Рішення № 23863635, 03.05.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.05.12 Справа№ 5015/892/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Е Ван Вайк І Моя Логістик", с. Підгайчики Золочівського району Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Л-Профі", м. Львів

про: стягнення 16 000,00 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

Представники:

від позивача не з'явився

від відповідача ОСОБА_2 -представник (довіреність б/н від 02.04.2012 р.)

Представнику відповідача роз'яснено його права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 03.05.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Е Ван Вайк І Моя Логістик", с. Підгайчики Золочівського району Львівської області звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Л-Профі", м. Львів про стягнення 16 000,00 грн. помилково сплачених коштів та судових витрат.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 21.11.2011 р. позивачем помилково були перераховані відповідачу кошти у розмірі 16 000,00 грн. Позивач двічі 03.01.2012 р. та 17.02.2012 р. звертався до відповідача з вимогою про повернення вказаних грошових коштів, проте відповідачем їх не повернено.

Ухвалою суду від 07.03.2012 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 20.03.2012 року.

20.03.2012 р. відповідачем через канцелярію суду подано письмове пояснення по суті спору.

В судовому засіданні 20.03.2012 р. оголошувалась перерва до 03.04.2012 року. У зв'язку з хворобою судді Деркача Ю.Б. судове засідання, призначене на 03.04.2012 р., не відбулося. Ухвалою суду від 09.04.2012 р. розгляд справи призначено на 24.04.2012 р.

24.04.2012 р. відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 24.04.2012 р. розгляд справи відкладався до 03.05.2012 року.

Позивач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Представник відповідача в судове засідання з'явився. Відповідач проти задоволення позову заперечує з підстав зазначених у письмовому поясненні від 20.03.2012 р. та відзиві на позовну заяву від 24.04.2012 року. Зокрема зазначає, що на підставі усної домовленості з позивачем, відповідачем було виготовлено текст договору № 40 від 18.11.2011 року на доставку та встановлення металевих дверей і передано вказаний текст на підпис позивачу. Вказує на те, що грошові кошти у розмірі 16 000,00 грн. позивачем сплачено на виконання умов вищевказаного договору в якості попередньої оплати (60% від загальної суми договору). Загальна сума договору початково становила 32 484,00 грн. Зазначає, що монтаж дверей у приміщенні позивача ним проведено 17.01.2012 р., проте позивачем текст договору № 40 від 18.11.2011 року на час вирішення спору так і не підписано.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

Як вбачається з матеріалів поданих позивачем, відповідно до виписки по банківському рахунку позивача, 21.11.2011 р. позивачем перераховано відповідачеві 16 000,00 грн. Підставою для вказаної операції у банківській виписці зазначено оплату за доставку та монтаж дверей згідно додатку № 1 до договору № 40 від 18.11.2011 року. Одержання вказаних коштів відповідачем не заперечується.

Листом за вих. № 30-12 від 30.12.2011 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути вказані кошти, як такі, що сплачені помилково. Одержання даного листа відповідачем підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення зі штампом поштового відділення датованого 05.01.2012 року.

17.02.2012 р. відповідачеві направлено претензію вих. № 17-02 з повторною вимогою про повернення помилково перерахованих коштів, що підтверджується копією фіскального чеку поштового відділення від 17.02.2012 року.

Одержання вказаних вище листа та претензії відповідачем не спростовано та не заперечується.

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача проти задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За приписами ч.ч. 1, 2, 3, 4, 5, 7 ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Посилання відповідача в якості заперечення задоволенню позовних вимог на підписаний ним в односторонньому порядку текст договору № 40 від 18.11.2011 р.; додаткок № 1 до вказаного договору; податкову накладну виписану відповідачем; відображення її в податковій декларації відповідача; наказ на відрядження працівників відповідача для монтажу дверей; посилання позивача в реквізитах проплати відповідачеві на договір № 40 від 18.11.2011 року не можуть свідчити про наявнсть між сторонами господарського зобов'язання так як не доводять наявність згоди сторін по змісту та умовам господарського договору, що передбачені ст. 180 ГК України.

Слід зазначити, що відповідачем не надано суду доказів виконання працівниками відповідача монтажу дверей.

Відповідно до ч. 8 ст. 181 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, що набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Відповідно до ч. 2 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За вказаних обставин, враховуючи недоведеність відповідачем підставності одержання ним грошових коштів у розмірі 16 000,00 грн. позовні вимоги є обгрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст. 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 180, 181 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Л-Профі", м. Львів, вул. П. Панча, 11/99 (р/р 2600500002330 в Філії АТ „Укрексімбанк" м. Львів, МФО 325718, код ЄДРПОУ 33562555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Е Ван Вайк І Моя Логістик", с. Підгайчики, вул. Підлісна, 52 Б, Золочівський район, Львівська область (р/р 260020102575 у АТ „Прокредитбанк" м. Київ, МФО 320984, код ЄДРПОУ 33278512) 16 000 грн. 00 коп. помилково сплачених коштів та 1 609 грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Деркач Ю.Б.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 08.05.2012 р.