Постанова № 23850650, 25.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2012 р. Справа № 2а-12108/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді - Шевцової Н.В.,

суддів - Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

розглянувши у письмового провадження в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "СНАРК, ЛТД" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2011р. по справі № 2а-12108/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "СНАРК, ЛТД"

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "СНАРК, ЛТД" (далі за текстом- позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова (далі за текстом-відповідач), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення №00003701520 від 29.08.2011 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2011р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме:п.п.7.2.1 ст.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.71, 159 КАС України.

Позивач зазначає, що бухгалтерський та податковий облік здійснювався ним без порушень законодавства України. Укладена позивачем з ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" угода, що визнана відповідачем нікчемною є дійсною, спрямованою на реальне встановлення між сторонами цивільних прав та обов'язків, за якою відбулося фактичне отримання послуг, проведення розрахунків. Отримані за цією угодою первинні документи оформлені відповідно до вимог законодавства, а тому є підставою для відображення здійсненої операції у бухгалтерському та податковому обліку.

На підставі ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "СНАРК, ЛТД" зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 29.02.1996 року (а.с.90), перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, є платником податку на додану вартість (а.с.45).

Фахівцями Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова проведена документальна виїзна перевірка ТОВ "СНАРК, ЛТД" з питань виявленої недостовірності даних, що містяться в податкових деклараціях з ПДВ за період лютий-квітень 2009 року. За результатами перевірки складено акт від 08.08.2011 року №3230/15-215/24139808, висновками якого встановлено завищення податкового кредиту в сумі 6195,83 грн., в т.ч. за лютий 2009 р. - 833,33 грн., за березень 2009 р. - 2862,50 грн., за квітень 2009 р. - 2500,00 грн. у звязку з відсутністю обєктів, які підпадають під визначення ст. 198 ПК України (а.с. 13-17).

ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова винесено податкове повідомлення-рішення №00003701520 від 29.08.2011 року форми "Р", яким на підставі акту перевірки від 08.08.2011 року №3230/15-215/24139808 встановлено порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.97 р. (в редакції, яка діяла на момент вчинення правопорушення), який відповідає п. 198.3 ст. 198 ПК України, у звязку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ на 7745 грн., з яких: 6196,00 грн. основний платіж, 1549,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Перевіркою встановлено безпідставність формування податкового кредиту з ПДВ по операціям з придбання товарів (робіт, послуг) за лютий 2009 року в сумі 833,33 грн., за березень 2009 р. - 2862,50 грн., за квітень 2009 р. - 2500,00 грн., а всього в сумі 6195,83 грн., який сформовано за рахунок контрагента-постачальника ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" на підставі договору №1/03 від 02.02.2009 року (а.с.21) та податкових накладних №54 від 27.02.2009 р. на суму ПДВ 833,33 грн., №150 від 31.03.2009 року на суму ПДВ 2283,33 грн., №151 від 04.03.2009 року на суму ПДВ 579,17 грн., №271 від 30.04.2009 р. на суму ПДВ 2500,00 грн. (а.с. 27-31).

З акту перевірки від 08.08.2011 року №3230/15-215/24139808 вбачається, що висновки ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова щодо порушення позивачем податкового законодавства у вигляді заниження податку на додану вартість за лютий-квітень 2009 року на загальну суму 6195,83 грн. ґрунтуються на висновках акту перевірки ДПІ у Печерському районі м.Києва від 14.03.2011 року №205/23-10/35573967 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2008 року по 31.04.2009 рік, за результатами якої не підтверджено наявність поставок товарів від ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" до підприємства покупця, що свідчить про те, що правочини між ТОВ "СНАРК, ЛТД" та ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" здійснені без мети настання реальних наслідків.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з нікчемності укладеного позивачем з ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" договору через відсутність реального його виконання.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" було укладено договір про надання послуг завантажувальних та розвантажувальних робіт від 02.02.2009 року №01/03, відповідно до якого ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" зобов'язувався виконати завантажувальні та розвантажувальні роботи у період з 02.02.2009 року по 31.12.2009 року, а позивач прийняти та оплатити їх.

На виконання умов зазначеного договору сторонами складено акти виконаних робіт (а.с.22-25 т.1). На адресу позивача ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" виписано податкові накладні (а.с.28,31 т.1).

Оплата за отримання від ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" послуги перевезення проводилась позивачем шляхом заліку взаємних однорідних вимог, що підтверджується актом заліку взаємних однорідних вимог від 26.02.2010 року (а.с.107 т.1).

Згідно п.п.7.2.6. п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997, № 168/97-ВР, з наступними змінами та доповненнями, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, відповідно до п.п.7.2.6. п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" відповідач на підставі бухгалтерських та податкових документів відніс суми податку на додану вартість, сплачених у складі ціни, проведених ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" робіт, до складу податкового кредиту.

На підтвердження транспортування товарів позивачем надано товарно-транспортні накладні, відповідно до яких ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" перевозив товари від ТОВ «Приват Інтертрейдінг»до позивача (а.с.64-73 т.1).

Також, відповідно до витягу та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" зареєстровано 15.11.2007 року та станом на 14.09.2011 р. знаходиться у Єдиному державному реєстрі (а.с.101-105). ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" має свідоцтво про реєстрацію платника податків на додану вартість від 06.12.2007 року, видне ДПІ у Печерському районі м.Києва.

Міністрерством траспорту та зв'язку України (Головна державна інспекція на автомобільному транспорті) ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" видано ліцензію серії АВ №477997 на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт» та внутрішні перевезення пасажирів автобусами, внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами зі строком дії з 14.05.2008 року по 13.05.2013 року (а.с.62 т.1).

Таким чином, позивачем надано до матеріалів справи всі необхідні первинні бухгалтерські та податкові документи, які підтверджують реальне виконання, укладеного між позивачем та ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" договору.

Доводи відповідача про відсутність реального виконання, укладеного між позивачем та ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" договору від 02.02.2009 року ґрунтуються на матеріалах акту перевірки ДПІ у Печерському районі м.Києва від 14.03.2011 року №205/23-10/35573967, відповідно до яких у ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.03.2008 року по 31.04.2010 року (а.с. 197-210).

Між тим зазначені доводи спростовуються доказами реальності, укладеного між позивачем та ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" договору.

Крім того, колегія суддів зазначає, вказані доводи позивача щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту через нереальність, укладеного між ним та ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" договору, суперечать практиці Європейського суду з прав людини.

Зокрема в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес»АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Пунктом 70 вказаного Рішення Європейського суду з прав людини встановлено, що коли Держави-члени Конвенції володіють інформацією про такі зловживання зі сторони певної фізичної чи юридичної особи, вони можуть вжити відповідних засобів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання. Однак, Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

Таким чином порушення контрагентом позивача податкового законодавства та несплата ним податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем, якщо він виконав усі передбачені законом умови і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем виконано умови, укладеного ним з ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" договору, копіями бухгалтерських та податкових документів позивачем доведено реальність договору від 02.02.2009 року №01/0302.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов невірного висновку про нереальність здійсненої між позивачем та ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" угоди та правомірність дій відповідача щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №00003701520 від 29.08.2011 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції, через порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.160, 196, 197, п.3 ст.198, п.3,4 ч.1 ст.202, п.3 ч.1 ст. 205, ст.ст.206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "СНАРК, ЛТД" -задовльнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2011р. по справі № 2а-12108/11/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "СНАРК, ЛТД" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення -рішення -задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова №00003701520 від 29.08.2011 року.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Шевцова Н.В.Судді Мінаєва О.М. Макаренко Я.М.