Ухвала суду № 23871741, 26.04.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/4618/11

Головуючий у 1-й інстанції: Загороднюк А.Г.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

позивача: Цюрпіта О.М., Коваль Т.І.

відповідача: Сидоришина М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Укрєвроекспорт" до Хмільницька об'єднана державна податкова інспекція Вінницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

ПП "Укрєвроекспорт" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмільницької ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000423301 від 28.09.2011 року. Позовні вимоги мотивовано тим, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Укрєвроекспорт" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2011 року Хмільницькою ОДПІ складено акт № 68/23/36575242 від 20 вересня 2011 року, в якому зазначено, що підприємством в порушення пунктів 200.1, 200.3 та 200.4 статті 200 Податкового кодексу України завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2011 року. На підставі акту перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000432301 від 28.09.2011 року. Вважаючи такі висновки податкового органу необґрунтованими, а рішення - неправомірним, просили визнати податкове повідомлення-рішення протиправним та скасувати.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.12.2011 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26.12.2011 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26.12.2011 року скасувати, дали пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнали у повному обсязі, проти її задоволення заперечили, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, дали пояснення по суті апеляційної скарги, аналогічні викладеним в письмових поясненнях, що приєднані до матеріалів справи. Просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Хмільницькою ОДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Укрєвроекспорт» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2011 року, за результатами якої складено акт від 20.09.2011 року №68/23/36575242 (а.с.28-36).

В ході перевірки встановлено порушення позивачем пунктів 200.1, 200.3 та 200.4 статті 200 Податкового кодексу України в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2011 року.

На підставі даного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.09.2011 року №0000423301, яким ПП «Укрєвроекспорт» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 349887 гривень (а.с.7).

Податковий орган дійшов висновку про порушення ПП «Укрєвроекспорт» пунктів 200.1, 200.3 та 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2011 року на 349887 грн., з тих підстав, що позивачем включено до розміру бюджетного відшкодування суми податку, фактично не сплачених ортимувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах, зокрема в грудні 2010 року та в січні 2011 року, що підтверджено попереднім актом перевірки №38/23/36575242 від 30 червня 2011 року.

Судом першої інстанції було встановлено, що ні акт перевірки від 20.09.2011 року №68/23/36575242, ні прийняте на його підставі оскаржуване податкове повідомлення-рішення не містять жодного іншого обґрунтування позиції податкового органу стосовно порушення позивачем пунктів 200.1, 200.3 та 200.4 статті 200 Податкового кодексу України. Тобто, висновки Хмільницька ОДПІ, висвітлені у вказаному вище акті, ґрунтуються на порушеннях та висновках, встановлених в попередньому акті перевірки від 30 червня 2011 року №38/23/36575242. Окремо реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, за рахунок яких підприємством формувався податковий кредит, відповідач у вказаному акті не досліджував.

Разом з тим, в матеріалах адміністративної справи наявна постанова Вінницького окружного адміністративного суду у справі №2а/0270/3634/11 за позовом ПП "Укрєвроекспорт" до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними дій Хмільницької ОДПІ щодо здійснення позапланової виїзної перевірки ПП "Укрєвроекспорт" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ, за наслідками якої було складено акт перевірки від 30 червня 2011 року №38/23/36575242 та скасування податкового повідомлення-рішення Хмільницької ОДПІ №0000222301 від 18.07.2011 року про донарахування підприємству 647454,00 грн. податку на додану вартість (а.с. 37-44). Зазначеною постановою, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду 24.11.2011 року (а.с. 80-83), визнано протиправними дії Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції щодо здійснення позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства "Укрєвроекспорт" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2011 року, а також визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції №0000222301 від 18.07.2011р.

Разом із тим, встановлено відсутність порушень позивачем Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України, оскільки вчинення господарських операцій із контрагентами підтверджувалося належними первинними документами та податковими накладними. Також, встановлено, що дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності.

Із встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що проведення перевірки, яка знайшла своє відображенням в акті від 30 червня 2011 року №38/23/36575242, а також прийняте за її результатами рішення, визнанні протиправними, відтак встановлено факт невідповідності дійсним обставинам висновків податкового органу щодо безпідставності формування позивачем бюджетного відшкодування за січень 2011 року, висвітлених у зазначеному акті перевірки.

При цьому судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги, що відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Обставини, встановлені судом у рішенні Вінницького окружного адміністративного суду від 16.09.2011 року у справі №2а/0270/3634/11, щодо протиправності та безпідставності висновків податкового органу про завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування з ПДВ, не потребують доказування, є встановленими і правомірно взято до уваги судом першої інстанції під час розгляду даної справи, оскільки самі висновки акту перевірки від 20.09.2011 року №68/23/36575242 щодо порушення позивачем пунктів 200.1, 200.3 та 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, ґрунтуються лише на порушеннях та висновках, встановлених в попередньому акті перевірки №38/23/36575242 від 30 червня 2011 року, а саме в частині, що позивачем включено до розміру бюджетного відшкодування суми податку, фактично не сплачених ортимувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах, зокрема в грудні 2010 року та в січні 2011 року.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, винесене на підставі акту перевірки, висновки якого щодо встановлених порушень не відповідають дійсності, є необґрунтованим та винесено протиправно, а тому підлягає скасуванню.

Крім того, відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит визначений як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із п. 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно вимог п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Позивачем як доказ здійснення господарських операцій, були надані суду належним чином засвідчені копії документів, які відповідають вимогами первинності в розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і являються підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятих на їх підставі рішень.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року , -без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 28 квітня 2012 року .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Залімський І. Г.