Рішення № 23885988, 25.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-11/2590-2012 25.04.12

За позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"простягнення заборгованостіСуддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача ОСОБА_2 -представниквідповідач Боровський М.Є. -представник

Рішення прийняте 25.04.2012, оскільки 11.04.2012 в судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованості у розмірі 34 611,02 грн.

19.03.2012 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про зміну та уточнення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 53 765,05 грн. та 4 700,00 грн. витрат на правову допомогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2012 прийнято до розгляду вказану заяву позивача про зміну та уточнення позовних вимог.

06.04.2012 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про зміну та уточнення позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 72 919,08 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 6 400,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2012 прийнято до розгляду заяву позивача про зміну та уточнення позовних вимог, подану 06.04.2012.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору оренди від 17.09.2007, у зв'язку з чим виникла заборгованість по сплаті орендних платежів у розмірі 72 919,08 грн. за період 25 днів грудня 2011 року по березень 2012 року.

Відповідач в судових засіданнях проти позову усно заперечив, однак письмового відзиву на позов не подав, своїм процесуальним правом не скористався.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 25.04.2012 було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею справи №5016/476/21012(17/34) про визнання недійсним договору оренди приміщення, оскільки підставою для зупинення провадження у справі є саме неможливість розгляду даної справи у зв'язку з розглядом іншої пов'язаної справи, а не сам факт розгляду пов'язаної справи, розгляд справи № 5016/476/21012(17/34) не перешкоджає розгляду справи № 5011-11/2590-2012. Окрім того, дії представника відповідача спрямовані насамперед на створення суду перешкод при розгляді справи у встановленому законом порядку з метою затягування вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

17.09.2007 між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець) та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (після зміни організаційно-правової форми - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк") (орендар) укладено договір оренди б/н за реєстровим № 4602 (далі - Договір).

За умовами вказаного Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 95,9 кв.м, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, Арбузинський район, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, 35-В (далі -приміщення, об'єкт оренди).

Відповідно до п. 2.1 Договору передача об'єкта оренди у володіння орендаря здійснюється протягом двох робочих днів після підписання цього договору та оформлюється актом-прийому передачі. В акті прийому-передачі вказується технічний стан приміщення, характеристика об'єкта оренди на момент передачі майна орендарю.

На виконання умов договору сторонами 17.09.2007 було підписано акт прийому-передачі об'єкта оренди, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування об'єкт оренди.

Пунктом 8.1 Договору встановлено, що даний договір укладений строком на 7 років.

Згідно з п. 4.3.1 Договору орендар зобов'язаний у повному обсязі та своєчасно вносити орендні платежі.

Відповідно до п. 3.1 Договору розмір щомісячної орендної плати складає 2 398,00 доларів США, що еквівалентно за курсом Національного банку України на 17.09.2007 -12 109,90 грн.

Пунктом 3.2 Договору сторони погодили, що оплатне користування об'єктом оренди починається з 15.10.2007. Протягом трьох робочих днів після підписання цього договору орендар сплачує орендодавцю авансовий платіж, що дорівнює подвійному розміру орендної плати визначеної у п. 3.1 цього договору та буде зарахований як орендна плата за перший та останній місяці оплатного користування об'єктом оренди (п. 3.3 Договору).

Відповідно до п. 3.4 Договору внесення орендних платежів проводиться щомісячно в строк до 10 числа місяця, наступного за звітним. Розрахунки за орендними платежами здійснюються у національній валюті України за офіційним курсом долара США на дату проведення платежу на рахунок орендодавця.

Відповідач своє грошове зобов'язання з внесення орендної плати належним чином не виконав у зв'язку із чим позивач вказує на існування за відповідачем заборгованості у розмірі 72 919,08 грн., яка утворилась за період з 07.12.2011 по березень 2012 року.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по сплаті орендних платежів.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується передача у користування відповідача нежитлового приміщення 17.09.2007.

Пунктом 8.1 Договору встановлено, що даний договір укладений строком на сім років.

Як свідчать матеріали справи та підтверджується представниками сторін, станом на час розгляду даної справи Договір оренди не розірвано та недійсним не визнано.

Судом обставин, які б звільняли відповідача від обов'язку зі сплати орендної плати, не встановлено.

Тому позивачем правомірно нараховано відповідачу орендну плату у розмірі 72 919,08 грн. за період з 07.12.2011 по березень 2012 року.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач не надав, наведеного позивачем розрахунку не спростував. Належних доказів погашення заборгованості за Договором оренди від 17.09.2007 відповідачем суду також не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з 07.12.2011 по березень 2012 року у розмірі 72 919,08 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовіий збір покладається на відповідача.

Згідно п. 9 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, а тому належний до стягнення з відповідача розмір судового збору стягується судом з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Стосовно заявлених позивачем до відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 6 400,00 грн. суд відзначає наступне.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 04.03.1998 № 02-5/78 витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

В абзаці третьому пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" зазначено, що при визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Зазначених доказів та обґрунтувань позивачем до матеріалів справи не надано.

Відповідно до п. 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" від 14.07.2004 № 01-8/1270 судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником.

Як вбачається з договору на надання юридичних послуг від 23.02.2012, який наданий позивачем, виконавцем є Фізична особа - підприємець ОСОБА_2. Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 є адвокатом позивачем не надано,

Враховуючи викладене, у господарського суду відсутні правові підстави для стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 6 400,00 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, ідентифікаційний код 00039019) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (55001, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 72 919 (сімдесят дві тисячі дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 08 коп.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, ідентифікаційний код 00039019) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 28.04.2012