ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-32/4070-2012 25.04.12
Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.
За участю секретаря судового засідання Бандура Ю.В.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м. Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікобуд", м. Київ
про стягнення 240 483,47 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не прибув
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікобуд" про стягнення з останнього боргу в сумі
240 483,47 грн. за невиконання грошового зобов'язання згідно договору фінансового лізингу №LC4078-07/10 від 29.07.2010 р.
Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
Неприбуття у судове засідання представників сторін, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
18.04.2012 р. через канцелярію господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява №118 від 18.04.2012 р. про визнання позову в повному обсязі, яка підписана директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікобуд" Філатовим М.В.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін, приймаючи до уваги доводи представника позивача та визнання позову відповідачем, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що 29.07.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", далі Лізингодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнікобуд", далі Лізингоодержувач, було укладено договір фінансового лізингу №LC4078-07/10, далі Договір, відповідно до п. 1.1 якого лізингодавець зобов'язується передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в специфікації (додаток №2 до цього Договору), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.
На виконання пункту 1.1 Договору Лізингодавець за актом прийому-передачі предмета лізингу від 06.08.2010 р. передав у користування Лізингоодержувача предмет лізингу згідно специфікації - каток HD130 фірми HAMM 2007 року випуску, серійний номер H1750295.
З урахуванням Додатку №1 до Договору сторони погодили графік розрахунку заборгованості (сплати лізингових платежів). Відповідно до п. 4.3 Договору лізингоодержувач протягом строку лізингу щомісяця сплачує лізингодавцю авансом поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу та комісії лізингодавця.
Проте, всупереч прийнятих обов'язків за договором, Лізингоотримувач несвоєчасно сплачував лізингові платежі, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість у розмірі 240 783,47 грн.
Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін, та досліджено правову норму, яку потрібно застосовувати у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір фінансового лізингу.
Згідно ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Частина 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором, а пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Належність доказів та їх правова оцінка здійснюється судом згідно вимог статті 43 ГПК України, оскільки ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом на підставі внутрішнього переконання керуючись законом. Позивачем згідно ст. 33 ГПК України доведено факт несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань за договором фінансового лізингу. Втім, відповідач доказів виконання зобов'язань за договором фінансового лізингу щодо своєчасного внесення ним лізингових платежів суду не надав.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ст. 599 ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ст. 193 ГК України. Зобов'язання за договором фінансового лізингу щодо внесення лізингових платежів не припинилося виконання проведеним належним чином з боку відповідача.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача лізингових платежів у розмірі 240 483,47 грн. на підставі Договору. Вказана заборгованість відповідачем не визнана, доказів її погашення не надано.
Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.
Представником відповідача через канцелярію суду надана заява №118 від 18.04.2012 р. про визнання позову в повному обсязі, яка підписана уповноваженою особою та не суперечить інтересам до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікобуд".
За таких обставин позов щодо стягнення з відповідача лізингових платежів у розмірі 240 483,47 грн., слід визнати обґрунтованим та підлягаючим задоволенню.
Витрати по судовому збору покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнікобуд" згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГК України.
У судовому засіданні, яке відбулося 25.04.12р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 6, 7, 11 Закону України „Про фінансовий лізинг", ст. 629, п. 1 ст. 638, 806 ЦК України, ст. 55, п. 1, 2 ст. 180, п. 1 ст. 181, п. 6 ст. 232, 292 ГК України, ст.ст. 42, 43, 22, 33, 34, 36 , 43, 44, 49, 81-1, 82, 82-1, 84, ч. ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікобуд" задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікобуд", 01010, м. Київ, вул. І.Мазепи, 3-Б, оф. 197, код ЄДРПОУ 34575984, на користь:
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", 04073, м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5, оф. 101, ідентифікаційний номер 34480657, основний борг у розмірі 240 483,47 грн. та судовий збір в сумі 4 809,67 грн. видавши наказ.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено -27.04.12р.
Суддя Ю.О.Підченко
Судове рішення № 23886026, Господарський суд м. Києва було прийнято 25.04.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5011-32/4070-2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: