Ухвала суду № 23880881, 08.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2012 р.Справа № 2а-10796/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2011р. по справі № 2а-10796/11/2070

за позовом Приватного підприємства " Харківбудсервіс-5"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомленя-рішеня,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2011 року Приватне підприємство "Харківбудсервіс-5" звернулося до суду із позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення: № 0000912302 від 15.03.2011 року стосовно донарахувань з податку на прибуток на загальну суму у розмірі 46173,00 грн. (за основним платежем - 36938,00 грн., штрафна санкція - 9235,00 грн.) і № 0000922302 від 15.03.2011 року стосовно донарахувань з податку на додану вартість у розмірі 36938,00 грн. (за основним платежем - 29550,00 грн., штрафна санкція - 7388,00 грн.)

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 12.10.2011 року позов задовольнив, скасував скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова № 0000912302 від 15.03.2011 року, № 0000922302 від 15.03.2011 року.

ДПІ у Київському районі м. Харкова подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування скарги зазначила, що позивачем допущено завищення сум валових витрат з огляду на ненадання до перевірки обов'язкових до застосування єдиних первинних транспортних документів, а саме подорожніх листів вантажного автомобіля, талонів замовника, що не дає можливості здійснити зв'язок понесених витрат з веденням господарської діяльності підприємства.

У відповідності до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, у період з 31.01.2011 року по 19.02.2011 року ДПІ у Київському районі м. Харкова проведено планову виїзну перевірку Приватного підприємства "Харківбудсервіс-5"з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 10.12.2009 року по 30.09.2010 року.

За результатом перевірки складений акт № 595/23-5/36817708 від 25.02.2011 року, яким зафіксовано завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників "витрати на придбання товарів (робіт, послуг)"всього у сумі 147750 грн., у тому числі за 2 квартал 2010 року в сумі 64250 грн., за 3 квартал 2010 року в сумі 83500 грн., внаслідок включення до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ вартості послуг з експлуатації автомобільного крану та автомобільного самоскиду без надання до перевірки обов'язкових до застосування єдиних первинних транспортних документів (подорожніх листів вантажного автомобіля, талонів замовника), що не дає можливості здійснити зв'язок понесених витрат з веденням господарської діяльності підприємства, наданих наступними суб'єктами господарювання.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова винесені податкові повідомлення-рішення № 0000912302 від 15.03.2011 року стосовно донарахувань з податку на прибуток на загальну суму у розмірі 46173,00 грн. (за основним платежем - 36938,00 грн., штрафна санкція - 9235,00 грн.) і № 0000922302 від 15.03.2011 року стосовно донарахувань з податку на додану вартість у розмірі 36938,00 грн. (за основним платежем - 29550,00 грн., штрафна санкція - 7388,00 грн.)

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова винесені на підставі хибних висновків щодо завищення позивачем сум валових витрат, та відповідно сум податкового кредиту у перевіряємий період.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог ПП "Харківбудсервіс-5"з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР (надалі - Закон) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вбачається із акту перевірки, податковий орган дійшов висновку про неможливість встановлення зв"язку з господарською діяльністю позивача понесених ним витрат від операції з ТОВ "Променергострой Україна", підтверджених актами виконаних робіт № 1 за квітень 2010 р. на суму 4750 грн., № 2 за квітень 2010 р. на суму 12000 грн., № б/н від 31.05.2010 р. на суму 22000 грн., № б/н від 30.06.2010 р. на суму 25500 грн., № б/н від 16.07.2010 р. на суму 14250 грн., № б/н від 30.07.2010 р. на суму 12250 грн., № б/н від 31.08.2010 р. на суму 6000 грн., № б/н від 31.08.2010 р. на суму 21000 грн, № б/н від 30.09.2010 р. на суму 17500 грн.; від операцій з ТОВ "Механізований будівельний центр" за актом виконаних робіт № б/н від 30.07.2010 р. на суму 1500 грн.; від операцій з ПП "ХССМ-7"за актом виконаних робіт № б/н від 31.08.2010 р. на суму 11000 грн.

З акту перевірки також вбачається, що до такого висновку податковий орган дійшов на тій підставі, що позивачем не були надані до перевірки подорожні листи вантажного автомобіля та талони замовника.

Колегія суддів вважає зазначені висновки хибними з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що основним видом господарської діяльності позивача у перевіряємий період є продаж будматеріалів (цеглина, фундаментні блоки, плити перекриттів, стінні блоки, щебінь, пісок і ін.).

У відповідності до угод купівлі-продажу, укладених позивачем, на продавця покладено обов'язок з доставки і розвантаження товару, та оскільки свого транспорту на балансі підприємство не має, виникає необхідність по залученню сторонніх організацій по наданню послуг: по доставці товару і навантажувально-розвантажувальних робіт покупцеві, вартість яких враховується при формуванні ціни товару.

Так, в зазначений період, позивачем за договором купівлі - продажу № 1/2010/12 від 01.04.2010 р. на адресу ТОВ "Інтербуд" був відвантажений товар: цеглина силікатна, за договором купівлі - продажу № 2/2010/13 від 01.04.2010 р. - плити перекриття.

З цією метою позивачем залучені послуги ТОВ "Променергострой Україна", ТОВ "Механізований будівельний центр", ПП "ХССМ-7" з доставки і розвантаження товару, вартість яких була врахована в ціні товару. На розрахунковий рахунок підприємства була отримана передоплата за товар з урахуванням доставки і розвантаження, про що свідчать надані позивачем копії банківських виписок. На підставі оплати був відвантажений товар, про що свідчать надані позивачем копії видаткових накладних.

А також здійснена доставка і розвантаження товару, про що свідчать надані для огляду в судовому засіданні та долучені до матеріалів справи, акти виконаних робіт з доданням довідок про виконані роботи (послуги) (ф. № ЕБМ-7), талони замовника, змінні рапорти про роботу машин і механізмів, дата яких співпадає з датами відвантаження товару у видаткових накладних.

Таким чином, придбання позивачем послуг з експлуатації автомобільного крану та автомобільного самоскиду підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, наданими позивачем для перевірки (в т. ч. договорами на роботу будівельних машин і механізмів, талонами замовника та змінними рапортами про роботу машин, актами виконаних робіт, які підтверджують надання послуг; банківськими виписками (платіжними дорученнями) та податковими накладними, що підтверджує зв'язок понесених витрат з веденням господарської діяльності підприємства.

Отже, є необґрунтованим висновок податкового органу щодо порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.п. 5.3.9 п.5.3, п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" внаслідок вчинення господарських операцій з ТОВ "Променергострой Україна", ТОВ "Механізований будівельний центр", ПП "ХССМ-7" .

Колегія суддів не погоджується з твердженням суду першої інстанції, що автокран і автосамоскид не відносяться до вантажних автомобілів, у зв'язку з чим на них не поширюється дія наказу Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.95 № 488/346 "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" щодо підтвердження транспортних послуг товарно-транспортними накладними та подорожніми листами.

Таке твердження суд першої інстанції обґрунтував даними Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка згідно преамбули Закону України "Про митний тариф України" є Товарною номенклатурою Митного тарифу України, тобто переліком ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України, отже спірних питань не врегульовує.

Однак, колегія суддів додатково зазначає, що наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.95 № 488/346 "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" не передбачено зберігання подорожніх листів у замовника послуг. Вони повинні знаходиться у водія транспортного засобу під час надання послуг, а після цього зберігатися у суб'єкта господарювання якому належить цей транспортний засіб. У зв"язку з цим, відсутність у позивача подорожніх листів не може бути свідченням порушення ним податкового законодавства.

За таких обставин, колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2011 року - без змін.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2011р. по справі № 2а-10796/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Катунов В.В. Бершов Г.Є.