Вирок № 23878583, 28.04.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 1-210/2012p.

В И Р О К

Іменем України

28 квітня 2012 року Солом'янський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Мартинова Є.О.,

при секретарі Моргушко Л.В.,

з участю прокурорів Афєнкіної Н.М., Ладного І.О.,

потерпілого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Дніпродзержиснька, громадянина України, цигана, з середньою освітою, вдівця, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого: АДРЕСА_2, раніше судимого та засудженого 27 листопада 2007 року вироком Золочевського районного суду Харківської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі, звільненого з іспитовим строком 1 рік, 16 грудня 2009 року вироком Ічнянського районного суду Чернігівської області за ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України до 2 років позбавлення волі, звільненого з іспитовим строком 1 рік, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України; ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця Одеської області, міста Кілії, громадянина України, українця, освіти середньої-спеціальної, неодруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого та засудженого 16 грудня 2010 року вироком Залізничного районного суду міста Сімферополя АРК за ч. 1 ст. 185 КК України до 2 місяців арешту, звільненого 24 грудня 2010 року, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ст. 353 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

24 лютого 2011 року, приблизно о 18 годині 20 хвилин у ОСОБА_4, що мав не зняту та не погашену судимість за злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, та ОСОБА_3, які перебували в залі очікування № 3 Центрального вокзалу станції Київ-Пасажирський, що розташований в Солом'янському районі міста Києва, виник протиправний умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном. Помітивши біля виходу із вказаної зали громадянина ОСОБА_5, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, вступивши між собою в злочинну змову та розподіливши між собою злочинні ролі, вони вирішили протиправно привласнити майно останнього.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, ОСОБА_4, діючи з корисливих мотивів, повторно, за попередньою змовою та в групі з ОСОБА_3, підійшли до ОСОБА_5 При цьому ОСОБА_4, з метою створення у потеплілого уяви, що він є працівником правоохоронного органу, маючи ціль полегшити реалізацію злочинного умислу, спрямованого на протиправне заволодіння чужим майном, самовільно, без попередньої домовленості з ОСОБА_3, присвоївши собі владні повноваження, представився працівником міліції, тим самим ввівши в оману ОСОБА_5, який дійсно сприйняв його за працівника міліції та запропонував останньому пройти разом з ними до переходу на 5 колію Центрального вокзалу, який розташований в Західному підземному переході, що біля станції Метро «Вокзальна». Підкорившись на його думку законним вимогам представника влади, ОСОБА_5 пройшов із ними до вказаного переходу.

Перебуваючи на площадці сходів, які ведуть із Західного підземного переходу на платформу № 5 Центрального залізничного вокзалу станції Київ-Пасажирський, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_3, доводячи свій злочинний умисел, спрямований на пограбування ОСОБА_5 до кінця, затисли з обох сторін останнього, внаслідок чого, ОСОБА_3 рукою витяг з кишені штанів потерпілого гроші в сумі 600 гривень, після чого вони вдвох залишили місце вчинення злочину. Викрадені гроші вони розподілили між собою та розпорядилися ними кожен на власний розсуд. Своїми протиправними діями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спричинили ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 600 гривень.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, 2 березня 2011 року, приблизно о 19 годині 30 хвилин, ОСОБА_3, перебуваючи біля кафе, що розташоване в залі очікування № 4 Центрального вокзалу станції Київ-Пасажирський, що в Солом'янському районі міста Києва, побачив раніше незнайомого йому громадянина ОСОБА_1, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, та в нього виник злочинний умисел, спрямований на повторне відкрите викрадення чужого майна, а саме особистого майна громадянина ОСОБА_1

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, перебуваючи біля виходу із зали очікування № 4 Центрального вокзалу станції Київ-Пасажирський, ОСОБА_3, діючи повторно та відкрито, побачивши, що ОСОБА_1 вронив гаманця на підлогу, підійшов до цього місця та, схопивши гаманець, вартістю 100 гривень, в якому перебувало 97 гривень та 500 доларів США, що згідно довідки Національного банку України становить 3 968, 65 гривень, та таким чином викравши його, втік з місця вчинення злочину. Викраденим ОСОБА_3 розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_1 матеріальної шкоди на загальну суму 4 165, 65 грн.

Такі дії ОСОБА_3 органом досудового слідства були кваліфіковані за ознаками складу злочинів передбачених ч. 2 ст.186 КК України.

Дії ОСОБА_4 органом досудового слідства були кваліфіковані за ознаками складу злочинів передбачених ч. 2 ст.186, ст. 353 КК України.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину в інкримінованих йому злочинах, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України визнав у повному обсязі, повністю підтвердивши, що він при вказаних у обвинуваченні та в описовій частині цього вироку фактичних обставинах вчинив протиправні діяння, та суду показав, що 24 лютого 2011 року, приблизно о 18 годині 00 хвили, він перебував на території Центрального вокзалу станції Київ-Пасажирський, а саме в залі очікування № 4 у власних справах та побачив раніше наглядно знайомого хлопця, якого звати ОСОБА_4, як пізніше дізнався - ОСОБА_4. Вони підійшли один до одного та почали розмовляти. ОСОБА_4 був одягнутий у куртку чорного кольору, із шевроном на руці, який був схожий на шеврон транспортної міліції із зображенням водного та залізничного транспорту та спортивні чорні штани. В ході розмови хтось з них, хто саме він точно не згадає, але здається ОСОБА_4 запропонував пограбувати чоловіка, якого як він сказав покаже пізніше. Оскільки у ОСОБА_3 на той час не було грошей, він погодився на вказану пропозицію. Тоді вони вдвох прийшли до залу очікування № 3 Центрального вокзалу, та ОСОБА_4 вказав на чоловіка, який стояв біля виходу із зали та обперся плечем об стіну, як пізніше дізнався -ОСОБА_5 Після цього вони підійшли до останнього, ОСОБА_4 підійшов першим та почав з ним про щось розмовляти. ОСОБА_3 при цьому стояв позаду ОСОБА_4 Потім вони у трьох вийшли до перону першої колії Центрального вокзалу станції Київ-Пасажирський. Після цього ОСОБА_5 почав казати, що йому треба поспішати на потяг до Луганську на 5 колію Центрального вокзалу, та ОСОБА_4 сказав, що вони його зараз проведуть до посадочної платформи. Чоловік почав відмовлятися, казав що дійде сам, але ОСОБА_4 сказав, що вони його проведуть все одно. Тоді вони усі разом пішли до західного підземного переходу зі сторони першої колії Центрального вокзалу станції Київ-Пасажирський. Коли вони увійшли до підземного переходу, то пішли до виходу на 5 колію. Коли вони зайшли на сходи, та почали підніматися, то зупинилися на площадці, яка розташована між посадочною платформою та підземним переходом. В цей час, він із ОСОБА_4 затисли ОСОБА_5 з обох боків, трохи штовхаючи його, та в цей момент, ОСОБА_3 своєю правою рукою витяг у даного чоловіка з кишені штанів 600 гривень, які були у поліетиленовому пакеті та, тримаючи їх в руках, почав втікати до підземного переходу. ОСОБА_4 побіг за ним, а ОСОБА_5 залишився. Коли вони втікали із ОСОБА_4, то забігли до приміщення туалетів, які розташовані неподалік залу очікування № 4 Центрального вокзалу де він розгорнув викрадені гроші та порахував їх. Грошей виявилося 600 гривень, купюрами номіналом по 100 та 20 гривень. Тоді вони поділили кошти між собою, після чого розійшлися кожен по своїх справах. Після цього він один чи два рази бачив ОСОБА_4 на Центральному вокзалі станції Київ-Пасажирський, коли купував квитки до Миколаєва. Викрадені гроші він всі витратив на лікування та продукти харчування для свої неповнолітніх дітей.

Крім того 2 березня 2011 року, приблизно о 18 годині 50 хвилин він приїхав до вокзалу станції Київ-Пасажирський з метою знайти свою знайому, та придбати квитки на потяг до Миколаєва. Він перебував в залі очікування № 4, сів на сидіння та чекав. Також, біля торгівельного кіоску, що навпроти виходу із залу очікування за столиком побачив раніше невідомих чоловіків. Як згодом стало відомо ОСОБА_6 та ОСОБА_1 Вони спілкувалися між собою та розпивали спиртні напої. ОСОБА_1, був п'яний, що було видно по його поведінці. У нього під час вживання спиртних напоїв випали гроші, здається долари США, а ОСОБА_6 їх підняв та повернув ОСОБА_1 Тоді він зрозумів, що у останнього можна щось викрасти. Він спостерігав за ними. Вони приблизно пів години розпивали спиртні напої, після чого ОСОБА_1 давав гроші ОСОБА_6, щоб той придбав ще горілки, але він відмовився, можливо через те, що і так був п'яний. В зв'язку з цим вони трохи посварилися, але потім знову нормально спілкувались. Він весь час сидів неподалік, приблизно метрів 10 від них. Потім, вони разом почали відходити від столика, та пройшли до виходу із залу очікування. Він пішов за ними. Коли вони перебували неподалік виходу із залу, то направились до виходу на посадочну платформу № 1, та саме в цей час у ОСОБА_1 з кишені випав його гаманець. Тоді він відразу підійшов до гаманця та підняв його з підлоги. Саме в цей час, коли він підняв гаманець та почав швидко йти до виходу з вокзалу, його побачив ОСОБА_6, який був поряд із ОСОБА_1 та почав кричати, щоб він зупинився та повернув гаманець. Після цього він почав втікати до виходу. Коли він вибіг на вулицю, то почав бігти в сторону ТЦ «Полісся», понад парканом. Він пробіг десь метрів 30-40 та відчув, що ОСОБА_6 його наздогнав та схопив за куртку в районі плеча. Тоді він обернувся, а ОСОБА_6 його продовжував тримати. Коли ОСОБА_6 його тримав, він продовжував намагатись вирватись, а ОСОБА_6 почав голосно кричати що він затримав злодія, та, побачивши працівників міліції біля виходу з Центральному вокзалі почав кликати їх на допомогу. Після цього викрадений гаманець, який він навіть не відчиняв, він кинув під автомобіль, який був запаркований біля металевого паркану навпроти ТЦ «Полісся». Коли прийшли працівники міліції, то ОСОБА_6 його передав їм, та на нього надягли наручники і він повідомив, що викрав гаманець у ОСОБА_1 Тоді працівник міліції пішов шукати ОСОБА_1, а він із іншим міліціонером залишилися чекати на слідчо-оперативну групу. Через хвилин 10 прийшов працівник міліції із ОСОБА_1, та він почав казати на ОСОБА_3, що це він викрав його гаманець, але потім почав казати і на ОСОБА_6, що той також вчинив злочин разом з ОСОБА_3 Його це дуже здивувало, оскільки ОСОБА_6 він бачив вперше в житті. Після цього коли вони усі йшли до чергової частини, ОСОБА_1 все ж таки визначився та знову повідомив, що це саме ОСОБА_3 викрав у нього гаманець та вибачився перед ОСОБА_6 Викрадений гаманець був вилучений з під автомобіля в ході огляду.

У судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що він щиро розкаявся у вчиненому, повідомив, що у повному обсязі відшкодував заподіяну потерпілому ОСОБА_5 та потерпілому ОСОБА_1 шкоду, просив суд не призначати покарання, пов'язане з позбавленням волі. Просить врахувати, що його дружина померла і в нього на утриманні перебуває 8 неповнолітніх дітей.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину в інкримінованих йому злочинах, передбачених ч. 2 ст. 186, ст. 353 КК України визнав у повному обсязі, повністю підтвердивши, що він при вказаних у обвинуваченні та в описовій частині цього вироку фактичних обставинах вчинив протиправні діяння, та суду показав, що 24 лютого 2011 року близько 18 години 00 хвилин, він перебував в залі очікування № 4 вокзалу станції Київ-Пасажирський, коли до нього підійшов ОСОБА_3, з яким вони розговорились, та вирішили разом з ним пограбувати п'яного чоловіка, оскільки у нього на лівому рукаві куртки знаходився шеврон з надписом «ОРИОН-ЮГ ОХРАННОЕ АГЕНСВО ОДЕССА»та малюнком, у вигляді потяга, пароплава та літака, який ззовні схожий на шеврон працівників транспортної міліції, що полегшувало вчинення пограбування. Тоді ОСОБА_3 повідомив, що п'яного чоловіка він серед пасажирів вже підібрав та повів його до залу очікування № 3, де підійшли до незнайомого чоловіка, який стояв впершись на до стіни, і ОСОБА_4 представився працівником міліції та наказав чоловіку ОСОБА_5 надати документи, що той і зробив, але після цього він все одно повідомив, що необхідно пройти до відділення міліції. Так вони втрьох пішли на перон колії № 1, ОСОБА_3 попереду чоловіка, а він позаду. Далі чоловік почав говорити, що йому необхідно йти на потяг на колію № 5 і ОСОБА_8 запропонував його провести, при цьому ОСОБА_4 зрозумів, що той хоче забрати у чоловіка гроші. Коли вони піднімалися з підземного переходу, який знаходиться біля станції метро «Вокзальна», по сходах на площадку, то ОСОБА_3 штовхнув чоловіка в його бік, а ОСОБА_4 штовхнув його зворотньо на нього і в момент, коли чоловік зіткнувся з ОСОБА_3, він побачив як останній щось витягнув у чоловіка з кишені штанів. Після чого ОСОБА_3 відразу побіг назад по переходу в бік станції метро «Вокзальна», а ОСОБА_4 зрозумівши, що той ще щось забрав, побіг за ним, при цьому чув, що чоловік в слід щось кричав. Коли вони з ОСОБА_3 зайшли в зал № 4 залізничного вокзалу, то розподілили між собою викрадене. Гроші, він витратив на власні потреби.

У судовому засіданні ОСОБА_4 пояснив, що він щиро розкаявся у вчиненому, став на шлях виправлення, просив суд не призначати покарання, пов'язане з позбавленням волі.

Крім повного визнання своєї вини підсудними ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в інкримінованих їм злочинах, їх вина повністю підтверджується наступними, отриманими та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

По епізоду відкритого викрадення майна ОСОБА_5:

Оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_5, з яких вбачається, що 24 лютого 2011 року, приблизно о 17 годині 00 хвилин він прибув на залізничний вокзал станції Київ-Пасажирський з метою проїзду до міста Краматорська, на потягу № 20 сполученням Київ-Луганськ у вагоні № 22, місце 6. Даний потяг мав відправлятися 0 18 год. 40 хв. Прибувши на вокзал він пішов до залу очікування № 3 Центрального вокзалу ст. Київ-Пасажирський з метою почекати на потяг. Коли він зайшов до залу очікування то вільних місць не знайшов, всі були зайняті. Тоді він підійшов та став понад стінкою ліворуч від дверей у даний зал. Він простояв приблизно 10 хвилин, після чого до нього підійшли двоє раніше невідомих громадянина, перший віком приблизно 27 років, невисокого зросту, середньої тілобудови, був у шапці, одягнутий у камуфляжну куртку чорного кольору із шевроном охоронного агентства -ОСОБА_4 Другий чоловік віком приблизно 26 років, невисокого зросту, середньої тілобудови, в кепці, одягнений в куртку коричневого кольору, штани темного кольору -ОСОБА_3. Коли вони підійшли до нього, то один з них представився працівником міліції, хто саме він зараз пригадати не може, але розмовляв він по російські. Даний чоловік також наказав показати свої документи, на що він показав свій паспорт та квиток на потяг. Потім вони сказали, що необхідно пройти до відділення міліції, на що він погодився. Після того, як вони вийшли із залу очікування то один з них, запропонував віддати їм гроші в сумі 20 гривень, та вони покинуть його. Він дав їм вказану суму, але вони сказали, що все одно проводять його до потягу на платформу № 5. Він від їх послуг відмовлявся, але вони, морально тиснувши на нього, все казали, щоб він йшов із ними до вказаної посадочної платформи. Вони пішли до західного підземного переходу, що біля ст. Метро Вокзальна, зі сторони першої колії Центрального вокзалу ст. Київ - Пасажирський, при цьому один з них йшов попереду, другий позаду. Коли вони піднялися із підземного переходу на площадку, яка розміщена між посадочною платформою та підземним переходом, між сходами, то вони у двох прижали його до стінки та один з них засунув свою року до кишені брюк та витяг гроші в сумі 600 гривень, більше нічого у нього не забрали. Тоді він почав кричати, щоб вони віддали гроші, а вони у двох в свою чергу швидко побігли назад до підземного переходу. Тоді він побіг за ними, але коли забіг до підземного переходу то їх вже не бачив серед людей. Після цього, він пішов на потяг до Луганську, сів на своє місце та зателефонував у міліції за номером «102»та повідомив про вчинення пограбування. Цивільний позов по справі він заявляти відмовився. (т. 1 а.с. 30-31)

В судове засіданні потерпілий ОСОБА_5 не з'явився, але надіслав до суду заяву, відповідно до якої у повному обсязі підтримує показання дані ним під час досудового слідства, просить справу розглянути у його відсутність. В заяві зокрема потерпілий зазначає, що ОСОБА_3 відшкодував заподіяну йому злочином шкоду, добровільно сплативши 600 гривень.

Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 2 березня 2011 року, в перебігу проведення якого, потерпілий ОСОБА_5 серед пред'явлених осіб впізнав ОСОБА_4 як особу, що його пограбувала разом із ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 78-79)

Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 2 березня 2011 року, в перебігу проведення якого, підозрюваний ОСОБА_4 на місті відтворив обстановку та обставини вчинення ним разом із ОСОБА_3 пограбування ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 82-83)

Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 2 березня 2011 року, в перебігу проведення якого, підозрюваний ОСОБА_3 на місті відтворив обстановку та обставини вчинення ним разом із ОСОБА_4 пограбування ОСОБА_5 (т.1 а.с. 86-87)

Протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 від 2 березня 2011 року, в перебігу проведення якої, кожен з її учасників повністю підтвердив раніше надані показання. (т.1 а.с. 90-92)

Протоколом очної ставки між обвинуваченим ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 від 12 березня 2011 року, в перебігу проведення якої, кожен з учасників слідчої дії повністю підтвердив раніше надані показання. (т.1 а.с. 93-94)

Протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 від 13.04.2011 року -в ході проведення якої, кожен з учасників слідчої дії повністю підтвердив раніше надані показання. (т.1 а.с. 95-97)

Явкою з повинною ОСОБА_3 від 3 березня 2011 року згідно якої, він добровільно зізнався у вчиненні злочину щодо ОСОБА_5 (т.1 а.с. 24)

По епізоду відкритого викрадення майна ОСОБА_1 вина підсудного ОСОБА_3 також доведена:

Показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_1, який, підтримавши свої показання дані ним під час досудового слідства, суду повідомив, що 2 березня 2011 року, приблизно о 19 годині 00 хвилин від приїхав на залізничний вокзал ст. Київ-Пасажирський з метою придбання квитка на потяг до міста Севастополя. Перебуваючи в залі очікування № 4 Центрального вокзалу ст. Київ-Пасажирський він придбав квиток на потяг, та коли відходив від каси до нього підійшов раніше невідомий чоловік, як пізніше він дізнався -ОСОБА_6, який запропонував йому забрати свою здачу в сумі 3 гривні. Тоді він вирішив випити разом із даним чоловіком горілки. Вони підійшли до кафе, яке розташоване в залі очікування № 4 навпроти виходу. У даному кафе ОСОБА_1 придбав для хлопця 100 грамів, для себе 50 грамів горілки, після чого вони почали спілкуватися за столиком та розпивати спиртні напої. Хлопець повідомив, що він родом з АРК та перебуває в Києві в пошуках роботи. Під час розмови, до них підбіг незнайомий йому чоловік, одягнутий в коротку куртку сірого кольору, світлі штани та з кепкою на голові та заламав йому руки за спину, внаслідок чого у нього з внутрішньої кишені пальто випали гроші в розмірі 500 доларів США та гаманець із грошима в сумі 97 гривень. Після цього разом із ОСОБА_6, з яким він пив пиво, вони вдвох забрали з підлоги гроші та почали разом втікати із залу очікування. Коли вони почали втікати, то ОСОБА_1 почав кликати на допомогу, та до нього підійшов ще один чоловік з яким вони пішли до чергової частини та на посадочній платформі № 1, де їх зустрів міліціонер та провів до чергової частини де потерпілий написав заяву про злочин. Потерпілий в суді зокрема повідомив, що заподіяна шкода ОСОБА_3 йому відшкодована у повному обсязі, будь-яких претензій матеріального чи іншого характеру він не має. Від поданого цивільного позову відмовляється.

Показання потерпілого ОСОБА_1 в тій частині, що ОСОБА_3 викрав його майно спільно з громадянином ОСОБА_6 суд сприймає критично і не покладає в основу даного вироку, оскільки вважає їх надуманими, побудованими на припущеннях та такими, що спростовуються в цій частині іншими, зібраними у справі доказами, наведеними у цьому вироку, а саме показаннями підсудного ОСОБА_3, показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_6 ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13

Оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_9, який, будучи допитаний під час досудового слідства пояснив, що 2 березня 2011 року, у вечірній, що час доби він перебував на робочому місті, охороняв громадський порядок. Його пост був як раз навпроти ТЦ «Полісся», біля підземного переходу до вулиці Урицького в місті Києві. Саме в цей час він побачив раніше невідомого громадянина циганської зовнішності, невисокого зросту, міцної статури, волосся коротке із залисинами, який біг вздовж Центрального вокзалу, понад парканом в сторону ТЦ «Полісся»та тоді до нього із заду підбіг раніше невідомий йому чоловік, середнього зросту, худорлявої тілобудови, волосся світле - ОСОБА_6 та схопив його за одяг в межах плеча та почав тримати, щоб той не втік. Також він коли тримав даного цигана почав кричати на допомогу працівникам міліції, які були біля входу у Центральний вокзал ст. Київ-Пасажирський. Все це відбувалося приблизно на відстані 30 метрів від нього. Коли працівники патрульної служби підходили до даних чоловіків, то чоловік циганської зовнішності хотів вирватись від іншого чоловіка, та саме в цей час рукою кинув під автомобіль, який був запаркований біля металевого паркану, якийсь предмет, який саме він тоді не роздивився. Коли прийшли працівники патрульної служби, то вони надягли на нього наручники. Через декілька хвилин до нього звернувся працівник міліції з метою залучити в якості понятого при проведенні огляду місця події. Він погодився та пройшов до того місця, де все це трапилось. Також вони запросили ще одного понятого, охоронця «ТСК». При огляді був також присутній і той чоловік, який зловив цигана, та саме він повідомив, що той кинув викрадений гаманець під автомобіль. При проведенні огляду місця події з під запаркованого автомобіля був вилучений гаманець чорного кольору із невеликою сумою грошей та квитком. Даний гаманець був поміщений до спеціального пакету та опечатаний, що було також сфотографовано та складено відповідний протокол з яким вони ознайомилися та поставили свої підписи. Також громадянин, який був присутній при огляді, той що зловив цигана, розповів що даний гаманець викрав чоловік циганської національності у іншого чоловіка з яким він розпивав спиртні напої в залі очікування, та коли він його наздогнав та затримав біля даного автомобіля, циган викинув гаманець під автомобіль, щоб уникнути відповідальності. Все це відбувалося на його очах та в його присутності. Чоловік циганської зовнішності відразу у всьому зізнався, саме в викраденні гаманця та просив вибачення. Після складання протоколу він повернувся на своє робоче місце та продовжував чергування, а дані особи що там перебували почали рухатися в сторону чергової частини ЛВ на ст. Київ - Пасажирський. (т. 1 а.с. 193-195)

Оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_11, який, будучи допитаний під час досудового слідства пояснив, що 2 березня 2011 року він заступив на добове чергування по охороні громадського порядку на вокзальному комплексі ст. Київ-Пасажирський. Цього ж дня приблизно о 20 годині 00 хвилин, коли він разом із колегою ОСОБА_14 проходили біля входу до Центрального вокзалу ст. Київ-Пасажирський, то зі сторони ТЦ «Полісся»почули крики про допомогу. Коли вони подивились в той бік, то побачили, що приблизно на відстані 30-40 метрів стоїть чоловік, середнього зросту, худорлявої статури та тримає за одяг чоловіка невисокого зросту, міцної тілобудови, циганської зовнішності. Тоді вони відразу підійшли до них. Коли вони підійшли до даних чоловіків, то худорлявий чоловік, як згодом стало відомо ОСОБА_6, повідомив, що він затримав цигана, як стало відомо ОСОБА_3, оскільки той викрав у невідомого чоловіка в залі очікування № 4 його гаманець. Також він повідомив, що ОСОБА_3 викинув гаманець під автомобіль, щоб його ніхто не знайшов. Після цього, його напарник залишився із ОСОБА_6 тримати ОСОБА_3, а він пішов на вокзал шукати потерпілого. Коли він пройшов по залах очікування то не побачив потерпілого, а знайшов його на посадочній платформі до 1 колії Центрального вокзалу ст. Київ-Пасажирський. Потерпілий був п'яний та толком не міг нічого розповісти про пограбування, та особу грабіжника. Тоді вони підійшли до місця де був затриманий ОСОБА_3. Там перебував його колега та ОСОБА_6, також стояли дивилися деякі перехожі. Коли вони підійшли до них, то потерпілий почав лаятися в сторону ОСОБА_3 Після цього він вказав, що ОСОБА_3 його пограбував біля залу № 4, але потім почав казати, що його вже пограбував ОСОБА_6, після чого знову почав вказувати на ОСОБА_3, заплутуючись у словах. Після цього вони разом із усіма пішли до чергової частини ЛВ на ст. Київ-Пасажирський, також надівши наручники на ОСОБА_6, оскільки потерпілий не міг визначитися хто саме його пограбував. Коли вони йшли до чергової частини то ОСОБА_6 розповів, що це саме він вживав спиртні напої із потерпілим, та бачив як ОСОБА_3 заволодів його гаманцем, після чого і затримав його на вулиці біля вокзалу. Тоді ОСОБА_3 це все підтвердив та вони зняли наручники з ОСОБА_6 Той був дуже здивований поведінкою потерпілого, та намагався з'ясувати у нього чому він так каже, але потерпілий відповісти нічого не міг, тільки потім сказав, що це дійсно ОСОБА_3 його пограбував, а не ОСОБА_6 Коли вони перебували в черговій частині, то інспектор СГБ ОСОБА_12 провів особистий огляд ОСОБА_3, але при огляді будь яких грошей, особливо іноземної валюти при ньому не було. В черговій частині потерпілий також почав кидатися на ОСОБА_3 з метою його побиття, але його постійно тримали. Також в черговій частині ОСОБА_6 добровільно попросив провести його огляд, щоб до нього не було нарікань з боку потерпілого про привласнення його грошей. Та при проведенні огляду ОСОБА_6, у нього дійсно виявили лише його 155 гривень. Після цього почали відбирати пояснення у даних осіб, а ОСОБА_11 поїхав додому. (т. 1 а.с. 196-198)

Оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_15, який, будучи допитаний під час досудового слідства пояснив, що 2 березня 2011 року, він перебував на добовому чергуванні. Приблизно о 20 годині 00 хвилин, до чергової частини ЛВ на ст. Київ-Пасажирський працівники батальйону патрульної служби міліції доставили чоловіка циганської національності, який назвався ОСОБА_3, та повідомили, що він відкрито заволодів гаманцем громадянина ОСОБА_1 на Центральному вокзалі ст. Київ-Пасажирський. Тоді він провів його особистий огляд в присутності двох понятих, на предмет виявлення заборонених предметів чи грошових коштів ОСОБА_1 В ході проведення його огляду у нього було виявлено та вилучено його мобільний телефон із сім -карткою, гроші 37 гривень, паспорт на його ім'я, ніж розкладний, посвідчення учасника бойових дій на ім'я іншого громадянина, В перебігу огляду був складений протокол з яким ознайомились присутні та ОСОБА_3, вилучені речі були опечатані, грошей у іноземній валюті у ОСОБА_3 не було. Тоді на запитання, що трапилось ОСОБА_3 повідомив, що у залі очікування № 4 Центрального вокзалу ст. Київ-Пасажирський він побачив ОСОБА_1 та чоловіка із яким той розпивав горілку, після чого у ОСОБА_1 випав його гаманець, та він його забрав та почав втікати. Коли він втікав, то знайомий ОСОБА_1 наздогнав його біля виходу з вокзалу на вулиці та затримав, але гаманець він встиг викинути під автомобіль. Також у черговій частині були присутні чоловік, який затримав ОСОБА_3, їм виявися громадянин ОСОБА_6 та потерпілий ОСОБА_1, який перебував в стані сп'яніння, та не дуже чемно та адекватно себе поводив. Також в приміщенні чергової частини громадянин ОСОБА_6 добровільно погодився на проведення його особистого огляду, щоб до нього не було нарікань з боку ОСОБА_1, що у нього могли виявитися його гроші чи майно. При огляді у ОСОБА_6 було вилучено лише 155 гривень, як він пояснив це його гроші. Більше виявлено грошей та іншого майна не було. Як пояснив ОСОБА_6, він разом із ОСОБА_1 розпивали спиртні напої в приміщенні залу очікування № 4 Центрального вокзалу та у ОСОБА_1 випав його гаманець і саме в той час його забрав раніше невідомий йому чоловік, циганської зовнішності, який побіг до виходу із приміщення вокзалу. Він його наздогнав вже на вулиці, та схопив за одяг, але даний чоловік, як виявилося ОСОБА_3 викинув гаманець ОСОБА_1 під автомобіль, що був запаркований біля Центрального вокзалу. В цей час підійшли працівники патрульної служби та він передав ОСОБА_3 їм та дочекався приїзду слідчо-оперативної групи, яка і вилучила гаманець з під автомобіля. (т.1 а.с. 199-201)

Оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_13, який, будучи допитаний під час досудового слідства пояснив, що 2 березня 2011 року у вечірній час доби до нього звернувся працівник міліції з метою залучення в якості понятого при проведенні огляду місця події. Він погодився та пройшов до Центрального вокзалу ст. Київ-Пасажирський, де навпроти ТЦ «Полісся», зі сторони вокзалу був присутній ще один понятий, та невідомий йому раніше громадянин. При проведенні огляду місця події їм були роз'яснені права та в ході огляду з під запаркованого автомобіля був вилучений гаманець чорного кольору із невеликою сумою грошей та квитком. Даний гаманець був поміщений до спеціального пакету та опечатаний, що було також сфотографовано та про що складено відповідний протокол з яким вони ознайомилися та поставили свої підписи. Також громадянин, який там перебував, не пам'ятає як він назвався, худорлявої статури, середнього зросту, волосся світле повідомив, що даний гаманець викрав чоловік циганської національності у іншого чоловіка з яким він розпивав спиртні напої, та коли худорлявий чоловік його наздогнав та затримав біля даного автомобіля, запаркованого біля Центрального вокзалу, той викинув його під автомобіль, щоб уникнути відповідальності. (т.1 а.с. 202-203)

Оголошеними у судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_6, який, будучи допитаний під час досудового слідства пояснив, що 2 березня 2011 року, він перебував на Центральному вокзалі ст. Київ-Пасажирський, а саме в залі очікування № 4 біля каси № 28, щоб придбати квиток на потяг. Попереду нього стояв якийсь чоловік, який, коли відходив, забув свою здачу, та ОСОБА_6 його покликав, щоб той її забрав. Даний чоловік після цього вирішив пригостити його горілкою. На дану пропозицію він погодився, та вони пройшли до кафе, що навпроти виходу із залу очікування. Вони стали біля столика, та ОСОБА_1 замовив йому та собі по 50 грамів горілки, після чого знову повторив замовлення. Приблизно о 19 год. 30 хв. ОСОБА_6 побачив на підлозі біля ніг ОСОБА_1 гроші в сумі 200 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів, які він підняв та повернув ОСОБА_1 Після спільного розпиття спиртних напоїв, вони разом пішли до виходу із зали очікування № 4. Коли вони проходили біля виходу із зали, то ОСОБА_1 крикнув «де його гаманець», після чого ОСОБА_6 повернувся та побачив, що на відстані приблизно 5 метрів лежить його гаманець та його піднімає чоловік циганської зовнішності, після чого він йому крикнув, щоб той не брав гаманець, але він його взяв та почав тікати до виходу з вокзалу. ОСОБА_6 побіг за ним. Коли вони перебували на вулиці біля виходу з приміщення вокзалу, то ОСОБА_6 наздогнав його зі сторони ТЦ «Полісся», біля металевого паркану. Коли ОСОБА_6 його наздогнав, то ОСОБА_3 викинув гаманець під автомобіль. Приблизно через дві хвилини прийшли працівники міліції та він їм все розповів, та повідомив, що ОСОБА_3 викрадений гаманець кинув під автомобіль, біля бордюру. (т. 1 а.с. 188-189)

Оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_10, який, будучи допитаний під час досудового слідства пояснив, повідомив, що 2 березня 2011 року заступив на чергування по охороні порядку на вокзальному комплексі ст. Київ-Пасажирський. Цього ж дня, приблизно о 20 годині 00 хвилин він був запрошений працівниками міліції в якості понятого до чергової частини міліції. У черговій частині був присутній ще один понятий. Тоді в його присутності було проведено огляд невідомого йому громадянина ОСОБА_3, у якого було вилучено особисті речі, як мобільний телефон, паспорт, картки знижок, сувенірні купюри, посвідчення якогось чоловіка, як він пояснив він його знайшов та хотів провернути. Інших речей та іноземної валюти у нього не вилучалось. Як повідомив ОСОБА_3, він до цього в залі очікування № 4 Центрального вокзалу пограбував невідомого чоловіка, та хотів втекти, але його затримав товариш того чоловіка біля автомобіля, на вулиці неподалік входу у приміщення Центрального вокзалу, але гаманець який він викрав він викинув під даний автомобіль. Також ОСОБА_10 був присутній при проведенні огляду невідомого йому громадянина, який назвався ОСОБА_6 Він добровільно погодився на проведення огляду та у нього при собі нічого не виявили, окрім 155 гривень. Даний чоловік розповів, що до цього він разом із знайомим розпивали напої в залі очікування № 4 Центрального вокзалу, після чого йшли разом, та невідомий чоловік, циганської національності викрав у його знайомого гаманець. Тоді він наздогнав даного чоловіка вже на вулиці, але той викинув гаманець під автомобіль. Тоді ОСОБА_6 покликав міліцію та передав їм даного чоловіка, після чого показав куди він кинув гаманець, та його вилучили при проведенні огляду місця події. (т. 1 а.с. 191-192)

Протоколом огляду місця події від 02.03.11, в перебігу проведення якого з під автомобіля, який був запаркований неподалік виходу з Центрального вокзалу ст. Київ-Пасажирський був вилучений гаманець із грошима та квитком, що належать потерпілому ОСОБА_1 (т. 1 а.с.105)

Протоколом пред'явлення предметів для впізнання від 16.04.11, в перебігу проведення якого, потерпілий ОСОБА_1 серед пред'явлених для впізнання гаманців впізнав саме свій, за вказаними ним ознаками. (т. 1 а.с. 127-128)

Протоколом огляду речових доказів від 16.04.11, згідно якого в якості речового доказу був оглянутий гаманець потерпілого ОСОБА_1 та його вміст. (т. 1 а.с. 129)

Постановою про визнання предметів речовими доказами від 16.04.11, згідно якої оглянутий гаманець потерпілого ОСОБА_1 із грошима в сумі 46 гривень та квитком були визнані речовими доказами по кримінальній справі та передані на зберігання потерпілому. (т. 1 а.с. 132)

Протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_3 від 03.03.11, в перебігу проведення якої, кожен з учасників слідчої дії повністю підтвердив раніше надані показання, що викривають ОСОБА_3 у вчиненні пограбування. (т. 1 а.с. 204-205)

Протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_3 від 16.04.11, в перебігу проведення якої, кожен з учасників слідчої дії повністю підтвердив раніше надані показання. (т. 1 а.с. 206-208)

Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 04.03.11 за участю підозрюваного ОСОБА_3, в перебігу проведення якого останній на місці повністю відтворив обстановку та обставини вчиненого ним пограбування ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 209-210)

Явкою з повинною ОСОБА_3 від 03.03.11, згідно якої він добровільно зізнався у вчиненні пограбування ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 116)

Рапортом працівника міліції від 02.03.11, згідно якого за підозрою у вчиненні пограбування ОСОБА_1 був затриманий ОСОБА_3, який зазнався у вчиненому. (т. 1 а.с. 102)

Таким чином суд дослідив, оцінив та проаналізував зібрані по справі докази у їх сукупності та прийшов до висновку, що пред'явлене підсудному ОСОБА_3 обвинувачення є повністю доведеним.

Дії ОСОБА_3 досудовим слідством правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.

При цьому суд звертає увагу на те, що у резолютивній частині обвинувального висновку, в обвинуваченні ОСОБА_3, після викладення органом досудового слідства обставин вчинення ним спільно з ОСОБА_4 злочину, наявна зайва кваліфікація його злочинного діяння за ч. 2 ст. 186 КК України. Судом встановлено, що всі його злочинні діяння повністю охоплюються диспозицією ч. 2 ст. 186 КК України, про що вірно зазначено в кінці резолютивної частини обвинувального висновку та постанові про притягнення ОСОБА_3 як обвинуваченого від 20 грудня 2011 року, у зв'язку з чим суд виключає з обвинувального висновку зазначену зайву кваліфікацію дій ОСОБА_3, передбачену ч. 2 ст. 186 КК України.

Крім того суд дослідивши, оцінивши та проаналізувави зібрані по справі докази у їх сукупності, також прийшов до висновку, що пред'явлене підсудному ОСОБА_4 обвинувачення є повністю доведеним.

Дії ОСОБА_4 досудовим слідством правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб та ст. 353 КК України, як самовільне присвоєння владних повноважень, поєднане із вчиненням суспільно-небезпечного діяння.

При призначенні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних ним злочинів, тяжкість вчиненого, дані, що характеризують особу підсудного, вік та стан здоров'я, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.

Зокрема, судом враховано, що підсудний ОСОБА_3 є раніше судимою особою (т.2 а.с. 46), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (т.2 а.с. 48-49), позитивно характеризується за місцем проживання (т. 2 а.с. 47), має на утриманні 8 неповнолітніх дітей (т. 2 а.с. 50), добровільно відшкодував заподіяну потерпілим шкоду (т.2 а.с. 149, т.3 а.с113).

Згідно ст. 66 КК України, обставиною, яка пом'якшує покарання підсудного суд вважає те, що ОСОБА_3 щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину.

Згідно ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_3 судом не встановлено.

Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості і громадську небезпеку вчинених ОСОБА_3 злочинів, особу підсудного, наявність пом'якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що підсудному необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі але, оскільки його перевиховання і виправлення можливе без ізоляції від суспільства, то його допустимо звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши випробувальний строк та зобов'язавши щомісячно з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Таке покарання та застосування стосовно ОСОБА_3 ст.ст. 75, 76 КК України є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів.

При призначенні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних ним злочинів, тяжкість вчиненого, дані, що характеризують особу підсудного, вік та стан здоров'я, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.

Зокрема, судом враховано, що підсудний ОСОБА_4 є раніше судимою особою (т.2 а.с. 26), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (т.2 а.с. 30-31), негативно характеризується за місцем навчання (т. 2 а.с. 27), є інвалідом з дитинства ІІІ групи (т. 2 а.с. 25).

Згідно ст. 66 КК України, обставиною, яка пом'якшує покарання підсудного суд вважає те, що ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненому.

Згідно ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_4 судом не встановлено.

Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості і громадську небезпеку вчинених ОСОБА_16 злочинів, особу підсудного, наявність пом'якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що підсудному необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі але, оскільки його перевиховання і виправлення можливе без ізоляції від суспільства, то його допустимо звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши випробувальний строк та зобов'язавши щомісячно з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Таке покарання та застосування стосовно ОСОБА_4 ст.ст. 75, 76 КК України є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів.

У кримінальній справі потерпілим ОСОБА_1 до ОСОБА_3 заявлено цивільний позов про відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди на загальну суму 24 541 гривню 23 копійки, який задоволенню не підлягає у зв'язку з тим, що потерпілий подав заяву про відмову від позовних вимог (т.2 а.с. 149) та в судовому засіданні підтвердив, що будь-яких претензій матеріального та іншого характеру до підсудного ОСОБА_3 він не має, у зв'язку з тим, що заподіяні злочином збитки в повному обсязі йому було відшкодовано.

У справі арешт на майно не накладався.

У справі, в частині епізоду по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні пограбування потерпілого ОСОБА_1, проведено дві криміналістичні експертизи, загальна вартість яких складає 750 гривень 40 копійок, що є судовими витратами у справі, у зв'язку з чим вказана сума грошових коштів підлягає стягненню з засудженого ОСОБА_3 на користь експертної установи, що провела дослідження.

Речові докази у справі: гаманець чорного кольору та грошові кошти в сумі 46 гривень купюрами номіналом: 20 гривень СН АД 5221717, 10 гривень СН ЗХ9803651, 5 гривень СН ЕЄ 5772804, 1 гривня СН АЗ 1878932, 1 гривня СН ББ 0956071, 1 гривня СН ВЄ 2539327, 2 гривні СН ЄХ 9793791, 2 гривні СН ВЄ 0018384, 2 гривні СН ВЯ 5026916, 2 гривні СН АГ 5441076, а також квиток на потяг Київ - Ужгород вагон 12 місце 21 -підлягають залишенню у власності потерпілого ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України від призначеного покарання ОСОБА_3 звільнити з випробуванням, призначивши іспитовий строк 3 (три) роки та зобов'язавши його в порядку ст. 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця свого проживання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_3 покласти на органи виконання покарань за місцем його проживання.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу стосовно ОСОБА_3 залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 186, ст. 353 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;

- за ст. 353 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання засудженому ОСОБА_4 призначити у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України від призначеного покарання ОСОБА_4 звільнити з випробуванням, призначивши іспитовий строк 3 (три) роки та зобов'язавши його в порядку ст. 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця свого проживання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_4 покласти на органи виконання покарань за місцем його проживання.

Засудженого ОСОБА_4 негайно звільнити з під варти з зали суду, змінивши йому міру запобіжного заходу на підписку про невиїзд з постійного місця проживання до вступу вироку в законну силу.

В задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_1 -відмовити.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВС України на ПЗЗ, Код ЗКПО: 25576445, реєстраційний рахунок 31257272210703, Банк УДК у Київській області, МФО 821018 - 750 гривень 40 копійок судових витрат по справі за проведення у справі криміналістичних експертиз.

Речові докази у справі: гаманець чорного кольору та грошові кошти в сумі 46 гривень купюрами номіналом: 20 гривень СН АД 5221717, 10 гривень СН ЗХ9803651, 5 гривень СН ЕЄ 5772804, 1 гривня СН АЗ 1878932, 1 гривня СН ББ 0956071, 1 гривня СН ВЄ 2539327, 2 гривні СН ЄХ 9793791, 2 гривні СН ВЄ 0018384, 2 гривні СН ВЯ 5026916, 2 гривні СН АГ 5441076, а також квиток на потяг Київ - Ужгород вагон 12 місце 21 -залишити у власності потерпілого ОСОБА_1

Вирок суду на протязі 15 діб може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Києва через Солом'янський районний суд міста Києва, а засудженими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на протязі вказаного строку з моменту отримання копії вироку.

Суддя Солом'янського районного суду

міста Києва Мартинов Є.О.