Вирок № 23877737, 19.04.2012, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 19.04.2012 Справа № 1622/4051/2012

В И Р О К

Іменем України

18 квітня 2012 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Савченка А.Г.

при секретарі Дудка А.С.

за участю прокурора Лісняка Є.О.

потерпілого ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_2

підсудного ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Копили Полтавського району Полтавської області, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, приватного підприємця, має на утриманні малолітню дитину, не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в :

6 січня 2012 року, приблизно о 17 год. 35 хв., підсудний ОСОБА_3, керуючи автобусом «Мерседес Бенц»д. н. з. НОМЕР_2 та рухаючись по вул. Леніна від вул. Котляревського в напрямку вул. Фрунзе в м. Полтаві, при виконанні лівого повороту на вул. Фрунзе, не надав перевагу в русі, виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем «Хюндай Соната»д. н. з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався в зустрічному напрямку.

В результаті зіткнення неповнолітньому пасажиру автомобіля «Хюндай Соната»ОСОБА_1, 2004 року народження, були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді переломів 4 та 5-ї п'ясних кісток правої кисті, перелому кісток носу, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, гематом та саден голови, які згідно висновку судово-медичного експерта №375 від 29 лютого 2012 року кваліфікуються як ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.

Згідно висновку автотехнічної експертизи № 37 від 23 лютого 2012 року причиною дорожньо-транспортної пригоди та наслідків, що наступили, явилось порушення водієм ОСОБА_3 п. п. 10.1. та 16.6. Правил дорожнього руху України (далі - Правил), згідно з якими:

п. 10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

п. 16.6. «Повертаючи ліворуч, або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч».

Допитаний в суді підсудний визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, підтвердивши факт його скоєння за викладених вище обставин. Щиро розкаявся у вчиненому та просив його суворо не карати. Зазначив, що причиною скоєння ДТП явилась неуважність, яку він допустив при виконанні маневру на дорозі.

Факт вчинення злочину за вказаних вище обставин підтвердили допитані в суді неповнолітній потерпілий ОСОБА_1 та його законний представник ОСОБА_2, які також зазначили, що претензій матеріального характеру до підсудного вони не мають та на його суворому покаранні не наполягають.

Оскільки фактичні обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає та їм роз'яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи.

Органами досудового слідства дії підсудного ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, оскільки він, будучи особою, яка керує транспортним засобом, допустив порушення правил безпеки дорожнього руху, що заподіяли потерпілому ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обставинами, які пом'якшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також наявність на його утриманні малолітньої дитини.

Обставин, які обтяжують його покарання, суд не знаходить.

Виходячи з загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що впливають на призначення покарання.

Суд також враховує, що підсудний вперше вчинив злочин та притягується до кримінальної відповідальності, визнав свою вину у вчиненні злочину і щиро розкаявся у цьому, виключно позитивну характеристику його особи, наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, і вважає за необхідне призначити йому основне покарання у виді штрафу, яке, на думку суду, буде необхідним й достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів та соціальної реабілітації.

Судом встановлено, що підсудний має на утриманні малолітню дитину, незначні матеріальні прибутки, а тому суд вважає за можливе відповідно до ч. 4 ст. 53 КК України, враховуючи майновий стан підсудного розстрочити виплату штрафу рівними частинами протягом одного року.

Суд, враховуючи конкретні обставини справи, поведінку підсудного під час скоєння злочину і після цього, а також те, що керування автомобілем є єдиним джерелом прибутку підсудного, вважає за можливе не позбавляти його керування транспортними засобами.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Судові витрати за проведення автотехнічної експертизи становлять 562,80 грн. і підлягають стягненню з підсудного (а. с. 54).

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог статті 81 КПК України.

Керуючись статтями 321, 323 та 324 КПК України, суд,

з а с у д и в :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. з розстрочкою його виплати відповідно до ч. 4 ст. 53 КК України рівними частинами протягом одного року, тобто по 283,33 грн. щомісячно без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_3 у вигляді підписки про невиїзд залишити без змін.

Стягнути з засудженого судові витрати в сумі 562,80 грн., перерахувавши їх одержувачу: НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області на рахунок 31252272210055, Код: 25574067, ОСОБА_1 одержувача: ГУДК України в Полтавській області МФО: 831019.

Речові докази -повернути за належністю (а. с.82).

Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Полтавської області через районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

СуддяА.Г. Савченко