Ухвала суду № 23824029, 10.04.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2012 р.Справа № 2-а/1570/4407/11

Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -Бітова А.І.

суддів -Милосердного М.М.

-Ступакової І.Г.

при секретарі -Гарник А.С.

з участю: представника Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області -Куликової Олени Володимирівни; представників товариства з обмеженою відповідальністю "Котовський хлібозавод" -Єршова Олексія Сергійовича та Сон Костянтина Еріковича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Котовський хлібозавод" до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Котовський хлібозавод" звернулося до суду з адміністративним позовом до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області (далі Котовська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000112302 від 27 квітня 2011 року, №0000142302 від 30 травня 2011 року, №0000152302 від 30 травня 2011 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами перевірки відповідач дійшов висновків про неправомірне формування підприємством податкового кредиту з ПДВ на підставі договорів, укладених без мети реального настання правових наслідків. На думку позивача, ці висновки є помилковими, оскільки виконання угод повністю підтверджено необхідними документами.

Представники відповідача позов не визнав, посилаючись на його необґрунтованість.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2011 року адміністративний позов ТОВ "Котовський хлібозавод" до Котовської ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000112302 від 27 квітня 2011 року, №0000142302 від 30 травня 2011 року, №0000152302 від 30 травня 2011 року задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення, прийняте Котовською ОДПІ Одеської області №0000112302 від 27 квітня 2011 року.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення, прийняте Котовською ОДПІ Одеської області №0000142302 від 30 травня 2011 року.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення, прийняте Котовською ОДПІ Одеської області №0000152302 від 30 травня 2011 року.

В апеляційній скарзі Котовської ОДПІ ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального процесуального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Котовської ОДПІ, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Основними видами діяльності позивача є виробництво хліба та хлібобулочних виробів, спеціалізована оптова торгівля іншими видами продовольчих товарів та інші види оптової торгівлі.

Фахівцями Котовської ОДПІ була проведена документальна позапланова перевірка ТОВ "Котовський хлібозавод" з питань дотримання вимог податкового законодавства за вересень, грудень 2010 року та січень 2011 року, за результатами якої був складений акт від 13 квітня 2011 року №481/23-02/26364417.

Перед початком перевірки листом від 17 березня 2011 року податковим органом були витребувані у ТОВ "Котовський хлібозавод" відповідні пояснення та первинні документи з питань декларування податкових зобов'язань та правомірності віднесення значимих сум ПДВ до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за грудень 2010 року.

Актом перевірки зафіксовано, що ТОВ "Котовський хлібозавод" згідно з договором купівлі-продажу №05/06-ХР від 21 червня 2010 року придбало у ПП "Лесік Т" 500 тон сої. Пунктом 1.2. вказаного договору передбачено, що строки та умови поставки товару визначаються специфікацією, відповідно до якої базис поставки на умовах EXW-ДП "Херсонський морський торговий порт" на квоту ТОВ "Ростзернопродукт". ПП "Лесік Т" виписано податкову накладну №119 від 15 грудня 2010 року на суму 1 680 000 грн. з ПДВ 280 000 грн., видаткову накладну №РН-0000106 від 15 грудня 2010 року та рахунок-фактуру №СФ-0000104 від 15 грудня 2010 року.

Також актом зафіксовано, що в ході перевірки перевіряючими не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів. Крім того, актом перевірки зафіксовано, що в ході проведення відповідних заходів встановлено, що ПП "Лесік Т" протягом грудня 2010 року не здійснювало господарських операцій з ДП "Херсонський морський торговий порт", що підтверджується відповідним листом порту та в ході відпрацювання другої ланки ланцюга встановлено, що ПП "Лесік Т" було придбано соєві боби у ПП "Стилет-Юг", відносно якого порушено кримінальну справу №330302-11 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України, за фактом створення підприємств з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло значних збитків державі.

Згідно з актом перевірки, ТОВ "Котовський хлібозавод", згідно з договором поставки №1058-10/ю від 28 грудня 2010 року придбало у ВАТ "Кримхліб" певне обладнання. На вказаний товар була виписана податкова накладна від 29 грудня 2010 року на суму 359 642, 70 грн., у тому числі ПДВ 59 940, 45 грн. та видаткова накладна 0РН-000087 від 29 грудня 2010 року, яка була включена до складу податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року. В акті зафіксовано, що в ході перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів. Також актом перевірки зафіксовано, що у лютому 2011 року ТОВ "Котовський хлібозавод" було подано до Котовської ОДПІ розрахунок №59 від 04 лютого 2011 року коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної від 29 грудня 2010 року №6090 на суму 359 642, 70 грн., у тому числі ПДВ 59 940, 45 грн., у зв'язку з невиконанням п.2.2. договору (не здійснення оплати за обладнання). Дата отримання коригування ТОВ "Котовський хлібозавод", 10 лютого 2011 року. Розрахунок коригування відображено в податковій декларації з ПДВ за лютий 2011 року (вх. №9001500397 від 21 березня 2011 року).

У зв'язку з виявленими порушеннями, в акті перевірки перевіряючим був зроблений висновок про заниження позивачем ПДВ в грудні 2010 року в сумі 339 940, 45 грн. (280 000 грн. + 59 940, 45 грн.).

На підставі акта перевірки Котовською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 27 квітня 2011 року №0000112302 про донарахування позивачу ПДВ в сумі 280 000 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 100 516, 06 грн.

За результатами апеляційного оскарження ДПА в Одеській області було прийнято рішення від 25 травня 2011 року №18199/10/25-0007, відповідно до якого була збільшена сума основного платежу з ПДВ, визначену у податковому повідомленні-рішенні на 122 064, 45 грн., скасована фінансова санкція, визначена у податковому повідомленні-рішенні частково в сумі 21 200, 06 грн., в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга без задоволення.

Відповідно до цього рішення, підставою донарахування ПДВ в сумі 122 064, 45 грн. стало укладення між ТОВ "Котовський хлібозавод" та ВАТ "Кримхліб" договорів поставки обладнання та продукції №1058-10/ю від 28 грудня 2010 року та №547-11/Ю від 30 січня 3011 року, на підставі яких були виписані податкові накладні, які включені до складу податкового кредиту з ПДВ. Між тим, ТОВ "Котовський хлібозавод" до Котовської ОДПІ була подана декларація з ПДВ за лютий 2011 року (вх. 9001500397 від 21 березня 2011 року) з розрахунком коригування сум до податкової декларації з ПДВ, у розділі 2 "Коригування податкового кредиту" якого розрахунок №59 від 04 лютого 2011 року коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної від 29 грудня 2010 року №6090 на суму 359 642, 70 грн., у тому числі ПДВ -59 940, 45 грн., у зв'язку з невиконанням п.2.2. договору №1058-10/ю від 28 грудня 2010 року (не здійснення оплати за договором), №116 від 02 лютого 2011 року коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної від 31 січня 2011 року №503 на суму 309 701, 74 грн., у тому числі ПДВ -51 616, 96 грн., у зв'язку з невиконанням п.4.1. договору №547-11/Ю від 30 січня 2011 року (не здійснення оплати за договором), та №117 від 02 лютого 2011 року коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної від 31 січня 2011 року №504 на суму 63 040, 85 грн., у тому числі ПДВ -10 506, 81 грн., у зв'язку з невиконанням п.4.1. договору №547-11/Ю від 30 січня 2011 року (не здійснення оплати за договором).

ДПА в Одеській області, з посиланням на приписи п.4.5. ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.50.1 ст. 50 ПК України, в своєму рішенні прийшла до висновку, що позивач використовував ВАТ "Кримхліб" у схемі мінімізації податкових зобов'язань та враховуючи, що ТОВ "Котовський хлібозавод" у грудні 2010 року та січні 2010 року фактично не отримував товар та не здійснював його оплату (за вище переліченими податковими накладними на загальну суму ПДВ 122 064 грн.), коригування податкового кредиту грудня 2010 року та січня 2011 року по вище переліченим податковим накладним у лютому 2011 року по р. 16.2 "корегування ПК згідно з п.4.5. ст. 4 Закону" (повернення товару) є неправомірним.

Також ДПА в Одеській області в своєму рішенні прийшла до висновку, що до позивача не вірно були застосовані штрафні санкції, та з урахуванням приписів ПК України штрафні санкції застосовані у наступному порядку: у грудні 2010 році позивачем занижено ПДВ на суму 317 259, 45 грн., відповідно штрафні санкції складають 79 315 грн. (317 259, 45 грн. х 25 %) та у січні 2011 року занижено ПДВ на суму 84 805 грн. -штрафні (фінансові) санкції складають в сумі 1 грн.

На підставі рішення ДПА в Одеській області, Котовською ОДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення від 30 травня 2011 року №0000142302 про донарахування ПДВ в сумі 280 000 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 79 316 грн. та від 30 травня 2011 року №0000152302 про донарахування ПДВ в сумі 122 064, 45 грн.

Згідно з договором комісії №03/09 РК від 03 вересня 2010 року, укладеного між ТОВ "Котовський хлібозавод" (Комітент) та ТОВ "Ростзернопродукт" (Комісіонер), відповідно до якого ТОВ "Котовський хлібозавод" доручає, а ТОВ "Ростзернопродукт" зобов'язується від свого імені та за рахунок Комітента здійснити дії щодо здійснення зовнішньоекономічної угоди з продажу на експорт продукції, укладення договорів купівлі-продажу та інші дії, пов'язані з цими операціями.

Відповідно до акта №2 про прийом товару від 15 грудня 2010 року, ТОВ "Котовський хлібозавод" передало, а ТОВ "Ростзернопродукт" отримало товар - сою українського походження 500 тон, з визначенням мінімальної вартості без ПДВ 1 449 809, 97 грн., місце передачі ДП "Херсонський морський торгівельний порт".

Позивач надані наступні документи: договір доручення №1/07-ЕЛ від 01 липня 2009 року, укладений між ПП "Лесік Т" (Замовник) та ТОВ "Ростзернопродукт" (Експедитор) на транспортно-експедиційне обслуговування торгових вантажів, екологічна декларація №1342, фітосанітарний сертифікат, сертифікат якості, генеральний договір №1/171 від 30 листопада 2009 року, укладений між ДП "Херсонський морський торгівельний порт" та ТОВ "Ростзернопродукт" на перевантаження зовнішньоторговельних і транзитних вантажів, контракт №TRADE-ROST-0112-S від 10 грудня 2010 року, укладений між ТОВ "Ростзернопродукт" та Компанії TRADECENTER CORPORATION про купівлю-продаж сої, вантажно-митна декларація на 500 т сої, звіт Комісіонера від 17 січня 2011 року, виписки банку по рахункам позивача.

Також позивачем надано: договір поставки №1058-10/ю від 28 грудня 2010 року, укладений між ВАТ "Кримхліб" та ТОВ "Котовський хлібозавод", згідно з яким поставка обладнання здійснюється на умовах EXW ("франко-склад"), відповідно до Правил "Інкотермс" (в редакції 2000 року); видаткова накладна №0РН-000087 від 29 грудня 2010 року на суму 359 642, 70 грн., з урахуванням ПДВ, накладна на повернення від 04 лютого 2011 року на суму 359 642, 70 грн., з урахуванням ПДВ, договір поставки №547-11/Ю від 30 січня 2011 року, укладений між ВАТ "Кримхліб" та ТОВ "Котовський хлібозавод", яким передбачені аналогічні умови поставки, видаткові накладні №0-00000073 від 31 січня 2011 року на суму 309 701, 74 грн., з урахуванням ПДВ, №0-00000074 від 31 січня 2011 року на суму 63 040, 85 грн., з урахування ПДВ, накладні на повернення від 02 лютого 2011 року на суму 63 040, 85 грн. та 309 701, 74 грн., наказ №40-пр від 02 березня 2010 року директора ТОВ "Котовський хлібозавод" про використання службового легкового автомобіля для виконання службового доручення поза місця постійної роботи без видачі відряджень, доповідні та службові записки, подорожні листи службового легкового автомобіля від 15 грудня 2010 року, від 29 грудня 2010 року, від 31 січня 2011 року, довідки по рахункам позивача, витяг з журналу реєстрації довіреностей.

Згідно з довідкою ДПІ у Київському районі м. Одеси від 11 травня 2011 року №983/38/23-02/35117842, неможливо провести документальну перевірку ТОВ "Ростзернопродукт" щодо правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року.

Актом перевірки від 08 квітня 2011 року №740/49/23-02/32153060 ПП "Лесік Т" з питань отримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року встановлені факти укладення нікчемних правочинів: ПП "Лесік Т" при придбанні товарів (послуг) на суму податкового кредиту з ПДВ, в тому числі від ПП "Стилет-Юг" на суму податкового кредиту за жовтень 2010 року 160 512, 57 грн., за листопад 2010 року - 525 751, 03 грн.

Позивачем був сформований податковий кредит з ПДВ по операціям з ПП "Лесік Т" за грудень 2010 року в сумі 280 000 грн. податкові накладні були оформлені належним чином.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що доводи податкового органу про укладення позивачем договорів без мети реального настання правових наслідків та про безтоварність його господарських операцій виявились необґрунтованими, у зв'язку з чим позовні вимоги належить задовольнити.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст.ст. 4, 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (який втратив чинність, але регулював спірні правовідносини на час їх виникнення).

В апеляційній скарзі Котовської ОДПІ вказується, що апелянтом надавались суду копії зустрічних перевірок контрагентів позивача ПП "Лесик" та комісіонера ТОВ "Ростзернопродукт", в яких, зокрема ДПІ у Київському районі м. Одеси прописана нікчемність угод, укладених ПП "Лесик" та ТОВ "Ростзернопродукт". Також, вказується, що ТОВ "Котовський хлібозавод" у грудні 2010 року та січні 2011 року фактично не отримував товар від ВАТ "Кримхліб" та не здійснював його оплату і, тому, коригування податкового кредиту грудня 2010 року та січня 2011 року по податковим накладним у лютому 2011 року є неправомірним.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Статтею 20 "Права органів державної податкової служби" ПК України не передбачено право органів державної податкової служби на визнання в актах перевірок правочинів нікчемними.

Згідно з ч.1 ст. 207, ч.1 ст. 208 ГК України - господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам Закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін -у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Разом з тим, положення ст. 207 та ст. 208 ГК України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст. 203, ч.2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Органи державної податкової служби, вказані в аб.1 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", можуть на підставі п.11 цієї статті звертатись до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність. У разі задоволення позову висновок суду про нікчемність правочину має міститись у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

З наведеного слідує, що висновки про нікчемність правочинів відноситься до компетенції судів а не податкових органів, а також слідує, що у випадку, коли у податкового органу є підстави вважати господарську угоду такою, що не відповідає вимогам Закону, або вчинену з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то він звертається до суду з позовом про стягнення з платників податків (сторін угоди) в доход держави коштів, одержаних за цією угоду, проте не визначає платнику податків податкове зобов'язання.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що податкові повідомлення-рішення, які прийняті на підставі висновків податкового органу про нікчемність правочинів не можуть вважатися обґрунтованими.

Зі змісту п.п.7.4, 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" слідує, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку,

при цьому, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту), а право на податковий кредит виникає або з дати розрахунку платника податку за товари (роботи послуги), або з дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, правомірність формування податкового кредиту визначається фактом придбання товарів (робіт, послуг, основних фондів).

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем і ПП "Лесік Т", а також між позивачем і ТОВ "Ростзернопродукт" були укладені відповідно договір купівлі-продажу сільгосппродукції та договір комісії, за якими ПП "Лесік" доставляло до Херсонського морського торгівельного порту сільгосппродукцію, яку ТОВ "Ростзернопродукт" оформляв та відправляв на експорт, що підтверджується: договором доручення №1/07-ЕЛ від 01 липня 2009 року (між ПП "Лесік Т" (Замовник) та ТОВ "Ростзернопродукт" (Експедитор)) на транспортно-експедиційне обслуговування торгових вантажів, екологічною декларацією №1342, фітосанітарним сертифікатом, сертифікатом якості, генеральним договором №1/171 від 30 листопада 2009 року, укладеним між ДП "Херсонський морський торгівельний порт" та ТОВ "Ростзернопродукт" на перевантаження зовнішньоторговельних і транзитних вантажів, контрактом №TRADE-ROST-0112-S від 10 грудня 2010 року, укладеним між ТОВ "Ростзернопродукт" та Компанією TRADECENTER CORPORATION про купівлю-продаж сої, вантажно-митною декларацією на 500 т сої, звіт Комісіонера від 17 січня 2011 року, виписки банку по рахункам позивача.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про товарність господарських операцій позивача з придбання сої та правомірне формування ним податкового кредиту за договором, укладеним з ПП "Лесік" є правильними.

Також, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ВАТ "Кримхліб" були укладені договори постачання: обладнання від 28 грудня 2010 року №1058-10/ю та продукції від 30 січня 2011 року №547-11/ю, за якими позивач не виконав своїх зобов'язань щодо оплати товарів, у зв'язку з чим він повернув ці товари постачальникам та подав до Котовської ОДПІ розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкової декларації від 29 грудня 2010 року №6090.

Відповідно до п. 4.5. ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Таким чином, коригуючи кількісні та вартісні показники податкової декларації від 29 грудня 2010 року №6090 у зв'язку з поверненням товарів, позивач діяв на підставі Закону, а доводи податкового органу про відсутність фактичної поставки цих товарів позивачу є необгрунтованими, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 13 квітня 2012 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: