Рішення № 23878576, 26.04.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №2-2741/12

(№2609/8683/12)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

26.04.2012 року Солом'янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді -Оксюти Т.Г.

при секретарі - Прохоровій К.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

16.03.2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 26.06.2008 року між ЗАТ "ПроКредит Банк", правонаступником якого є ПАТ "ПроКредит Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1.39307, згідно умов якого відповідачу було надано кредит в сумі 10000 доларів США 00 центів, зі сплатою відсотків за користування кредитом 24% річних, строком на 36 місяців.

Відповідач зобов'язався погасити кредит та сплатити за його користування проценти, в сумах строках та на умовах, що передбачені вищевказаним договором.

ПАТ "ПроКредит Банк" свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит в сумі 10000 доларів США 00 центів.

Зазначив, що відповідач порушив свої зобов'язання щодо місячного повернення частини кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом.

Згідно п.п. 4.1.1 кредитного договору №1.39307 від 26.06.2008 року у разі виникнення простроченої заборгованості з погашення кредиту або прострочення сплати відсотків згідно графіку, або сплати штрафних санкцій більш ніж 3 (три) банківських днів, або у разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, згідно з п.п. 3.2, 4.3 цього договору, або наявності обставин, які ставлять під сумнів погашення кредиту, кредитор набуває право вимагати дострокового погашення кредиту та інших нарахувань з ним.

20.12.2011 року ПАТ "ПроКредит Банк" направив на адресу відповідача вимогу про дострокове погашення кредиту.

Однак, вказана вимога було залишена відповідачем без уваги.

Ч. 5 п. 2.2. вказаного кредитного договору у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати відсотків за його користування та/або інших платежів згідно умов цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню. За домовленістю сторін пеня встановлюється в розмірі 0,5 %, але не менше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення. Якщо сума пені, розрахована згідно умов цього пункту договору, буде меншою 15,00 грн., сума пені автоматично вважається такою, що становить 15,00 грн. за кожен день прострочення виконання зобов'язань.

Таким чином, загальна сума заборгованості ОСОБА_1, відповідно до розрахунку його заборгованості перед позивачем, станом на 14.12.2011 року становить 65741,75 грн., з яких: 3260 доларів США 79 центів, що еквівалентно 26053,39 грн. -борг по капіталу; 602 долара США 81 цент, що еквівалентно 4816,39 грн. -борг по процентам; 34871,97 грн. -пеня.

В забезпечення виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №1.39307 від 26.06.2008 року між ЗАТ "ПроКредит Банк", правонаступником якого є ПАТ "ПроКредит Банк" та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №1.30307-ДП1 від 26.06.2008 року.

Відповідно до п.п. 1.1 вказаного договору, сторони встановили, що поручитель ОСОБА_2 на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед кредитором відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору №1.39307 від 26.06.2008 року, в повному обсязі цих зобов'язань.

Позичальник та поручитель відповідають перед ПАТ "ПроКредит Банк" як солідарні боржники.

На підставі вищевикладеного просив позов задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив справу розглядати без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, про день і час розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Суд, відповідно до ст.ст. 169, 224 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів у їх відсутність, оскільки неявка відповідача не перешкоджає постановленню заочного рішення, проти чого не заперечував представник позивача.

Згідно ч. 2 ст. 197 ЦК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду. У разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Врахувавши заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право на звернення стягнення на предмет застави.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 26.06.2008 року між ЗАТ "ПроКредит Банк", правонаступником якого є ПАТ "ПроКредит Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1.39307, згідно умов якого відповідачу було надано кредит в сумі 10000 доларів США 00 центів, зі сплатою відсотків за користування кредитом 24% річних, строком на 36 місяців.

Відповідач зобов'язався погасити кредит та сплатити за його користування проценти, в сумах строках та на умовах, що передбачені вищевказаним договором.

Встановлено, що банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі та здійснив видачу кредитних коштів в сумі 10000 доларів США 00 центів.

В свою чергу, ОСОБА_1 скористався кредитними коштами та свої зобов'язання за договором №1.39307 від 26.06.2008 року належним чином не виконав.

Згідно п.п. 4.1.1 кредитного договору №1.39307 від 26.06.2008 року у разі виникнення простроченої заборгованості з погашення кредиту або прострочення сплати відсотків згідно графіку, або сплати штрафних санкцій більш ніж 3 (три) банківських днів, або у разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, згідно з п.п. 3.2, 4.3 цього договору, або наявності обставин, які ставлять під сумнів погашення кредиту, кредитор набуває право вимагати дострокового погашення кредиту та інших нарахувань з ним.

20.12.2011 року ПАТ "ПроКредит Банк" направив на адресу відповідача вимогу про дострокове погашення кредиту.

Однак, вказана вимога було залишена відповідачем без уваги.

Ч. 5 п. 2.2. вказаного кредитного договору у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати відсотків за його користування та/або інших платежів згідно умов цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню. За домовленістю сторін пеня встановлюється в розмірі 0,5 %, але не менше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення. Якщо сума пені, розрахована згідно умов цього пункту договору, буде меншою 15,00 грн., сума пені автоматично вважається такою, що становить 15,00 грн. за кожен день прострочення виконання зобов'язань.

Встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №1.39307 від 26.06.2008 року між ЗАТ "ПроКредит Банк", правонаступником якого є ПАТ "ПроКредит Банк" та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №1.30307-ДП1 від 26.06.2008 року.

Відповідно до п.п. 1.1 вказаного договору, сторони встановили, що поручитель ОСОБА_2 на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед кредитором відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору №1.39307 від 26.06.2008 року, в повному обсязі цих зобов'язань.

Позичальник та поручитель відповідають перед ПАТ "ПроКредит Банк" як солідарні боржники.

У зв'язку з виникненням заборгованості у позичальника ОСОБА_1, 20.12.2011 року ПАТ "ПроКредит Банк" звернувся до поручителя ОСОБА_2 з вимогою №3290 від 08.12.2011 року про виконання зобов'язань за кредитним договором та за договором поруки.

Проте, вказана вимога також була залишена відповідачем ОСОБА_2 без уваги.

Згідно ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.

Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи із вищенаведеного, суд вважає, що ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору №1.39307 від 26.06.2008 року, а тому з відповідачів, як солідарних боржників слід стягнути на користь позивача заборгованість в сумі 65741,75 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідачів на користь позивача суми сплаченого судового збору 657,42 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 550, 551, 589, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223, 224, 226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов "ПроКредит Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк", код ЄДРПОУ 21677333, місце знаходження якого за адресою: м. Київ, вул. Боженка, 86 заборгованість за кредитним договором №1.39307 від 26.06.2008 року в сумі 65741,75 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк", код ЄДРПОУ 21677333, місце знаходження якого за адресою: м. Київ, вул. Боженка, 86 суму сплаченого судового збору 657,42 грн.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя