлюється виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) та складається з базової плати, що включає в себе базові тарифи, перемножені на коефіцієнт диференціації в залежності від зони розміщення рекламних засобів, та коригуючи коефіцієнтів. Базова плата вказується в Додаткових угодах до цього Договору.

Підставою для нарахування та внесення розповсюджувачем зовнішньої реклами на поточний рахунок підприємства плати є цей Договір та відповідні додаткові угоди до нього.

Розрахунки за Договором здійснюються розповсюджувачем зовнішньої реклами щомісячно не пізніше 25 числа поточного місяця на поточний рахунок підприємства. Плата сплачується розповсюджувачем зовнішньої реклами окремо по кожному рахунку-фактурі. Об'єднання рахунків-фактур для проведення платежів не допускається. Неотримання розповсюджувачем рахунків-фактур в строки, визначені Договором, не звільняє розповсюджувача від внесення ним плати за Договором та не є перешкодою для нарахування підприємством штрафних санкцій, передбачених цим Договором (п.п. 4.2., 4.3., 4.5. Договору).

Пунктом 3.6.14 Договору встановлено обов'язок відповідача своєчасно та в повному обсязі вносити на поточний рахунок позивача плату за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів у порядку та в розмірах, передбачених Договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи положення Договору, позивачем в період з березня 2010 по грудень 2011 року було виставлено рахунки за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів (копії рахунків наявні в матеріалах справи). Проте в порушення умов Договору частина з цих рахунків оплачена відповідачем не була або була сплачена частково.

Рахунки-фактури №8623 від 16.04.2010, №8624 від 16.04.2010, №8625 від 16.04.2010, №8626 від 16.04.2010, №8627 від 16.04.2010, №8628 від 16.04.2010, №8629, від 16.04.2010, №8630 від 16.04.2010, №8631 від 16.04.2010, №8632 від 16.04.2010, №4498 від 05.03.2010, №4495 від 05.03.2010р., № 4500 від 05.03.2010, № 4499 від 05.03.2010, № 4494 від 05.03.2010, № 4501 від 05.03.2010, № 4497 від 05.03.2010, №4496 від 05.03.2010 були оплачені відповідачем з урахуванням коригуючих актів до них. Вказані коригування були здійснені позивачем на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2010 у справі № 7/471, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2011, відповідно до якого позивача зобов'язано здійснити перерахунок плати за право тимчасового користування місцями за вказаними рахунками з дати укладення Додаткових угод №8 від 11.02.2010 та №9 від 02.02.2010 до Договору №00377/08 від 22.04.2008. Оскільки постановою Вищого господарського суду України від 07.07.2011 рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2010 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2011у справі № 7/471 скасовано, позивачем було відкориговано рахунки-коригування до вищевказаних рахунків-фактур.

Проте у письмових поясненнях відповідач зазначає про безпідставність нарахування плати за користування місцями для розміщення рекламних засобів до дати прийняття додаткових угод № 8 та №9 до Договору, оскільки саме в цих угодах зазначена базова плата, дата прийняття рішення про надання дозволу, дата кінця строку дії договору, а також з тих підстав, що відповідач дізнався про наявність дозволів тільки з моменту підписання вказаних угод у зв'язку з порушенням Головним управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) порядку їх видачі.

Відповідно до п. 16.1. Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 23.08.2007 № 1100 (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами; далі -Порядок) підставою для нарахування та внесення розповсюджувачем зовнішньої реклами відповідної плати є укладений договір на право тимчасового користування місцем (для розміщення РЗ), яке перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва.

Відповідно до Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067, дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

Згідно з п. 1.3. Порядку дозвіл -документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці. Рішення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) оформлюється у вигляді розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до п. 4.8. Договору з дати прийняття виконавчим органом Київської міської ради рішення про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, розмір плати за право тимчасового користування місцем для розміщення рекламного засобу становить 100% встановленого розміру плати.

Таким чином отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, як документа встановленої форми, та прийняття рішення компетентним органом про надання такого дозволу не є тотожними поняттями.

Умовами Договору встановлено обов'язок відповідача сплачувати плату за право тимчасового користування місцем для розміщення рекламного засобу у розмірі 100% саме з дати прийняття виконавчим органом Київської міської ради рішення про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Та обставина, що Головним управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було порушено порядок видачі дозволу (як документа) не спростовує наявності самого рішення про надання такого дозволу (як умови нарахування плати за користування місцями для розміщення рекламних засобів у розмірі 100 %).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно здійснено нарахування плати за рахунками-фактурами №8623 від 16.04.2010, №8624 від 16.04.2010, №8625 від 16.04.2010, №8626 від 16.04.2010, №8627 від 16.04.2010, №8628 від 16.04.2010, №8629, від 16.04.2010, №8630 від 16.04.2010, №8631 від 16.04.2010, №8632 від 16.04.2010, №4498 від 05.03.2010, №4495 від 05.03.2010р., № 4500 від 05.03.2010, № 4499 від 05.03.2010, № 4494 від 05.03.2010, № 4501 від 05.03.2010, № 4497 від 05.03.2010, №4496 від 05.03.2010 з дати прийняття компетентним органом рішення про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, а не з моменту укладення додаткових угод до Договору.

Крім того, відповідно до п. 16.2 Порядку за наявності дозволу розповсюджувач зовнішньої реклами не звільняється від плати за право тимчасового користування місцем (для розміщення РЗ), яке перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва при відсутності рекламного засобу.

Відповідно до п. 4.2. Договору соціальною є реклама, яка висвітлює загальнодержавні та загальноміські заходи (передбачені чинним законодавством) та розміщена на замовлення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за погодженням з Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Головним управлінням з питань внутрішньої політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Комісії, у межах 5 % площі поверхонь рекламних засобів, на розташування яких одержав дозвіл розповсюджувач зовнішньої реклами, розміщується рекламодавцями безкоштовно.

Протягом строку розміщення соціальної реклами на замовлення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у межах 5% площі поверхонь рекламних засобів, плата за право тимчасового користування місцем для розміщення рекламного засобу, яке перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва не справляється.

Як вбачається з п. 4.6. Договору розмір плати коригується підприємством у разі зміни коригуючих коефіцієнтів. Необхідність такої зміни підтверджується актом обстеження місця розміщення та безпосередньо самого рекламного засобу. Такий акт обстеження проводиться уповноваженими працівниками підприємства за власною ініціативою в порядку виконання зобов'язань за Договором, контролю за дотриманням законодавства з питань реклами або на підставі заяви розповсюджувача зовнішньої реклами.

Пункт 4.7. Договору встановлює, що в зв'язку зі зміною коригуючого коефіцієнта перерахунок плати за попередні періоди здійснюється підприємством в поточному (розрахунковому) періоді. В поточному місяці на суму перерахунку місячної плати за попередні періоди підприємство окремо виписує розрахунок коригувань до відповідного рахунку-фактури та розрахунок коригування до відповідної податкової накладної.

У зв'язку з розміщенням соціальної реклами, відповідач звернувся до позивача з листами, в яких просив при нарахуванні плати за тимчасове утримання ОЗР до даних об'єктів виставляти коефіцієнт 0. Проте вказані звернення позивач проігнорував та продовжував нараховувати плату за право тимчасового користування місцем для розміщення рекламного засобу без врахування положень п. 4.2.Договору.

Коригування вказаних рахунків-фактур було здійснено позивачем вже після звернення з позовом до суду.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що рахунки-фактури, виставлені позивачем в період з березня 2010 по грудень 2011 року за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів відповідачем в повному обсязі сплачені не були, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість.

Загальна сума нарахованої та заявленої до стягнення позивачем основної заборгованості за Договором №00377/08 від 22.04.2008 становить 1 038 066,96 грн.

Після порушення провадження у справі відповідачем було частково погашено суму заборгованості, а саме -сплачено на користь позивача 217 972,60 грн.

Відповідно, провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості за Договором у розмірі 217 972,60 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було здійснено коригування частини рахунків-фактур на загальну суму 182 888,23 грн. (про що позивач зазначає в своїх письмових поясненнях та відображає в поданому акті звірки взаєморозрахунків) у зв'язку з розміщенням відповідачем соціальної реклами у відповідні періоди.

За таких обставин, підстави для стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 182 888,23 грн. відсутні, а позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Сума заборгованості у розмірі 18 175,21 грн. позивачем не обґрунтована, документально не підтверджена, а отже, задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню основна заборгованість у розмірі 619 030,92 грн.

Крім основного боргу, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 59 075,48 грн. інфляційних втрат, 34 097,68 грн. 3% річних, 8 882,27 грн. пені та 155 710,05 грн. штрафу.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.4. Договору передбачено, що за несвоєчасну та неповну сплату платежів за право тимчасового користування місцями розповсюджувач зовнішньої реклами сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у термін, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 7.5. Договору за прострочення внесення платежів за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів, що складає більше 1 місяця, розповсюджувач зовнішньої реклами, додатково сплачує штраф у розмірі 15 % простроченої суми.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо внесення плати за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів встановлений судом та по суті відповідачем не спростований.

З урахуванням часткових проплат відповідача, здійснених позивачем коригувань, встановленого судом розміру заборгованості відповідача та з урахуванням визначеного позивачем періоду нарахування, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню: 2 632,96 грн. пені, 32889,00 грн. 3 % річних та 58 526,83 грн. інфляційних втрат, а також штраф у розмірі 132 437,16 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко ХХІ століття» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 32-Г, прим. № 261, ідентифікаційний код 33784216) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» (01030, м. Київ, вул. Коцюбинського, 12-А, ідентифікаційний код 26199714) 619 030 (шістсот дев'ятнадцять тисяч тридцять) грн. 92 коп. основного боргу, 2 632 (дві тисячі шістсот тридцять дві) грн. 96 коп. пені, 32 889 (тридцять дві тисячі вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп. 3 % річних, 58 526 (п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот двадцять шість) грн. 83 коп. інфляційних втрат, 132 437 (сто тридцять дві тисячі чотириста тридцять сім) грн. 16 коп. штрафу, а також 21 251 (двадцять одну тисячу двісті п'ятдесят одну) грн. 65 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко ХХІ століття»на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»суми основного боргу у розмірі 217 972,60 грн. припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

4.В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 24.04.2012