Ухвала суду № 23823935, 03.04.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2012 р.Справа № 2-а-7434/10/2170

Категорія:8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Кравченко К.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -Бітова А.І.

суддів -Милосердного М.М.

-Ступакової І.Г.

в зв'язку з неприбуттям учасників процесу в судове засідання справа розглянута згідно п.2 ч.1 ст. 197 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 травня 2011 року у справі за позовом державного підприємства "Одеська залізниця" до Державної податкової інспекція у м. Херсоні про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2010 року державне підприємство (Далі ДП) "Одеська залізниця" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у м. Херсоні про скасування податкового повідомлення-рішення від 18 листопада 2010 року №0004312301/0, яким збільшені зобов'язання з податку на прибуток на 143 965,2 грн. (100 907 грн. -за основним платежем, 43 058,2 грн. -за штрафними санкціями).

Позивач вважає висновки ДПІ щодо самостійної сплати структурним підрозділом -Херсонським відділом служби матеріально - технічного забезпечення (ХВ СМТЗ) Одеської залізниці податку з доходів, отриманих від здачі приміщень в оренду, продажу ТМЦ, запорно-пломбірувальних пристроїв помилковими, оскільки він сплачує консолідований податок на прибуток щодо доходів, отриманих його структурними підрозділами від здійснення всіх видів господарської діяльності, структурні підрозділи залізниці не вважаються окремими платниками податку, оскільки не мають статусу підприємств. Дохід, отриманий структурним підрозділом, задекларований ним в декларації з податку на прибуток на підставі декларації, отриманої від структурного підрозділу, і з цих доходів позивачем також був визначений податок на прибуток у складі консолідованого податку від господарської діяльності як позивача, так і всіх його структурних підрозділів. Крім того, на його думку, кредиторська заборгованість перед ТОВ "Інноваційні технології 2005" в сумі 49 225 грн. була повністю погашена 30 серпня 2010 року, і ця заборгованість не є безповоротною фінансовою допомогою, і не повинна збільшувати валовий дохід.

Відповідач позовні вимоги не визнав, вказуючи, що оскільки Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" не передбачається такої форми сплати податку на прибуток, як централізована, тому структурні підрозділи Одеської залізниці, у тому числі і вагонне депо станції Херсон, зобов'язані сплачувати податок на прибуток з доходів, отриманих від здачі приміщення в оренду окремо від головного підприємства. ДПІ вважає висновки щодо викладених в акту порушень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" обґрунтованими, а спірне повідомлення-рішення правомірним.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 16 травня 2011 року позовні вимоги Одеської залізниці до ДПІ у м. Херсоні задоволені.

Скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 18 листопада 2010 року №0004312301/0.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у м. Херсоні, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ХВ СМТЗ Одеської залізниці є відокремленим структурним підрозділом Одеської залізниці та не є юридичною особою, діє від імені і за дорученням головного підприємства (позивача), здійснює свою діяльність на підставі Положення від 06 квітня 2009 року №21/426.

Спірне податкове повідомлення-рішення винесено на підставі акту від 05 листопада 2010 року №4672/23-5/01103736 про результати планової виїзної перевірки відокремленого структурного підрозділу позивача -ХВ СМТЗ Одеської залізниці з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2009 року по 30 червня 2010 року.

Відповідно до акту перевірки, в порушення пп.2.2.2 п.2.2 ст. 2, ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1998 року №173 "Про перелік робіт, (послуг), що належать до основної діяльності залізничного транспорту, та Порядок розподілу доходних надходжень від основної діяльності залізничного транспорту" віднесено до складу доходів по декларації, що подається до головного підприємства, доходи від оренди приміщень, продажу ТМЦ, запорно-пломбірувальних пристроїв, що не є господарською діяльністю підприємства.

Крім того, був занижений об'єкт оподаткування податком на прибуток за 9 місяців 2009 року на 49 225 грн., які є заборгованістю перед ТОВ "Інноваційні технології 2005", оскільки товариство знято з обліку 19 червня 2009 року як банкрут.

Також, за несплату структурним підрозділом податку на прибуток спірним рішенням, позивачу донараховані штрафні санкції на підставі пп. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відображений в акті перевірки факт отримання структурним підрозділом доходу від здачі приміщень в оренду, продажу ТМЦ, запорно-пломбірувальних пристроїв позивачем не заперечується.

Крім того, не є предметом спору той факт, що вказаний дохід був відображений структурним підрозділом у декларації, що подається до головного підприємства (позивача), і позивач відобразив цей дохід у своїх податкових деклараціях за відповідні періоди, і з цього доходу сплатив податок на прибуток, що було підтверджено представником ДПІ у м. Херсоні в судовому засіданні.

У позивача відсутня заборгованість по податку на прибуток станом на 01 червня 2009 року, на 01 вересня 2009 року, на 01 грудня 2009 року, на 01 березня 2010 року, на 01 червня 2010 року, на 01 вересня 2010 року, що підтверджено листом СДПІ по роботі з ВПП у м. Одеса від 30 листопада 2010 року за №39302/10/19-0044.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що встановлений позивачем Наказом від 27 червня 2002 року №292/Н механізм консолідованої сплати податку на прибуток від усіх видів господарської діяльності структурних підрозділів, які не є юридичними особами, відповідає вимогам Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у зв'язку з чим висновки ДПІ про заниження структурним підрозділом позивача об'єкту оподаткування та заниження податку на прибуток на суму 100 907 грн. є безпідставними.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, п. 1.32. ст. 1, 2, абз. д пп.4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (який не діє, але регулював спірні правовідносини на момент їх виникнення), ст. 1 Закону України "Про залізничний транспорт".

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні вказується, що оскільки Закон для головного підприємства та його філій не передбачає такої форми сплати податку на прибуток, як централізована, при цьому, платниками податку на прибуток є як головні підприємства, так і їх підрозділи, то сплата податку на прибуток, отриманий не від господарської діяльності залізничного транспорту відокремленими підрозділами управлінь залізниці, які не мають статусу юридичних осіб, здійснюється цими підрозділами, таким чином дане порушення призвело до заниження податку на прибуток по основній Декларації на суму 100 301 грн. Крім того, на думку апелянта, в порушення п.1.25, ст. 1, пп. 1.22.1 п.1.22 ст. 1, пп.4.1.6 п.4.6 ст. 4, п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивач не відкоригував склад валових витрат на суму безоплатно отриманих ПММ у сумі 49 255 грн.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.32. ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Платниками податку є: з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами. (пп.2.1.1. п.2.1. ст. 2 Закону ).

Також п.2.2. ст. 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці. Перелік робіт та послуг, що належать до господарської діяльності залізничного транспорту, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи (пп. 2.2.2. п.2.2. ст. 2 Закону).

Відповідно до абз.2 ст. 1 Закону України "Про залізничний транспорт" залізничний транспорт - виробничо-технологічний комплекс організацій і підприємств залізничного транспорту загального користування, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо.

Управління залізницями та іншими підприємствами залізничного транспорту, що належать до загальнодержавної власності, здійснюється органом управління залізничним транспортом - Державною адміністрацією залізничного транспорту України (далі - Укрзалізниця), підпорядкованим центральному органу виконавчої влади в галузі транспорту.

Управління процесом перевезень у внутрішньому і міжнародному сполученнях, а також регулювання виробничо-господарської діяльності у сфері організації і забезпечення цього процесу залізницями, підприємствами, установами та організаціями проводяться централізовано і належать виключно до компетенції Укрзалізниці, яка здійснює функції господарюючого суб'єкта (абз.5, 6 ст. 4 Закону).

Так поняття "підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи" і "структурні підрозділи залізниці" не можна ототожнювати, оскільки вони є різними.

До сфери управління Укрзалізниці входять Донецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-Західна та Придніпровська залізниці, а також інші об'єднання, підприємства, установи і організації залізничного транспорту за переліком, визначеним Мінтрансзв'язку. (Постанова Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 року №262 "Про затвердження Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України").

Отже, оскільки до складу залізниці не входять підприємства залізничного транспорту - юридичні особи, то єдиним платником податку на прибуток від господарської діяльності є управління Одеської залізниці, а ХВ СМТЗ Одеської залізниці (її структурний підрозділ) згідно з пп. 2.2.2. п.2.2. ст. 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не вважається окремим платником податку, оскільки не має статусу підприємства.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач у спірних правовідносинах керувався наданими ДПА України податковим роз'ясненням від 01 липня 2002 року №4345/6/15-1116 (а.с.55), відповідно до якого, у разі якщо Одеська залізниця не має підпорядкованих підприємств залізничного транспорту, що мають статус юридичних осіб, та відповідно їх структурних підрозділів, то єдиним платником податку на прибуток (від основної діяльності, від неосновної діяльності, від позареалізаційних операції тощо) в системі зазначеного управління залізниці є виключно управління Одеської залізниці, а структурні підрозділи Одеської залізниці відповідно до пп.2.2.2 п.2.2. ст. 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не вважаються окремими платниками податку, оскільки не мають статусу підприємств.

Таким чином, враховуючи приписи абз. д пп.4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (який втратив чинність, але регулював спірні правовідносини на час їх виникнення) не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення.

Крім того, підтвердженням того, що по кредиторській заборгованості перед ТОВ "Інноваційні технології 2005" на суму 49 225 грн. були нараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток саме Одеській залізниці, є надана позивачем копія адміністративного позову Одеської залізниці до Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року, за яким позивач оскаржує нараховані йому СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одеса податковим повідомленням-рішенням №0000161510 від 08 лютого 2011 року зобов'язання по податку на прибуток, які визначені з урахуванням вказаної суми кредиторської заборгованості.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що встановлений позивачем Наказ від 27 червня 2002 року №292/Н механізм консолідованої сплати податку на прибуток від усіх видів господарської діяльності його структурних підрозділів, які не є юридичними особами, відповідає вимогам Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у зв'язку з чим висновок апелянта про заниження структурним підрозділом позивача об'єкту оподаткування та заниження податку на прибуток на суму 100 907 грн. є безпідставним.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ДПІ у м. Херсоні залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: