ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
24.04.12 р. Справа № 5006/23/41/2012
за позовом: Одеської залізниці м. Одеса
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" м. Горлівка
про стягнення 22 790 грн.
Суддя Забарющий М.І.
Представники сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю
Від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю
В засіданні, яке відбулось 10.04.2012р., згідно ст.77 ГПК України
оголошувалась перерва до 24.04.2012р.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Одеська залізниця м. Одеса, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" м. Горлівка, про стягнення 22 790 грн. штрафу за неправильно зазначену у накладній № 49563232 масу вантажу.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:
- відправлення відповідачем у вересні 2011р. зі станції Горлівка Донецької залізниці на станцію Чорноморська Одеської залізниці за залізничною накладною № 49563232 у 60-ти вагонах, в т.ч. у вагоні № 59258673 вантажу - "карбамід (мочевина штучна)";
- здійснення на станції Знам'янка Одеської залізниці перевірки маси вантажу, що прибув у вищевказаному вагоні, внаслідок якої було виявлено, що фактична маса вантажу нетто на 2 540 кг менше, ніж зазначено у накладній № 49563232;
- засвідчення вищевказаної обставини комерційним актом АА № 057770/961/165 від 27.09.2011р.;
- ст.ст. 24, 37, 118, 122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457 (далі - Статут залізниць України), ст.ст. 307, 315 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 920, 925 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Відповідач позовні вимоги не визнав, тому що: вантаж у спірному вагоні був прийнятий залізницею до перевезення без зауважень; комерційний акт складений залізницею з помилкою, оскільки як в залізничній накладній № 49563232 (основна), так і в залізничній накладній № 42785303 (досилка) вказана однакова маса нетто вантажу - 53 740кг, тобто без нестачі, про яку йдеться в комерційному акті; відповідно до акту звірки, складеному між ТОВ «ТИС-Міндобрива» та відповідачем, нестача вантажу виявлена тільки за комерційним актом № АА 057057/498 від 10.07.2011р, який не має відношення до позову.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
25.09.2011р. публічне акціонерне товариство "Концерн Стирол" (вантажовідправник) зі станції Горлівка Донецької залізниці на станцію Чорноморська Одеської залізниці відвантажив на адресу ТОВ "ТИС Міндобрива" (вантажоодержувач) за залізничною накладною № 49563232 у 60-ти вагонах, в т.ч. і у вагоні № 59258673 вантаж - "карбамід (мочевина штучна"). При оформленні перевізних документів, зокрема, в залізничній накладній № 49563232 у вищевказаному вагоні відповідачем вказано масу вантажу: нетто - 53 740кг, тара - 21 300кг.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
При прийманні поїзда № 2387, у складі якого був вагон № 59258673, 26.09.2011р. на станції Знам'янка Одеської залізниці виявлено невідповідність відомостей, зазначених відповідачем в накладній № 49563232, фактичним параметрам. Працівниками станції 26.09.2011р. складений акт загальної форми № 27804, а вагон був відчеплений для проведення перевірки.
Згідно ч.2 ст.24 Статуту залізниць України 27.09.2011р. на станції Знам'янка на 150-ти тонних вагонних вагах станції залізниця здійснила контрольну перевірку маси вантажу, завантаженого у вагон № 59258673, в результаті якої виявилось: брутто - 72 500кг, тара з бруса - 21 300кг, нетто - 51 200кг, що менше проти даних залізничної накладної на 2 540кг.
Факт невідповідності маси вантажу даним, зазначеним у накладній № 49563232, засвідчено комерційним актом АА № 057770/961/165 від 27.09.2011р., де зазначено: фактично при перевірці на ричагі фіксуючому верхні завантажувальні люка ЗПП відправника № М 881971 не пошкоджене, доступу до вантажу не має; просипання вантажу відсутнє; люка щільно закриті; об'єм кузова не вказаний; зважування здійснювалося двічі, різниця маси в сторону зменшення підтвердилась; на момент зважування вагона ЗПП відправника № М 881971 справне, непошкоджене.
За досильною накладною № 42785303 вагон № 59258673 зі станції Знам'янка був відправлений залізницею на станцію призначення Чорноморська. На станції призначення при видачі вантажу, що прибув у вказаному вагоні, різниці проти комерційного акту, складеного на станції Знам'янка, не виявлено, про що в розділі "Є" комерційного акта АА № 057770/961/165 зроблена відповідна відмітка згідно до п.12 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. № 334.
Пунктом 4.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000. № 644, визначено, що заповнення накладної під час перевезення здійснюється згідно з додатком 3 до цих Правил. З контексту цих Правил випливає, що відправником є юридична чи фізична особа, яка завантажує вагон і заповнює первинну накладну.
В графі №1 досильної накладної № 42785303 відправником зазначено начальника станції, що не збігається з визначенням поняття "відправник", викладеним у Правилах оформлення перевізних документів. Тому з урахуванням цього та пояснень щодо заповнення накладних (додаток № 3 до Правил оформлення перевізних документів) у досильній накладній позивач повинен був заповнити графу №25 накладної "Маса вантажу, визначена залізницею", а не графу №24 "Маса вантажу, визначена відправником". Зважаючи на це, на комерційний акт, акт загальної форми та на пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що у графі №24 досильної накладної № 42785303 вага нетто, яка складає 53 740кг, вказана суто технічно, без врахування зважувань позивача. У зв'язку з цим та керуючись ст.129 Статуту залізниць суд визначає, що фактичною масою є та маса, яка встановлена позивачем на станції Знам'янка і зафіксована у комерційному акті АА № 057770/961/165 від 27.09.2011р. (51 200кг).
Беручи до уваги вищевикладене та зважаючи на приписи ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано нарахував відповідачу штраф в сумі 22 790 грн. (жодних уточнень щодо суми штрафу, заявленого до стягнення з відповідача, від позивача не надходило; крім того, саме вищевказана сума штрафу зазначена в резолютивній частині позовної заяви).
Відповідно до ч.2 ст.233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Пунктом 3 ч.1 ст.83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Аналіз наведених правових норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.
Враховуючи, що допущене відповідачем порушення не завдало безпосередньо залізниці та іншим учасникам господарських відносин збитків, суд, користуючись своїм правом, закріпленим п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, вважає за можливе зменшити розмір штрафу до суми 18 232 грн. В решті вимог щодо стягнення штрафу суд позивачу у позові відмовляє.
На підставі ст.ст. 20, 173-175, 193, 230, 233, 306-308 Господарського кодексу України, ст.ст. 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р I Ш И В :
Стягнути з публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" (м. Горлівка, вул. Горлівської дивізії, 10, ЄДРПОУ 05761614) на користь Одеської залізниці (м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, р/р 26003000001 в Одеській філії АБ "Експрес-банка", МФО 328801, ЄДРПОУ 01071315) - 18 232 грн. штрафу та 1 609 грн. 50 коп. витрат на сплату судового збору.
В решті вимог позивачу у позові відмовити.
Суддя Забарющий М.І.
Судове рішення № 23863305, Господарський суд Донецької області було прийнято 24.04.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 5006/23/41/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: