Ухвала суду № 23885205, 11.04.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2012 р.Справа № 2-а-4070/10/2170

Категорія:Головуючий в 1 інстанції:

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Романішина В.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження, в м.Одеса, апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Приладобудівний завод "Сокіл" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду 25 січня 2011 року, у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Приладобудівний завод "Сокіл" до Державної податкової інспекції у м.Нова Каховка Херсонської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом в якому ставить вимоги до Державної податкової інспекції у м.Нова Каховка Херсонської області про скасування податкового повідомлення рішення № 004742301/3 від 27.02.09 року.

Вимоги обґрунтовано тим, що податковим органом проведено планову виїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства "Приладобудівний завод "Сокіл", з питань дотримання вимог податкового законодавства, за період з 01.07.2005 р. по 30.06.2008 р., що зафіксовано актом № 1063/23-0-14313151 від 28.08.08 року, в результаті якої встановлено порушення п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість», яке полягає у тому, що позивач при декларуванні своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість за травень 2007р., до складу зобов'язань, не включив податок на додану вартість, у сумі 2020193 грн., нарахований при продажі основних засобів.

Вважає, що відповідачем порушено вимоги податкового законодавства, так як листом від 01.08.2008р. № 354, товариством направлено відповідачеві уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань, за травень 2007р. та січень 2008 р., однак зазначені розрахунки безпідставно до уваги не прийняті.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду 25 січня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням Відкритим акціонерним товариством "Приладобудівний завод "Сокіл" подано апеляційну скаргу, з якої вбачається, що рішення у справі прийнято в порушення норм матеріального права, так як у податкового органу відсутнє право не приймати уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань.

Просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено планову виїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства "Приладобудівний завод "Сокіл", з питань дотримання вимог податкового законодавства, за період з 01.07.2005 р. по 30.06.2008 р., що зафіксовано актом № 1063/23-0-14313151 від 28.08.08 року, в результаті якої встановлено порушення п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість», яке полягає у тому, що позивач при декларуванні своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість за травень 2007р., до складу зобов'язань, не включив податок на додану вартість, у сумі 2020193 грн., нарахований при продажі основних засобів.

Так, у квітні - травні 2007 р. та у січні 2008р. позивачем проведено реалізацію основних засобів ТОВ «Південенерго». Підставою для реалізації основних фондів є ухвала Господарського суду Херсонської області від 28.08.2007р., у судовій справі № 5/23-Б, якою затверджена мирова угода про порядок погашення позивачем боргових зобов'язань на користь ТОВ «Південенерго».

Позивач дані операції з передачі основних засобів ТОВ «Південенерго»повинен був відобразити у податкових деклараціях за травень 2007р. та січень 2008 р.

За зазначеними операціями сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість склала 2024981 грн., у тому числі за травень 2007 р. - 2020192,2 грн., січень 2008 р. - 4789 грн. Позивачем сума податкових зобов'язань за травень 2007 р. повністю задекларована у Декларації з ПДВ від 20.06.2007р. Податкові зобов'язання січня 2008 р. по реалізації основних фондів не задекларовані.

Виправною декларацією від 26.06.2008р., позивач зазначені суми податку на додану вартість виключив з податкових зобов'язань за травень 2007 р.

Скориставшись своїм правом, 01.08.2008 р. позивач надав відповідачеві уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість за травень 2007р. та січень 2008 р. За уточнюючими розрахунками позивач збільшив податкові зобов'язання з ПДВ за травень 2007 р., на 19681336 грн. та за січень 2008 р. на 4789 грн.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, зроблено висновок щодо наявності порушення податкового законодавства з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю)

Податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп.7.3.1. п7.3. ст.. 7 даного закону, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.17.2. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Наказом ДПА України від. 17.03.2008р. № 159 «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Мін'юсті України від 19.03.2008р. за № 224/14915, при надані уточнюючого розрахунку з ПДВ передбачалось обов'язкове надання Додатку 5 ( розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів».

Судовою колегією встановлено, що позивачем подано уточнюючі розрахунки в яких збільшено податкові зобов'язання з ПДВ, однак штрафні санкції, відповідно до вищезазначених норм, не сплачено та додаток 5 до уточнюючих розрахунків не надано.

Законом № 2181-ІІІ передбачено , що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом повідомлено позивача про відмову у прийнятті уточнюючих розрахунків, згідно листа № 14960/10/28-051 від 04.08.2008р.

Тому, колегія вважає, що відповідачем правомірно зроблено висновки щодо збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за 2007 рік та січень 2008 року, у зв'язку з невиконанням позивачем вимог по наданню податковому органу уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість за травень 2007р. та січень 2008 року.

З огляду на виявлені порушення по нарахуванню та сплаті ПДВ позивачем розмір занижених податкових зобов'язань з ПДВ за актом перевірки від 28.08.2008 року складає 2026702 грн. у тому числі по декларації за травень 2007 року -2020193 грн., по декларації за січень 2008 року 4789 грн. по декларації за травень 2009р. - 1720 грн.

Результати перевірки та визначені нею податкові зобов'язання пройшли повну процедуру адміністративного узгодження цих зобов'язань, за наслідком яких ДПА України прийнято податкове повідомлення рішення від 27.02.2009р. № 004742301/3, яким сума податкових зобов'язань з ПДВ зменшена за основним платежем на 1720 грн., за штрафними санкціями на 860,50 грн.

Відповідно до п.п. 17.1.3. та 17.1.6. п. 17.1. ст. 17 Закону №2181-ІІІ, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф, у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

У разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Заниженням податкового зобов'язання у великих розмірах вважається сума недоплати, яка встановлюється на рівні, визначеному Кримінальним кодексом України.

Відповідно до листа ДПА України від 13.05.2009р. №9842/7/23-401\227 «Про застосування штрафних (фінансових) санкцій», штрафні (фінансові) санкції, відповідно до п.17.1.6, застосовуються до платників податків у наступних випадках: у разі, якщо за результатами перевірки встановлено, що платник податків задекларував переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призвело до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах.

Виходячи із порядку, встановленого підпунктом 6.1.6 пункту 6 Інструкції про порядок застосування та стягнення штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, декларуванням переоцінених об'єктів оподаткування необхідно вважати декларування завищених об'єктів оподаткування, а декларуванням недооцінених об'єктів оподаткування необхідно вважати декларування занижених об'єктів оподаткування.

При застосуванні штрафних (фінансових) санкцій до платників податків у другому випадку, на підставі підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону N 2181 та в порядку, встановленому підпунктом 6.1.6 пункту 6.1 Інструкції N 110, обов'язковою обставиною є здійснення зазначеним платником декларування об'єкта оподаткування у занижених розмірах, а обов'язковою умовою для їх застосування мають бути наслідки такого декларування, які полягають у заниженні податкових зобов'язань та донарахуванні, у зв'язку з цим за актом перевірки сукупно (із врахуванням недоплат в одних періодах та завищення сум податкових зобов'язань в інших періодах) податкового зобов'язання з конкретного податку, збору (обов'язкового платежу) у великих розмірах.»

Таким чином, позивач подаючи декларацію з ПДВ за травень 2007р. та січень 2008р., не задекларував свої податкові зобов'язання з продажу основних фондів, отже має місце декларування недооцінених податкових зобов'язань.

Враховуючи, що позивач задекларував недооцінені податкові зобов'язання з ПДВ за травень 2007 р., у сумі 2020193 грн., та за січень 2008 р., у сумі 4789 грн., тому сума штрафних санкцій складає ( 2020193 х 50%+2020193 х 50% ) 2020193 + (4789 х 50% ( 8 періодів х 10% макс. 50%)) 2394,5 = 2022587,5 грн., яка саме і визначена податковим органом.

Враховуючи вищевикладене колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАСУ, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Приладобудівний завод "Сокіл" залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду 25 січня 2011 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом 20 днів, після набрання нею законною сили до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.В. Яковлєв

Судді А.В. Бойко

В.Л. Романішин