Ухвала суду № 23848671, 21.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2012 р.Справа № 2а-1870/5013/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді - Шевцової Н.В.,

суддів - Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.08.2011р. по справі № 2а-1870/5013/11

за позовом Державної податкової інспекції в м. Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технічний центр Радіо системи"

про зобов'язання сплатити податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємства,

ВСТАНОВИЛА:

19.07.2011 року Державна податкова інспекція в місті Суми (далі за текстом-позивач, ДПІ у м.Суми) звернувся до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Технічний центр Радіо системи" (далі за текстом-відповідач), в якому просив зобов'язати відповідача сплатити податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств, визначене податковим повідомленням - рішенням державної податкової інспекції в м.Суми від 07.07.2011року №0000752305/0/54386 в частині застосування звичайних цін у сумі 8994грн. 86 коп.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18.08.2011р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п.20.1.38 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України та ст. 159, 86 КАС України, невідповідність висновків суду обставинам справи.

На підставі ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ в м. Суми здійснило планову виїзну перевірку ТОВ "Технічний центр Радіо Системи" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 жовтня 2007 року по 30 вересня 2010 року. За результатами перевірки складений акт від 18 лютого 2011 року №729/235/21127420/11.

Податковою інспекцією встановлено порушення підприємством вимог пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпунктів 7.4.2, 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", про що складено акт перевірки на підставі якого позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.03.2011 року №0000182305/0/17959 про визначення відповідачу грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 121747 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 30431 гривень.

За результатами, поданих відповідачем на податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми від 10.03.2011р. № 0000182305/0/17959 скарг Державною податковою адміністрацією в Сумській області було частково скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми від 10.03.2011р. № 0000182305/0/17959 про сплату грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму податку 98923 грн. та штрафних санкцій на суму 24731 грн., в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

На підставі рішення за результатами розгляду первинних скарг від 20.05.2011р. №8282/10/25-00567/116 було прийнято повідомлення - рішення від 07.07.2011р. № 0000752305/0/54386, яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток ТОВ "Технічний центр Радіо Системи" основного платежу в сумі 22824грн. та штрафними санкціями в сумі 5706грн., в тому числі за звичайними цінами в сумі 8995 грн. та штрафними санкціями 22487,75 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач оскаржив його у встановленому законом порядку до ДПА України, що підтверджується рішенням про продовження строку розгляду скарги від 24.06.2011р., згідно якого розгляд скарги призначено на 26.07.2011р. (а.с.60).

19.07.2011р., до розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення ДПА України позивач звернувся до суду з позовом з вимогою зобов'язати відповідача сплатити податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств, визначене оскарженим податковим повідомленням - рішенням від 07.07.2011року №0000752305/0/54386, в частині застосування звичайних цін у сумі 8994грн. 86 коп.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з неправомірності позовних вимог ДПІ в м. Суми щодо зобов'язання відповідача сплатити податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств, визначене податковим повідомленням - рішенням позивача в частині застосування звичайних цін.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.

Методи визначення та порядок застосування звичайної ціни встановлено статтею 39 Податкового кодексу, яка набуває чинності з 1 січня 2013року. До цієї дати звичайна ціна визначається за правилами, які встановлено в п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою встановлено, що відповідач в перевіряємий період орендував нежитлові приміщення згідно договорів оренди, відповідно до яких суми оренди за 1 кв. складали: по вул. Леваневського в м.Суми- 121,21 грн. в місяць, по пр.М.Лушпи в м. Суми -75 грн. в місяць.

Посилаючись на лист 08.02.2011 року №09-366/01 Управління майна та комунальної власності в м.Суми , відповідно до якого середня орендна плата за 1 кв.м нежитлового приміщення комунальної власності в м.Суми станом на 01.02.2011 року становили: в м.Суми по вул. Леваневського - 51,33 грн. в місяць, в м.Суми по пр. М.Лушпи -30,00 грн. в місяць.

На підставі даних, зазначених у вказаному листі Управління майна та комунальної власності в м.Суми позивач зробив висновок про завищення відповідачем суми орендної плати сплаченої на нежитлові приміщення та, як наслідок, завищення валових витрат. При цьому ДПІ в м.Суми звичайні ціни не визначала (а.с.14).

Відповідно до п.п.1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

За приписами п.п.1.20.8 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Таким чином, позивачем не було визначено звичайну ціну на орендовані відповідачем приміщення в порядку п.п.1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки позивач керувався при здійснені перерахунку орендної плати лише листом Управління майна та комунальної власності в м.Суми.

За таких обставин, колегія судів вважає, позивачем не доведено, що ціна укладених відповідачем договорів оренди не відповідає рівню звичайної ціни.

Між тим, відповідно до п.п. 20.1.38 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.

З позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до суду з вимогою зобов'язати сплатити відповідача податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств, визначене податковим повідомленням - рішенням державної податкової інспекції в м.Суми від 07.07.2011року №0000752305/0/54386 в частині застосування звичайних цін .

Отже, в порушення п.п. 20.1.38 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати сплатити відповідача податкове зобов'язання з податку на прибуток, яке не було йому нараховане відповідно до порядку встановленого п.п.1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Враховуючи викладене, переглянувши постанову суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.08.2011р. по справі № 2а-1870/5013/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Шевцова Н.В.Судді Мінаєва О.М. Макаренко Я.М.