Ухвала суду № 23882723, 29.03.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2012 р.Справа № 2а-13305/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2011р. по справі № 2а-13305/11/2070

за позовом Державного інституту по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості "Гипрококс"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними,

ВСТАНОВИЛА:

Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості "Гипрококс" (далі по справі - позивач) звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби (далі по справі - відповідач) в якому просив суд:

- визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 0000340818 від 27 вересня 2011 року, складене на підставі Акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 12.09.2011 р. № 1979/18-010/00188334 Державного інституту по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості, яким збільшено суму грошового зобов'язання Державного інституту по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості «Гипрококс»за платежем - податок на прибуток приватних підприємств 11020100 - триста п'ятдесят одна гривня 25 копійок;

- визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 000033018 від 27 вересня 2011 року, складене на підставі Акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 12.09.2011 р. № 1979/18-010/00188334 Державного інституту по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості, яким збільшено суму грошового зобов'язання Державного інституту по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості «Гипрококс»за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 14010100 на суму п'ятдесят шість гривень 25 копійок.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2011 року зазначений позов задоволено .

Скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові № 0000340818 від 27 вересня 2011 року та № 000033018 від 27 вересня 2011 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Закону України "Про податок на додану вартість ".

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що СДПІ ВПП у м. Харкові була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка інститут «Гипрококса» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 за період з 01.05.2008 року по 17.05.2011 року.

За результатами перевірки був складений акт № 1979/18-010/00188334 від 12.09.2011 року.

Перевіркою встановлено, що порушення позивачем: п.п. 7.4.1, 7.4.4 та 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» інститут «Гипрококс» зайво включено до складу податкового кредиту суми ПДВ з витрат по придбанню у ФОП ОСОБА_1 товарів на суму 45,0 грн., що призвело до заниження ПДВ у вересні 2010 року у розмірі 45,0 грн.; п.3.1 ст. З, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.1 ст. 5, п.п. 8.4.1, п. 8.4, 8.1.1, п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» завищено суму валових витрат та амортизаційні відрахування, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 281,0 грн.

На підставі вище зазначеного акту перевірки керівником СДПІ ВПП у м. Харкові були винесені податкові повідомлення-рішення №0000340818, №0000330818 від 27.09.2011р., на загальну суму 407,5 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою винесення оскаржених податкових повідомлень-рішень є твердження відповідача в акті перевірки, що на їх адресу листом СОГ СУ ПМ ДПА України від 18.05.2011р. № 8833/7/09-018 надіслано постанову про проведення документальної перевірки від 17.05.2011р. та надано копію акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 по взаємовідносинам з ТОВ «Оптдевайс» (код ЄДРПОУ 36900457) з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 05.01.2011р. від 14.02.2011 № 132/17-214/НОМЕР_2.

В Акті перевірки зазначено, що за період з 01.01.2010р. по 05.01.2011р. ФОП ОСОБА_1 мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Оптдевайс».

Перевіркою ТОВ «Оптдевайс» встановлено відсутність поставок товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків в зв'язку з тим, що відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 203, ч. 1, 4.2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України правочини, проведені ТОВ «Оптдевайс» мають ознаки нікчемності та є нікчемними. Правочини укладені з контрагентами порушують публічний порядок, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. У ТОВ «Оптдевайс» відсутні база і об'єкт оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість. Укладені угоди з контрагентами містять фіктивний характер.

Перевіркою ФОП ОСОБА_1 встановлено, що товар (послуги), нібито придбаний у ТОВ «Оптдевайс» реалізовано у вересні 2010р. підприємствам-покупцям у т.ч. Державному інституту по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості (Гипрококс).

В ході перевірки ФОП ОСОБА_1 не виявлено документів, по яких відбувався би рух товарів від продавця (постачальника) до перевізника, покупця, а також документів, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження товарів, не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням до перевірки) актів приймання-передачі товару, документів, що засвідчують транспортування.

Актом зазначено, що в ході проведення перевірки з'ясовано, що операції із придбання та реалізації мали не товарний характер, так як у ході перевірки не надано документів підтверджуючих факти здійснення доставки товару (товарно-транспортні накладні, акти приймання товарів).

Актом встановлено, що у ФОП ОСОБА_1 відсутні трудові ресурси, які необхідно задіяти у прийманні продукції від постачальника та відвантаження її покупцю. Умови зберігання продукції також відсутні.

Перевіркою ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення ч.1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФО-П ОСОБА_1 з постачальником ТОВ «Оптдевайс» та покупцями; нікчемність угод з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Оптдевайс» за вересень 2010р., нікчемність угод по реалізації товарів (робіт, послуг) за вересень 2010р.

Між тим, колегія суддів не погоджується з позицією відповідача з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Державним інститутом по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості «Гипрококс» та ФОП ОСОБА_1 в вересені 2010 року була укладена угода № 11/1Г від 11 січня 2010 року .

У вересні 2010 року ФОП ОСОБА_1 було поставлено наступні товари: візитки, стенди на підставі накладної № 208 від 30 серпня 2010 року загальною вартістю 3522 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять дві гривні), у тому числі ПДВ 587 грн.

Колегія суддів зазначає, що факт отримання товарів, розрахунку за отриманий товар від ФОП ОСОБА_1 та використання у власній господарській діяльності позивачем, відповідачем не заперечується та підтверджується матеріалами справи, а саме: передача зазначених товарів підтверджується приходним ордером № 701 від 30 вересня 2010 року, за яким було передано стенд, у кількості 2 шт. на суму 2892 грн., актом приймання-передачі основних засобів № 678 від 30.09.2010 року, згідно якого проведено огляд стенда на 6 карманів, що переданий в експлуатацію від СПДФО ОСОБА_2 за підписом голови та членів комісії з відміткою бухгалтерії про відкриття картки або переміщення об'єкта та інвентарною карткою обліку основних засобів від 30.09.2010 року, вимогою № 677 від 30.09. 2010 року на стенд на 3 кармани сумою 860 грн.

Також податковими накладними № 302 від 09.09.2010 року на поставку товарів візитки двосторонні два комплекти та візитки ш/тр один комплект на загальну вартість 630 грн., у тому числі ПДВ 105 грн. та податковою накладною від 14.09.2010 року № 304 та поставку стенду на 6 карманів та стенду на 3 кармани загальною вартістю 2892 грн., у тому числі ПДВ 482 грн. та банківськими виписками від 09.09.2010 р. № 2660 - передплата за візитки згідно з рахунком № 162 на суму 630 та від 14.09.2010 року № 2723 - передплата за стенди згідно рахунку № 187 від 14.09.2010 року на суму 2892 грн.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що згідно положень ст.. 72 КАС України обставини, встановлені рішенням по адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно рішення Господарського суду Харківської області від 04.10.2011 року по справі № 5023/7655/11 за позовом ФОП ОСОБА_1 до Державного інституту по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості «Гипрококс», яке набуло законної сили, встановлено, що договір № 1/2 Г від 18.01.2006 p., додаткова угода № 1 від 24.12.2006 р. та додаткова угода № 2 від 24.12.2007 р. до нього та договір № 11/1 Г від 11.01.2010 р. виконані в повному обсязі що підтверджується накладними, приходними ордерами, актами прийому-передачі, актами виконаних робіт, податковими накладними та картками складського обліку матеріалів, копії яких містяться в матеріалах справи.

Договір № 1/2 Г від 18.01.2006 p., додаткова угода № 1 від 24.12.2006p., додаткова, угода № 2 від 24.12.2007 р. до нього та договір № 11/1 Г від 11.01.2010 р. виконуються належним чином відповідно до закону, інших правових актів та самих договорів, що свідчить про їх товарність та спрямованість на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені.

Отже, під час укладання договорів, сторони обумовили усі істотні умови договорів, а саме умову про предмет, ціну та строк. Зміст договорів не суперечить чинному законодавству та інтересам держави та суспільства, його моральним засадам.

З огляду на викладене, дійсність договору № 11/1 Г від 11.01.2010 р., укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_1, не потребує доведенню у відповідності до положень ст.. 72 КАС України, оскільки дійсність його встановлено рішенням Господарського суду Харківської області від 04.10.2011 року.

Що стосується посилання відповідача на акт перевірки ФОП ОСОБА_1 від 14.02.2011 № 132/17-214/НОМЕР_2. яким встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у зв'язку з тим, що відсутні трудові ресурси, які необхідно задіяти у прийманні продукції від постачальника та відвантаження її покупцю, то вказані посилання відповідача є необґрунтованими оскільки у відповідності до вимог ст. 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, а відсутність трудових резервів тощо не вказує на факт нікчемності укладених між позивачем та ФОП ОСОБА_1 правочинів.

Крім того, ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню.

На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що згідно п.83.1 ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключено; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Колегія суддів зазначає, що викладені в акті судження відповідача в акті перевірки не ґрунтуються на жодному з визначених ст. 83 Податкового кодексу України джерел.

Так, підприємство вважається створеним з дня його державної реєстрації, ст. 6 Закону України «Про підприємства в Україні». Ліквідація підприємства вважається завершеною з моменту виключення його з державного реєстру України.

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Згідно ст. 91 ЦК України Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як вбачається з матеріалів справи, на час укладення угоди між позивачем та ФОП ОСОБА_1, останній знаходився в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , а також є платником податку на додану вартість.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, мовлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з і придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Підпунктом 7.2.4 п.7.2 ст.7 вказаного Закону визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ.

Отже виходячи з вище викладеного колегія суддів приходить до висновку, що податкові накладні, які виписані ФОП ОСОБА_1 на виконання договору є чинними, оскільки ФОП ОСОБА_1 на час виконання угод був платниками ПДВ, а отже мав право видавати вище зазначені податкові накладні.

Виходячи з вище викладеного колегія суддів приходить до висновку, що оскаржене податкове повідомлення-рішення № 0000340818 від 27 вересня 2011 року та № 000033018 від 27 вересня 2011 року винесено Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові з порушення норм чинного законодавства України.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2011р. по справі № 2а-13305/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Гуцал М.І.Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.