ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 квітня 2012 р.Справа № 2-а-4421/10/2170
Категорія:8.2.4Головуючий в 1 інстанції: Кравченко К.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Косцової І.П.
суддів - Стас Л.В.
- Турецької І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Рис України»до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції у Херсонській області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач - ТОВ «Рис України», звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив скасувати рішення Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції у Херсонській області № 0000212310 від 21.06.2010 року про застосування штрафних санкцій на суму 82 400 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що застосовані до Товариства санкції є адміністративно-господарськими, отже, в силу ст.250 Господарського кодексу України, відповідач пропустив шестимісячний строк для їх застосування. Зазначена обставина, на думку позивача, є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неповним з'ясуванням всіх обставин справи та порушенням норм матеріального права.
В обгрунтування своїх доводів апеллянт зазначає, що в силу ст.2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання поряд з суб'єктами господарювання є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією. В свою чергу, податкові органи, відповідно до ст. 10 Закону України «Про держану податкову службу в Україні»здійснюють, зокрема, контроль за додержанням законодавства про податки та інші платежі. Оскільки ДПІ безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання, положення Господарського кодексу на дані правовідносини не розповсюджуються.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що рішенням Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції у Херсонській області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.06.2010 року №0000212310 до позивача застосовано штраф в розмірі 82 400 грн. за порушення пп.2.3 п.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 13.01.05 року за №40/10320.
Дане рішення винесено на підставі акту від 09.06.2010 року №07/2310/33124250 про результати планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.12.2009 року.
Як вбачається з акту перевірки, виявлене порушення полягало у тому, що згідно видаткового касового ордеру №45 від 15.05.07 року з каси позивача було здійснено оплату Каланчацькому КХП 52 000 грн. за зберігання, перевалку та переробку сільськогосподарської продукції. Факт викладеного в акті перевірки порушення позивачем не оспорюється.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при застосуванні адміністративно-господарської санкції податковий орган пропустив встановлений ст.250 Господарського кодексу України строк, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, при цьому зазначає наступне
Відповідно до статті 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців із дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік із дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, згідно із статтею 238 Кодексу, до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Згідно із статтею 1 цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
При цьому, учасниками відносин у сфері господарювання, відповідно до статті 2 Кодексу, є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції, зокрема, здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.
Згідно п.3 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»контроль за додержанням особами, зазначеними у статті 1 цього Указу (крім банків), норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються Національним банком України, здійснюють органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, Міністерства внутрішніх справ України та фінансові органи, а банками - Національний банк України.
З аналізу вищенаведених положень чинного законодавства колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку, здійснюючи контроль за додержанням суб'єктами господарювання норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, податковий орган не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, та безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо такого суб'єкта.
Крім того, статтею 4 Господарського кодексу визначено, що не є предметом регулювання цього Кодексу адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.
З урахуванням викладеного, терміни, передбачені статтею 250 Кодексу, не розповсюджуються на відносини, в яких контролюючим органом виступають органи державної податкової служби.
Оскільки обставини у справі встановлені повно і правильно, але суд першої інстанції дав їм неправильну правову оцінку та допустив порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу та скасувати судове рішення із прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог з наведених вище мотивів.
Керуючись ст.ст.195, 197, п.3 ч.1 ст. 198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції у Херсонській області -задовольнити.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Рис України»до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції у Херсонській області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій -скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову ТОВ «Рис України»- відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Суддя - доповідач: І.П. Косцова
Судді: І.О. Турецька
Л.В.Стас.
Судове рішення № 23823970, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 05.04.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-4421/10/2170. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: