Рішення № 23885493, 20.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-71/3034-2012 20.04.12

За позовом Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 3 753,00 грн

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1053/2011 від 01.01.2012 р.

Від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування»(далі- позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "Уніка" (далі- відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 3 753,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування в розмірі 3 753,00 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.03.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/3034-2012, розгляд справи призначено на 21.03.2012 р. на 16:20.

21.03.2012 р. представником відповідача через канцелярію господарського суду міста Києва подані документи на виконання вимог ухвали від 13.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3034-2012.

У судове засідання 21.03.2012 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали від 13.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3034-2012 не виконав.

Представник відповідача у судове засідання 21.03.2012 р. з'явився, вимоги ухвали від 13.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3034-2012 виконав.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є неподання витребуваних доказів.

У зв'язку з невиконанням позивачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 13.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3034-2012, розгляд справи відкладено на 04.04.2012 р.

23.03.2012 р. представником позивача через канцелярію господарського суду міста Києва подані документи на виконання вимог ухвали від 13.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3034-2012.

04.04.2012 р. представник позивача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали від 13.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3034-2012 виконав частково.

Представник відповідача в судове засідання 04.04.2012 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в судове засідання представників сторін, неподання витребуваних доказів.

Враховуючи те, що представники сторін в судове засідання 04.04.2012 р. не з'явилися, а також у зв'язку з невиконанням позивачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 13.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3034-2012, розгляд справи відкладено на 20.01.2012 р

У судовому засіданні 20.04.2012 р. представник позивача з'явився, позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 20.04.2012 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2008 року між Приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування»(далі - позивач) та ОСОБА_2 (далі - страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування транспортних засобів (далі - договір) № 150021 серії АТК, відповідно до якого позивачем застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «Хюндай», державний номерний знак AA 7655 CМ.

25 березня 2009 року близько 11 год. 30 хв. водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки "Фольцваген", державний номерний знак НОМЕР_1, в м. Києві, на Дніпровському узвозі, не дотримався безпечної дистанції, порушивши цим п. 13.1 Правил дорожнього руху України. В результаті порушення автомобіль під керуванням ОСОБА_3 здійснив зіткнення з автомобілем "Хюндай", державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Печерського районного суду від 16.04.2009 р. у справі № 3-2056/09 ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) грн.

Позивачем був складений та підписаний страховий акт від 23.04.2009 року, згідно з яким пошкодження транспортного засобу марки "Хюндай", державний номерний знак НОМЕР_2, внаслідок ДТП, яка сталася 25 березня 2009 року близько 11 год. 30 хв. в м. Києві, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 3 753, 00 грн.

На підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування від 27.04.2009 р., сформованого страхового акту від 23.04.2009 р. позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 3 753,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8114 від 11.06.2009 р.

Згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільна відповідальність власника автомобіля «Фольцваген», державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_3, застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія Уніка», згідно з полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВC/4778926.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № ВC/4778926 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Фольцваген», державний номерний знак НОМЕР_1.

Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність ОСОБА_3, який на законних підставах керував автомобілем марки «Фольцваген», державний номерний знак НОМЕР_1, в момент скоєння вищезазначеного ДТП, застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № ВС/4778926, відповідач зобов'язаний відшкодувати у повному обсязі шкоду, заподіяну позивачу, в межах ліміту відповідальності.

У своєму письмовому відзиві відповідач фактично визнав суму страхового відшкодування, оскільки зазначив, що 15.03.2011 р. відповідачем було здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 3 422, 23 грн., при цьому за умовами угоди залишок заборгованості відповідача становить 330,77 грн. було сплачено позивачу на його розрахунковий рахунок. Таким чином, відповідач вважає, що фактично не має зобов'язань перед позивачем.

Судом встановлено, що відповідачем дійсно була направлена позивачу заява б/н, б/д про зарахування зустрічних однорідних вимог, але відповіддю на вищевказану заяву позивач не погодився з даною позицією відповідача та обґрунтував це тим, що не має перед відповідачем боргових зобов'язань, оскільки страхове відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/9294770, через страховий випадок від 19.10.2010 р., була проведена позивачем в повному обсязі, оскільки відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»визначений перелік осіб, які є платниками податку на додану вартість, перелік операцій, які звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування, права та обов'язки платників податку на додану вартість. Згідно доводів позивача, сума страхового відшкодування перераховувалась відповідачем на розрахунковий рахунок страхувальника, який не надає послуги по ремонту застрахованого об'єкта чи придбанню товарно- матеріальних цінностей, відповідно не є платником податку на додану вартість. Тому, перерахована сума страхового відшкодування здійснювалась без урахування податку на додану вартість.

Суд дійшов до висновку про те, що зарахування зустрічних однорідним вимог між позивачем та відповідачем не відбулося, що підтверджується відповіддю позивача на заяву відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог (страхових зобов'язань) та платіжним дорученням № 5766 від 06.04.2011 р.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 3 753,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 14-В, ідент. код 20033533) на користь Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування"(04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, ідент. код 24745673) страхове відшкодування в сумі 3 753 (три тисячі сімсот п'ятдесят три) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Суддя О.В. Нечай

Повне рішення складено 23.04.2012 р.