Ухвала суду № 23848695, 20.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2012 р.Справа № 2а-7807/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді - Шевцової Н.В.,

суддів - Макаренко Я.М., Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника позивача Савви Л.Є.

представника відповідача Боровка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2011р. по справі № 2а-7807/11/2070

за позовом Приватного акціонерного товариства "Лозівський ковальсько-механічний завод"

до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції в Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство "Лозівський ковальсько-механічний завод" (далі за текстом-позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області (далі за текстом-відповідач), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000010700 від 01.04.2011 року, винесене Лозівською об'єднаною державною податковою інспекцією у Харківській області на підставі акту перевірки про результати документальної виїзної перевірки № 258/07-007/32565419 від 21.03.2011 року.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2011р. позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000010700 від 01.04.2011 року, винесене Лозівською об'єднаною державною податковою інспекцією у Харківській області на підставі акту перевірки №258/07-007/32565419 від 21.03.2011 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.2.3. п. 7.2 ст.7, пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що закрите акціонерне товариство "Лозівський ковальсько-механічний завод" пройшло державну реєстрацію та зареєстроване ВК Лозівської міської ради Харківської області 12.08.2003 року. 05.05.2011 найменування юридичної особи позивача змінено на приватне акціонерне товариство "Лозівський ковальсько-механічний завод". Перебуває на податковому обліку в Лозівській ОДПІ у Харківській області за № 575.

В період з 02.03.2011 року по 16.03.2011 року Лозівською ОДПІ у Харківській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку закритого акціонерного товариства "Лозівський ковальсько-механічний завод" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2010 р. по 30.11.2010 року.

За результатом перевірки складено Акт "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки закритого акціонерного товариства "Лозівський ковальсько-механічний завод" код ЄДРПОУ 32565419) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2010 р. по 30.11.2010 року" № 258/07-007/32565419 від 21.03.2011 року (надалі - Акт перевірки).

Відповідно висновків Акту перевірки ПАТ "Лозівський ковальсько-механічний завод" в порушення:

- п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року ЗАТ "ЛКМЗ" завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за листопад 2010 року на суму 24624 грн.;

- п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року ЗАТ "ЛКМЗ" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування всього в сумі 24624 грн. у тому числі за грудень 2010 року на суму 24624 грн.

На підставі зазначеного Акта перевірки Лозівською ОДПІ у Харківській області було винесене податкове повідомлення - рішення № 0000010700 від 01.04.2011 року, яким ПАТ "Лозівський ковальсько-механічний завод" зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 24624,00 грн. За результатом адміністративного оскарження податкове повідомлення - рішення залишено без змін.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з неправомірності дій відповідача щодо прийняття податкового повідомлення - рішення про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду з огляду на таке.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари, на вимогу їх отримувача.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ "Лозівський ковальсько-механічний завод" та ТОВ "НВП-Фортуна" було укладено договір № К14/04 від 09.07.2010 року, відповідно до якого ТОВ "НВП-Фортуна" (постачальник) зобов'язався поставити позивачу виробниче обладнання (обладнання для системи оборотного охолодження) на умовах DDP (м. Лозова, вул. Свободи, 2-Б), відповідно Правил Інкотермс в редакції 2000 р. Позивач (замовник) зобов'язався здійснити оплату у три етапи: 70% протягом 15 днів з дати укладення договору, 25 % протягом 15 днів після підписання прибуткової накладної, 5% після підписання Акту пусконалагоджувальних робіт.

Оплата здійснювалась в безготівковій формі на розрахунковий рахунок постачальника. На підтвердження виконання умов договору позивачем 30.07.2010 року здійснено попередню оплату платіжним дорученням № 2217 у сумі 344744,40 грн., в т.ч. ПДВ 57457,4 грн.

ТОВ "НВП-Фортуна" надав позивачу належним чином оформлену податкову накладну № 1194 від 30.07.2010 року на суму 344744,4 грн., в т.ч. ПДВ 57457,4 грн.

24.11.2010 року позивач отримав від ТОВ "НВП-Фортуна" виробниче обладнання згідно видаткової накладної № 1194 на суму 492492,00 грн., в т.ч. ПДВ 82082,00 грн. ТОВ "НВП-Фортуна" на адресу позивача було виписано належним чином оформлену податкову накладну №112401 від 24.11.2010 р. на суму 147747,60 грн., в т.ч. ПДВ на суму 24624,60 грн.

29.12.2011 року позивач платіжним перерахував ТОВ "НВП-Фортуна" 123123,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4431.

Отже, позивач повністю виконав свої зобов'язання по зазначеним договорам та на підставі зазначених вище первинних бухгалтерських документів правомірно відніс суми сплачені ТОВ "НВП-Фортуна" до складу податкового кредиту.

В судовому засіданні представником відповідача реальність виконання зазначеної господарської операцій не заперечувалась.

Таким чином, колегія суддів відхиляє доводи відповідача щодо наявності підстав для зменшення сум бюджетного відшкодування та розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість через недекларування відповідних сум податкових зобов'язань його контрагентом, оскільки зазначені доводи суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес»АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним податкових повідомлення -рішення № 0000010700 від 01.04.2011 року.

Виходячи з наведеного, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції в Харківській області

залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2011р. по справі № 2а-7807/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шевцова Н.В.Судді Мінаєва О.М. Макаренко Я.М.

Повний текст ухвали виготовлений 27.02.2012 р.