Ухвала суду № 23849293, 13.03.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2012 р.Справа № 2а-13201/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представника позивача - Келеберда Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Сири-Бурлука" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2011р. по справі № 2а-13201/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Сири-Бурлука"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Сири-Бурлука" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0003842302 від 27.09.2011 року, яким визначено заниження податку на прибуток всього в сумі 195 278,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2011 року в задоволенні зазначеного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст.ст. 203, 215, 626, 629, 655 Цивільного кодексу України, та вказує на помилковість висновків суду першої інстанції про відсутність реальності угоди, укладеної між позивачем та ТОВ "Тефея".

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Сири-Бурлука" зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 24.06.2006 року №14801020000044429 (а.с.22), перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Харкова, що не заперечується сторонами.

Фахівцями Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова проведена виїзна планова перевірка ТОВ "ТД "Сири-Бурлука" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.06.2011 рік.

За результатами перевірки складено акт №3226/235/36456982 від 14.09.2011 року (а.с.21-53), висновками якого встановлено порушення, зокрема: п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України - заниження податку на прибуток в сумі 195278,00 за 2й кв.2011 року.

На підставі акту перевірки начальником ДПІ у Київському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення №0003842302 від 27.09.2011 року, яким донараховано податок на прибуток в сумі 195 278,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 грн. (а.с.9).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з встановленого під час розгляду справи порушення позивачем п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України внаслідок отримання позивачем сиромолочної продукції без компенсації вартості.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про прийняття податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення з дотриманням приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, згідно яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відсутність підстав для його скасування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем приписів п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України.

Стаття 135 Податкового кодексу України встановлює порядок визначення доходів та їх склад, який є основою класифікації доходів платника податку, відображається у розрахунках до декларації з податку на прибуток підприємства і є уніфікованим переліком, яким керуються як платники податку, так і податкові органи.

До числа доходів, що враховуються для визначення об'єкта оподаткування, відносяться доходи від операційної діяльності та інші доходи. Вони визначаються на основі первинних документів, що підтверджують отримання платником доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів.

У відповідності до п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України інші доходи, серед іншого, включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ТД "Сири-Бурлука" (м. Харків) укладено з ТОВ "ТЕФЕЯ" (м.Дніпропетровськ) договір №20/04 від 20.04.2010 року на придбання продукції (а.с. 34).

Відповідно до податкової накладної №6 від 21.04.2011 року та видаткової накладної №54 від 21.04.2011 року (а.с.54-57) позивачем відвантажено ТОВ "ТЕФЕЯ" (м.Дніпропетровськ) відповідно до договору №20/04 від 20.04.2010 року сиромолочну продукцію, а саме: молоко ультрапаст. 1000 г -54 стак., сир Вершковий -760,032 кг, сир Сметанковий - 10 229,475 кг, сир Російський - 15 541,001 кг, усього на суму 849224,64 грн., у т.ч. ПДВ 141537,44 грн.

Згідно акта приймання-передачі векселя №1 від 21.04.2011 року (а.с. 59) ТОВ «Тефея»передано ТОВ "ТД "Сири-Бурлука" в рахунок погашення заборгованості за поставлений товар простий вексель серія АА 1727475, складений 30.04.2009 року на суму 849224,64 грн., який було виписано емітентом ПАТ "Великобурлуцький сироробний завод" на ЗАТ "Нептун" (а.с.58).

Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, ЗАТ "Нептун" знаходилось на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується копією свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою від 19.12.2007 року №2031013190 року.

З огляду на приписи ст. 1 Указу Президента України "Про внесення змін до Указу Президента України від 03.07.1998 року №727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" ЗАТ "Нептун" не мало права застосовувати спосіб розрахунку у вексельній формі, оскільки перебувало на спрощеній системі оподаткування.

З акту перевірки також встановлено, що ЗАТ "Нептун" не надавало звітність до ДПІ з 4-го кв. 2008 року, остання податкова звітність надана 06.10.2008 року №138022, операції з реалізації за квітень 2009 р. та півріччя 2009 року при даті складання векселя 30.04.2009 року у податковому обліку не відображені, податки до бюджету не нараховані та не сплачені. У подальшому зазначений вексель ЗАТ "Нептун" було передано з індосаментом "Платити наказу без обороту на мене", дату передачі векселя встановити неможливо. З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців встановлено, що ЗАТ "Нептун", на який було виписано вексель підприємством емітентом ПАТ "Великобурлуцький сироробний завод", має стан «припинення підприємницької діяльності».

У подальшому вказаний вексель позивачем пред'явлено емітенту векселя - ПАТ "Великобурлуцький сироробний завод" згідно акту від 31.05.2011 року (а.с.62) в якості розрахунку за договором поставки товару №100-09 від 20.11.2009 р., укладеного між ПАТ "Великобурлуцький сироробний завод" як постачальником та ТОВ "ТД "Сири-Бурлука" як покупцем (а.с. 60).

Колегія суддів зазначає, що п.1.4 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що цінний папір -документ, що засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, установленим законодавством про цінні папери.

Відповідно до п.1.6 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що товарами є матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення. Зазначене правило поширюється на всі цінні папери, в тому числі і векселі. Таким чином, в усіх операціях, крім операцій з випуску та погашення, векселі виступають як товар згідно з правилами податкового законодавства, а відтак передача векселя, раніше емітованого третьою особою, не є формою грошових розрахунків за придбані платником податку товари та послуги.

У свою чергу, господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, у результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг), є бартерною згідно з п.1.19 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

За таких обставин в операціях з використанням векселів, раніше емітованих третіми особами, такі векселі виступають як товар, що передається у межах бартерних операцій.

При цьому передача векселя (зокрема, у порядку індосаменту), раніше емітованого третьою особою, для компенсації вартості придбаних платником податку товарів чи послуг супроводжується переходом права власності на такий вексель, з огляду на що така операція є поставкою товару згідно з п.1.4 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відносно виникнення у позивача права на податковий кредит за наслідками такої операції, то особливості оподаткування податком на додану вартість операцій з використанням векселів установлені п.4.8 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість". Зазначений пункт регулює нарахування податку на додану вартість під час здійснення операцій з поставки товарів (послуг), які є об'єктом оподаткування згідно з п.3.1 ст.3 цього Закону, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане такому платнику податку у формі простого або переказного векселя або інших боргових інструментів, випущених таким покупцем або третьою особою.

Відповідно до абз.3 п.4.8 ст.4 зазначеного Закону (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), векселі отримані, але не оплачені платником податку, або видані, але не оплачені платником податку, не змінюють сум податкових зобов'язань або податкового кредиту такого платника податку, незалежно від видів операцій, по яких такі векселі використовуються. Наведені законодавчі приписи поширюються на всі векселі, визначені у п.4.8 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість". При цьому норма п.4.8 ст.4 вказаного Закону є спеціальною відносно інших норм Закону, які визначають об'єкти оподаткування (п.3.1 ст.3 цього ж Закону), а також правила оподаткування податком на додану вартість цінних паперів (пп.3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»).

З правового аналізу вказаних законодавчих приписів вбачається, що законодавець виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту пов'язував саме з фактом оплати векселя.

Як вбачається з матеріалів справи, грошові кошти внаслідок пред'явлення векселя сплачені та отримані не були, оскільки сторонами укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.05.2011 року (а.с.61), відповідно до якої сторони не є зобов'язаними за договорами, враховуючи те, що сторона 1 - ПАТ "Великобурлуцький сироробний завод" є кредитором за договором поставки №100-09 від 20.11.2009 р., а сторона 2 - ТОВ "ТД "Сири-Бурлука" є боржником при виконанні грошового зобов'язання в сумі 849224,64 грн., у той час як сторона 1 є боржником згідно акту пред'явлення векселів до платежу від 31.05.2011 року, а сторона 2 є кредитором при виконанні грошового зобов'язання в сумі 849 224,64 грн.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції про отримання позивачем сиромолочної продукції без компенсації вартості, а тому заниження доходу на суму 849 224,64 грн., який враховується при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року, підтверджені матеріалами справи та зібраними доказами, яким суд першої інстанції дав об'єктивну оцінку.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи податкове повідомлення-рішення №0003842302 від 27.09.2011 року, відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовна вимога про скасування такого рішення є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Сири-Бурлука" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2011р. по справі № 2а-13201/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т. С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.

Повний текст ухвали виготовлений 19.03.2012р.