Ухвала суду № 23885202, 05.04.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2012 р.Справа № 2-а-13664/09/2170

Категорія: 8.1.1 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Яковлева Ю.В,

судді - Жука С.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційними скаргами товариства з обмеженою відповідальністю "Академія європейського бізнесу" та державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 червня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Академія європейського бізнесу" до державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Академія європейського бізнесу" звернулось до суду з позовом до ДПІ у м. Херсоні, про скасування податкових повідомлень - рішень від 02 жовтня 2009 року № 0000882301/3 та № 0000892301/3, якими позивачу збільшено податкові зобов'язання з податку на прибуток на 317925 грн., у тому числі за основним платежем на суму 204332,0 грн. та з податку на додану вартість на 910015 грн., у тому числі за основним платежем на суму 606563,0 грн.

Свої позовні вимоги ТОВ "Академія європейського бізнесу" обґрунтувало незаконністю спірних рішень відповідача.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10 червня 2011 року позов ТОВ "Академія європейського бізнесу" було задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 02.10.2009 р. № 0000882301/3 в частині визначення зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 11485,83 грн., у тому числі за основним платежем на 8835,25 грн. та за штрафними санкціями на 2650,58 грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 02.10.2009р. № 0000892301/3 в частині визначення зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 168916,5грн., у тому числі за основним платежем на 112611,0 грн. та за штрафними санкціями на 56305,50 грн. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

ТОВ "Академія європейського бізнесу", в апеляційній скарзі просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з часткової обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його часткового задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем було проведено перевірку позивача щодо дотримання вимог діючого законодавства за період з 1 жовтня 2005 року по 30 вересня 2008 року, результати якої відображені в акті від 18 лютого 2009 року № 710/23-5/32725233.

В акті перевірки здійснено висновок про порушення позивачем пп. 11.3.1 п. 11.3 ст.11, п.5.9 ст.5, п.п.7.10.4,7.10.5 п.7.10 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»і п.п. 7.3.7 п. 7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Наслідком вищенаведених порушень стало заниження позивачем податку на прибуток (204332 грн.) та ПДВ (606563 грн.).

На підставі вищенаведеного акту та за наслідками адміністративного оскарження первинних рішень відповідача були прийняті податкові повідомлення-рішення від 2 жовтня 2009 року № 0000882301/3 та № 0000892301/3.

За актом перевірки на розмір зобов'язання з податку на прибуток позивача вплинуло збільшення задекларованих валових доходів за 2007 рік та за І-ІІІ квартали 2008 року на 841821,0грн., зменшення задекларованих валових витрат за 2007 рік та І квартал 2008 року на 1821,0 грн. та збільшення задекларованих валових витрат за ІІ та ІІІ квартали 2008 року на 26317,0 грн.

Відповідно до акту перевірки збільшення задекларованих валових доходів на 642,0 грн. та зменшення задекларованих валових витрат на 1821,0 грн. відбулось у зв'язку з неналежним складенням позивачем розрахунку приросту покупних запасів 2007-2008 роках. Відповідач вважає, що позивач неправомірно до розрахунку приросту включив вартість матеріальних цінностей, придбаних у період перебування його на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності у той час, коли позивач не був платником податку на прибуток і відповідно не формував валові доходи та валові витрати декларації з податку на прибуток. Позивач стверджує, що він поніс витрати на придбання товарів у період перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності у 2006 році, які були ним використані підприємством для потреб господарської діяльності у 2007-2008 роках, а тому ці матеріали слід враховувати при розрахунку приросту покупних запасів.

Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР ( далі - Закон № 334/94-ВР) платник податку веде податковий облік приросту балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Питання застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності у 2006-2008 роках регулювалось Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 р. № 727/98. За нормами цього Указу, платник податків, який обрав спрощену систему оподаткування звільняється від сплати податку на прибуток відповідно від обов'язків складання та подання податковому органу декларації з податку на прибуток, а відтак - і від обов'язку формування валових доходів та витрат. Спрощена система оподаткування юридичної особи базувалась на оподаткуванні єдиним податком виручки від реалізації товарів та не передбачала належного обліку валових витрат платника податку.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності

Витрати позивача на придбання товарів у період застосування спрощеної системи оподаткування, які не використані у цей період, пов'язані із здійсненням господарської діяльності й за своїм змістом є недоотриманою виручкою від реалізації товарів у цей період, а компенсація їх вартості не передбачалась у період реєстрації позивача платником податку на прибуток.

Отже, відповідач правомірно виключив із розрахунку приросту покупних запасів вартість товарів, придбаних позивачем у період перебування ним на спрощеній системі оподаткування. Дане питання не було предметом вивчення судово-бухгалтерської експертизи.

Як встановлено перевіркою, позивач у періоді, який підлягав перевірці, отримував доходи від продажу товарів (робіт, послуг) та від виконання довгострокових контрактів.

Пунктом 7.10. ст. 7 Закону № 334/94-ВР для обчислення податку на прибуток встановлено особливий порядок визначення валового доходу та валових витрат від діяльності, пов'язаної з виконанням довгострокових контактів. За цим порядком валові витрати, пов'язані з виконанням довгострокового контракту визначаються на рівні фактично оплачених витрат, пов'язаних із виконанням довгострокового договору у такому звітному періоді.

Для визначення валових доходів від виконання довготривалих контрактів у проміжкові податкові періоди з моменту початку виконання цього контракту до його повного виконання валові доходи визначаються виходячи з оціночного коефіцієнту виконання довгострокового договору (контракту).

Оціночний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контракту) визначається як співвідношення суми фактичних витрат звітного періоду до суми загальних витрат, що плануються виконавцем при виконанні довгострокового контракту.

Доход виконавців у звітному періоді визначається як добуток загально договірної ціни довгострокового договору на оціночний коефіцієнт виконання довгострокового контракту.

Відповідно до пп..7.3.7. п. 7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР) датою виникнення податкових зобов'язань виконавця з контрактів, визначених довгостроковими відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", є дата збільшення валового доходу виконавця довгострокового контракту.

Таким чином, виходячи з економічного змісту Законів № 334/94-ВР та № 168/97-ВР, у разі виконання довгострокових контрактів для визначення валового доходу під час обчислення податку на прибуток та податкового зобов'язання для обчислення податку на додану вартість передбачено єдиний механізм визначення об'єктів оподаткування. Тобто, валові доходи та податкові зобов'язання із даного видуються із одного і того ж джерела - сум, отриманих від здійснення господарської діяльності, а валові витрати та податковий кредит з ПДВ визначається виходячи з фактично понесених витрат та сплатою (нарахуванням) ПДВ контрагентам, які пов'язані з веденням господарської діяльності платника та для використання в оподатковуваних операціях.

Позивач заперечує проти включення відповідачем до розрахунку оціночного коефіцієнту виконання довготривалих контрактів по будівництву 10 поверхового будинку в м. Херсоні по вул. Українській, витрат на маркетингові послуги у сумі 527710,0 грн. та відсотків за користування кредитами банку у сумі 207186,92 грн.

У ході слухання справи позивач надав бухгалтерські документи та договори щодо надання спірних маркетингових послуг на загальну суму 527710,0 грн., за якими зазначені послуги надавались ПП ОСОБА_1 у вересні 2008 року на суму 191750,0 грн. у вигляді посередницьких послуг торгово-офісного центру за адресою АДРЕСА_1 та ПП ОСОБА_2 у вересні 2008 року на суму 335960, грн. по дослідженню кон'юктури ринку за адресою АДРЕСА_1.

Надані суду бухгалтерські документи спростовують висновок відповідача про причетність маркетингових послуг, наданих ПП ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_2 у вересні 2008 року до виконання позивачем довгострокового контракту по будівництву об'єкту за адресою м. Херсоні по вул. Українська.

Із розрахунку доходів від виконання довготривалого контракту у вересні 2008 року вбачається, що відповідач при проведенні перевірки до складу витрат включив вартість маркетингових послуг у сумі 557500,0 грн., тобто зависив розмір витрат на 527710,0 грн. Виходячи з фактичних обставин справи, загальна сума витрат позивача у вересні 2009 року для виконання довгострокового контракту по вул. Українській складає 374597,0 грн., за даними позивача планова вартість контракту без ПДВ складає 32350000 планові витрати 30318000 грн. Таким чином, оціночний коефіцієнт у вересні 2009 року складав 0,012356 ( 347597/30318000), а валові доходи 399717 грн. (0,012356*32350000) і відповідно зобов'язання з ПДВ за вересень 2008 року повинні складати 79943 грн. (399717*20%). Фактично позивач до декларації з податку на прибуток за вересень 2009 року включив доходи від виконання довготривалого контракту у сумі 1036438,0 грн. а податкові зобов'язання від цього виду діяльності не декларував взагалі. Відповідач при визначенні розміру заниженого зобов'язання з податку на прибуток врахував валові доходи у сумі 962768,0 грн., а для визначення зобов'язань з ПДВ за спірним податковим повідомленням- рішенням податкові зобов'язання у сумі 192554,0 грн.

При вивченні бухгалтерських документів, які стосуються маркетингових послуг, наданих ПП ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_2 слід звернути увагу на той факт, що акти виконаних робіт, які підтверджують фактичне надання послуг, не містять інформацію щодо виду, кількості та напряму проведених робіт, а також ознак, які б дозволили пов'язати ці роботи та послуги з конкретним напрямком господарської діяльності позивача.

За нормами п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Бухгалтерські документи платника податку на прибуток стосовно його валових витрат повинні бути складені таким чином, щоб містили вичерпну інформацію про приналежність цих витрат до певного виду господарської діяльності СПД. Ненадання суду та судово-бухгалтерській експертизі інших документів щодо виконання маркетингових послуг ПП ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_2 свідчить про те, що у позивача відсутні будь-які бухгалтерські документи з цього виду послуг, а тому позивач неправомірно включив ці витрати до складу валових витрат декларації з податку на прибуток.

Відповідач неправомірно збільшив позивачу оподаткований прибуток на 35341,0 грн. (962768-399717-527710), податок на прибуток на 8835,25 грн. (35341,0*25%) та зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2008 року на 112611,0 грн. ( 192554,0-79943,0).

Позивач також вважає, що відповідач безпідставно включив до складу витрат для визначення оціночного коефіцієнту витрати на сплату відсотків за користування кредитами банків, оскільки окремі кредити банку він отримував для ведення інших видів господарської діяльності, що не пов'язана з виконанням довгострокового контракту по будівництву будинку в м. Херсоні по вул. Українській.

За даними позивача за ІІІ квартали 2008 року ним було сплачено відсотків за користування кредитами банків у сумі 396335,56 грн. і тільки 189148,64 грн. за кредитами під будівництво об'єкту по вул. Українській. У якості доказів позивачем надано договори з установами банків на отримання кредитів, метою яких є поповнення обігових коштів або фіксування інших витрат, ніж витрат пов'язаних з будівництвом по вул. Українській.

Відповідно до акту перевірки, на підставі декларацій з податку на прибуток валові доходи за 9 місяців 2008 року позивачем задекларовані у сумі 4.113.161,0 грн.

За висновками перевірки позивач за цей період отримав доходи від виконання довготривалих контрактів у сумі 4.189.777,0 грн., тобто доходів від здійснення інших видів господарської діяльності не отримував. Зазначена обставина не спростована позивачем у ході слухання справи, а тому, виходячи зі змісту складу валових витрат, визначеному Законом № 334/94-ВР, витрати на сплату відсотків за користування кредитами банку у 2008 році пов'язані з користуванням кредитними коштами для будівництва об'єкту по по вул. Українській і підлягають включенню до складу розрахунку оціночного коефіцієнту та валових витрат або для потреб, які не пов'язанні з отриманням оподатковуваного доходу позивача та не включаються до розрахунку оціночного коефіцієнту та валових витрат позивача.

Позивач у ході слухання справи документально не підтвердив використання ним кредиту на потреби, що не пов'язані з фінансуванням будівництва по по вул. Українській, а тому включення відповідачем відсотків за користування кредитами банків до розрахунку оціночного коефіцієнту є правомірним, а відтак, - правомірним є визначення відповідачем розміру валового доходу від виконання довгострокових контрактів у інших, ніж вересень, податкових періодах 2008 року.

Неповне надання позивачем бухгалтерських та податкових документів не дозволило зробити належний висновок судово-бухгалтерській експертизі щодо включення до розрахунків маркетингових послуг та відсотків за користування кредитами банків.

Щодо визначення за наслідками перевірки зобов'язань з податку на додану вартість позивач вважає, що відповідач неправомірно не врахував до складу податкового кредиту податок на додану вартість сплачений ТОВ "Гармонія ЛТД" у сумі 1036060,0 грн. Податковий кредит позивачем підтверджено податковими накладними та платіжними дорученнями на перерахування ПДВ у складі вартості товару ТОВ "Гармонія ЛТД". Позивач стверджує, що податкові накладні та факт перерахування коштів ТОВ "Гармонія ЛТД" були відомі відповідачеві під час перевірки та неправомірно не враховані для визначення підсумкових зобов'язань за наслідками перевірки.

За наслідками перевірки за спірними податковими повідомленнями-рішеннями відповідачем донараховано ПДВ у сумі 606563,0 грн., а належна оцінка обставин формування податкового кредиту за відносинами позивача з ТОВ "Гармонія ЛТД" перекриває донараховані зобов'язання з цього податку.

Відповідно до Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного податного періоду складається з сум податку на додану вартість сплаченого постачальникам товарів (робіт, послуг) у зв'язку з придбанням таких товарів (робіт, послуг) для використання у власній господарській діяльності цього платника податку в межах оподатковуваних операцій та підтвердженими належним чином складеними податковими накладними.

Згідно із п.7. ж 5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій, або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Фактичні обставини справи свідчать про те, що у позивача у наявності були всі документи, які дозволяли йому сформувати податковий кредит по операціям з ТОВ "Гармонія ЛТД". Відповідно до наданих суду документів, право на податковий кредит позивач мав реалізувати у листопаді 2007 року на суму 166666,67 грн. у січні 2008 року на суму 166666,67 грн. у лютому 2008 року на суму 166666,67 грн. , у березні 2008 року на суму 12000,0 грн. у травні 2008 року на суму 54060,0 грн. у червні 2008 року на суму 178333,33грн. у липні 2008 року на суму 133333,33 грн. та у вересні 2008р. у сумі 158333,33 грн. Всі наведені періоди відносин позивача з ТОВ "Гармонія ЛТД" входять у перевірений відповідачем період діяльності позивача і могли бути враховані відповідачем при визначенні належних до сплати зобов'язань з ПДВ.

Позивач скористався своїм правом на податковий кредит по операціям з ТОВ "Гармонія ЛТД" під час складання декларації з ПДВ за лютий 2009 року, яка була надана позивачем податковому органу 19.03.2009 року. Крім того, відповідач, посилаючись на договір від 12.11.2007 р. № 12/11-07 про дольову участь в будівництві об'єкту, угоду про відступлення від прав на користь ТОВ "Гармонія ЛТД" та рахунок фактуру від 14.10.2008 р. № СФ-0000006 стверджує, що правовідносин, на підставі яких були перераховані кошти на адресу зазначеного ТОВ та виписані у подальшому податкові накладні, на час перевірки взагалі не існувало. Такі правовідносини були у 2007 році та скасовані укладенням у 2007 році угоди про відступленням прав на дольову участь у будівництві об'єкту на користь ТОВ "Гармонія ЛТД".

При проведенні судово-бухгалтерської експертизи експертом не доведено та не спростовано факт існування податкових накладних по відносинам з ТОВ "Гармонія ЛТД" на початок перевірки позивача. У висновку експертизи проведено розрахунок зобов'язань з ПДВ, які слід було б визначити відповідачем у випадку врахування спірних податкових накладних, а тому позивач реалізував своє право на податковий кредит по відносинах з ТОВ "Гармонія ЛТД" при отриманні належним чином складених податкових накладних, тобто у лютому 2009 року, питання про правомірність формування якого буде предметом дослідження наступних перевірок позивача.

Відповідно до пп..7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення, отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позивач для своєчасного отримання права на податковий кредит, зобов'язаний був вжити заходів щодо своєчасного отримання податкової накладної. Тобто, позивач, як платник податків, зобов'язаний був формувати податковий кредит на підставі податкових накладних, які були у наявності саме на час складання декларації з ПДВ, оскільки відповідно до п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Отримання податкових накладних у більш пізній період дозволяє позивачеві, з урахуванням строків давності, сформувати податковий кредит з урахуванням нових обставин та нових податкових документів.

Отже, позивач сам визначив дату виникнення права на податковий кредит по операціям з ТОВ "Гармонія ЛТД" у лютому 2009 року шляхом відображення у лютневій 2009 декларації з ПДВ.

Таким чином суд приходить до висновку про необхідність зменшення за спірними податковими повідомленнями-рішеннями зобов'язань за основним платежем з податку на прибуток за ІІІ квартал 2008 року на суму 8835,25 грн. та з податку на додану вартість за основним платежем за вересень 2008 року на 112611,0грн.

Відповідно до податкового законодавства України позивачеві було встановлено з податку на прибуток квартальний податковий період, а з ПДВ місячний податковий період.

За наслідками перевірки відповідачем було складено та вручено спірні податкові повідомлення-рішення 02.10.2009 р., тобто по зменшеним зобов'язанням з податку на прибуток підлягають скасуванню штрафні санкції у сумі 2650,58 грн.. (8835,25*10%*3) та з податку на додану вартість у сумі 56305,5 грн. (112611,0 грн. *50%).

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про часткову обґрунтованість даного позову та часткову наявність підстав для його задоволення.

Частиною 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Академія європейського бізнесу" та державної податкової інспекції у м. Херсоні -залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 червня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Академія європейського бізнесу" до державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкових повідомлень-рішень від 2 жовтня 2009 року № 0000882301/3 та № 0000892301/3 -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Ю.В. Яковлев/

/С.І.Жук/